Юрій Луценко. Генеральний прокурор
01.04.2017
Генеральний прокурор України Юрій Луценко прагне, щоб цього року розпочалися судові процеси щодо ключових членів мафії Януковича, і Україна повернула собі награбоване. Про це він розповів у ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу під час візиту до Берліна, де провів зустрічі з колегами та політиками ФРН.
ПРОКУРАТУРА БЕЗ ДИКТАТУРИ, E-CASE ТА “РИБОЛОВЛЯ DISCOVERY”
– Яка мета вашого візиту? З ким ви тут зустрічаєтесь? Які питання обговорюєте?
– Насправді мій графік дозволяє нечасто зриватися в закордонне відрядження, і тому ми об’єднали в три дні візит до Брюсселя, де я у понеділок мав зустрічі з генеральним прокурором Бельгії та з посадовцями Європейської Комісії, та Берлін, де я маю також зустрічі в Міністерстві юстиції, в Міністерстві закордонних справ, у Бундестазі – з представниками найбільших політичних фракцій парламенту, з посадовцями прокуратури Німеччини. Тобто це достатньо насичений візит.
Головна ціль – донести офіційну точку зору про реформи правового сектору України, а також відповіді на політичні запитання. Головний меседж – безумовно, про реформи прокуратури. Це перше. Торік ми відкрили двері на базовий рівень місцевої прокуратури для людей з-поза системи. Через відкриті тести та співбесіди у комісії за участю громадських організацій були заповнені 600 вакансій, із них понад 70 відсотків – із числа людей, котрі не працювали в системі прокуратури.
Цього року цей процес значно розширюється, з травня вступить у дію прокурорське самоврядування, і я втрачу, фактично, «диктаторські» повноваження на призначення і зняття з посад. Можливість призначити і зняти з посади перейде до створеної на відповідних з’їздах Ради прокурорів та створеної ними ж Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Таким чином, ми позбудемося одного з головних елементів тоталітарної системи – радикального єдиноначалля, яке все ще до травня існувало в ГПУ.
Звичайно, потрібно збільшити контроль над персоналом. Відтак, наприкінці минулого року за допомогою наших американських партнерів була створена Генеральна інспекція. Причому комісія по відбору 90 працівників цього караючого меча на 6/7 складалася з представників неурядових організацій. Ці 90 співробітників мали першу справу в січні, і на сьогодні уже затримали та подекуди арештували співробітників більше, ніж за 2 попередніх роки. Це означає широку чистку в прокуратурі.
Ще одною епохальною, я б сказав, зміною є те, що цього року ми плануємо розпочати перехід на електронний документообіг, а можливо, і спробуємо пілотний проект e-case, тобто електронного кримінального провадження, який буде відбуватися не тільки в прокуратурі, а й у судах – це обов’язкова зв’язка. Це також достатньо серйозний, не тільки цивілізаційний, але й антикорупційний план, проект.
Але найбільш важливим є заплановане на листопад цього року скасування функції слідства у прокуратури. При вступі на посаду я обіцяв, що буду підтримувати це рішення і не відмовляюся від своїх слів. У нашій країні поєднання в одному офісі прокурора і слідчого є надзвичайною спокусою для політичного та бізнесового тиску, вірніше, тиску на політиків та бізнесменів. Знаю це по собі, коли під час арешту мене на двометровому ланцюгу водили по всіх поверхах Генеральної прокуратури: слідчий казав, що це все по закону, а прокурор підтверджував, що «так, все по закону». Тому, коли люди працюють в одному офісі, вони, на жаль, схильні не бачити порушень одне одного. Відтак, я точно знаю, що це має відбутися не пізніше листопада, власне функції слідства і поліції, і прокуратури, і частково СБУ перейдуть до Державного бюро розслідувань. Як на мене, це стане фінальним ударом по пострадянській системі НКВС або пострадянській тоталітарній системі в ГПУ.
