“ТИ АБО З НАМИ, АБО ПРОТИ НАС. А ЯКЩО ТИ ХОЧЕШ ДІЯТИ ПО ЗАКОНУ, ТО МИ ВСІ БУДЕМО ДІЯТИ ПРОТИ ТЕБЕ”
Фото: УНІАН
– З чого все почалось, яка причина з Вашої точки зору, що стало причиною такої війни між САП і НАБУ?
– Питання не у війні, моя справа – це суто політика. По-перше, є гучні антикорупційні справи, які перед виборами багато керівників хотіли б закрити, а як їх закрити? Ця медаль має і зворотний бік: інші кандидати можуть виграти лише шляхом знищення репутації та довіри до інших кандидатів. Тому їхня мета – реєстрація купи кримінальних проваджень, імітація бурхливої діяльності, підігрів громадськості думкою, що ось-ось буде підозра, а потім пшик….
– Чомусь зразу згадалася історія, що в день передачі на Вас скарги в КДКП зареєстровано провадження про отримання хабара одним із імовірних кандидатів від лівійського лідера у 2010 році?
– Я цього не говорив, Ви самі зробили висновок.
Можу підкреслити лише одне: краще за все зірвати розслідування через зняття Спеціалізованого антикорупційного прокурора.
– Давайте одразу приклади, що саме намагалися, на вашу думку, закрити?
– Подивіться, як це вже відбулося по справі щодо незаконного збагачення прокурора ГПУ Гуцуляка, який дав дозвіл встановлення “прослушки” в моєму кабінеті.
По-друге, ми зараз входимо в передвиборчий сезон і я бачу, що комусь треба мати контрольованого спецпрокурора, який здійснює нагляд за тим самим НАБУ.
По-третє, це намагання повісити на мене усі невдачі, які відбулись та які будуть, які кимось уже заплановані. Справи перед виборами будуть закривати, бо в усьому буде винен поганий Холодницький, проте ніхто не згадає, як прокурорів звинувачували у гальмуванні справ через непідписання підозр, вимаганням ретельних і допустимих доказів та проведення всебічного і повного розслідування. І ніхто через жагу до слави, піару, визнання, не переймався дотриманням конституційних прав громадян і якістю доказової бази.
По-четверте, справа проти мене – це справа проти всієї Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Я незручний, оскільки зберігаю незалежність НАБУ і САП від Генеральної прокуратури і незручний для колег детективів НАБУ, тому що вимагаю повного та об’єктивного розслідування, якісної доказової бази. Це справа проти незалежності САП, тому що, окрім мене, тут набрані за конкурсом та працюють 35 прокурорів. І я в першу чергу орієнтуюсь на їхню позицію, – тих, хто безпосередньо працює з провадженнями, вони незалежні процесуальні керівники. А мене звинувачують, що я нібито на них тисну! Але варто послухати записи, щоб зрозуміти, що ніякого тиску в моїх словах нема. Що б я не казав у кабінеті, рішення приймають самі прокурори. Я дуже хочу, щоб по всіх справах, про які говорили на плівках та в інтерв‘ю директора НАБУ, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія запросила дати публічні пояснення самих прокурорів, з якими я розмовляв – чи чинив я колись на них тиск? Чи заважав розслідуванню? Чи вважають вони, що мої розмови у кабінеті призвели до якогось витоку інформації чи зриву спеціальних операцій? 35 прокурорів працюють у САП – чому досі жоден з них не заявив: Холодницький тисне та зливає справи, адже зараз найзручніший момент? Тому що цього ніколи не було, тому що ми працювали як команда. І сьогодні НАБУ та ГПУ готові звільнити мене, а після цього будуть знаходити нові жертви, нових “поганих” прокурорів САП.
– До речі, що сталося зараз зі справою Гуцуляка, голови департаменту економіки ГПУ, який дав НАБУ санкцію на ваше прослуховування?
