Леонід усіх шокував, коли влітку вийшов з лав Громадської ради доброчесності – куди прагнули потрапити багато громадських активістів. Тепер же він повернувся у новій іпостасі. Обіцяє, що на призначенні нових суддів справа не закінчиться, а члени ГРД слідкуватимуть за діяльністю новообраних суддів і робитимуть публічними всі відомі факти корупції в оновленому суді.
Маслов у своїй відвертій манері розповів Цензор.НЕТ, чого нам далі очікувати від оновлення суддівського корпусу. Як відбуватиметься створення суду з інтелектуальної власності та Антикорупційного суду. Чому така увага була прикута до виборів голови Верховного Суду. Чи є катастрофою, що головами касаційних судів стали люди з “чорними мітками” від ГРД.
ДО ВИСНОВКІВ ГРД ПРИСЛУХАЛИСЯ В ОДНОМУ ВИПАДКУ З ТРЬОХ
– Є заява Громадської ради доброчесності про те, що оновлення Верховного Суду не відбулося, а Порошенко по суті зробив собі піар. Як Ви оцінюєте новий склад Верховного Суду?
– Громадська рада доброчесності дійсно слугувала прикриттям для закулісних схем, але свою роботу ми виконали, бо припускаю, що якби не ГРД, до оновленого Верховного Суду потрапило б значно більше недоброчесних суддів. Усі порівнюють цей конкурс з тим, що було. А раніше це була в чистому вигляді корупція та кумівство. А нині пройшли неймовірно світлі достойні уми: Олександр Мамалуй, Аркадій Бущенко, Олена Кібенко, Валентина Данішевська… Не думаю, що за старої системи вони мали шанс пройти.
– Але разом з тим до оновленого суду пройшли й кандидати, щодо яких ГРД дала негативний висновок за критеріями доброчесності та професійної етики …
– Маємо часткову реформу і частковий успіх, як і все в нашій владній системі. Витягнувши інформацію про багатьох кандидатів, Громадська рада доброчесності сприяла тому, щоб якість суддівського корпусу стала вищою. Ми дали негативний висновок близько 35% кандидатів. Відсоток таких у списку переможців – 25%. Оті 10%, різниці, – це внесок ГРД. До висновків ГРД прислухалися в одному випадку з трьох. Окрім висновків ми ще й давали негативну інформацію, яка мала бути врахована. І навіть якщо вона не була врахована, то нині вже є публічною. Крім того, ГРД здійснювала функцію спостереження й інформувала громадськість про те, як проходив конкурс. Це дуже не подобалося багатьом членам ВККС.
Зараз треба бути дуже обережними, критикуючи нових суддів, бо можемо дуже нашкодити. Тому я не хочу їх персонально критикувати і сподіваюся, що ці недобросовісні судді зміняться під впливом інших. Я бачу грандіозний плюс: ми показали, що судді – не небожителі. Вони думали, що є недоторканими й можуть робити все, що завгодно. П’яними їздити, влаштовувати дебоші в ресторанах, приймати абсолютно злочинні рішення. Система відповідальності у нас поки не працює. І раптом наша “атестація”! Справа не лише в корупції. Є ще й судді, які просто не здатні здійснювати судочинство, бо елементарно не знають законів. Вони реально ходять до своїх колег і питають, як їм ухвалювати те чи інше рішення. Через провал на другому етапі з профпридатності багато суддів вищих інстанцій не пройшли конкурс.
– Як вдалося пройти суддям з, як ви висловлюєтеся, “чорними мітками” ГРД?
– Ці особи були пролобійовані органами як суддівської влади, так і виконавчої. Це лише моє припущення. Останнім етапом відбору були психологічні тести. Ці тести були засекречені, їх бачили лише члени ВККС. Таким чином, була засекречена процедура виставляння остаточного бала. Максимальна сума балів становила тисячу. За перші два відкриті етапи нараховувалися максимум 90 і 120 відповідно. І як ВККС приймала рішення на цьому закритому етапі – можна лише здогадуватися. Стовідсоткове лобіювання було лише у Михайла Смоковича (обраний головою касаційного адміністративного суду, – ред.). Він і мав негативний висновок ГРД, і провалив другий тур з профпридатності. Заради нього одного змінили поріг проходження після другого етапу! Тільки завдяки цьому він потрапив у пул переможців.
