Назар Холодницький. Керівник САП
07.03.2019
До виборів Спеціалізована антикорупційна прокуратура навряд чи скеровуватиме до Верховної Ради подання на народних депутатів, які є кандидатами в президенти, щоб «не робити їм рейтингів». Про це в інтерв’ю «Слову і Ділу» розповів керівник САП Назар Холодницький. Також ми поговорили з ним про подання на нардепа Ярослава Дубневича.
Зясувалося, що із зауваженнями Генеральної прокуратури до цього подання головний антикорупційний прокурор не згоден – він пообіцяв у короткі терміни повторити спробу. Натомість для нового подання на ще одного члена парламенту Станіслава Березкіна кінцевих строків прокурорам Холодницький не ставив. Детальніше про ці та інші гучні, але дещо забуті розслідування – в інтервю керівника САП журналісту Олегу Новікову.
Нещодавно САП подала до Генпрокуратури, а та своєю чергою повернула назад подання на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Ярослава Дубневича, який, на думку слідства, є організатором злочинної схеми з привласнення 93,2 мільйона гривень філії ПАТ «Укрзалізниця». Чому Генпрокуратура його повернула?
Давайте дочекаємося. Я встановив строк своїм прокурорам до кінця місяця (січня – ред.), вони мають доопрацювати ті виявлені, на думку ГПУ, недоліки. Хоча я не вважаю, що там є такі недоліки, які кардинально змінюють суть внесеного подання.
Скажу чесно, у САП дуже важке «сито» й фільтр. Якщо керівник САП підписує документи НАБУ, значить ми впевнені в тому, що ця доказова база є достатньою для того, щоб звертатися принаймні до Верховної Ради.
Генпрокуратура написала такі зауваження, з якими ми не згодні. Але поки немає повної картини й, власне, що буде зі справою, я волів би не говорити.
Справа рухається. Жодні фотографії в храмах і з кубками не рятують, і я це показав. Багато цього бруду лунало минулоріч, але ховатися від людей я також не буду. Були фотографії дворічної давності – спливли на прощальному обіді попереднього посла Європейського Союзу Яна Томбінського, де я сфотографувався в липні, здається, 2016 року з екс-головою ДФС Романом Насіровим, міністром юстиції Павлом Петренком та його заступницею Наталією Бернацькою. І ці фотографії зараз за два роки намагаються дублювати і поширювати через Facebook. Якщо хтось думає, що якісь там фотографії чи знайомства можуть на щось повпливати, це – глибока помилка і ми це показуємо своєю роботою. Просто, коли є докази – є подання, є суд. Немає доказів – кричіть скільки завгодно про гальмування і залізобетонність. Уже казав і повторюся: у Facebook докази завжди можуть бути залізобетонними, але чомусь потім у судах виникають проблеми. І моя задача, як і прокурорів, щоби залізобетонність була не лише у Facebook, але й у реальному житті.
А інші кримінальні провадження, де фігурують фірми Дубневичів? На якій стадії там слідство?
Дивіться, наразі в Дубневичей відсутній будь-який процесуальний статус. На відміну від активістів, які можуть собі дозволити щось говорити, обзивати, називати, я так не можу словами кидатися, бо це, ви ж розумієте, відповідальність. От, коли буде достатньо даних, коли буде оголошена хоча б підозра, тоді можна визначати якийсь статус.
Наразі є фактова справа, в якій вже є сім підозр і є запобіжні заходи. Ми вважаємо, що в цій справі має бути ще організатор, тоді це називатиметься кримінальним процесом. Доки цього всього немає: доки немає Верховної Ради, парламентського комітету з питань регламенту, погодження ГПУ, прізвищ я називати не буду.
Давайте тоді повернемося до іншого подання на нардепа, а саме Станіслава Березкіна. Чи буде повторна спроба звернутися до Верховної Ради з питанням про притягнення його до кримінальної відповідальності й коли?
Щодо Березкіна, то вже оголошені підозри іншим фігурантам. Слідство щодо них проводиться досить якісно й порівняно швидко. І я очікую, що до кінця лютого, якщо не скеруємо справу до суду, то принаймні завершимо досудове розслідування й відкриємо стороні захисту матеріали. Щодо безпосередньо депутата Березкіна, то ці матеріали вже виділені в окреме провадження, бо є згода ВРУ чи немає, але роль його як організатора звідти нікуди не зникла.
Чи знайшли дочку нардепа Березкіна Вікторію та чи оголосили їй про підозру очно?
Поки що слідство триває.
Ви згадували прізвище заступниці міністра юстиції Бернацької. Я пам’ятаю скандал з обшуком у Міністерстві юстиції, в так званій справі «Золотого Мандарина Ойл». Чи є в ній якесь просування?
Вкотре хочу підкреслити, що прокурори САП є процесуально самостійними. Так, можливо це нетипово для реалій органів прокуратури України, що я як керівник не втручаюсь у діяльність підлеглих. Більше того, в окремих категоріях справ, щоб зберегти максимальну об’єктивність, я свідомо не цікавлюсь ходом досудового розслідування. Все. Що мені відомо наразі в цій справі, що підозру нікому не оголосили.
