Безальтернативний Аваков: як стати незамінним

12.12.2019

“Щоб ви розуміли, ми всім в уряді, м’яко кажучи, понарізали достатньо задач. Подивимося, як вони справляться. До всіх є претензії. Але у Зеленського є одна глобальна претензія – міністри хочуть залишатися із білими манжетами. Всі бояться брати на себе відповідальність за непопулярні рішення”, – розповідає в розмові з УП співрозмовник з найближчого оточення Зеленського.

Президент постійно повторює, що дав уряду час до Нового року. З початком 2020-го може настати і час перших кадрових ротацій в уряді Гончарука.

Є міністри, під якими крісла хитаються уже. Але є й непорушні. Перш за все, мова про главу МВС Арсена Авакова.

Його “тимчасове” призначення на 6 місяців, як переконував лідер “Слуги народу” Давид Арахамія, потихеньку добігає кінця. 

От тільки за місяці роботи з новим президентом Аваков перетворився з людини, яку дозволяв собі критикувати прем’єр Гончарук, на повноправного члена нової команди.

“Ми б, може, і хотіли замінити Авакова, але ким? Та і для чого?” – розводить руками один із керівників Офіса президента в розмові з УП.

Як главі МВС вдалося переконати президента Зеленського у своїй незамінності, та який вплив зараз має Арсен Аваков, розбиралась “Українська правда”.

Роль і позиція: “Магістр Йода”

Ще рік тому Арсен Аваков був одним з двох найвпливовіших людей в українській політиці. Коли кандидат в президенти Зеленський критикував чинну на тоді владу, половину цієї критики він міг би сміливо віднести на адресу Арсена Борисовича. За рівнем впливу на прийняття рішень у країні мало хто міг змагатися з главою МВС.

Він, без перебільшення, був одним зі стовпів попередньої влади. Він – єдиний із так званої “стратегічної дев’ятки” Порошенка, хто зумів зберегти свою посаду.

Але хоч за нової влади людина у кріслі міністра внутрішніх справ не змінилась, політична реальність, в якій вона опинилась, зазнала приголомшливих змін.

До цього Аваков контролював усю квоту міністрів “Народного фронту” і був ледь не другим прем’єром. Після зміни влади він став рядовим членом Кабміну без політичної підтримки.

Ба більше, усі нові члени уряду мають за собою монобільшість в парламенті, яка їх делегувала і може підтримати чи знести. А політичної сили, яка б заступилась за Авакова, не існує. Образно кажучи, він міністр у повітрі.

Перед призначенням уряду була всього одна людина, готова публічно поручитись за вічного главу МВС. І цього вистачило. Адже тією людиною був президент Володимир Зеленський. 

Тобто зараз, яким би впливовим не залишався глава МВС, його збереження на посаді повністю залежить від волі президента. І Арсен Борисович свідомий цієї ситуації.

За тих півроку, що Володимир Зеленський при владі, глава МВС зробив усе необхідне, щоб налагодити пряму комунікацію з президентом і спробувати стати головним безпековим радником при ньому.

Кажучи метафорично, новий-старий глава МВС бачить себе у ролі такого собі політичного магістра Йода при молодому джедаї-преЗЕденті.

Він багато бачив, досконало розуміє що світлу, що темну сторони політичної сили і своїм головним завданням бачить навчання цим премудростям нового героя. А паралельно з цим, чого гріха таїти, збереження власних позицій.

“Зеленський дуже світлий персонаж, але його мають оточити люди, які знають, що робити. Інакше його обсядуть у кращому разі сірі люди”,  переказують УП слова міністра люди з його оточення.

Щоб зрозуміти, чому новий президент погодився на збереження Авакова, необхідно усвідомлювати, що той міг йому запропонувати.

По-перше, в ході виборчої кампанії між Зеленським і главою МВС була домовленість: міністр забезпечує чесні вибори, а новий президент гарантує йому збереження в обоймі. І обоє підкреслено свої зобов’язання виконали.

Аваков досить демонстративно переслідував штабістів Порошенка під час кампанії за найменші порушення. Зеленський не менш демонстративно, під “особисту відповідальність” вписав Арсена Борисовича у склад нового уряду.

