Зеновій Холоднюк. Голова Державної судової адміністрації

“Громадяни не відчують ніяких незручностей (у зв’язку з оптимізацією судів)”

На якому етапі процес оптимізації судової системи?

Сьогодні створені 26 апеляційних судів із 27, сім апеляційних господарських судів із восьми та вісім апеляційних адміністративних судів із дев’яти. Державна судова адміністрація (ДСА) разом з Вищою радою правосуддя (ВРП) визначила кількість суддів в кожному з судів, враховуючи навантаження суддів за минулий рік та цьогорічну тенденцію щодо зростання чи зменшення кількості судових справ. Важливо було збалансувати рівень навантаження на суддів у цілому по країні.

До окремих нових судів указом президента судді, які пройшли повне кваліфікаційне оцінювання, були переведені наприкінці вересня поточного року.

Чому процедуру утворення нових судів розпочали з апеляційної інстанції?

Тому що їх набагато менше, ніж місцевих судів. Таку масштабну роботу ми проводимо вперше, тож треба врахувати всі можливі нюанси щодо процедури утворення нових судів. Станом на сьогодні, жодна країна світу такої процедури не запроваджувала.

Протягом минулого року ДСА провела велику роботу щодо створення нової мапи судів, враховуючи тривалі консультації та іноземний досвід щодо укрупнення судів.

ДСА запропонувала главі держави провести укрупнення судів, збільшивши штатну чисельність суддів щонайменше до семи-дев’яти суддів. Це дасть можливість розглядати всі судові справи в розумні строки.

Скільки триватиме така оптимізація судів?

Плануємо завершити цей процес до кінця поточного року.

Оптимізацію місцевих судів розпочнемо найближчим часом. Процедура наступна: ВРП погоджує граничну чисельність суддів, ДСА визначає її, наказ ДСА передається до ВККС, яка приймає рішення про переведення суддів до новоутворених судів. Хотілося б, щоб цей процес завершився до кінця року.

Крім того, після утворення нових судів і переведення суддів до них, суддівські колективи мають прийняти рішення про початок роботи суду, обрати голову суду, затвердити положення про апарат суду та утворити колегії суддів.

До речі, минулого тижня запрацювали ще два нові апеляційні суди – у Вінницькій та Чернівецькій областях.

Що буде зі справами, які розглядаються в судах?

Після створення судів цивільні та адміністративні справи потраплять на повторний авторозподіл, а кримінальні, як передбачає Кримінальний процесуальний кодекс, “йдуть” за головуючим суддею. Якщо останній буде переведений в новоутворений суд, у такому випадку не буде необхідності в перерозподілі таких справ. В іншому випадку, справи будуть перерозподілені між іншими суддями новоутвореного суду.

Справи будуть розглядатись у максимально наближених до людей приміщеннях судів.

“Близько 50% суддів ще не переведені в новоутворені суди”

Фактично в новоутворені суди переводять лише суддів, котрі пройшли повне кваліфікаційне оцінювання суддів.

Це так. Хоча жодним нормативно-правовим актом це непередбачено.

В апеляційні суди господарської юрисдикції переведено 119 суддів, адміністративної — 150, в апеляційні загальні суди — 462. Тобто в сумі 731 суддя. Тоді як в новоутворених судах повинні працювати 1439. Тобто близько 50% суддів ще не переведені.

Надіємося, що найближчим часом процес переведення суддів буде завершено.

Чи загрожує розгляду резонансних справ, в тому числі щодо подій на Майдані, той факт, що кримінальні справи можуть піти на повторний розподіл, у зв‘язку з непереведенням головуючих суддів у цих справах?

Ні, такого не відбудеться.

Змінилися і назви судів. У Києві, до прикладу, замість Господарського суду міста Києва створили Київський окружний господарський суд. Замість Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області — Київський апеляційний суд. На заміну Київського апеляційного господарського суду — Північний апеляційний господарський суд. Замість Київського апеляційного адміністративного суду утворено Шостий апеляційний адміністративний суд. За яким принципом нумерували апеляційні адміністративні суди? Перший — у Краматорську, Сьомий — у Вінниці?

Якогось особливого підходу не було. Просто пронумерували список апеляційних адміністративних судів. Апеляційні господарські назвали, виходячи з географічного розташування. Це було зроблено для зручності з метою уникнення плутанини з назвою апеляційних округів.