Розмови у соціальних мережах, виступи активістів, чи палка критика Холодницького не генерує доказів у справі. Мені багато хто розповідав у лютому-березні 2018 року, що вже майже все зібрано… Однак час іде, минув уже рік, а процесуальних рішень немає. Це наштовхує на думку, що фактичні обставини розходяться зі словами, говорити, хотіти, вважати можна багато чого, але закон чітко визначає що є доказами, а що – ні. Якби там не було, будуть докази – справа буде скерована до суду, якщо їх здобуто не буде – справа буде закрита.
Служба безпеки України розслідує кримінальне провадження щодо детектива в цій справі. Там імовірно незаконно провели обшук у брата народного депутата Георгія Логвинського на підставі нібито підробленої виписки про рух коштів на рахунку фірми родича політика?
Не знаю, вперше чую. Я не можу коментувати цю справу, бо я вже близько року про неї не чув і не бачив. І про те, що справа в СБУ, не цікавлюсь. Там, в СБУ, у різних органах є купа справ, де є й прокурори САП. Ось, у мене буквально викликають до Державного бюро розслідувань одного з моїх прокурорів для допиту, бо є заява когось там за ухвалою суду… То таке. Це є робочими моментами, ми ніколи не ховаємося. Треба давати свідчення, то дамо. І так само вимагаємо від інших, коли нам потрібні їхні свідчення, то хай приходять.
А вас в «акваріумній справі» не викликали на новий допит?
На допитах взагалі у цих справах я був двічі за весь час. Одного разу був у березні 2018 року в департаменті імені двох нардепів (йдеться про депутатів Ігоря Кононенка та Олександра Грановського і департамент з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ – ред.) і вдруге я був наприкінці грудня 2018 року в СБУ. Читав у ЗМІ, що провадження закрили.
Станом на сьогодні я жодних документів не отримував про ухвалення будь-яких процесуальних рішень. Ну, це пояснюється, напевно, тим, що я там не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим. Не маю процесуального статусу.
Нещодавно суд скасував постанову прокурора САП Валентина Мусіяки про закриття кримінального провадження, порушеного за фактом імовірного недостовірного декларування нардепом Денисом Дзензерським. Я чув, що там змінили прокурора.
Так, я змінив там прокурора. Кажуть, одна голова – добре, а дві – краще. Я змінив прокурора, але це не означає, що прокурор погано робив свою роботу. В принципі, та доказова база, з якою він прийшов до закриття провадження, заслуговувала на увагу, враховуючи висновки науковців, враховуючи новизну, як таку.
Чи може бути взагалі поручительство фінансовим зобов’язанням, якщо не виконала та людина, за яку поручались? Тобто, у нас ще таких моментів не було… Але суд скасував, нехай інший прокурор виконує вказівки. Можливо, в нього інший спосіб доказування. Згадайте, що спочатку подання на Дзензерського було скероване генеральному прокурору, а потім він повернув його з тими недоліками. І прокурор, який отримав всі ці недоліки, напевно, погодився з Генпрокуратурою про те, що тут є моменти, які – не те, що не вказують на невинуватість людини, а які буде важко довести в суді. Зрозумійте правильно, не всі злочини, про які відомо, можна довести в суді.
Суд у мотивувальній частині вказав, що ці висновки науковців суперечать одне одному…
Ну, якщо один суперечить іншому, то як прокурору ухвалювати рішення? І так само йти «на авось» до суду? Щоб суд також думав: а що ж мав на увазі слідчий суддя, коли одні висновки суперечать іншим? Розумієте?
Я орієнтую своїх прокурорів на те, що ми не повинні бути якимись, знаєте, такими переносниками підозр і актів до суду. Ми повинні бути процесуальними керівниками, як це написано в Конституції, і розуміти, яка справа є виграшна…
Ось, візьмімо Сполучені Штати Америки, наприклад. Там прокурори йдуть до суду не у всіх справах, в яких хочуть агенти ФБР, а в тих, де вони впевнені. Тільки там з цього скандалів не роблять, що справа нібито гальмується…
Читаю в ЗМІ, скільки, виявляється, проваджень позакривалося в грудні щодо одіозних нардепів і щодо багатьох інших. Наразі перевіряємо законність ухвалених рішень і будемо дивитися. Але тут також виникають питання.
Я також чув, що детективи НАБУ закрили кримінальне провадження щодо спецконфіскованих так званих «грошей Януковича», які незрозуміло, чи Онищенка, чи Януковича. Щоправда, потім суд скасував це рішення…
Якщо суд постанову скасував, то слідство має тривати. Там ситуація така, що коли почалися оці події, після Революції Гідності, з придбання задешево, грубо кажучи, активів, які вже стали пасивами, дійсно важко розібратися, чиї це гроші.
Якщо брати первинно, то напевно, що це гроші Януковича. Уся ця «катавасія» почалася, коли на один арешт почали накладати інший, як наприклад, було у справі Ощадбанку, де був арешт, ініційований ГПУ, а потім на ті самі гроші за клопотанням НАБУ знову наклали арешт.