– Пройшли й інші одіозні фігури.
– Найодіозніші фігури – Львов, Романюк (знявся після проходження), Юрченко, яка позбавила Степана Бандеру звання Героя України. І річ не в Бандері, а в тому, що це рішення було винесене за позовом неналежного позивача, якого це питання не стосувалося. (Цей терорист зараз сидить у в’язниці за замах на дружину Турчинова). Її недоброчесність вже в тому, що вона прийшла на цей конкурс. Якщо ти хочеш блага для України, то з таким багажем ти взагалі не повинна подаватися!
– Як такі судді пояснюють, чому вони подавалися?
– Я таке питання ставив Сергію Слиньку, який судив Павличенків та Луценка. Так ось, він сказав, що вважає себе гідною кандидатурою. Він був єдиним кандидатом, який після мого висновку потрапив до ВС, але потім знявся. Тепер у моїй роботі в ГРД стовідсоткова результативність – тобто жоден із закріплених за мною кандидатів з негативним висновком не потрапив.
ДАНІШЕВСЬКА ЯК ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ МАЄ РЕАЛЬНИЙ ВПЛИВ
– Ви робили доповідь по Валентині Данішевській, яка стала головою Верховного Суду, і оцінювали її як дуже хорошого кандидата на цей пост. Отже, це успіх?
– Жодної поганої інформації про неї я не нарив, а рив я дуже ретельно.
– Чому така увага була прикута до виборів голови Верховного Суду? Як реально вона зможе впливати на здійснення судочинства?
– Голова Верховного Суду – це, в першу чергу, велика представницька функція. Вона представлятиме державу за кордоном. Ця фігура визначає пріоритети діяльності судової влади. Крім того, вона автоматично стає членом Вищої Ради правосуддя. На порядок денний голова ВС може впливати? Ще й як! Вона може висловлювати позицію щодо того, яких суддів треба гнати з системи, і ця думка буде дуже авторитетна.
– Натомість головами трьох з чотирьох касаційних судів стали люди з негативним висновком ГРД – Богдан Львов, Михайло Смокович і Станіслав Кравченко. Тим більше Смокович, за вашим словами, зміг потрапити до ВС лише завдяки лобіюванню. Лише голова Касаційного цивільного суду Борис Гулько не має негативного висновку. Як ви це коментуєте?
– Обрання цих трьох суддів – це головний наслідок і демонстрація того, що наші висновки розглядали в останню чергу.
– Але голів судів обирали самі ж судді. Це індикатор того, що більшості новообраних суддів не потрібна реформована система?
– Це дійсно неприємно. Але голова касаційного суду – це тимчасова посада. На відміну від статусу суддів. Голови касаційних судів мають вплив. Але! У нас немає такого поняття, як пленум касаційного суду. Тобто, їхній вплив значно менший, ніж вплив голови Верховного Суду. Наприклад, вони не можуть ініціювати звільнення судді. Я знаю точно лише про перебіг голосування за голову господарського касаційного суду. Проти Львова було 2 голоси проти. Здається, що мало, але вважаю це радше позитивним показником. Хоча разом з тим Львов став заступником Данішевської. Він претендував і на посаду голови ВС, але там не зазнав успіху.
– Але він сам знявся, заявивши, що держава потребує нових облич…
– Сам? В таких речах ніхто нічого не робить сам. Я не знаю точно, як внутрішня кухня спрацювала у даному разі. Вочевидь, сформувалася купка людей, яка здійснювала правильне лобіювання. Судді не політики, вони не вміють торгуватися. Думаю, що більшість з них повели себе як колгосп, розраховуючи на свою незалежність в майбутньому. Тож за таким принципом голосували за Данішевську і, припускаю, що й за голів касаційних судів. Але реальний вплив має саме Данішевська.