З часом усі звикнуть і це стане нормою.

Чи скорочуватимуться штати суддів? Раніше йшлося про це.

Штатна чисельність суддів у новоутворених судах буде трохи менша, ніж в “старих” апеляційних і місцевих. Їх кількість буде відповідати рівню навантаження в конкретному суді. Але хочу зазначити, що скорочуватимуться тільки вакантні посади суддів. Не йде мова про скорочення суддів, котрі сьогодні працюють у системі.

На скільки скоротилася кількість справ?

Якщо порівняти дев’ять місяців цього року з аналогічним періодом минулого, то на 10%.

Тобто фактично суддів будуть переводити з одного регіону в інший, аби заповнити вакантні місця, так?

Саме так. Тому що основна наша мета – доступність правосуддя.

А якщо суддя відмовиться від переведення в інший суд?

Згода судді не обов’язкова, аби приймати відповідні рішення. Існує потреба держави, судової системи в оптимізації. Кількість суддів коливатиметься в залежності від рівня судового навантаження, тобто кількості судових справ, які розглядаються судом.

Хоча, як правило, ВРП та ВККС переводять суддів, враховуючи їх побажання.

Після впровадження судової реформи виникла “діра” у близько двох тисяч вакансій суддів. Наскільки відчувається брак кадрів?

Через нестачу суддів суттєво збільшилося навантаження. Тому ДСА запропонувала на цей перехідний період закріпити за суддею не по одному, а більше помічників, які надаватимуть допомогу суддям в організації роботи, тобто технічно допомагають судді. За кожне ухвалене рішення відповідає суддя особисто.

Коли можна прогнозувати, що нестача суддів буде ліквідована?

Сподіваюся, до кінця наступного року. Нині триває добір суддів в суди першої інстанції, у тому числі серед адвокатів, прокурорів та науковців. Крім того, близько 300 осіб проходять навчання в Національній школі суддів, після чого вони зможуть взяти участь у конкурсі на суддівську посаду.

“На Антикорупційний суд необхідно щонайменше 370 млн гривень”

ДСА має знайти два окремих приміщення для Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати, конкурс до яких вже розпочався.

Після набрання чинності Законом України “Про Вищий антикорупційний суд” ми звернулися до прем’єр-міністра щодо вирішення питання необхідності виділення окремих приміщень для розміщення Вищого антикорупційного суду і його апеляційної палати.

Наразі проект розпорядження Кабміну про передачу приміщень для Вищого антикорупційного суду схвалено урядовим комітетом з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку ПЕК, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності. Сподіваюся, найближчим часом він буде прийнятий урядом, і процес облаштування цих приміщень для роботи суддів розпочнеться (на момент публікації інтерв’ю Кабмін передав ці приміщення — LB.ua).

Де знаходяться ці приміщення?

Планується передача приміщень, які знаходяться в Солом’янському районі міста Києва. Це — будівлі , які були закріплені за проектними інститутами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Там залишилася невелика частина працівників. Їх розмістять таким чином, щоб і вони могли працювати, і суди.

Який бюджет Антикорсуду та його апеляційної палати на наступний рік?

У проекті бюджету йдеться про 318 млн грн. Хоча за нашими розрахунками необхідно щонайменше 370 млн гривень. Знову ж таки, це попередні розрахунки ДСА.

“Думаю, процедура ліквідації вищих спеціалізованих судів завершиться до кінця поточного року, а ВСУ – до кінця наступного року”

Досі не завершений процес ліквідації вищих спецсудів та Верховного Суду України.

Процедура наразі триває. До моменту переведення всіх суддів цього суду, ліквідувати суд неможливо.

Але ж ця процедура може довго тривати, зважаючи на те, що процес ліквідації, зокрема ВСУ, оскаржується в суді.

Працівники апарату ВСУ проводили акції протесту, а в. о. голови суду Василь Гуменюк звертався до правоохоронних органів з приводу недопуску їх на робочі місця.

Близько двох місяців тому я зустрічався з апаратом ВСУ. Всі без виключення, хто перебував в той день на роботі, взяли участь в цьому спілкуванні. Так, певне незадоволення існує, але почав діяти новий Верховний Суд. Практично всі судді ВСУ взяли участь у відкритому конкурсі до нового Верховного Суду. Тим самим визнали дію нової редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. На жаль, не всі стали переможцями. Але факт залишається фактом.

