Сергій Князєв. Голова Національної поліції

Про реформи

– Що відбувається з поліцією? На якому етапі реформа сьогодні?

– Реформа йде повним ходом. Візьмемо до прикладу патрульну поліцію: там поки створено тільки каркас департаменту, зовнішні атрибути, але цей підрозділ треба наповнити функціоналом.

Зараз ми оголосили про скорочення штату підрозділів безпеки дорожнього руху, інших допоміжних підрозділів колишнього ДАІ та інших, пов’язаних з дорогою, ДТП або технічним станом доріг. Ми скоротили 2220 штатних посад, у тому старому розумінні, в якому вони були (скорочення відбулося наприкінці липня – на початку серпня, – ред.). І законодавець визначив 60 днів для передачі цих функцій новому підрозділу. Найближчим часом буде оголошено набір до патрульної поліції на ці вакансії. Будемо запрошувати як поліцейських на конкурсній основі, так і цивільних осіб, які мають відповідну освіту – технічну, дорожню, інженерну.

Це – продовження реформи. Хай там що говорять, що ми не реформатори, а представники старої школи… Ну і що, що старої школи? Якщо стара школа чогось навчила, то що тепер – усе забути?! Головне – не нехтувати новим.

– А чому в патрульну і дорожню поліцію весь час проходить донабір? Наприклад, повідомляли, що в дорожній поліції з необхідних 2,5 тис. осіб взяли на роботу лише 400. Є проблема з кадрами?

– Це проміжний звіт. Охочих достатньо, але є відбір. Із загальної кількості поданих анкет спочатку відбирають тих, хто підходить за необхідними параметрами. Потім кандидати проходять медкомісію, опісля – фізичні тести і тести на логіку, потім – конкурсна комісія. Тобто кожен кандидат проходить ретельний відбір.

У нас була невелика проблема з набором підрозділу в Бессарабії – погане знання кандидатами української мови. В цьому регіоні традиційно проживає російськомовне населення. Було прийнято рішення про організацію додаткового навчання української мови співробітників поліції.

Як можна говорити, що у нас недобір, якщо зараз у Маріуполі конкурс до 30 осіб на місце?! І це в тому регіоні, в якому за три роки в поліцію взагалі ніхто не йшов. Ми зараз думаємо, як нам не втратити цих людей: збільшити штатний розклад, передати в патрульну поліцію поліцейські функції в більшому обсязі, а не тільки патрулювання.

– Якщо передавати поліцейські функції патрульній поліції, у патрульних має бути відповідна освіта. Курсу підготовки в 3-4 місяці не досить, якщо людина раніше не служила, чи не так?

– Ми говоримо про патрульну поліцію, про превенції, а не про поліцію, що надає весь спектр поліцейських послуг.

По суті, у нас різні підрозділи виконують функції патрульної поліції. Це патрульна поліція в містах і патрульна поліція в іншій частині України. В районних центрах теж є патрульна поліція, але вона не така, як в обласних центрах. Ми повинні зробити все, щоб форма надання поліцейських послуг, а також форма перепідготовки була уніфікована. Послуги повинні надаватися рівною мірою, поліція повинна бути скрізь однакова.

Так склалося, що в сільській місцевості ми значно скоротили інститут дільничних інспекторів. І у голів усіх сільських рад з усієї країни до мене одне питання: коли повернете дільничного? Потрібен дільничний, людина, яка буде розмовляти, розбирати сімейні сварки, проблеми, вирішувати конфліктні ситуації. На селі є три влади: голова сільради, дільничний і батюшка. А в місті, коли ми ввели патрульну поліцію, кількість дільничних інспекторів набагато менше скоротилося, ніж у селі. І ми зараз порівнюємо: якщо патруль забрав частину функцій дільничного, чим тоді займається дільничний? Чи ефективно він виконує свої обов’язки? Таким чином, інститут дільничних переважно охороняє громадський порядок – мітинги, заходи.

Ми зараз оголосили набір в тактичну поліцію (посилені групи швидкого реагування патрульної поліції, – ред.), яка замінить дільничних у невластивій їм роботі. Тактики будуть займатися в тому числі громадською безпекою, а дільничні повернуться до своїх функціональних обов’язків.