Раніше голова суду впливав на кадрову політику, призначаючи суддів. Хоча формально суддів призначала ВККС, але робилося це через голів судів. І в цьому був їхній найбільший вплив – судді відчували себе зобов’язаними головам судів. Зараз голови судів формально мають кадровий вплив лише через ВРП. Якщо суддя відчуватиме тиск з боку голови суду, то напише заяву до Вищої Ради Правосуддя. І голови судів це знають! Навіть Львов, за обрання якого проголосувало чимало суддів. Очікую, що саме усвідомлення суддями своєї незалежності стане запорукою якості роботи нових судів.
“ЛЮДИ, ЯКЩО ВИ НЕ ХОЧЕТЕ, ЩОБ У СУДИ ПРОЙШЛИ НЕГІДНИКИ, ПОВІДОМЛЯЙТЕ ПРО НИХ ГРД”
– Що нас чекає далі в судовій реформі і що є першочерговим?
– По-перше, триває добір до Верховного Суду. Але обрано лише 113 суддів, а всього суддів має бути 200. Далі нас чекають етапи кваліфікаційного оцінювання діючих суддів апеляційних судів і судів першої інстанції.
– Тобто конкурсантів тепер буде багато. Як ГРД справлятиметься з таким напливом?
– Самі ми обробити інформацію не зможемо. Тим більше, що інформацію про суддів, які розглядали резонансні справи, ми отримуємо з Інтернету. А от як діє суддя, що тихесенько робить оборудки десь в обласному центрі, ми знати не можемо, і є ризик, що ми не помітимо цього. Тому пильне око громадськості зараз необхідне, як ніколи. Є механізм реальної комунікації з громадянами. Ми звертаємося до всіх: якщо ви знаєте, що ваш сусід суддя, і у нього є шикарний маєток і взагалі він поводиться як “хазяїн жизні”, а не як державний службовець, то повідомляйте нам.
– А якщо в нього є легальний ресурс для заможного життя? Скажімо, отримав спадщину.
– Це питання честі. Якщо отримав Lexus у спадщини, то продай ти його! Але більшість – це все-таки відверті корупціонери, до яких ще просто не дотягнулися руки НАБУ. Якщо ми їх сьогодні пропустимо, а завтра їх заарештують за незаконне збагачення, це буде дуже неприємно.
– Як проходить оцінювання суддів апеляційної та нижчих інстанцій і як люди можуть допомогти вам оцінити кандидатів?
– Зараз судді апеляційних та інших судів проходять оцінювання за так званим списком 999 – за кількістю суддів, які проходять перевірку. Ми ведемо його обробку, вони вже всі є на сайті ГРД. Там є форма, в якій всі охочі можуть вказати будь-яку інформацію, яка потім буде нами перевірена. Якщо певного судді немає в списку, необхідно відправити нам інформацію на е-мейл. Може так статися, що суддя працює в іншому суді і до нього черга ще не дійшла, а скарга чи інформація вже є.
Дуже важливий меседж, який я хочу донести. Кожен може допомогти новій системі! Люди, якщо ви хочете, щоб в апеляційні суди і суди першої інстанції не пройшли негідники, повідомляйте в ГРД. Пишіть на наш сайт. Ми жодне повідомлення не залишимо поза увагою. Так чи інакше це спрацює, якщо інформація підтвердиться, вона, як мінімум, буде покладена в суддівське досьє.
– Яка черговість оцінювання? Спершу апеляційні суди, а потім – решта, і всі одночасно?
– Напевне, будуть певні пули за категорією судочинства, наприклад, господарські суди першої інстанції. Що стосується судів загальної юрисдикції, ми беремо участь лише в оцінюванні тих, хто вже працює. Я очікую, що хоча б половину зашкварених ми виявимо. І що 100% наших висновків будуть підтримані кваліфікаційною комісією. А от в доборі нових суддів ми участі не беремо, і думаю, що це правильно.
– Чому?