Треба виходити, зрештою, не з принципу «останнього», а з того, чиї гроші були первинно. Наразі, якщо закриття скасовано, то слідство має тривати. Принаймні, у тих справах підозр також поки що немає.
Нещодавно зі ЗМІ дізнався, що детективи НАБУ скеровували до САП черговий проект підозри екс-голові Національного агентства з питань запобігання корупції, а нині члену НАЗК Наталії Корчак, проте його повернули назад. Чому?
Якщо дехто думає, що ця підозра вилежиться півроку, нічого там не роблячи, і ми просто переставимо абзаци місцями та скеруємо її ще раз, то так ця «скрипка» грати не буде. Треба до кінця виконати вказівки прокурора й тоді вносити обґрунтований документ…
Але ж, згідно з КПК України, прокурор сам може прописати підозру, як йому потрібно…
Якщо прокурор робитиме все сам, тоді стоїть питання у необхідності НАБУ. І, скажу відверто, ми вже втомилися в багатьох випадках усе робити самі. Нас не так багато, як їх (детективів – ред.). Нагадую, 35 прокурорів на 250 детективів.
А окрім того, що потрібно робити самому, ще потрібно ходити до суду потім. Тому кожен повинен робити свою роботу й за неї відповідати. А не так, що «давайте ми напишемо якусь «ліву» підозру з помилками граматичними та юридичними, а там якщо прокурору не подобається, хай сам робить». А ми, головне, «відстріляємось» у ЗМІ в офрекордзі, що «ось, дивіться, ми склали підозру, а далі всі все гальмують».
Так не буде. Треба просто якісно робити свою частину роботи.
Я знаю, що в НАБУ є кримінальне провадження щодо премій членів НАЗК. Проте, здається, одне закрили…
Так, закрили, але суд скасував закриття. Дивіться, питання виплати премій завжди стоїть більше. Не тільки в НАЗК і, зокрема, в НАК «Нафтогаз», а й в інших. Щодо премій у НАЗК, то воно не в юридичній площині. Ось, наприклад, якщо було прописано «виплата премій в межах бюджетних коштів, які виділені на зарплатню», то я нічого поганого в тому не бачу, що вони виплачуються. Давайте пригадаємо, як це було. Спочатку «давайте створимо нові органи й забезпечимо їх високими зарплатами», а потім кричать, що вони отримують велику зарплатню і їм треба урізати.
Інше питання, коли в нас є кримінальне провадження щодо премій «Нафтогазу». Тут у мене як у прокурора постає питання, з чого ці премії виплачені, бо якщо брати премії НАЗК, САП, прокуратури, то вони виплачуються в межах, які передбачені бюджетом, що ухвалюється щороку.
САП цього року повернула 36 мільйонів гривень невикористаних коштів до бюджету. Але фактично 35 прокурорів роблять роботу за 70. Так, вони в грудні отримали трошки більшу зарплатню, ми збільшили премії.
Хоча по закону я би міг сказати «давайте, виплачуйте всім по 1000% і отримає по мільйону кожен». Мене би покритикували активісти, але колективу я би вирішив квартирне питання, бо в Києві фактично житла в нікого немає. Але бухгалтерія ГПУ так не пропустила. Так тут гроші закладені. Я розумію, люди працюють – треба виплачувати. А коли, як у НАК «Нафтогаз України», ми щось виграли, але ще гроші не стягнули, а з тих коштів вже виплатили премії, тут є питання.
За такою логікою, давайте ми собі випишемо 5% премії з тих двох мільярдів, які ми ще не стягнули з народного депутата Олександра Онищенка. Це неправильно.
З якого року розслідується це кримінальне провадження? Щодо премій «Нафтогазу»…
З 2018 року. Десь із квітня, як я пам’ятаю. Розслідується мляво, оскільки я не пам’ятаю, які слідчі дії там проводяться. Не хочуть там сильно розслідувати.
Я знаю, що НАБУ розслідує ще одне кримінальне провадження, яке стосується бюджетних коштів. Йдеться про відшкодування грошей за оренду житла в столиці народним депутатам, які мають житло під Києвом.
Почекайте трошки. Там цікава справа, скажу так, але треба почекати. Тут, розумієте, вже питання більше в юридичній площині. Але є ще й питання моралі. Тобто, якщо ми декларуємо будинки в Конча-Заспі, Козині і беремо кошти на квартиру в Києві… Знаєте, за тією ж логікою: я живу у Вишневому, за формальними підставами я зараз можу піти до Кличка (міського голови Києва – ред.) й сказати: дайте мені квартиру в Києві, бо я не забезпечений житлом. Але ж я цього не роблю.
Нещодавно постановою САП у кримінальному провадженні щодо ймовірного незаконного збагачення заступника голови АПУ Олексія Філатова справа була направлена за підслідністю до поліції. Прокоментуйте, будь ласка, це рішення.
Генеральна прокуратура помилилася у відповіді вам, зазначивши, що причиною передачі справи за підслідністю стала частина 5 статті 36 КПК України (право прокурора доручати розслідування іншому органу слідства або слідчому цього ж органу у разі неефективного розслідування). Там дійсно була стаття 36 КПК, але не частина 5. У вказаному провадженні визначено підслідність за Національною поліцією, оскільки, давайте читати букву закону, статтю 216 КПК України, таких суб’єктів підслідних НАБУ не вказано.