– Справа зараз не розслідується взагалі, і тут прямий конфлікт інтересів. Гуцуляк є керівником департаменту, співробітники якого захопили двох оперативників НАБУ у 2016 році та незаконно утримували їх у казематах ГПУ. Це провадження чомусь зараз просто не розслідується – хоча там не дисциплінарна відповідальність, а кримінальна. У жовтні 2017-го за матеріалами розслідування журналіста Деніса Бігуса ми відкрили провадження проти Гуцуляка за незаконне збагачення. Це також кримінальна відповідальність. Вона була фактично мертва, вказівки не виконувалися і не виконуються досі, справа стояла. Розслідування було у серпні, зараз квітень, а віз і нині там. Я зараз втручатися в цю справу вважаю неправильним.
Але ця справа НАБУ не розслідується, а замість того, НАБУ разом з самим Гуцуляком відкривають справу проти мене! Це нагадує помсту. Розвиток подій вказує на те, що ти або з нами, або проти нас. А якщо ти хочеш діяти по закону, то ми всі будемо діяти проти тебе. Хтось поділив усі сфери боротьби з корупцією між собою, і заважав їм тільки я. Але коли є кримінальне провадження по незаконному збагаченню по керівнику цього департаменту і воно якимось чином перестає розслідуватися, то я таке прийнятним вважати не можу, це якесь вибіркове правосуддя. Розумію, що є якийсь постійний чи то ситуаційний союз і відбуваютьсятпоступки якимись моральними чи іншими принципами.
– Але давайте перейдемо до конкретних звинувачень проти вас, які будуть розглядати у кваліфікаційно-дисциплінарній комісії ГПУ. Почнемо зі справи Труханова. Директор НАБУ Артем Ситник сказав дослівно: “У нас є вагомі підстави припускати злив інформації фігурантам справи Труханова з боку керівника САП, що, як з’ясувалося, мав про їхнє переміщення інформацію, якою слідство не володіло”.
– Це просто брехня, бо саме по справі Труханова я особисто підписав підозру, а загалом ми оголосили 6 підозр. Хіба це так гальмуються справи? І жодних підтверджень словам Ситника на записах нема – це струс повітря.
Директору НАБУ варто було читати пресу, коли вся країна слідкувала за переміщенням Труханова. Це раз. По-друге, керівник САП не мав жодної розмови ні з фігурантами цих справ, ні з їхніми представниками чи захисниками. Це просто огульне бла-бла-бла у поважному виданні.
Я не побачив на цих записах за цілий місяць хоча б одного випадку, де була б хоч якась ніби-то корупційність моїх дій. Ми обговорюємо справу і обраховуємо всі можливі варіанти розвитку подій, в тому числі і аргументи сторони захисту, робимо в службовий час в службовому кабінеті. Це моя робота! А мені тепер кажуть, що це гальмування справи Труханова! Як? Коли мною підписана підозра лежала тривалий час і чекала поки він повернеться, і йому пред‘являть.
Ось мені цікаво – а на підставі чого стверджується, що я ніби попереджав Труханова? Хочу сказати, що в моєму кабінеті ніколи жодної корупції не було, хабарів ніхто не приносив, а ті, хто принесли – зробили це один раз. Провадження щодо цих суддів уже слухається в суді.
– А були конфліктні ситуації у вас із НАБУ по справі Труханова, вам якісь зауваження стосовно ваших дій робили? В чому причина таких різких звинувачень?
– Та які конфлікти, я ж підписав підозру особисто, повторюю! Два місяці була боротьба з структурами Труханова по зняттю-накладанню арештів, щоб майно не вибуло. І зараз майно Труханова на 185 млн грн вже передано в управління “АРМА”- агентство розшуку і менеджменту активів. Тобто моя прокурорська робота дає результати, а НАБУ вихоплює фрагмент розмови, де іде щоденне обговорення справ, де обговорюються всі ризики, в тому числі і сторони захисту, як планується виведення з-під відповідальності. Це був елемент обговорення, я ж відповідаю за звинувачення в суді. Ми казали: “Поки Труханова не чіпаємо, давайте працювати тих, хто є в Україні”, бо в той час фактично два місяці Україна спостерігала за вояжами мера Труханова по Європі й Азії.