– Цього не передбачено законом. Але й не думаю, що ми там впораємось. Як можна перевірити на доброчесність початківця? Профпридатність визначатиме ВККС. Просто необхідно для нових суддів створити умови. Якщо молодий суддя приходить і бачить, як ми “викручуємо руки” старим, він не прагнутиме зайняти посаду заради непритаманних благ. Благо, яке отримує суддя, – це повага людей. І це має бути найбільшою мотивацією.
– Починається процес створення спеціального суду з інтелектуальної власності. Чому виникла необхідність створювати окрему структуру?
– Така необхідність продиктована тим, що в Україні тривалий час не було культури охорони інтелектуальної власності. Більшість українців звикли ними нехтувати. Така ситуація не відповідає уявленню, яке існує в цивілізованому світі. Цьому приділялося мало уваги з юридичної точки зору, щодо таких спорів ніколи не було єдності судової системи. Не можливо було передбачити, чим завершить розгляд конкретної справи, бо не було прецедентів. А це дуже погано впливало на інвестиційний клімат в Україні. Тому створення так званого IT-суду є політичним рішенням для того, щоб окремо вдосконалити найслабшу ланку в українській судовій практиці.
– ГРД буде дотичною до створення цього суду?
– Кандидати до суду з інтелектуальної власності проходитимуть ГРД. Щодо Антикорупційного суду – відповідним законопроектом не передбачена участь ГРД. І більшість людей наполягають на тому, щоб процедура була зовсім іншою. Тому що той склад ВККС, який є зараз, має великий ступінь зовнішнього впливу. Замість цього, в новому законопроекті нам знов намагаються підсунути ручний конкурс, де все вирішує ВККС. А це – організація, яка нібито складається окремо з розумних людей, але які разом діють чітко за сценаріями суддівського лобі. Бо там більшість суддів, обраних суддями. Тепер їхнім завданням буде створити суд, який найбільш лояльно буде ставитися до суддів-корупціонерів. Нам потрібна абсолютно чиста система. І переносити в наші реалії європейські принципи оцінювання суддів суддями – абсолютно неприйнятно. Бо така система відбору покликана зберігати суддівські традиції, а наше сучасне завдання – ламати їх. Щодо участі ГРД в цьому процесі. Хоча ГРД не займається протекціями, а дає лише негативні висновки і тому нашкодити не може, однак бажано, щоб ані ВККС, ані ГРД не мали відношення до створення Антикорупційного суду.
– Якою має бути процедура з добору суддів до Антикорупційного суду і як оцінюєте ті ініціативи, які вже висловлені?
– В першу чергу, вона мусить бути абсолютно незалежною. Друге: вона мусить проходити під пильним контролем міжнародних організацій. Максимальна допомога, яку нам може надати світова спільнота, це саме здійснення контролю, а не лише фінансування процедури відбору. І такий контроль має бути публічним. Маємо отримати ідеальний результат, бо суддя Антикорупційного суду має бути надзвичайно великим критиком. Адже він фактично має вчити антикорупційні органи.
– Тобто по суті антикорупційні судді мають робити прецеденти.
– У КК є нова стаття “незаконне збагачення”, за якою жоден корупціонер не засуджений. А це проста стаття, яка має застосовуватися до тих, хто має статки, походження яких не може пояснити, і не декларує їх або записує на родичів. Так ось, необхідно створити практику доведення, що це майно пов’язане з корупціонерами. І це завдання Антикорупційного суду. Зараз ця практика полягає лише в тому, скільки корупціонер поділився з суддею. Або, коли суд виноситиме виправдувальні вироки звинуваченим у корупції.
Таким чином, у роботі антикорупційних органів має вибудуватися нова практика. Зокрема, у ставленні до провокацій. Має бути чітко визначено: де закінчується тест на хабарництво, а де – власне хабарництво.
– Як оцінюєте ситуацію довкола конкурсу в Конституційний Суд?