Тобто воно від самого початку порушення провадження не було підслідне НАБУ?
Читаємо КПК. Там немає посади глави АП чи його заступників, які є підслідні НАБУ. Хто писав закони? Це питання до законотворців. Але рішення ухвалене законне і, згідно з КПК, це не підслідність НАБУ, а поліції. Тому нехай вони й розслідують. Але там жодної не було неефективності. Просто прокурор після вивчення матеріалів справи ухвалив рішення про те, що Філатов не підслідний НАБУ, як пише КПК.
Підслідність визначили за Головним слідчим управлінням Нацполіції?
Враховуючи, що це – центральний орган влади, ми вирішили, що підслідність має бути ГСУ НП. Можливо ГСУ передасть на Київ чи ще кудись, але то вже їхнє питання. Наша позиція проста – якщо це є представники органів центральної влади, то передаємо на Головні слідчі управління відповідних правоохоронних органів. А там нехай уже самі визначаються.
Згадаємо ще одну стару справу, де фігурує колишній радник екс-голови АП та народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» щодо ймовірних розкрадань на тендерах ПАТ «Укрзалізниця». На якій стадії слідство?
Досудове розслідування досі триває.
Достатніх доказів для оголошення підозр ще немає?
Ну, не те що немає. Ну, як… ті докази, які мені показали у справі, там власник групи «Інком» Олексій Біленький. Так от, частина справи щодо нього вже в суді.
Знаєте, як була прописана перша підозра у справі «рюкзаків Авакова»? Син міністра внутрішніх справ, Олександр Аваков із Володимиром Литвином (визнаний винним у шахрайстві в цій справі, уклав угоди про визнання винуватості – ред.) є співучасниками, бо вони друзі на Facebook. Так було прописано в першій підозрі.
Я ж не можу таке пропустити. Розуміючи, які це важкі справи, ми маємо зібрати більше доказів, аніж просто ґвалт і сподівання на те, що Facebook допоможе й буде висвітлювати.
Щодо Біленького. Я знаю, що його зняли з розшуку Інтерполу. Тепер взагалі реально його притягнути за заочною процедурою?
Чого нереально? За заочною процедурою це реально. Він просто не перебуває в розшуку Інтерполу, але він досі перебуває в розшуку.
Тобто, є постанова детектива НАБУ про міжнародний розшук?
Так, є постанова й він оголошений у розшук.
Також у НАБУ є ще таке кримінальне провадження щодо закупівлі Міністерством внутрішніх справ автомобілів Mitsubishi Outlander. Чи є якісь зрушення в цій справі?
Наскільки я пам’ятаю, саме слідство, може, й триває, але мляво. Я знаю, що після порушення провадження була досягнута угода між Кабінетом міністрів і Mitsubishi, і ще додатково 100 автомобілів були надані українській поліції. Це також є позитив, тому що превентивна функція спрацювала якнайкраще. Країна отримала додатково 100 автомобілів. Дехто жартує, «щоб більше розбити». Сподіваюся, що вони будуть використовуватися за призначенням.
Тобто кінцеве рішення в справі ще не ухвалене?
Ні, розслідування триває.
А що взагалі зі справою щодо закупівлі пального міністерством оборони у ТОВ «Трейд Коммодіті»? Там вручили підозри, відкрили матеріали захисту, а далі нічого не чути.
Сьогодні (інтерв’ю записувалося 25 січня – ред.) частині оголосили остаточні підозри. Вчора (24 січня – ред.) Грищук (перший заступник керівника САП – ред.) зачитував. Він там старший групи. Вручили остаточні підозри й незабаром буде відкриття матеріалів. Знаю, що там зменшена сума збитків – фактично на 90 мільйонів гривень менше. Нова експертиза, яка була призначена у справі, показала зі 149 мільйонів гривень 58 мільйонів гривень збитків.
Це, виходить, справу знову повертали на досудове розслідування?
Так, там відкривали матеріали, але потім поновили слідство, бо необхідно було доопрацювати й провести низку необхідних слідчий дій. І провести додаткову експертизу. Бо мені доповідали, що там експертиза була проведена на основі аудиторського висновку, який в подальшому визнаний судом недійсним. Чекаємо на закінчення.
А хто проводив додаткову експертизу? КНДІСЕ чи ХНДІСЕ?
ХНДІСЕ (Харків).
А про остаточні підозри оголосили тим самим особам?
Так, 6 особам.
Також нічого не чути про кримінальне провадження, в якому проводилася спецоперація в Державній міграційній службі та обшукували колишню першу заступницю голови ДМС Діну Пімахову, а також проводили низку інших обшуків.
Слідство триває. Сам факт проведення обшуків не означає, що злочин уже доведений. На жаль, так як у нас подається в ЗМІ, якщо у нас проводиться обшук, то там уже «всьо, капєц».