Власне, це такі глобальні меседжі про реформи. Водночас, ми звичайно, говоримо і про те, що вдалося зробити. Я можу демонструвати багато позитивних цифр активізації діяльності ГПУ, але просто достатньо згадати минулий тиждень. Затримано начальника обласної митниці, затримано заступника начальника обласного управління міліції, затримано начальника обласного управління земельного кадастру…
Можна перераховувати безліч, але суспільство, яке дуже жваво реагувало на перші арешти, тепер має певний скепсис. Вкинута теза про те, що це «риболовля Discovery» – ловлять-відпускають. Так, у будь-якій країні, в тому числі в Німеччині, за затриманого за корупційні дії пропонують заставу. Наше суспільство до цього не звикло, тому вважає це кроком до уникнення відповідальності. Проте можу сказати, що десятки – я підкреслюю, десятки – резонансних фігурантів уже минулої осені були передані до суду. Весь скепсис або підтвердиться або, дай Бог, я надіюсь, спростується найближчим часом, коли суди почнуть виносити вироки по цих справах.
ГПУ ВПЕВНЕНА В ЯКОСТІ ДОКАЗІВ У СПРАВІ ЄФРЕМОВА
– Але ж поки ситуація ззовні дійсно виглядає так, що людей затримують, а вироків немає…
– Я розумію. Але, шановні, дитина не робиться за чотири місяці. Слідство по корупції в прокуратурі йде від трьох до п’яти місяців. Судове слідство буває ще рік.
Скажіть, у Німеччині ви знаєте політика, судовий процес над яким був менше року? Я також нетерплячий, я також дуже хочу. Але минулої осені ми передали до суду, а зараз чекаємо буквально з тижня на тиждень вироку по першому заступнику Миколаївського губернатора, Герою України, що взяв хабар у 90 тисяч доларів. Його співучасник уже отримав чотири роки. Ми чекаємо зараз рішення суду, і якщо це буде реальний строк – це буде дуже добрий сигнал.
Наступний – заступник міністра охорони здоров’я, затриманий на хабарі. Також з осені його справа в суді. Наступних ще багато посадовців Національного банку, Міністерства економіки, соціальної політики тощо. Ми чекаємо їхні вироки.
Не менше чекаємо вирок у справі сепаратизму екс-голови фракції регіоналів Єфремова. По зрадниках-суддях, поліцейських Криму. І безліч інших речей. Нема сенсу їх всіх перераховувати. Ми достатньо відкриті, ця інформація доступна.
– І як просувається справа Єфремова?
– Я не можу вам говорити, як просувається суд. Ми підтримуємо звинувачення і впевнені в якісних доказах.
Але, зрештою, я не маю права – ні людського, ні юридичного – прогнозувати рішення суду. Я також, як генпрокурор, як людина, дуже чекаю позитивних сигналів із зали судових засідань.
Упевнений, що якщо ми отримаємо один, два, три, чотири, п’ять вироків із реальним позбавленням волі, суспільство відчує зміну навіть у своєму настрої.
Так, є проблема. Яка проблема? Суди. Всі це знають: наші партнери знають, українці знають…
“Я НЕ МРІЙНИК, ЩОБ ГОВОРИТИ, ЩО УКРАЇНІ ПОТРІБЕН АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД”
– Критикують…
– Безумовно, критикують… Бачте, тут легше говорити, бо всі прекрасно розуміють, що генпрокурор не має стосунку до суддів чи судових рішень. Наші громадяни говорять: дай нам результат. Я думаю, що дати результат можна тільки в законний спосіб.
Саме тому ми маємо говорити про якість доказів, а, з іншого боку, і про судову реформу.
Як ви знаєте, в країні запущена судова реформа, яка десь у серпні-вересні дасть новий склад Верховного Суду. Зараз, саме зараз відбуваються відповідні процедури, тестування громадського контролю, багатьох інших важливих речей, які мають призвести до створення нового Верховного Суду із серйозними повноваженнями, які в нього були вкрадені у часи Януковича.
Після цього десь до весни наступного року буде оновлення апеляційних судів. Коли буде оновлення районних судів, базових судів – поки що сказати ніхто не може. Тому, безумовно, викликає великі проблеми співпраця зі старими, неоновленими судами, тим більше, що в багатьох судах кількість слідчих, суддів є недостатньою навіть для елементарних процесів. Судді пішли у відставку, на їхнє місце ніхто не прийшов, подекуди залишились люди, до яких є питання у правоохоронних органів, і це викликає величезні проблеми.
