Аудіозапис судового засідання: чи є від нього користь
20.09.2019
Нещодавно «Судово-юридична газета» писала про постанову Верховного Суду, який скасував вирок апеляційного суду через те, що у мотивувальній частині вироку містився текст, який не оголошувався під час проголошення судового рішення. Ключову роль в цьому відіграв аудіозапис судового засідання.
Аудіофіксація судового засідання, на перший погляд, важливий процесуальний елемент. Аудіозапис мав би стати зручним способом поетапного відтворення судового засідання, особливо у разі виникнення спорів щодо наданих у залі суду пояснень або свідчень, можливістю для судді та сторін ще раз повернутися до висловлених аргументів для формування позиції по справі. Проте це лише у теорії. На практиці якість таких аудіозаписів, їх користь для учасників процесу, порядок та необхідність масового збереження викликають сумніви.
Відповідно до низки укладених договорів між ДСА України та ТОВ «Компанія «КИТ» з 2016 по 2019 рр. за результатами тендерів на закупівлю апаратури для записування та відтворення звуку та зображення в судах першої та апеляційної інстанції, у тому числі тих, в яких уже були встановлені інші системи аудіофіксації, встановили нову систему «Акорд». Ця ж система наразі повинна забезпечувати обов’язкову відеофіксацію у кримінальному провадженні. Втім, в кінці 2018-початку 2019 року суди неодноразово скаржились на те, що програмне забезпечення «Акорд» працює недосконало, відбуваються збої у роботі, а також на неякісний запис звуку через неналежне технічне обладнання (мікрофони, мікшери). Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про причини потрапляння в суди неякісного обладнання.
Залишається відкритим і питання щодо способу розшифрування та відображення сказаного у матеріалах справи згідно діючої Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 16.11.2012 № 157 зі змінами згідно з Наказом Державної судової адміністрації України від 22.10.2013 року № 141.
Чи можливо скасувати рішення суду через неналежну якість аудіозапису судового засідання
Особливо важливою є якість аудіофіксації у кримінальних провадженнях, адже кожний сказаний аргумент може мати вагу для виважених і справедливих судових рішень.
Саме надійний та якісний аудіозапис, який здійснюється технічними засобами, дозволяє забезпечити гласність судового процесу згідно ст. 129 Конституції України.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 412 КПК відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню. Це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно п.7 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України є підставою для скасування вироку з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Зокрема, якщо звернутися до судової практики, то у справі 295/16718/15-к апеляційний суд скасував вирок першої інстанції, направивши справу на повторний розгляд саме через відсутність належного фіксування, а саме в матеріалах провадження відсутній цілий ряд технічних записів фіксування судових процесів (судових засідань), у тому числі і технічного фіксування допиту в суді першої інстанції.
А ось у справі 201/5699/16-к саме через неякісний запис засідань, який не підлягав прослуховуванню, а також через відсутність фіксування окремих засідань, взагалі скасував виправдувальний вирок першої інстанції.
В цілому ж, практика апеляційних судів щодо проблеми неналежного фіксування засідань досить неоднорідна. Часто, у разі відсутності на записі певного фрагмента, що не містить інформації щодо істотних обставин, рішення попередньої інстанції не скасовують.
Верховний Суд України в свій час висловив позицію, що неповне фіксування технічними засобами провадження у суді не веде до автоматичного скасування вироку, при цьому слід оцінювати значимість незафіксованих процесуальних дій у відповідності із ст. 412 КПК (постанова ВСУ від 24 листопада 2016 року № 5-1кс(15)16.
Журнал чи протокол
Як зазначає суддя Дарницького районного суду м. Києва, доктор філософії, Поліна Коляденко, у своїй дисертації «Правовий режим електронного інформаційного ресурсу судового засідання»:
«Електронна версія журналу судового засідання, яка безпосередньо пов’язана з фонограмою судового засідання, не є самостійним документом, оскільки не має юридичного значення за відсутності відповідного аудіофайлу, в якому повно і об’єктивно зафіксовано інформацію про хід і зміст судового засідання.
Протокол судового засідання з точки зору теорії права є процесуальним документом, у якому відображаються порядок і зміст проходження судового засідання.