– Якщо мати на увазі суддів, які висуваються від Адміністрації Президента, то цей як і решта конкурсів проходить в ручному режимі. Двоє конкурсантів мають шалений відрив, але не факт, що вони потраплять в цей орган. Може так статися, що чиїсь особисті вподобання переможуть об’єктивні бали. Не беруся, однак, висловлювати свої міркування з приводу того гарно це чи погано. Бо, як не крути, Конституційний Суд, на відміну від Верховного Суду – це інша юрисдикція, дуже політизована, формується за квотним принципом з трьох гілок влади, так чи інакше не може бути і ніколи не буде позбавлена впливу. Чому тоді Президент, або Верховна Рада або З’їзд суддів не мусять керуватися власними симпатіями – питання дискусійне. Втім, побачимо. Який Президент, такі й будуть судді КС від Президента…
– Як судова реформа вирішить проблему зловживання процесуальними правами? Наприклад, коли якась зі сторін процесу штучно затягує справу.
– У три кодекси додані статті про зловживання процесуальними правами. Одним з основних прикладів таких зловживань є так званий “вєєр” або “рулетка”, коли подається 20 позовів до однієї сторони. З усіх суддів, на яких вони були розписані, обирається потрібний суддя, а решта позовів відкликаються.
Інші приклади – завідомо необґрунтовані відводи і затягування шляхом подання скарг на те, що оскарженню не підлягає. У таких випадках може визнати зловживанням правом і вжити заходів. Наприклад, взагалі не розглядати відвід і не передавати справу на оскарження. Ці моменти описані зараз в кодексах. Що робити з “вєєром”, не зрозуміло. Але принаймні законом задекларовано, що це є зловживання. Я так розумію, що це мусить бути підставою для самовідводу судді, на якого випав розгляд справ. Але знову-таки, у кодексах така форма реагування не прописана, тому має бути створена практика.
ОРГАН, ЯКИЙ НАМ НАЙБІЛЬШЕ ДОПОМІГ, – ЦЕ НАБУ
– Якщо повернутися до взаємин ГРД та ВККС, у чому полягали основні протиріччя?
– По-перше, хочу сказати пару теплих слів про голову ВККС Козьякова. Попри певні суперечності ми завжди знаходили з ним порозуміння. З технічної точки зору він прагнув з нами співпрацювати, і в поточних питаннях нам перешкод не чинили. Але він не є самостійним. Відчувається залежність від вищезгаданої спільноти – суддів, обраних суддями. У доступі до реєстру судових рішень нам у Державній судовій адміністрації, всупереч закону, відмовили. ВККС на наші запити реагувала дуже повільно і надавала інформацію запізно. Деякі персональні дані суддів ми отримували з боєм. Також питання викликала непрозорість проведення конкурсу.. На практичному завданні роботи кандидатів не були оприлюднені. Друге: дуже довго виставляли бали. І, насамкінець, прохідний бал змінили після того, як розкрили прізвища конкурсантів-авторів робіт. Очевидно, була порушена система.
Орган, який нам найбільше допоміг, – це НАБУ. Вони клали в досьє кандидатів аналітичні довідки. Це дало нам можливість отримати інформацію про спосіб життя кандидата. Наприклад, виявити що вони приховали у декларації родинних зв’язків. Ці декларації є публічними, але люди ще не звикли користуватися ними. В ідеалі будь-хто, прийшовши в суд, може перевірити суддю: а раптом його дядько якось пов’язаний з тим, з ким я суджуся.
– Ви вбачаєте якусь логіку в тому, які ваші висновки ВККС приймала, а які – ні?
– Деякі наші висновки були затверджені одразу й нечесних суддів просто зняли з конкурсу. Це у більшості стосувалося випадків, коли матеріальний стан судді не відповідав його офіційним доходам. А от наші висновки щодо проявів явної упередженості в прийнятті рішень, рішень, визнаних свавільними Європейським судом з прав людини, брехні в деклараціях родинних зв’язків, мандрівок в гості до окупантів були переважно відхилені.
– Гаразд, зміна суддівського корпусу лише починається. За Вашим прогнозом, як далі будуватиметься співпраця ГРД і ВККС?