Були обшуки, але я знаю, що там «гарячі» дискусії були між детективом і процесуальним керівником. Принаймні, хоч не кричать, що справу зливають. Там важко доводити. І процесуальний керівник, я скажу офіційно, станом на сьогодні не вбачає підстав для погодження підозри.
Виходить, що ті дії, які вчинили працівники Генеральної прокуратури та Служби безпеки, в результаті котрих зірвалася спецоперація, загальмували справу? У фабулі прописаний факт одержання нібито неправомірної вигоди і він задокументований.
У фабулі можна прописати все що завгодно. Краще про це читати в обвинувальному акті, а ще краще – у вироку. Щоб казати, що обставини встановлені. Все, що до суду, то є припущення слідства.
Згадаймо ще одну стару справу – Державної продовольчої-зернової корпорації.
Яку саме? Там їх багато було.
Давайте візьмемо частину справи щодо ймовірного організатора розкрадань зерна, олігарха російського походження Олексія Федоричева. Нещодавно органи Монако відмовилися виконувати ваш запит про міжнародно-правову допомогу з метою вручення вищевказаній особі підозри.
Так. Не захотіло Монако виконувати запит. Наразі ми все те в міжнародному плані доопрацювали й пробуємо ще раз.
Вже подали новий запит?
Вже подали, перед Новим роком. Тому чекаємо інформації. Слідство відводить Федоричеву роль організатора.
А встановили місцеперебуваення екс-голови правління ДПЗКУ Петра Вовчука, який перебуває в розшуку?
Поки без коментарів.
А що з екстрадицією колишнього народного депутата Дмитра Крючкова з Німеччини?
Там заочно оголошена підозра. Ми встановили його місцеперебування. Весь пакет документів був поданий одразу, коли ми дізналися. Чекаємо відповіді від іноземної сторони.
Ви ж знаєте, що міжнародні відносини довгуваті і там можна чекати… Якщо вони зроблять за півроку, то я вважаю, що це мегашвидко. Як правило, такі питання екстрадиції вирішуються рік-півтора часу. І тут впливу ані САП, ані НАБУ не мають, тут треба просто чекати, поки міжнародне право спрацює.
Не так давно відбулося підготовче засідання у кримінальному провадженні про розкрадання 247 мільйонів гривень Адміністрації морських портів України. Знаю, що організатора оголосили в розшук…
Там гарна справа. Вчора (24 січня – ред.) був суд за позовом НАБУ про визнання недійсним другого договору між АМПУ і ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв». Ми його виграли в Господарському суді Києва. І наразі ця друга угода буде розірвана, тож чекаємо.
Організатора ще шукають?
Ще шукаємо. Але ж частина справи вже в суді.
Щоправда, там зробили перерву в суді на два місяці – до 14 березня. Не так швидко, як у справі Труханова.
Мене самого цікавить швидкість, з якою триває розгляд справи міського голови Одеси.
Кудись поспішає…
До Антикорупційного суду поспішає, куди ж іще? (сміється) Так чи інакше, навряд чи швидше, ніж на Великдень, щось буде. А там далі апеляція й касація. 100% хтось зі сторін напише апеляцію: або вони, або ми. Краще б, звичайно, щоб вони.
Але все одно вона потрапить до Антикорупційного суду, я сподіваюся, що він запрацює з квітня-травня. Бо мені його створення дуже полегшить роботу. Принаймні, швидкість розгляду справ і логістику. В мене прокурори перестануть «круїзити» Україною і робити виручку «Укрзалізниці», тому що всі справи будуть у Києві. І прокурор не буде їздити кудись на тиждень, заради однієї справи. Наприклад, як начальник другого відділу Максим Кравченко і прокурор цього відділу Валентин Мусіяка: у неділю, 27 січня, поїхали й до 2 лютого там.
Додатково всі ті моменти, щодо яких у мене питали, навіщо я по охорону звертався. Я знаю, чого я таке пишу. Я це пишу не через свої якісь забаганки, а знаючи «креативність» одеситів і те, як можна підставити людей, починаючи з різних акцій.
Вже надали охорону прокурорам?
Я не знаю. Я поки що скерував листа і відповіді ще немає. По-перше, ось ті сутички, що там були з колядками, коли колядували Труханову. Це один з елементів. Там і перед тим була якась штовханина постійна. Нещодавно журналіста «Радіо Свобода» там виштовхали. Я не хочу, щоб мої прокурори, які на відміну від «зєвак» є процесуальними особами, фізично постраждали. А знаючи це місто і, скажімо так, рівень, мене дуже бентежить безпека власних людей, які виконують свою роботу.
До речі, я знаю, що у НАБУ є ще кілька проваджень, де фігурує одеська міська влада, – одеського аеропорту, аеродрому «Застава» й щодо ремонту доріг. Чи рухаються якось ці справи?
Фактично, ось ці три справи розпочалися плюс-мінус в один період часу. Ось, наприклад, щодо аеропорту… Вже дійшло до того, що забрали в Національного агентства з розшуку та управління активами (АРМА) з управління одеський аеропорт і віддали в управління тому, в кого він був.