Як розповідають в оточенні Зеленського, він дуже цінує, коли його партнери дотримуються слова, і намагається тримати своє слово у відповідь. Кому б воно не було дане: хоч Авакову, хоч Путіну.

Крім домовленості, Аваков міг запропонувати Зе величезний досвід і вплив. Він став єдиним з попередньої влади, у кого не було відкритих конфліктів ні з ким із нової влади.

Будучи досить одіозним в очах активістів, Аваков залишався “надійним партнером”, скажімо, для таких людей, як посол США Марі Йованович. І коло таких “партнерів” у глави МВС було широчезне.

Соратники колишнього президента в неофіційних розмовах скаржаться, що у Авакова “є папочка на кожного”.

“Йому у цьому дуже допомагав Ігор Купранець (колишній заступник глави Нацполіції, очолював Департамент захисту економіки – УП). У нього всі на прослушці були. Тому в Авакова на всіх є компромат. І він вміє ним розпоряджатись”, – розповідає УП один з колишніх високопоставлених правоохоронців.

Іншим активом Авакова залишаються добрі стосунки з лідерами добровольчих батальйонів. Можливо, глава МВС і не може прямо ними командувати у своїх політичних іграх, але у нього точно найбільше шансів домовитись з тим же “Нацкорпусом” чи іншими структурами.

Ну, і головне, чим багаторічний глава МВС міг підкупити Зеленського – це можливість одразу забезпечувати порядок. Будь-який новий міністр мусив би спершу вибудовувати стосунки з Нацполіцією, Нацгвардією і рештою підрозділів, і не факт, що ситуація у країні не вибухнула б десь в процесі.

Усі описані фактори мали свій ефект. Глава МВС не просто залишився на посаді. Поступово він зумів прописатись у списку тих, чию думку хоче знати новий президент.

Його кличуть на всі безпекові наради, він один із тих, хто формує і формулює безпековий порядок денний, він має дуже тісний контакт з новим секретарем РНБО…

Врешті, Авакова включили у склад делегації на “Нормандський саміт”, хоч усі попередні рази обходилось без глави МВС. Аваков у Парижі став ледь не головним ньюзмейкером, коментуючи переговори, поки пресслужба ОП тримала незрозуміле мовчання.

Він був незвично збуджений і діловитий. Міністр отримав доступ до частини зустрічей, але охоче переповідав деталі переговорів, мабуть, зі слів інших членів делегації. Наприклад, про те, як начебто здали нерви у Суркова, чи репліку Зеленського до Лаврова з проханням “не кивати головою”.

І хай Авакова “не підпускали близько до Путіна”, але сама його присутність там була промовистою.

На що впливає Аваков. Темна сторона сили

Зазвичай міністр старається говорити з президентом без посередників.

Останніми тижнями Аваков регулярно зустрічався із Зеленським на Банковій та брав участь у підготовці президента до переговорів у нормандському форматі.

Такі довірливі стосунки між міністром і президентом почались не тиждень тому.

“Ще на початку літа Аваков прийшов до Зеленського і каже: “Це, це і це – червоні лінії, за які не можна переходити”. І після відповіді Зеленського по всіх пунктах Арсен Борисович лишився спокійним. Зради не буде“, – розповідав УП співрозмовник з оточення міністра внутрішніх справ кілька місяців тому.

Іншим хорошим другом в ОПУ для Авакова виявився Сергій Шефір – перший помічник президента, а в минулому бізнес-партнер Зеленського у студії “Квартал 95”. Дружба міністра з першим помічником президента пояснюється кількома речами.

По-перше, у Шефіра немає владних амбіцій і йому страшенно не подобається в ОПУ.

По-друге, Шефір є однолітком Авакова – їм обом по 55 років, у них багато спільних тем для розмов, вони розуміють жарти одне одного. Крім того, Шефір не Богдан.

З останнім у міністра відносини не склалися. Це не можна назвати відкритим конфліктом – між міністром і главою ОПУ склалося непублічне взаємне несприйняття.

Тому Богдан був чи не єдиним, хто хотів, щоб Зеленський поводився з Аваковим жорсткіше, особливо, коли міністр замінив своїх заступників на своїх же людей. Хоча на Банковій планували призначити йому у заступники мінімум 50% нових людей.