– Я, звісно, очікую, що й НАБУ і далі надаватиме аналітичні досьє, щоб перевірити фінансовий стан кандидатів. Однак сподіваюся, що подальша співпраця ГРД ВККС буде більш конструктивною, якщотепер будемо в режимі онлайн отримувати необхідні нам файли. Якби ми мали таку можливість з самого початку конкурсу до Верховного Суду, ми зараз би бачили кращий результат.
Повертаючись до непорозумінь. ВККС користувалася постулатом, що ніхто не вправі судити суддю за прийняте ним рішення. Інакше це буде потенційним інструментом тиску. Але ж ми не розглядали законність рішень. У цьому полягає маніпуляція, тому що цією позицією прикривали суддів, які вчиняли відверте свавілля. Ми оцінювали професійну діяльність крізь призму рішень, а не самі рішення. Ми не втручалися в суддівську роботу.
Наприклад, завдяки нашому підходу був знятий з конкурсу маріупольський суддя Олексій Турченко, який зняв арешт з сепаратиста Нестеренка, так званого “міністра друку ДНР” , і той втік. Турченко просто займається не своєю роботою. Я йому на співбесіді поставив питання: “Люди не розуміють мотивів, чому ви відпустили терориста”. Той відповів: “Мені байдуже. Я пишу юридичною мовою. Головне, щоб юристи розуміли”. Ось воно! Проблема не в рішенні. Проблема у ставленні до роботи конкретного судді. Судове рішення має бути зрозуміло навіть не фахівцю.
– Як оцінюєте законопроект 6593 про обмеження прав ГРД? Хто його лобіює?
– Цей законопроект вже називають моїм ім’ям: “Закон Маслова”. Приємно, бо про того пінчуковського холуя, що його придумав, взагалі нічого не відомо, а мене він в пояснювальній записці процитував: “простягнути вверх середній палець і сказати на адресу моральних уродів, які схожі на достойних людей лише краватками: “ІДІТЬ ВСІ В ДУПУ””. Що сказати про сам законопроект? Це очікуване обурення моральних уродів в краватках. Я б на їхньому місці теж образився. Ніхто цей законопроект серйозно не любіює, це просто така погроза, різновид реакції на гірку правду, яка, звісно, не в тому, куди йти, а в тому, де система правосуддя зараз знаходиться.
ПУБЛІЧНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ГРД ЛИШАЄТЬСЯ, ЯК ДО БИДЛА З ВУЛИЦІ. ВЛАДНІ ОРГАНИ НЕ ПІДТРИМУЮТЬ
– Леоніде, вас називають скандалістом через те, що ви свого часу пішли з такої відкритої громадської структури як ГРД. Що тоді сталося?
– Кажуть, що я вийшов з ГРД зі скандалом. Насправді це не так. Я пішов через те, що публічне ставлення до членів ГРД було й залишається, як до бидла з вулиці. Зокрема, йдеться про листування у Фейсбуку. Були також образи у виступах в пресі. До мене зверталися: “фашист” і “бомжара”. Причому, таку картину створювали довкола кожного члена ГРД! ГРД не виробила механізмів захисту, а державні органи, навпаки, радісно сприяли створенню такої картини. Тобто, планка вимог до нас висока, а ставлення – як до маргіналів. Я перепрошую, але у складі ГРД один доктор і шість кандидатів наук, ми всі маємо довгий досвід в юриспруденції. Ми оцінювали не чутки, а перевірені дані! Тобто робили серйозну титанічну роботу, на відміну від державних органів. Ця невідповідність мене дуже дратувала. Тому я вийшов з ГРД тоді, коли закінчилися співбесіди з кандидатами.
– Ви говорите, що владні органи сприяли псуванню іміджу ГРД. Яким чином?
-Великою ложкою дьогтю стала підстава, яку зробила ВККС з експертом Діаною Ковачевою. Вона проаналізувала наш регламент в старій редакції та порівняла з європейською практикою добору суддів. І після цього дійшла висновку, що наша практика не відповідає європейським стандартам. Але в Європі в принципі немає такої структури як ГРД. Ковачева, не проаналізувавши жодного нашого висновку, зробила доповідь не про нас, а про те, як воно в Європі. Це було розпіарено страшенно, що фактично створило привід для того, щоб ВККС обійшла деякі наші висновки.