Ми ж не можемо направляти «голі» справи з «голими» доказами лише тому, що так хоче суспільство. Є такий хештег #такхочесуспільство. Мені треба, щоб так хотіло суспільство з доказовою базою. Якщо знову буде шоу й шапіто, то ми далеко не заїдемо. Щодо «Краяну» переконали мене. І те, що розповідали, ніби я гальмую справу… то давайте послухаємо всіх «рибок», а не вирізане.
І наголошую, що Труханову підозру я особисто підписав. Ніхто, крім мене, не зміг би його притягнути до відповідальності. А не як говорять, що я заборонив його притягати. Бо тільки я це можу, коли бачу достатньо доказів. А про те, що виводили людей… Звичайно, ми з процесуальними керівниками обговорювали це, ми кожну справу так обговорюємо. Як будуть адвокати виводити. Ми ж повинні розуміти, яка тактика захисту буде, коли прокурор їде до суду. Ми ж не можемо вийти з пістолетом на танк. Ми повинні подивитися, чи там є «танки», чи немає, чи там буде «бійка в рукопашну».
Щодо «Краяну», ми вважаємо, що там схема повністю доведена. В принципі, у нас є подібна справа у Білій Церкві Київської області, де проходили обшуки. Подібна схема, ми вважаємо. Наразі нехай детективи доводять до пуття цю справу.
Як ви оцінюєте з правової сторони рішення Київського апеляційного суду, який зняв арешт з половини коштів ТОВ «Девелопмент Еліт»?
Чим мотивував суд скасування арешту з цих грошей? Тим, що ці кошти не мають відношення безпосередньо до заволодіння. І фактично експертиза підтвердила, що там не 185, а 92 мільйони гривень збитків.
Ми вважаємо, що треба рахувати збитки повністю. Тому що, знаєте, якщо стріляють у серце, то це не означає, що серце можна витягнути, а решту тіла віддати. Тому скасували. Хоча, ми будемо далі боротися.
А ще щодо швидкості розгляду справи. Якщо Малиновський районний суд Одеси покаже антикорупційну швидкість розгляду, то честь йому й хвала. Оскільки Антикорупційний суд створюється для швидкості справ, КПК в нього буде той самий. Тим більше, що прокурори будуть приносити, що в звичайний суд, що в Антикорупційний однакову кількість доказів. Ця справа, на мою думку, має стати таким показником, чи є там доказова база. Я вважаю, що є, прокурори мої впевнені, що є. Вони зараз представлять публічне обвинувачення. Дійсно, ціна була завищена, оцінка була куплена. Ми вважаємо, що це все доведено. Особливість цієї справи ще в тому, що в нас є, в тому числі з НСРД (негласні слідчі (розшукові) дії – ред.) докази, що, власне, не будь-хто там, в Одеській міськраді, а саме міський голова своїми конкретними прямими діями вживав заходів для того, щоб міська рада купила це приміщення за завищеною ціною. Тобто, він сам збирав наради, не кажучи про те, що він – голова виконкому за посадою. Він збирав ще погоджувальні ради, він сам розповідав. Це не те, що доповідає, там, умовний начальник ЖКГ: «ось, ми хочемо»… там чітко, діями мера, ми бачимо прямий умисел і це доводиться матеріалами вилучених листувань, протоколами нарад, сесій і таке інше, а також НСРД. Тому побачимо.
Скажіть, а ось ці кошти ТОВ «Девелопмент Еліт», з яких зняли арешт, вони, виходить, мають бути поверненні назад ОМР?
Так.
А як: напряму чи через «Девелопмент Еліт»?
Питання виконання повернення цих коштів, в принципі, не є настільки важливим для слідства й для прокурора. Питання в тому, щоб вони було повернуті.
Я питав у Одеській міськраді про це. Відповідь, що цікаво, надійшла за підписом обвинуваченого у цій справі заступника директора департаменту комунальної власності ОМР Володимира Радіонова. Він у документі вказав, що інформація про ці, вже не арештовані кошти є таємницею слідства.
Справа вже в суді, тому таємниці слідства як такої вже немає, крім тих доказів, які зараз у суді будуть оголошуватися. Побачимо.
Я знаю, що є ще виділене з цієї справи провадження щодо нібито кінцевих вигодонабувачів у цій справі.
Ви багато знаєте. Є таке провадження, так. Але поки що не буду коментувати.
Добре. А на якій стадії кримінальні провадження щодо виведення коштів з українських збанкрутілих банків? На публічному заході керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський заявляв, що, на їхню думку, слідство достатньо назбирало доказів для складання проектів підозр в одному з таких проваджень. Не надходили такі документи? За моїми даними, йдеться про Дельта банк.
Щодо Дельта банку проектів підозр я ще не бачив. У нас є провадження щодо банків. Дивіться, у мене є низка кримінальних проваджень, які є надпріоритетними: ПриватБанк, формули «Роттердам плюс» і «Дюссельдорф», ПАТ «Укрнафта». Ось там я би хотів бачити результат.