Проте, я не мрійник, щоби говорити, що нам потрібен у зв’язку з цим Антикорупційний суд. Ви кажете, що нам потрібен Антикорупційний суд? А коли він буде створений? Якщо районні суди будуть створені, дай Бог, до кінця наступного року. Мені треба зараз працювати з суддями. Більше того, чи передбачає українська Конституція антикорупційний суд? Більше того, чи не є небезпекою створення окремої інституції для антикорупційного бюро? Спеціальна прокуратура, на яку я не маю жодного впливу згідно з законом, окремий суд – вам це нічого не нагадує з минулого? Тому, з моєї точки зору, є більш реалістичний і, головне, безпечний швидкий план: давайте створимо антикорупційну палату всередині існуючого загальнокримінального суду. Чи можна це зробити? Так, можна. Сьогодні там існує, наприклад, спеціальна палата по сексуальних злочинах, по ювенальній юстиції. Чому не зробити таку ж саму і по справах чиновників категорії «А»? Але для всіх: для НАБУ, для ГПУ, для СБУ – для всіх. Всіх, хто має справи щодо таких чиновників, прошу дуже – до спеціалізованої палати звичайного, уже давно існуючого суду. Я думаю, що це можна зробити через тести, через контроль громадськості. Ба, більше, я виступаю за аудит їхньої діяльності з числа закордонних суддів. Як на мене, це швидко і зрозуміло. Мені здається, що такий сигнал і в Брюсселі, і в Берліні отримає підтримку.
«СПРАВА ПРОТИ ШОЙГУ – ЦЕ НЕ МОРАЛЬНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ, А КРОК ДО ГААЗЬКОГО ТРИБУНАЛУ»
– Щодо НАБУ. Його керівник Артем Ситник ще не так давно дуже критично ставився до співпраці між НАБУ та ГПУ. Ви бачите можливість конструктивного співробітництва?
– Я не тільки бачу, а й реалізую саме таку політику. Бо після перших конфліктів між двома інституціями настав час конструктивної взаємодії. І з минулого року ми створили низку спільних прокурорських, слідчих груп. Будемо працювати разом.
Принаймні, голосна справа Оніщенка продемонструвала повну підтримку генпрокурора. Посмію нагадати, що коли я заходив до зали (Верховної Ради України) з поданням на зняття недоторканності, голосів було менше 226, а отримав 250. Так саме буде і в будь-якому іншому доказовому випадку.
Як, наприклад, щодо керівника Рахункової палати, підозру якому я підписував після певних доопрацювань. Так само я буду діяти у будь-якому іншому випадку, коли є законні процедури, достатні докази. Для того, щоби їх здобути, ми широко практикуємо створення спільних слідчих, прокурорських груп. Якщо, наприклад, працівники СБУ та ГПУ виходять на імовірну корупцію в суді, ми разом зі спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, подекуди з НАБУ створюємо групу, ідемо на затримання в суді на “гарячому” і далі діємо згідно з Законом.
– Як просуваються справи по колишніх міністрах Клименку та Захарченку? По чиновниках, які є й досі діючими?
– Для мене було дуже важливим не тільки притягнути до відповідальності діючих чиновників (що активно робиться, і на нас ще чекають досить гучні справи, які я не буду анонсувати детально). Але й тих, хто сховався у Москві, на окупованих територіях, де завгодно.
Тому з моїм призначенням було введено процедуру заочного засудження. Нещодавно ми удосконалили цей закон згідно з вимогами європейського законодавства. Думаю, що це дасть негайний результат. Уже в суді знаходиться перша справа по Януковичу. Сьогодні стало відомо, що Апеляційний суд Києва призначив слухання справи в Оболонському райсуді столиці. З огляду на невелику кількість обсягу доказів – 25 томів та близько 50 свідків – ми зможемо ще цього року, сподіваюся, до Дня Незалежності, отримати судовий вирок. Якщо він підтвердить державну зраду Януковича, це означатиме не лише його засудження, але й конфіскацію всього його майна та майна пов’язаних з ним осіб на території України. Це відповідь тим, хто питає: навіщо заочно засуджувати.
По-друге, не пізніше травня ми плануємо передати в суд справу по Клименку. По першому звинуваченню, у розкраданні 3 млрд.