– Під чиєю егідою робила дослідження Ковачева?
– Це робилося на кошти Ради Європи. Власне, більшість проектів ВККС здійснюються за гроші Ради Європи. У Європі також є зашкварені люди. Наприклад, я вважаю, що гроші, виділені експертам на написання модельних завдань для кандидатів у ВС, були примітивно розкрадені. Тому що були просто взяті один в один реальні судові справи, замінені лише прізвища й назви компаній, і все. Навіть номери рішень і друкарські помилки в текстах збереглися. Як наслідок, принаймні двоє суддів Верховного Суду України і одна суддя з Вищого господарського суду отримали завдання зі справ, в розгляді яких вони особисто брали участь. Коли це з’ясувалося, умови практичного завдання були оголошені “таємницею Ради Європи” і не піддані публікації. Уявляєте собі таку “допомогу”? засекретити не лише роботи кандидатів, але й самі завдання! Це дискредитувало не лише конкурс, а й сам процес реформи.
Я думаю, що час настане, і всьому цьому буде дана історична оцінка. Незалежні європейські судові експерти мають сказати, чи дійсно були хиби в роботі ГРД, а в чому ВККС не права. Наразі жоден незалежний фахівець наші висновки не аналізував. Бо наразі нашу діяльність аналізували лише заангажовані члени ВККС та ВРП.
– Отже, зараз ви знову повернулися до ГРД. Чому?
– Я повернувся в іншій іпостасі. Як системний адміністратор порталу ГРД. Ця функція була за мною закріплена і раніше, я її не полишав. Але тепер я працюю вже не як волонтер. Мою роботу частково фінансує через грантові кошти ГО “Фундація Де Юре”. І, звісно, я продовжу допомагати оцінювати кандидатів до Верховного Суду, суддів апеляційних судів та судів нижчих інстанцій.
– Але ж, очевидно, ваша роль цим не обмежується. Деякі судді у неформальних бесідах заявляють, що якщо їм стане відомо про факти недоброчесності в роботі їхніх колег, то перший, кому вони про це повідомлять – це ви. То вас можна вважати “страхом і трепетом” Верховного Суду? І який реальний вплив на вже призначених суддів Ви маєте?
– Очевидно, що й після відбору я продовжуватиму пильно слідкувати за роботу всіх касаційних судів. І я відкритий до звернень як суддів, так і всіх громадян. Я надаватиму розголос фактам і корупційним проявам. Інших механізмів впливу у мене немає і не може бути. Я не є страхом і трепетом порядних людей, тим більше, Верховного Суду. Але це природно, коли гівнюки бояться гласності, бо підлість зазвичай любить тишу. Більше правди – менше свавілля, нехай комусь це й не подобається.
ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ ПОДАВАЛИСЯ ТРОЄ ВЕТЕРАНІВ АТО, З НИХ ПРОЙШОВ ОДИН
– Поки ви знайомилися з біографіями суддів, вочевидь, для Вас відкрилися цікаві речі. Вже вщухли пристрасті довкола результатів ЗНО дітей частини кандидатів, але скандал показовий. Розкажіть детальніше, як реально ця справа вплинула на конкурс.
– Ця справа зараз у Нацполіції під наглядом Генеральної прокуратури, якщо не помиляюсь, зараз на стадії повернення обвинувального акту Суть в тому, що певним особам з метою завищення балів, підміняли їхні відповіді в комп’ютері. На серверах були виявлені файли з реальними відповідями, з відповідями підтасованими і з прізвищами тих, хто платив гроші. Ця інформація на певний час з’явилася на сайті ГПУ, а потім зникла. Ми мали всі матеріали цієї справи з відкритих джерел, але всі наші звернення до Генпрокурора наштовхувалися на глуху стіну.
– Ви зверталися, щоб дізнатися, чиї саме діти проходять у справі?