– А коли цей запис був зроблений?
– Лютий 2018 року. Є одна інформація – вона обговорюється. Ми як прокурори повинні тактику розуміти, а не сидіти мовчки і думати, що буде далі. А мені закидають, що я гальмую подання до суду. Так є окреме провадження по дорогах, по аеропорту. Моя вина в чому – що я намагаюся справу в суд направити?
– Тобто ніякої провини взагалі, чи може таке бути за місяць роботи?
– Так є, я буду наполягати щоб оприлюднювали усі записи, хай люди чують як я працюю, скільки годин, які питання вирішую. Я доведу, що маю рацію по кожному з епізодів аудіо записів, які мені закидають. Я міг у своєму службовому кабінеті в деяких емоційних моментах дозволити нецензурні і зневажливі випади проти деяких людей. Але точно знаю, що я А: не корупціонер, Б: не зливав матеріали, які нашкодили б слідству. Кажуть, що я попереджав фігурантів про обшуки. Але якщо під час обшуків виявлялося, що людина про них не знала, то як це я попереджав? Тобто просто йде нарізка слів – що могли повитягувати, розслідування усім продемонструє повну відсутність будь-якого складу злочину.
– Мене цікавить найбільш серйозне звинувачення, яке дійсно може стати підставою для вашого звільнення за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. На записах ви розмовляєте з заступником директора будівельної компанії “Акварелі” та радите йому, яким чином відповідати на запитання прокурора САП. Це схоже на передачу інформації через ваші особисті зв’язки, “злив”, простіше кажучи.
– Ніякого “зливу” – все було повністю в рамках закону. Забудовник, який зі мною говорив – Сергій Кафтя, власник компанії “Акварелі”, яка багато будує у Вишневому, де я мешкаю, і моя покійна мати теж у нього інвестувала в квартиру свого часу. Кафтя у справі Уляни Супрун взагалі немає ніякого статусу, тому що він абсолютно непричетний до спроби дати хабара в.о.міністра охорони здоров‘я. Тому він не підозрюваний і навіть не свідок був тоді. Особа, яка намагалася дати хабара Супрун, казала, що хабар буде у вигляді квартири у Вишневому від “Акварелі”. До чого тут забудовник? Ніякого зв’язку між забудовником та хабарником слідство не виявило. Кафтю я запросив, щоб він сам розказав, чи відомо йому щось про цю ситуацію. Я з ним розмовляв ввічливо не тому, що намагався його виправдати – а тому що я був особисто процесуальним керівником по тій справі і відповідав у тому числі за тактику розслідування. Ця людина не була підозрюваним, тож розмови з ним були цілком виправданими, на ході справи це не позначилось.
– А навіщо ви з ним взагалі спілкувались?
– По-перше, я процесуальний керівник по цій гучній справі, мій обов’язок з‘ясувати усі деталі. По-друге, Сергій Кафтя працює на ринку багато років – і за 2017 рік до нього тричі прокуратура приходила з обшуками. Якщо ви подивитесь Фейсбук Кафті за 26 грудня, там є допис: “Уважаемая прокуратура, денег нет. Отстаньте со своими обысками”. Цей допис зібрав 10 тисяч лайків. Кафтя – не корупціонер, який стоїть на потоках, він збудував понад 3000 квартир. Я теж в одній з них живу – не в будинку в Конча-Заспі, не в апартаментах у центрі Києва. Ми познайомилися з Кафтею, коли покійна мати вирішила в 2011 році в квартиру інвестувати у Вишневому. І ось я побачив цей пост, і мені стало соромно, що зараз знов людину будуть трясти, хоча він взагалі не причетний до ситуації. Кафтя казав: “Дайте мені запит, я всі документи принесу, нічого ж не ховаю”. А в НАБУ кажуть: “Давайте ще в свідка обшук проведемо”. Я: “Для чого? Тим більше, що він у вас не свідок!” Детектив: – “Мені сказали, що все погоджено”. Кажу: – “Що ви там хочете знайти?”