Кримінальна поліція – це інша історія. Тут ми вдосконалимо підхід. Ми йдемо від інституту тотальної агентури і вербування. Зараз необхідно придушити кримінал, а для цього потрібні нові інструменти впливу. Нема потреби вербувати 10 тис. агентів, ми підемо іншим шляхом, хоч і не без вербування.

– То якась кримінальна розвідка все-таки буде?

– Не “якась”, а досить ефективна і в короткі терміни. Вона вже існує, але необхідно перейти від старих форм та методів до нового інструментарію.

Про проблеми

– Яка зараз найбільша проблема для карного розшуку? Злодії в законі, зброя, наркотики?

– Злодії в законі – це пережитки минулого, рудимент радянської системи, обов’язкова частина тоталітарної системи. Ми йдемо від старої системи, переходимо в європейське суспільство. І ця інституція сама по собі розчиняється. Я розумію природу, коли з середини 2015 року почали просувати це гасло “злодії в законі”. (Екс-голова Нацполіції Хатія Деканоідзе ініціювала розробку законопроекту про протидію злодіям в законі, він був внесений у парламент і навіть розглядався депутатами у сесійній залі, однак був відхилений. – Ред.) Для будь-якої війни і для післявоєнного періоду характерний сплеск кримінальної складової. Наприклад, у “Борисполі” кілька днів тому затримали людину, позбавлену громадянства всіх пострадянських республік. Він намагався заїхати в Україну з Мінська з паспортом громадянина України, який було видано у 2000-х роках і тоді ж анульовано. Навіщо він сюди приїхав, відсидівши 23 роки в Білорусі?

Активізація кримінальних елементів – це новий напрям у боротьбі з українським урядом, з владою, зі спокоєм в Україні.

Зараз проводиться профілактична операція силами всієї Нацполіції, Міграційної служби, Прикордонної служби. Кожен день затримують групи правопорушників, у тому числі іноземців. Буває так, що затримуємо трьох, а суб’єктом (кримінального провадження, – ред.) може бути один або два, а вони всі злодії – клейма ніде ставити. Особливістю нашого кримінально-процесуального кодексу є те, що ми не можемо надовго превентивно затримувати. Є інструментарій: арешт, застава. Застава досить демократична, це тільки в чиновників суми великі, а для простих злодіїв законодавець не бачить особливої заставної ситуації, і злочинець виходить на свободу. Є хороший спосіб – скоротити термін перебування в країні. Це європейський принцип, захисний бар’єр від криміналу.

Громадянам треба спокою. Ми повинні використовувати всі законні методи, на відміну від головного героя одного з радянських детективів, який говорить: “Злодій повинен сидіти у в’язниці, і людям неважливо, як я його туди посаджу”. Ми переходимо в правильне русло. Злочинець має бути покараний, але абсолютно законними методами. А законних методів достатньо, просто потрібно їх використовувати, і вся правоохоронна гілка повинна працювати як годинник. Але поки у нас бувають збої. Чим менше буде збоїв, тим більше буде довіри громадян до свого правоохоронця.

– Як ці збої мінімізувати?

– Запровадити незворотність покарання. Вимагати цього і від себе, і від своїх підлеглих. Це повинно працювати по всій країні – до Севастополя, до Антрациту. Я глибоко переконаний, що ми передавимо цього монстра. Не миттям, так катанням. Час за нас. Нічого вигадувати не треба, треба просто брати і робити.

– Які особливості обстановки на прифронтових територіях?

– На цих територіях поліцейська складова працює ефективніше. Ми бачимо значне зменшення правопорушень, порівняно з іншими регіонами. Правильно функціонуюча поліцейська складова, керівники, офіцери, які працюють на різних посадах в зоні АТО, на виході працюють ефективніше, ніж в деяких інших регіонах.

Зрештою це призвело до того, що заступником голови Нацполіції призначений керівник донецької поліції (В’ячеслав Аброськін, – ред.). Ефективний генерал, менеджер правоохоронної діяльності, який в кризових умовах правильно надавав послуги громадянам. Не особисто він, а так побудував роботу підрозділу. І сподіваюся, що свої знання він застосує на новій посаді. Тим більше, що він завжди працював в кримінальній поліції і до поліції Донецька займався кримінальною складовою.

Про майбутнє

– Розкажіть про детективів. Що це? Який вигляд це матиме в наших реаліях?

(Пілотні проекти щодо створення служби детективів, яка об’єднає функції слідчих і оперативних підрозділів, були запущені в квітні 2017 р. Оперативники збирають докази і ведуть спеціальні спостереження, слідчі аналізують факти і намічають подальші дії, детектив це об’єднує. – Ред.)