Відповідно до розуміння теорії права поняття «протокол судового засідання» є процесуальним документом, тому що містить відомості про порядок і зміст проходження судового процесу, оформлюється відповідно до встановленого порядку, має цілісний характер і засвідчується підписами головуючого на судовому засіданні та секретаря».
Як зазначає директор ТОВ «СПЕЦІАЛЬНІ РЕЄСТРУЮЧІ СИСТЕМИ», кандидат технічних наук, Олександр Радуцький наразі журнал судового засідання не несе в собі ніякого змісту судового засідання.
«Основним є аудіозапис, саме він об’єктивно фіксує всі виступи учасників судового процесу і по ньому можна відтворити хід судового процесу. Журнал судового засідання можна створювати і після проведення судового засідання. Важливими є якість аудіозапису і спеціальні заходи, що унеможливлюють підробку і фальшування цього запису.
В КПК потрібно повернути термін і значення протоколу судового засідання як основного процесуального документу. При цьому, як це відомо з усіх підручників по кримінальному праву, для забезпечення повноти цей документ може бути доповнений стенограмою, аудіо чи відеозаписом», – прокоментував експерт.
Щоб уникнути можливого скасування рішення, важливо, щоб фіксація проводилася на належному рівні, а саме з використанням відповідних мікрофонів та інших технічних пристроїв, а також програмного забезпечення, яке дозволить при відтворенні аудiозапису забезпечити розбірливість виступів кожного з учасників судового процесу та в разі наявності акустичних шумів в залі судового засідання забезпечити їх ефективне шумопригнічення при прослуховуванні.
Як розшифрувати
Але не тільки якісний аудіозапис є важливою частиною судового процесу. Так, дослівна розшифровка необхідна для повного текстового відображення змісту аудіозапису.
Як розповів «Судово-юридичній газеті» Олександр Радуцький, у 90-х роках минулого сторіччя в США було запропоновано нову технологію для документування судового процесу (digital court reporting). Ця технологія передбачала багатоканальний роздільний аудіозапис виступів учасників судового засідання з можливістю прослуховування виступів учасників по окремим каналам та підготовку дослівної розшифровки.
Виходячи з того, що тільки до 20% судових справ, які розглядаються у судах першої інстанції, потім потрапляють до касаційної інстанції, було запропоновано робити багатоканальний роздільний аудіозапис та протокол судового засідання, і, у разі необхідності, за допомогою багатоканальних транскрайберів робити дослівну розшифровку.
Така технологія використовується в судах багатьох країн світу. У той же час, у судах України використовуються пристрої для цифрового аудіозапису судових засідань «Акорд», але слід зауважити, що вони не мають можливості здійснювати багатоканальний запис та відтворення по окремим каналам з метою транскрибування виступів кожного з учасників судового процесу за допомогою багатоканального «транскрайбера».
Варто зазначити, що і у процесі фіксації, і у процесі розшифровки судових засідань треба звернути свою увагу на зарубіжний досвід.
«В усьому світі так званий report of court proceeding (протокол судового засідання) є основним процесуальним документом, у той же час в Україні незрозуміло з яких причин таким документом є журнал судового засідання, який не несе в собі ніякої змістовної інформації. І в подібних зарубіжних системах є так званий журнал нотаток log notes , в яких секретар судового засідання робить певні нотатки, які потрібні для ідентифікації виступаючого при створені дослівної стенограми», – наголосив Олександр Радуцький.
Проте, чи отримаємо ми найближчим часом якісну розшифровку аудіозаписів судових засідання – наразі велике питання. Для цього потрібно мати кваліфікованих операторів комп’ютерного набору та спеціальне програмне забезпечення. «Для прикладу, у США вартість транскрипції однієї хвилини аудіозапису складає від 1,5-3$»,– пояснює експерт.
Сьогодні адвокатам радять після кожного засідання ознайомлюватися з записами, та у разі неякісного матеріалу, одразу ж звертатися до судді з клопотанням про повторний допит свідків. Проте все це потребує чимало часу, якого правники зазвичай не мають. Тому аудіофіксація так і залишається необхідною вимогою, проте зовсім не гарантує стовідсоткового підтвердження сказаного у суді.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що наразі існують проблеми з обов’язковою відеофіксацією.
Також ми писали, що інформаційна судова система була заблокована внаслідок шкідливого програмного забезпечення.