В Україні ухвалений закон про стоп “маски-шоу” про заборону обшуків у підприємців. Коли детектив НАБУ замість того, щоб захищати бізнес та платників податків від свавілля, замість того, щоб зробити запит на отримання інформації від бізнесу вимагає в черговий раз провести обшук та вилучити документи компанії, вина якої тільки в тому, що дехто вирішив, що хабара вони будуть давати квартирою у Вишневому – то я проти. Кафтя прийшов до мене як до процесуального керівника і сказав, що сам надасть нам інформацію: “В мене вже є пам’ятка для працівників, як поводитися під час обшуків”. А після візиту до НАБУ з того ж приводу, Кафтя мені написав, ось скрін: “Вийшов від НАБУ, капець, які воні злі, я сподіваюсь, що більше не будуть визивати… Шеф відділу сказав, що менеджера під льод пустить”. Ось його скріншоти. Тому я не погодив обшук та вилучення документів у компанії “Акварелі”.
– “Пустить під лід”? Це хто сказав?
– Це сказав керівник відділу детективів НАБУ. Я спеціально переписку з Кафтею зберіг. А як я повинен, як прокурор, реагувати на погрози людині, яка взагалі непричетна до справи про спробу дачі хабара Супрун? Навіщо створили НАБУ та САП – щоб ми вибивали покази, потрібні слідству тими ж методами, як це роками роблять старі правоохоронні органи? І якщо мене звільнять через цю розмову з підприємцем, компанію якого я не дав безпідставно обшукати, то я буду цим пишатися. Я захищав платників податків від тих, хто на їхні податки живе і отримує величезні зарплати. І якби мені знову довелося приймати таке рішення, то я б зробив так само, інакше перестав би себе поважати.
– Щодо справи за заявою в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Хто з нею спілкувався і до чого тут Сергій Кафтя?
– Його вина в тому, що він забудовник і будує квартири. А певні особи, які пропонували в.о. міністра або її помічнику цю квартиру, вирішили запропонувати квартиру саме в цьому житловому комплексі. Через це в нього проводились обшуки. І я не можу на це мовчки дивитися. Це безпрєдєл. Як керівник я маю на таке реагувати. На моє питання: “Який мотив будете вписувати?” отримую відповідь: “Майбутні політичні преференції”. Це що за мотив?
– Розкажіть про візит до вас народного депутата Логвінського та обговорення ним справи по фірмі “Золотий мандарин”. Що вас з ним пов‘язує?
– Народний депутат Логвінський як і всі інші народні депутати має за законом право заходити до будь-якого керівника правоохоронних органів, відмовити не можна. І у Ситника Логвінський теж був. І хай Ситник про інших депутатів, яких він приймає, розповість, скільки разів, наприклад, у нього Ляшко був, якого дуже хвилює доля його будинку в Конча-Заспі та випадкового виграшу в лотерею.
– Що ви скажете стосовно запису з Логвінським?
– Він сказав те, що хотів, і після цього був направлений до процесуального керівника Сергія Козачини для подачі показань і пояснень. Я йому чітко сказав: “Я не закрию провадження, поки не буде проведено повне розслідування, з’ясовані всі обставини, лише тоді можна прийняти законне рішення. А воно буде прийнято, коли будуть зібрані докази. Якщо докази є – це підозра, якщо немає – це постанова про закриття провадження…”. Коли я потім читаю в інтерв’ю директора НАБУ, що я викликав прокурора і казав, щоб він закрив справу, то хай дасть людям послухати весь запис, а не маніпулює. Я сказав: “…Ця справа вже два роки тягнеться, скільки тобі ще часу треба?” – “Десь два місяці” – “Добре. Два місяці і прийми законне рішення”. І я буду вимагати, щоб ці слова були озвучені. Закрити справу і прийняти законне рішення – це два різних терміни. Фактично моя вина в тому, що я не сиджу у кріслі і отримую зарплату, а вникаю у справи. Не знайшли за цілий місяць ні хабарів, ні навіть дзвінків якимся високопосадовцям, так хоч щось шукають щоб приліпити.