Чомусь у всіх цих справах у ЄРДР (Єдиному реєстрі досудових розслідувань – ред.) значиться до півсотні детективів, а фактично працює один-двоє. І я бачу, наприклад, по тому самому Приватбанку триває якась така ситуація, коли ми навіть не розуміємо, куди хочемо рухатись. Мене це все найбільше бентежить. Детективи сперечаються з прокурорами, що «давайте, мовляв, ось так зробимо, щоб знайти кінець». «Ні, ми хочемо інакше», – говорять у НАБУ.
Так само щодо тих «Роттердамів». Щоб встановити збитки, треба призначити експертизу, а щоб її призначити, треба зібрати докази…
Ви вважаєте, що в справі ще недостатньо доказів для призначення експертизи?
Мені процесуальний керівник (начальник п’ятого відділу САП Ольга Ярова – ред.) сьогодні (25 січня – ред.) доповідала, що вони ще досі не готові призначати експертизу. Була одна призначена, але вона була призначена первинна, без додавання всіх документів, які попередньо планували долучити до експертизи. Вони так і не були додані, бо не могли були зібрані. Зараз уже дочікуємося. Але ж терміни слідства спливають.
У ЗМІ пишуть, що у цій справі дуже багато документів повилучали…
Ну й де вони? Хай детективи покажуть. Вони ж не повинні лежати й чекати терміну у 18 місяців.
Тобто проект підозр у справі збанкрутілих банків так і не приносили до САП?
Проекти підозр із НАБУ в САП не надходили. Дивіться, детективам завжди простіше говорити, але ж не їм іти до суду, ось це вже проблема.
А що зі справою про нібито пропозицію хабара в. о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун?
І де вона ця справа? Вона розслідується. Мені не доповідали, але я там самоусунувся від цієї справи, бо, на їхню думку, я допомагав… (йдеться про записи з «акваріумних рибок», де голос, схожий на Холодницького, розмовляв зі свідком у справі заступником директора ТОВ «Акварель Девелопмент Холдінг» Сергієм Кафтею й нібито підбурив до дачі завідомо неправних свідчень. Керівник САП нібито надав Кафті вказівки приховати факт того, що міський голова Вишневого Київської області Ілля Діков вимагав від нього нерухомість – ред.).
Рік минув, а віз і нині там. Два ключових моменти, які не були з’ясовані: якщо ми кажемо, що є пропозиція хабаря, значить повинен бути хабар наданий особі за вчинення чи не вчинення нею будь-яких дій, які належать до її компетенції – це раз; і друге – той, хто має надавати хабар, має володіти цим хабарем. Грубо кажучи, там, був такий класичний «разводняк»: взяли житловий комплекс, який реально будується, показали, що ось тут буде у вас квартира, тільки дайте нам щось. Ну, не можна так розслідувати справи. Тим більше, якби ця справа мала би бути злита, то, напевно, це було би зроблено на 2-3-й місяць її розслідування. А не через рік давати НСРД, а потім нав’язувати й розписувати якісь байки про те, що там треба довести.
Можна багато чого розповідати, але прокурор врешті-решт має довести в суді 4 складові: суб’єкт, об’єкт, об’єктивну й суб’єктивну сторони. Все.
Повернімося до «Укрнафти». Виходить, що ви виграли Господарські суди щодо визнання недійсними низки угод на майже 3 мільярди гривень, а далі про справу нічого не чути…
Перемога в Господарських судах не означає наявність злочину.
А гроші ж мають ці повернути?
Ми сподіваємося, що так. Нехай навіть у господарському процесі. Я думаю, що буде ще касація. Якщо ми повернемо гроші.
Ось Запорізький титано-магнієвий комбінат. Два роки нас «паскудили» всі, кому не лінь, що справа продана, бо прокурор Ярова не внесла апеляцію на запобіжний захід директору ЗТМК Володимиру Сиваку. А є логіка вносити апеляцію на запобіжний захід, коли слідство завершене і особа виконує всі процесуальні обов’язки? Я вважаю, що немає. Можете зі мною не погоджуватись. Візьмемо ситуацію, що ми написали апеляцію, а в Сивака п’ятеро дітей малолітніх, за 2 місяці жодного разу не порушив процесуальні обов’язки. То яке буде рішення апеляційного суду? Прокурор має це розуміти? Чи треба тупо йти битися головою об стіну? Я вважаю, що це неправильно. І якщо у адвоката була погоджена позиція, що адвокати і підозрюваний ознайомлюються з матеріалами справи швидко, хіба це погано? Прокурор зробив абсолютно правильно. Тут я Ярову підтримую.
Бруд номер два: умисно відправили не за тою підсудністю. Півроку ходила справа і пішла на Запоріжжя. Чим закінчилася? Що суддя колегії написала до Вищої ради правосуддя про те, що їй пропонували хабаря в 50 тисяч доларів за виправдання Сивака. Ми не хотіли направляти туди справу, щоб її там не розвалили.
Якщо гроші розтратили в Запоріжжі, то справа й має там бути…
Ми виходили з того, що юридична адреса ЗТМК у Києві. Я пояснюю чому: в нас були чіткі сумніви про те, що цю справу в Запоріжжі можуть з легкістю «продати». Закінчилося як раз тим, що я говорив про суддю. Питання: хіба ми неправильно тоді робили? Я вважаю, що правильно.