– Так, ми бачили у відкритих файлах три прізвища, ми перевірили за віком і за прізвищем, ім’ям, по-батькові. Все сходилося. Нам в ГПУ заявили, що це таємниця слідства. Але таємниця слідства у нас постійно розголошується, ще й з порушенням презумпції невинуватості. Ми просили просто повідомити, хто саме є фігурантом справи. Але нормальних відповідей, окрім відписок, ми не отримали.
Наскільки я розумію, вона зараз руйнується. Бо там крім суддівських діточок опинилися і багато дітей політиків.
– Ці троє суддів, щодо дітей яких у вас були підозри – вони пройшли у новий Верховний Суд?
– Зараз у Верховному Суді немає батьків цих дітей. Але це радше випадковість. Один з цих суддів відмовився від участі в конкурсі після того, як пройшов. Друга суддя пройшла з нашим негативним висновком, але з якихось причин ВРП її зарубала. І ще один суддя не пройшов.
Насправді цей факт не був підставою для негативного висновку бо суддя завжди міг чи могла сказати: я нічого не знаю, це мені хтось захотів зробити послугу. Ми вказали на цю інформацію, і в ідеалі вона мала би бути перевірена.
– Також Ви висловлювали подив, що серед кандидатів великий відсоток сепаратистів.
– Відвертих сепаратистів не було. В одного судді дружина брала участь у сепаратистському мітингу. Для мене як для людини, яка воювала, було дико те, що люди, які займають такі важливі державні пости, відвідують окупований Крим і державу-агресора. Я можу уявити екстрені випадки, коли суддя може відвідати країну-агресора. Це або доглядати хворих батьків, або їхати на похорони. Одна суддя заявила, що їздила до Криму на весілля – влітку. У іншої – падчерка в Криму працює суддею на окупаційну владу. Для мене це дивно.
– Ці факти були підставами для негативного висновку?
– Так. При чому, в основному, ВККС їх проігнорувала.
– Насамкінець, розкажіть про участь ветеранів АТО в конкурсі до Верховного Суду. Було троє кандидатів, з них пройшов один.
– Було троє кандидатів з тих, хто захищав Україну у війні. З них потрапив лише один – Олександр Мамалуй, обраний суддею господарського касаційного суду у складі Верховного Суду. Для мене це знаково, бо саме він підштовхнув мене до подачі заявки на вступ до ГРД. Він воював у 93-й бригаді, був снайпером. Перед конкурсом у Верховний Суд пройшов офіцерські курси для резервістів і здав іспити. І він вже написав заяву, щоб його як суддю не бронювали на випадок війни, а вважали готовим до того, щоб воювати.
Бійця 30-ї мехбригади Євгена Мацького зарубали. Він є суддею Житомирського апеляційного адмінсуду, і вже автоматично підтвердив свою здатність бути суддею апеляційного суду. Третій, Василь Клюба також з 93-ї бригади, вибув на практичному завданні. Окрім того, до ВС потрапило кілька суддів, що постраждали внаслідок війни.
Я дуже радий, що до господарської юрисдикції потрапив суддя Мамалуй, який зіштовхнувся з війною. Але чому не потрапив Мацький – з ідеальним рівнем знань і доброчесності?! Його зарубали по балах на закритому психологічному тестуванні.
– Але ті, які не пройшли, ще можуть подаватися на другий відбір?
– Звісно, можуть. Сподіваюся, що гідну конкуренцію створять кандидати, які не подавалися на першому етапі, просто тому, що не вірили у чесний конкурс.
– Чому ви вважаєте важливим, щоб у судовій системі були ті, хто пройшов війну на сході України? І чи участь в АТО має надавати певному кандидату перевагу на конкурсі?
– Участь в АТО – це не індульгенція. Це просто інший стиль життя. Ми вже померли там! Дехто – не один раз. Тому зараз ми переживаємо бонус, і нам нема потреби зараз марнувати цей бонус. Це значно підвищує шанс, що суддя є чесним.
Ольга Скороход