У владі зараз важко знайти людину, в якої легкі відносини з керівником ОПУ. На відміну від більшості чиновників, Богдан досить різкий, прагматичний, часом надто гострий у висловлюваннях.

Керівник МВС уважно спостерігає як зростав вплив Богдана на всі гілки влади. Але сам під цей вплив не пішов.

Більше того, щопонеділка в Офісі відбуваються “планірки на Банковій”, куди приходять майже всі міністри. Крім Авакова.

Не завжди бачить главу МВС на своїх нарадах і прем’єр Олексій Гончарук.

За даними УП, міністр внутрішніх справ досить критично ставиться до роботи самого прем’єр-міністра. В основному – через неорганізованість та відсутність досвіду керування складними системами.

Ще до призначення Гончарук чудово розумів і розуміє зараз масштаб і небезпечність Авакова. І, за даними УП, досить ревно ставиться до проявів активності глави МВС. Прем’єр намагається бути акуратним і обережним у відносинах з міністром.

Щось схоже робить і Аваков. На засіданнях Кабміну він не перечить прем’єру, ні з ким не конфліктує, намагається бути конструктивним і робити лише слушні зауваження. Ба більше, часом він і допомагає молодим колегам.

“Міністри приходять до Авакова, як діти до дяді. Тому поможи, тому дай. А йому не шкода. Прийшов Міша Федоров, дуже хороший і світлий, каже, мовляв, дайте нам свій “кабінет водія” (база даних, так званий електронний кабінет водія, де можна сплачувати штрафи та перевіряти інформацію про автомобіль – УП), запустимо “права у смартфоні”. Він йому: “Бери”, – розповідає один із наближених до Авакова співрозмовників УП.

Ще одна лінія впливу Авакова – це Верховна Рада.

У попередньому парламенті міністр внутрішніх справ був частиною другої за чисельністю фракцї коаліції.

Нині в Арсена Борисовича немає аж такого значного впливу. У монобільшості до “своїх” глава МВС може зарахувати декілька депутатів.

Це, наприклад, голова правоохоронного комітету Денис Монастирський, який у минулому скликанні був помічником вірного соратника Авакова Антона Геращенка, або колишній голова поліцейської комісії Управління поліції в Харківській області Олександр Бакумов.

Дружні відносини міністр зберігає і зі своїм колишнім однопартійцем – Андрієм Іванчуком, який є одним із неформальних лідерів новоствореної депутатської групи “Довіра”.

Головний вплив у парламенті Аваков має через депутатську групу “За майбутнє”, яка складається з 23 депутатів, серед яких Віктор Бондар, Тарас Батенко, Ігор Палиця. Цю групу називають групою Коломойського-Авакова.

Вони добрі друзі, Коломойський регулярно зустрічається з міністром у його офісі на Богомольця. Прямо там олігарх разом з міністром внутрішніх справ можуть проводити зустрічі з іншими політиками чи посадовцями.

У 2016 році Аваков з Коломойським таємно зустрічалися у будівлі МВС із екс-прем’єром Арсенієм Яценюком та головою “Нафтогазу” Андрієм Коболєвим.

У нас – бойова співдружність. Я з Аваковим не був знайомий особисто до 2014 року, поки він не став міністром внутрішніх справ, а я – губернатором“, – розповідав олігарх в інтерв’ю УП.

Власне, ця дружба демонструє сутність міністра Авакова, який вміє домовлятися з усіма.

Арсен Борисович одночасно зумів залишитися людиною, якій подають руку на Заході, і вести справи з олігархом, від імені якого у місії МВФ холоне серце, або який пропонує поставити на кордоні НАТО танки Росії

Дружба з Коломойським ставить главу МВС перед вибором, адже прізвище олігарха чим далі, тим дужче дратує нового друга Авакова – Володимира Зеленського. Рано чи пізно доведеться обирати, з ким дружити і проти кого.

Швидкість, з якою псуються стосунки олігарха і президента, свідчить, що обирати доведеться досить скоро.

Роман Романюк, Роман Кравець

Джерело

Остання Публіцистика

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"