– Який вигляд це матиме, не знає ніхто. Зараз у нас експеримент. Спочатку він був запущений в Бориспільському регіоні. Маленький регіон, але знаковий. Через деякий час ми зрозуміли, що цього недостатньо, щоб прийняти рішення. І прийшли до того, що ще в сімох регіонах запустили ці проекти. Це експериментальний перехід співробітників кримінальної та слідчої поліції до іншого підходу надання послуг. Ми не просто взяли вісім регіонів: вони абсолютно різні. Наприклад, Хмельницький – обласний центр з низькою криміногенною ситуацією, але досить велике місто. У Сумській області – кущовий відділ (принцип організації відділів поліції в регіонах, коли через одне відділення відбувається керування 3-6 відділеннями на місцях, – ред.), де невисока щільність населення, багато незайнятого населення, або Запорізька область, де дуже велика відстань між населеними пунктами. Тобто абсолютно різна інтенсивність надання поліцейських послуг населенню. Десь зашкалюють правопорушення, а в західній Україні вони не відбуваються протягом тижнів. Нам потрібно врахувати всі крайнощі. Зараз запустимо проект в Голосіївському районі столиці, тут буде повна форма детективів. Я підписав наказ про створення “управління спеціальних розслідувань” – робоча назва в структурі центрального апарату Нацполіції.

– Чим будуть займатися в цьому відділі?

– Звичайною слідчо-розшуковою роботою. Всі ці експерименти покажуть нам, законодавцеві й уряду розуміння того, що саме підходить для нашої країни. Люди не можуть чекати і не можуть бути піддослідними кроликами. Ми шукаємо, міняємо всередині своєї системи форму роботи з людьми, ми зменшуємо бюрократичні зволікання, в тому числі примушуючи працювати своїх співробітників. І вже ніхто не зможе сказати: “Я цього не зробив, тому що мені не дали вказівок”. Сам собі давай вказівки і біжи, роби. Якщо такого у співробітника немає – до побачення.

І коли ми якийсь період часу попрацюємо в такій формі, побачимо, де йде, де не йде… У Чехії сильний інститут детективів, а, наприклад, поляки не поспішають. У Румунії теж інакше. Нам треба жити за принципом “побудуй те, що найефективніше працює тут і зараз”.

– Планується знизити процесуальний контроль, необхідність слідчого погоджувати кожну свою дію з прокурором?

– Є загальна думка, і всі правоохоронці до цього приходять, що це незворотній процес – електронна форма спілкування. Вона звична в багатьох європейських державах. Слідчий підготував процесуальний документ, процесуальний керівник його миттєво отримав. Це дає нам швидкість. Зробив висновок в електронній формі – і за мить цей документ у судді. Суддя відповідним чином оцінив і прийняв рішення. Народився документ: “Постанова на…”, або “Постанова про ….”, або “Іменем України …”. Електронний обіг прискорює процес, зменшує бюрократичну складову, зменшує корупційну складову в сотні разів. До цього кроку ми повинні прийти.

– Як це впровадити?

– Це прерогатива законодавців, потрібно прийняти низку законів. Але я думаю, ми до цього прийдемо. Закінчимо війну і спрямуємо всі свої сили і кошти у це русло.

Про гроші

– Патрульні, слідчі та оперативні працівники зараз отримують до 10 тис. гривень. Є у планах збільшення зарплат?

– Тут як у військових: яке загальне фінансування, таке процентне співвідношення має і фонд заробітної плати. Яка країна – така і зарплата. Якщо країна може дати стільки – треба взяти, сказати спасибі. Не хочеш? Поклади посвідчення і до побачення. Оголошуємо конкурс на заміщення.

Але, звичайно, цих грошей недостатньо. Напевно, тільки мені досить. У мене така зарплата, що 25 років тому я навіть не міг про це подумати (104 тис. грн, – ред.). Чи я відпрацьовую на ці гроші чи ні – скаже суспільство. Питання в іншому. Не досить зарплати поліцейському в Варшаві, Бухаресті, Будапешті (середня зарплата близько 2 тис. євро або 60 тис. гривень – ред.). Але це рівень потужності держави. Вона може дати стільки, і це треба так сприймати, а не бути простим споживачем “хочу ще”. Хочеш більше – працюй, щоб держава досягла вищого рівня добробуту.