На відміну від директора НАБУ Ситника, який на зустрічі з журналістами під запис спаплюжив честь дружини підозрюваного Кулика, незаконно розголошуючи стороннім особам дані досудового розслідування, я закон не порушував.
– А справа про розголошення даних щодо дружини Кулика існує? Ви давали показання?
– Наскільки я знаю, там ГПУ зареєструвала провадження, але тепер, коли НАБУ припинила слідство по справі проти Гуцуляка, ГПУ у відповідь призупинила розслідування по справі проти директора НАБУ. Дозвіл НАБУ на розголошення даних розслідування я не давав. Ці протоколи мали бути досліджені у майбутньому судовому процесі.
– На засіданні антикорупційного комітету, коли про цю справу питали, ви нічого не розповіли.
– Жалкую лише, що закривав очі на багато порушень в діяльності НАБУ, які були, сподівався, що це тимчасово, що люди навчаться… Я питав, а як же трапилось, що журналісти записали секретну інформацію по Кулику? Мені відповіли: “Ми читали протоколи для сміху. Забудьте про це”. Всі матеріали про порушення за моєю ініціативою йшли у відділ внутрішнього контролю НАБУ, який завжди казав, що складу злочину нема. Один з детективів НАБУ, наприклад, земельну ділянку намагався собі вибити під час розслідування справи. Коли я про це сказав, він через тиждень звільнився за власним бажанням. Найголовніше – це не поодинокий випадок.
– Які наслідки матимуть заяви Олександра Онищенка, який оприлюднив записи розмови, де він нібито обговорює з особою, яка, як стверджує Онищенко, є президентом Петром Порошенком, звільнення від відповідальності Миколи Злочевського, фінансування виборчої кампанії “Народного фронту” та інше?
– В НАБУ є провадження, розпочате ще минулого року на підставі даних отриманих зі ЗМІ (т.зв. справа плівок Онищенка). В рамках цього провадження має розглядатися ймовірний запис перемовин Онищенка, у тому числі, і в кабінеті президента. Слідство раніше зверталось до Онищенка з вимогою надати свідчення, пристрої, оригінали записів у тій країні, де це можливо організувати згідно з законом. Але до цього часу Онищенко на такі контакти не йшов. Сподіваюсь, ми найближчим часом зможемо його допитати, отримати заявлені ним записи та інше, і тоді справа зрушиться вперед. Нагадаю, раніше у провадженні НАБУ та САП справ за підозрою Злочевського не було. Єдине провадження безпосередньо за підозрою його було в Генеральній прокуратурі. Ті ж провадження, які були передані в НАБУ в грудні 2015 і січні 2016 року, стосувалися можливих зловживань службовими особами Мінекології, а не безпосередньо Злочевським. Після 18 місяців слідства одне з них було закрито, бо слідчі дії протягом останніх 10 місяців не проводились ВЗАГАЛІ, про що неодноразово вказувалось керівникам детективів, і крім того, САП вичерпала можливості досягнення істини шляхом вжиття заходів представницького характеру (подали позови до адмінсуду і суди всіх інстанцій позицію САП не підтримали). Ще одне провадження уже 26 місяців перебуває в НАБУ і станом на сьогодні не закрите. Якщо ми отримаємо докази, що записи Онищенка – достовірні, що він надав свідчення, які мають значення для суду, то не сумнівайтеся, справа буде вестись швидко, і я її доведу до суду. Нас переконують, що записи – це фейк, тож сподіваюсь, усі будуть сприяти слідству та якнайшвидшому встановленню істини. На мій погляд, зараз “кейс плівок Онищенка” – це найпринциповіша та найрезонансніша антикорупційна справа. Ця справа – питання репутації та авторитету всієї держави. Тому гарантую – якщо Онищенко надасть показання, я особисто буду старшим процесуальним керівником по справі, і процес відбуватиметься максимально прозоро для громадськості. Ми забезпечимо такий же рівень прозорості як забезпечують зараз колеги прокурори в США у справах проти оточення перших осіб держави.