Далі – Курченко.
Далі багато інших діячів – наших громадян, які ховаються на території Росії.
Також будемо вести справи проти міністра оборони РФ та групи генералів, які підозрюються у скоєнні воєнних злочинів проти миру та людяності. Також проти зрадників, які знаходяться на території окупованого Криму та зламали свою присягу перед Українською державою. Це окремий напрям нашої роботи. Думаю, що він є не лише моральною відповіддю на злочини, але й принесе матеріальні здобутки у вигляді конфіскації майна засуджених.
– Ну, це стосується українських громадян. А що нам дає засудження, скажімо, Шойгу окрім морального задоволення?
– Це не моральне задоволення. Це – перший крок до Гаазького трибуналу. І це серйозна підтримка загальносвітовому антикремлівському фронту. Бо це буде юридично встановлений факт окупації України та причетності до цього вищих посадових осіб РФ.
“Я ОТРИМУЮ НЕПОГАНІ СИГНАЛИ ПРО РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА ВОРОНЕНКОВА”
– Колишнього російського депутата Вороненкова серед білого дня вбивають у центрі Києва. Як просувається розслідування по цій надгучній справі?
– Очевидно, що це була демонстративна розправа над людиною, яка свідчить проти вищого керівництва Росії та їхніх сателітів.
З одного боку, загиблий, екс-депутат Держдуми, був одним із тих, хто дав свідчення про роль листа Януковича до Путіна про введення російських окупаційних військ на територію України. З іншого боку, в часи його роботи у силових структурах РФ був причетний до розкриття величезної схеми контрабанди під дахом ФСБ. У результаті його роботи, як повідомляють російські ЗМІ, було звільнено кілька десятків генералів ФСБ, котрі, очевидно, були причетні до цієї помсти.
Правильно говорить один із дуже досвідчених українських прокурорів: “Убивають не за те, що хтось дав покази, а для того, щоби хтось не дав покази”. Постріл у центрі Києва був, з моєї точки зору, пострілом у майбутні покази пана Вороненкова міжнародній спільноті щодо ролі ФСБ у політичному та економічному житті Росії.
У той же час, слідство, яке зараз веде столична прокуратура разом із СБУ, поліцією, активно працює по цій справі. Я звичайно не можу коментувати. Проте, фактично двічі на день я отримую непогані сигнали про перспективи у цій справі.
– А які перспективи у справі Шеремета?
– Цю справу не веде прокуратура. Її веде Нацполіція. Ми лише проводимо процесуальне керівництво. Можу сказати, що слідство іде у рамках закону.
Я не прихильник коментувати будь-які справи, де відбулося замовне вбивство. Це надзвичайно важкі справи, де будь-який витік інформації лише шкодить.
– Це ви про “витік” інформації у програмі Інтера, в тому числі?
– Не сипте мені сіль на рану… Роль наших депутатів-говорунів, м’яко кажучи, не сприяє слідству.
НА РОЗГЛЯДІ ГПУ – КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ ДЕКЛАРАЦІЙ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
– Напередодні Президент підписав зміни до Закону по протидії корупції в частині е-декларування. Можна чути чимало критичних зауважень, у тому числі й з боку Берліна. Як ви ставитеся до виключень з цього Закону, зокрема стосовно військових?
– Президент вносив правку до Закону, якою мали б бути звільненими від необхідності е-декларування більше 100 тисяч військовослужбовців – солдат, молодших офіцерів, які знаходяться фактично в окопах.
По собі знаю, як важко заповнити декларацію через технічні проблеми. Уявити собі солдата, який це буде робити, мені важко.
Думаю, що Президент зробив абсолютно правильний крок. По-перше, він підписав Закон, бо військові не повинні страждати через політичні дискусії. З іншого боку, до введення в дію імовірного декларування антикорупційними громадськими організаціями ще є рік, адже він вступає в дію щодо них лише з квітня наступного року. Президент правильно запропонував громадським організаціям створити спільну робочу групу та подумати над тим, як уникнути проблем, котрі дійсно закладені в існуючому тексті поправки.