Щодо Господарського спору (про повернення ЗТМК у власність держави – ред.) говорили, що спір не такий, позов не такий, квитанції не долучені. Квитанції ж нам суд не повертав… Я про не відкриття провадження дізнався, коли подзвонив процкер і каже, що все добре, а на обіді ми дізнаємося, що в реєстрі вже заднім числом внесена відмова у відкритті провадження. То як це називається?
І зараз ми, вже після двох років, виграли вже апеляційну інстанцію. Вчора (24 січня) я вже другий лист написав на прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і на Фонд державного майна, що давайте, робіть щось із тим ЗТМК, бо ви вже власники. Рішення набуло законної сили. Вперед! САП зробила все можливе. Тепер м’яч на полі уряду.
А касацію подавали?
Вони подавали касацію, так. Але станом на сьогодні немає жодних ухвал, наприклад, про зупинення виконання рішення, а воно ж уже набуло законної сили. І чомусь тут ніхто не робить з цього pr-свята. Тому що ми просто робимо свою роботу.
Чому тоді справи АМПУ залишили в Києві зі столичною реєстрацією, а ЗТМК надіслали до Запоріжжя?
Не знаю, щодо ЗТМК тоді ухвалював рішення ще той Вищий спеціалізований суд. Але коли ми подавали в Печерський суд Києва, ми не могли в листі написати, що вважаємо нібито справу в Запоріжжі «продадуть». Але ми це передбачали як прокурори.
І тоді активісти кричали, що це зрада – домоглися, щоб справа пішла до суду Запоріжжя, показували, що ми такі-сякі. І зараз закінчується тим, що судді хабар пропонували за виправдовуваний вирок. І вона, спасибі їй, хоч написала заяву на ВРП і не злякалася. Хто був неправий у результаті?
Ще знаю, що у НАБУ є провадження за фактом можливого незаконного збагачення «бурштинового» народного депутата Максима Полякова. Чи є там якийсь рух у напрямку підозри?
Немає. Слідчі дії там ідуть, але це доволі тривалий процес. Я ж не можу кожен доступ тримати в голові. Ось, мені приносять документи про проведені слідчі дії. Так от, за період жовтень-листопад 2018 року було погоджено 95 обшуків, 485 тимчасових доступів, 193 НСРД, 77 арештів майна, 29 підозр. Кожне запам’ятати неможливо.
А щодо інших епізодів, де ймовірно фігурує колишній народний депутат Микола Мартиненко?
Що значить фігурує? Можна про це говорити, коли є підозри. Зрозумійте правильно, я не активіст, я не можу розповідати з іменами, як ви хочете почути. Я можу сказати імена, коли є хоча б підозри.
А щодо справи Окружного адміністративного суду міста Києва, де проводилися обшуки…
Щодо ОАСК, справи розслідуються з 2016 року…
Останнім часом до ОАСК подаються багато позовів про оскарження слідчих дій та інші позови…
Не треба уподібнюватися до людей, які бажають тобі зла. Ну не можна порушувати справу тільки тому, що поданий проти тебе якийсь позов в суді, так не можна.
На якій стадії кримінальне провадження щодо «Спецтехноекспорту»?
На стадії слідства. Поки все.
Наостанок хотілося запитати про подання на низку народних депутатів: Олега Ляшка, Ігоря Мосійчука, Євгена Дейдея… Чи буде повторна спроба?
Побачимо. Жодних строків я не ставив, але скажу відверто: подання, де фігурують кандидати в президенти, в передвиборчий період називаються політизацією процесу. В мене є глибоке переконання, що якщо за 2 роки нічого не розслідували, то 2 місяці вже погоди не зроблять, а робити рейтингу комусь теж не хочу.
Останнє запитання щодо VAB банку. Що там зі справою?
Мене звинувачували, що я цю справу гальмую. Але дуже цікаво було по скарзі до Кваліфіційно-дисциплінарної комісії прокурорів генерального прокурора Юрія Луценка і директора НАБУ Артема Ситника від 31 березня 2018 року: я нібито в одній зі справ щодо власника VAB банку незаконно визначив підслідність, але вже постановою генпрокурора від 8 квітня 2018 року мої дії визнанні законними і відмовлено було у скасуванні постанови про визначення підслідності.
Щодо справи самого VAB банку теж багато розповідали, що там уже все готове. Мій процесуальній керівник, за що я його постійно дорікаю, ще в березні 2018 року казав, що там все готове. А вже майже лютий 2019 року. Теж ситуація цікава, мене там бентежить, що ще тоді були досить обґрунтовані скарги, що по 3-4 рази проводяться обшуки за тією самою адресою і нічого не вилучається. Нібито хочуть взяти «ізмором», але так не можна. Повістки чи не через день надсилаються людям, які не в Києві живуть. Але там нічого ще немає. У цій справі та в інших, які звучали, скажімо так, в «акваріумній справі», я там не є прокурором і не цікавлюсь слідством.
А що зі справою аеропорту «Київ»?
Там буде весело.
Олег Новіков, «Слово і Діло»
Фото: Ліза Сидорова, «Слово і Діло»