– Давайте поговоримо про розслідування щодо декларацій стосовно вищих посадових осіб. На плівках є ваші вказівки по справі голови НАЗК Корчак, де ви вказуєте прокурору в такому тоні, що це нагадує тиск.
– Я в службовому кабінеті роз’яснював прокурору порядок і стратегію проведення процесуальних дій, орієнтував його, в якій черговості краще збирати інформацію, щоб не втратити докази, і визначав пріоритетність розслідування тих чи інших проваджень. Це мій обов‘язок. І ніякі мої слова не позбавляють незалежного статусу прокурора, якій був обраний на конкурсі та який несе повну відповідальність за свої рішення. Справу Корчак було розпочато у травні минулого року на підставі журналістського розслідування. З травня по жовтень справа тупо лежала і нікого не цікавила в НАБУ. Нагадаю фабулу: знайшли у Корчак паркомісце, яке вона не вказала в декларації, та звинуватили в навмисному недекларуванні паркомісця. Це при всій мільярдній корупції, що в нас є – “Роттердам+”, “Приватбанк”, Онищенко, Насіров, тощо. Тому справа лежала собі без руху в НАБУ. Але у жовтні НАЗК надіслала до НАБУ запит про надання інформації, щодо можливого конфлікту інтересів між директором НАБУ та юристом НАБУ, який представляв інтереси Ситника у судах. Склали протокол про порушення на директора НАБУ.
Але коли надійшов запит НАЗК про надання інформації, раптово НАБУ витягнуло цю справу по Корчак і почалось активне розслідування – щоб ударити у відповідь! Детектив НАБУ замість того, щоб послати повістку на допит поштою, як це передбачено законодавством, у п’ятницю ввечері особисто везе повістку до свекрухи Корчак на квартиру, і ви бачили цей анекдот, який відбувався, коли цього детектива у квартирі свекруха зачинила. Я бачу, що йде фактично використання повноважень суто для зведення рахунків між двома керівниками антикорупційних органів – НАЗК і НАБУ, в даному випадку. Чи я мав дивитися, як вони гризуться один з одним? Холодницький став на бік НАЗК – вирішили собі в НАБУ. Насправді я не ставав на бік НАЗК ні разу, але мені прикро бачити, що НАБУ в цьому випадку зробили інструментом для зведення рахунків.
Коли я заслуховую справи про мільярдні збитки – слідство триває, людей не вистачає. А вручати повістки та слідкувати за паркомісцем, як виявляється, у НАБУ люди знаходяться. Я вважаю, що керівник САП має право виставляти пріоритети в розслідуванні справ.
– Які пріоритети ви виставили НАБУ?
– Економічні злочини перш за все – енергетичний сектор, нафтовий сектор, справа “Приватбанку”, справа “Роттердам-плюс”, справа “Дюссельдорф-плюс”.
– Що зроблено по цих справах?
– А немає часу – ми ж усі паркомісця рахуємо. Прокурори, фактично, самі призначають експертизи, возять їх – по одній конкретній справі це кажу. А скільки таких справ було раніше, де прокурори працюють замість детективів – наприклад, “Кіотські гроші”. Доки прокурори самі до підозрюваних не дійшли, руху не було, аж потім як ми дали результат почали гарні пости писати. А перед тим на нарадах детективи НАБУ казали, що не вбачають складу злочину, що не довести тут нічого. А справа “Повітряний експрес” – прокурор сам поїхав і затримав підозрюваного. Сам! Не було кому їхати – усі детективи зайняті. Детективи з’явилися, коли почули, що ми самі взяли під варту підозрюваного. Я ж про це не казав, тому що треба було показувати спільну роботу, думав, що ми маємо підтримувати один одного, поважати працю, виправляти з часом помилки, які і у нас, звичайно, бувають. Як виявилось, співпрацю з САП НАБУ не поважало взагалі.