Напруження має виникнути в іншому місці. У нас, наприклад, ДФС не внесла жодної декларації. Вони зіграли в буквоїдство й не опублікували. І це – величезне питання до очільника, колишнього та нинішнього, ДФС. Чим, скажіть, відрізняється інспектор ДФС від прокурора або поліцейського?
Є питання до вищого політичного керівництва СБУ, яке також, згідно з Законом, не заповнює декларації.
Я не народний депутат, але я би рекомендував звернути увагу на ці проблеми.
– Вже є перші справи по е-деклараціях, по невідповідності задекларованого розміру податків. Скільки таких справ?
– У Генпрокуратурі є невеличкий підрозділ, який займається перевіркою декларацій високопосадовців. Почали з народних депутатів. Зараз поширюємо на губернаторів, міністрів.
Процедура така: ми стежимо за повнотою податків. Якщо хтось показує 10 млн грн, а сплатив податки за весь час своєї діяльності, наприклад, з суми 5 млн, то виникає питання: а де взялися ще 5? Тому такі питання ми направляємо, згідно з Законом, до ДФС. Та без відома депутатів проводить позачергову фінансову перевірку, інформує нас, якщо факт дійсно підтверджується. Після цього ДФС викликає посадовця, ставить питання, і якщо він не може надати документи, нам підтверджують про проблеми.
Наразі, я знаю, що три депутати надали документи, які зняли питання до них.
А загалом у процесі кілька десятків.
– Екс-генпрокурор Віктор Шокін буквально нещодавно подав позов до Вищого адміністративного суду. Хоче повернутися в крісло. Прокоментуєте?
– Без коментарів. Я здивований, але без коментарів.
“Я РОЗУМІЮ, ЩО ВІД РОБОТИ ГЕНПРОКУРОРА ЗАЛЕЖАТЬ НАСТРОЇ СУСПІЛЬСТВА”
– У Брюсселі, де ви були у понеділок, йшлося про МН-17. Бельгійці можуть нам тут допомогти?
– Про допомогу не йдеться.
Ми провели більшу половину роботи. Коли буде завершено слідство, ми, безумовно, розповімо по те, що було зроблено. Ми навіть кілька слідчих експериментів із тестовим вибухом ракет і корпусів літаків проводили. Це колосальна робота. Україна в даному випадку не потребує допомоги, а навпаки, надала би всю необхідну допомогу, інформацію.
Ми обговорили тільки одне – проблему територіальності майбутнього судового процесу.
У слідчу групу входять країни, громадяни котрих постраждали – Австралія, Малайзія, Голландія, Бельгія, а також Україна.
Досі було певне питання – де проводити процес: в Україні, де відбувся злочин, чи в Голландії, яка фактично очолила слідчу групу. Бельгія довгий час не давала відповіді на це запитання, у понеділок ми провели коротку дискусію з генпрокурором щодо цього та почули їхню позицію, яка нас цілком влаштовує. Яку, я озвучувати не буду. Бо позиція ГП Бельгії ще потребує політичних рішень. Але особиста позиція генпрокурора цілком збігається з нашим баченням.
– Ваша мрія як генпрокурора?
– Я розумію, що від мене як генпрокурора залежать настрої в суспільстві, щоби суспільство отримало сигнал. Я намагаюся продемонструвати, що ця влада, принаймні її частина – призначений Президентом і парламентом генпрокурор – і без позачергових виборів досягає результату.
У ніч перед своїм днем народження в грудні я прокинувся і подумав про те, чого я хочу та що я можу цього року. Я хочу, щоби цього року Україна перегорнула листок державної мафії Януковича з судовим вироком.
Щоби цього року розпочалися судові процеси щодо ключових членів цієї мафії. Щоби цього року ми повернули награбоване Януковичем, яке знаходиться зараз під арештом. Це мільярди доларів.
Я буду все робити, щоби ще цього року суспільство побачило законні наступальні дії проти діючих високопосадовців.
Наразі й популісти, які вимагають дострокових виборів, і праворадикали, які вже відверто говорять про можливість хунти в Україні, грають на тезі, що нічого не відбувається. Ми маємо реформувати прокуратуру, назавжди знищивши її радянську сутність та диктаторське єдиноначалля. Все це буде зроблено. В ГПУ та інших ключових міністерствах. І тоді країна відчує оптимізм.
Ольга Танасійчук. Берлін