За моєю інформацією, судді ВСУ не приходять отримувати заробітну плату. Їм виготовили банківські картки, на які нараховують кошти, однак вони їх принципово не забирають.

Більш детальну інформацію з цього приводу може надати голова ліквідаційної комісії ВСУ Валентин Сердюк. Мені відомо лише те, що раніше судді ВСУ отримували зарплату готівкою через бухгалтерію. Нині суддям та працівникам апарату суду справді нараховують суддівську винагороду та заробітну плату та перераховують кошти на банківські рахунки. Вони мають можливість забрати ці кошти в будь-який час. І вони про це знають.

Який бюджет судової системи на наступний рік?

Близько 14,1 млрд гривень (у кінцевому варіанті бюджету на наступний рік судовій системі виділили ще 600 млн грн — LB.ua ).

Протягом останніх чотирьох років рівень забезпечення судової системи, на щастя, зростає. До 2015 року цей показник становив лише 40% від потреби, у 2018 – сягає 80%.

Чи повністю профінансована система?

Як я вже згадував, цього року мають бути призначені вперше щонайменше 600 суддів, наступного — 300.

Для ліквідації вакантних посад суддів, необхідно призначити близько 900 суддів. Однак у проекті Державного бюджету України на 2019 рік кошти на ці потреби не передбачені. Сподіваємося, що це питання буде врегульовано після прийняття Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” (інтерв’ю відбулося до ухвалення бюджету на наступний рік — LB.ua ).

Більше того, у 2019 році для заповнення вакантних посад суддів новоутворених апеляційних судів, необхідно також провести конкурси і призначити суддів. На жаль, проектом Державного бюджету України на 2019 рік кошти на цю мету не враховані.

Ми зверталися з цього приводу до Мінфіну, народних депутатів. Сподіваємося, нас почує профільний комітет парламенту і до другого читання в законопроект про державний бюджет внесуть реальні показники. Хоча би мінімально необхідну суму для забезпечення нових суддів.

Голова Ради суддів Олег Ткачук розповів в інтерв‘ю LB.ua, що чимало приміщень судів — в поганому санітарному стані. Суддям не вистачає місця…

Поки не було створено Державну судову адміністрацію України (у 2002 році — LB.ua), суди фінансувалися за залишковим принципом. З квітня 2014 року ДСА ввела в експлуатацію після реконструкції чи капітального ремонту понад 50 приміщень судів.

Цього року, до прикладу, у Державному бюджеті України було передбачено 1,6 млрд грн так званих видатків розвитку (у тому числі, це кошти на ремонт приміщень). Минулого року для порівняння ця сума складала 680 млн грн, в 2015 — 260 млн гривень.

“Щороку суди ухвалюють близько 3,5 млн рішень”

З 2019 року має запрацювати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Один із її елементів – Електронний суд – сьогодні тестується в окремих судах. Які результати?

Електронний суд запроваджений в тестовому режимі у всіх судах міста Києва. Наразі відбувається його тестування, проводяться консультації, щоб, за необхідності, доопрацювати програмне забезпечення.

Судова система повинна працювати в єдиному інформаційному просторі. Можливо, її впровадження відбулося дещо з запізненням, однак, як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи.

Це дасть можливість будь-кому подавати позов в електронній формі. Якщо все таки особа подає паперову версію в суд, її скануватимуть і долучатимуть до електронної справи.

Сьогодні всі нерозглянуті справи скануються. Цей процес займає дуже багато часу. Працівники апарату судів скаржаться на серйозне навантаження. Але ми повинні один раз зробити цю роботу, щоб потім працювати в нормальному режимі.

Скільки коштів потрібно на впровадження цієї системи?

Назвати чітку цифру неможливо. Адже для її впровадження потрібно чимало оргтехніки.

Щороку суди ухвалюють близько 3,5 млн рішень. Вони зберігаються на серверах data-центру, що знаходиться в будівлі ДСА. Для захисту даних ми почали будувати резервний data-центр в іншій області (з мотивів безпеки не буду називати, де саме), що, відповідно, тягне за собою додаткові витрати з держбюджету.