– Перейдемо до політичних справ. Як проходить слідство по “справі з рюкзаками”, по якій проходять екс-заступник міністра Чеботар та син міністра Олександр Аваков?
– Днями було оголошено, що слідство завершено. Сторона захисту наполягає, що там немає складу злочину. Вони пишуть клопотання, ми їх розглядаємо, але ця справа піде в суд. САП підписав усі необхідні підозри там, де бачили необхідність їх підписати. Чим, я так розумію, накликали гнів братнього правоохоронного органу.
– Який стан справи аграрного холдингу Олега Бахматюка?
– Там є дві справи- одна по державних дотаціях, друга – по рефінансуванню. По рефінансуванню банка – ще розслідується. Процесуальний керівник каже, що він бачить підозру – тож ми чекаємо. А по дотаціях – це не наш суб’єкт розслідування. Фактично по цій справі два роки “кошмарили” всі підприємства холдингу, і нічого не знайшли. Я давав санкції сотні слідчих дій – і результат відсутній, нічого не здобули. Разом з тим бачу, що підстав для закриття немає, але це не наша підслідність. І питання про підслідність обговорювалось давно. Але справу тримають, просто для того, щоб вона в нас лежала.
– З тих 500 справ, що розслідують зараз НАБУ та САП, чи багато є таких, які просто лежать?
– Я зроблю вибірку, але насправді такі справи є. Вже два місяці, як відкрита справа по квартирі народного депутата Сергія Лещенка. Я хочу подивитися, що було по справі зроблено, новин щось ніяких не чутно. Нехай слідство розбирається, я не хочу коментувати. У мене є серйозні сумніви, що при тих доходах і податках, які були сплачені народним депутатом за все його життя, можна купити таку квартиру. Якщо він був приватна особа – це було б його особисте питання, але він придбав квартиру як депутат, і хоча б і запізненням, держава має дати оцінку таким діям високопосадовця. Я при своїй “космічній зарплаті”, як кричав Ляшко, не можу виїхати з Вишневого.
– Раніше ви казали, що по квартирі Лещенка питань у САП нема, і навіть не зареєстрували провадження. Що змінилося зараз? Хтось попрохав з тих, кого Лещенко критикує?
– Раніше мені здавалося, що на фоні великих ключових антикорупційних процесів по енергетиці, “Роттердама”, по поверненню до держави Запорізького титано-магнієвого комбінату, відволікатись на менш значимі справи – це гальмувати великі. Сьогодні я зрозумів, що коли робота антикорупційних органів політизується, коли відкриваються справи не тому, що це справедливо, а тому, що так треба комусь, то головне – уникати подвійних стандартів. Якщо НАБУ кидає всі сили на розслідування, звідки у Корчак паркомісце за 10 тисяч доларів, то значить за справедливістю треба розслідувати усі такі випадки, в тому числі звідки народний депутат знаходить 300 тисяч доларів на купівлю квартири у центрі Києва. Якщо ми розслідуємо справу на 10 тисяч, і не розслідуємо справу на 300 тисяч, то це вибіркове правосуддя, з цим зміритися не можна.
– Стосовно справи по постачанню “WOG” палива на “Укразалізницю” – директор НАБУ звинуватив вас у тому, що ви загальмували висунення підозри по цій справі.
– Процесуальні керівники мають своє бачення у цій справі, і вимагають розширення кола підозрюваних. Чому директор НАБУ не назвав справжню причину? А причина в тому, що не можна оголошувати підозру посадовим особам “Укрзалізниці” і не висувати жодних претензій посадовим особам “WOG”. Чомусь під час розслідування слідчі оминули питання, чи причетний до цього топ-менеджмент компанії. Сподіваюсь, це буде виправлено, і підозра одразу буде підготовлена, інакше знову будуть звинувачення у подвійних стандартах.