Ми маємо зараз динамічну демографічну ситуацію. Наші європейські колеги говорять про велику потребу кадрів на ринку праці в Угорщині, Словаччині, Польщі, Чехії, Румунії, і ця ніша заповнюється українцями. Отут нам треба ставити питання: чи хоче українець бути вдома, і отримувати 8 тис., і ризикувати життям, мати почесну роботу? Хай там як, але робота в поліції почесна. І батьки кажуть дітям: “Іди синку. Це твоя путівка в життя”.

Моє завдання, щоб мінімальна зарплатня першого рядового поліцейського була максимально захищена. Але самої зарплатні все одно мало. Ми йдемо далі. Ми зараз розробляємо сучасну систему соціального захисту. У Польщі поліцейські, укладаючи договори, отримують житло, і у них немає інтересу брати хабарі. Його виженуть, і він втратить своє житло. Ми провели кілька довгих бесід, у тому числі з міністром. Коли поліцейський, приїхавши з іншого міста, не буде знімати кут вартістю до 70% своєї зарплати, а буде розуміти, що на третьому році роботи він може підписати контракт і заселитися, – ось що дасть поштовх до сталої роботи поліції.

І ми прийдемо до цього, думаю, вже в бюджеті 2018 року. Ми хочемо мати фонд у кілька тисяч квартир. Підуть люди в поліцію? Звісно! Тому що це не разовий фонд, не раз на 20 років, а щороку.

Про освіту

– Нещодавно було оголошено про створення в Києві Поліцейської академії. Чому для отримання освіти спочатку треба працювати в патрулі, а тільки потім вже вчитися, а не навпаки?

– Освіта, яка зараз дає система вишів МВС, має якийсь відсоток браку. Ми дивимося, скільки у нас випускників через 5 років залишилося, а залишилося дуже мало. З різних причин, у тому числі з соціальних. У наших колег у Європі інша форма навчання, яка колись існувала в радянській міліції. Потік людей в поліцію йде за двома напрямками: з закінченою вищою освітою і через набір цивільної молоді на посади, що не потребуть вищої освіти з базовою підготовчою освітою.

Коли ми набрали патрульних поліцейських, то помітили, що в більшості своїй – коло 70% прийнятих в патрульну поліцію – вони мають вищу освіту, і ми змушені були їм за законом присвоїти офіцерські звання. Вони несуть рядову функцію, вони мають справу з дном кримінальної складової, для цієї роботи не потрібно 5 років вчитися в вузі. Це базова, шестимісячна підготовка. А у нас в патрулі їх 70%. Їх треба брати на вищі посади, дати їм можливість зростання, і вони вже не будуть замислюватися про те, що даремно навчалися 5 років. Людина вчиться поліцейській роботі, працювала 2-3 роки – кидає і йде. Як це зупинити, змінити? Їм треба запропонувати роботу опера, слідчого, те, на що вони здатні. Але якщо ми їх заберемо, то в патрулі нікого не залишиться. Ось ми й оголосили по всій країні набір і хочемо набрати 5,5 тис. осіб до кінця року. І наберемо. У бюджеті 2018 р. у нас будуть витрачати кошти не тільки на навчання, а й на преміальну складову особовому складу.

Ми прийняли рішення, що кожна людина, яка має бажання служити в поліції, але не має вищої освіти, має прийти патрульним, інспектором конвойної служби, на якусь рядову посаду, пройти базове, підготовче навчання протягом 3-6 місяців, бути допущеною до самостійного несення служби. І якщо вона захоче підвищення усередині системи, то за рік-два керівництво відправить її на річний курс теоретичних знань в Поліцейську академію. Потім знову практичний курс та диплом з правом бути призначеним на офіцерську посаду. Це буде наша внутрішньовідомча освіта. Це не скасовує ті самі спецвиші МВС, а доповнює систему.

– Якою буде поліція за 5 років?

– Вона буде саме такою, якою буде наша держава. Поліція – невід’ємна складова держави, а поліцейський – частина суспільства, яка його делегувала туди. Якою буде наша країна за 5 років? Хотілося б, щоб вона була яскравою, квітучою, з хорошими дорогами, доглянутими полями, з багатими людьми і щасливими дитячими очима. Такою буде й поліція.

Розмовляла Тетяна Святенко

Джерело