Інтерв’ю з колишнім “спеціальним розслідувачем” ГПУ Сергієм Горбатюком
21.11.2019
Після шести років з часів Майдану Сергій Горбатюк навряд чи потребує детального представлення. Саме його прізвище звучало в контексті практично усіх розслідувань подій того періоду: з грудня 2014 року він очолював спеціально для цього створене Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури.
23 жовтня цього року новий генпрокурор Руслан Рябошапка звільнив Сергія Горбатюка. Останній не погодився пройти запропоновану новим керівництвом переатестацію. Зокрема, аби лише взяти в ній участь працівники прокуратури повинні написати заяву певного зразка про згоду. Горбатюк написав її в довільній формі, де вказав на порушення в процедурі проведення реформи прокуратури.
В якому стані справи Майдану, як проявляється «зовнішній вплив» на Державне бюро розслідувань та чому Сергій Горбатюк хоче стати Генпрокурором, – в інтерв’ю LB.ua.
«Атестація (прокурорів) не має нічого спільного із визначенням професійної компетентності»
Почнемо з найголовнішого – в якому стані справи Майдану?
У поганому – якщо говорити про перспективи розслідування.
Чому?
По-перше, атестація зупинила не лише розслідування справ Майдану, а й усю роботу Генеральної прокуратури. Генеральний прокурор визначив, що важливішим є знання напам’ять законодавства, а не результати роботи прокурорів та якісне виконання ними своїх обов’язків.
Звісно, не можна сказати, що всі слідчі і прокурори нічого не роблять. Втім, ті, хто совісно ставляться до своєї роботи і продовжують якісно її виконувати, – у завідомо нерівних умовах з тими, хто на неї плює і вчить тести.
Фактично ця атестація не має нічого спільного із визначенням професійної компетентності. Знати закони напам’ять – абсолютно не дорівнює вмінню їх застосовувати, збирати докази, допитувати, складати процесуальні документи тощо. Таке реформування – це показуха та обман суспільства, що триває вже чотири чи п`ять років в багатьох державних органах.
Обман полягає в тому, що всім кажуть: ми зараз визначимо, чи знають вони закони, проведемо з ними співбесіди, і все зміниться. Нічого не зміниться!
Суспільство незадоволене (і правильно) роботою прокуратури, яка має дуже низький рівень довіри. Але відновити її можна, якщо притягати до відповідальності прокурорів за конкретні порушення вимог законодавства. І звільняти за це.
к оцінюєте результати розслідування справ Майдану?
Робота проведена величезна. І результат за тих умов – досить значний.
Давно не підбивали підсумки за усіма епізодами щодо подій Майдану. Скільки їх і на якому етапі розслідування?
Усі правоохоронні органи розслідують понад 4700 епізодів (в рамках справи Майдану, – LB . ua ), з яких 4100 – нашим управлінням.
Великі епізоди – події біля Кабінету міністрів 25 листопада, 30 листопада, перший розгін (учасників Майдану, – LB.ua), події грудня на Банковій, спроби штурму Майдану 10-11 грудня, котрі поєднувалися з рішеннями судів, що зобов’язували (учасників акції, – LB.ua) покинути місце події і давали право правоохоронцям «очистити» Майдан.
Потім – злочини «тітушок», напад на Тетяну Чорновол, січневі події і перші вбивства, викрадення Вербицького і Луценка, ранкова хода 18 лютого, події в Маріїнському парку, на Інститутській, на Грушевського, штурм Майдану з 18 на 19 лютого, найбільша кількість вбитих 21 лютого – роздача зброї як правоохоронцям, так і «тітушкам» в ніч на 21 лютого (тітушкам було роздано 408 одиниць зброї і 90 тисяч набоїв).
Крім того, такі знакові злочини – переслідування активістів «Автомайдану», складання рапортів і позбавлення їх водійських прав (під час поїздки до Межигір’я, – LB.ua), провокації на Щорса, де були побиті і заарештовані майданівці, події на Кріпосному провулку та інші. Є ще також понад 200 епізодів, пов’язаних з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та арештами протестувальників, до яких могли бути причетні слідчі, прокурори, судді.
Судді – в статусі підозрюваних у цих епізодах?
Залежить від епізодів. Загалом притягнуто до відповідальності 22 суддів, 28 слідчих міліції і 23 прокурори. Але це далеко не завершені епізоди. На епізоди, пов‘язані з побиття активістів, вбивствами, не могли виділити достатню кількість слідчих і прокурорів. Працювало по три-чотири слідчих. Опрацьовуючи події того часу в одному районі, вони переходили на інший і так далі. Впорались, наскільки я пам’ятаю, лише з половиною.
До речі, як мінімум 11 підозр саме «майданівським» суддям «зависли» упродовж останнього року. Столярчук і Стрижевська (заступники генпрокурора Юрія Луценка, – LB.ua ) відмовлялись підписувати ці підозри, не мотивуючи такі рішення. А Столярчук писав, що не буде підписувати повідомлення про підозру, тому що в документі нібито не наведені докази (посміхається, – LB.ua). Треба розуміти, що у підозрі викладаються встановлені обставини вчинення злочину та його кваліфікація. Докази містяться в матеріалах справи.
Тобто доказів він не бачив?
Не бачив, не читав матеріали провадження, але писав таку дурню. Про це ми повідомляли Луценка, писали скарги на Столярчука. Таким же чином було заблоковано завершення справи за підозрою Лукаш…
Ще одне уточнення щодо справ Майдану. У чому складність у розслідуванні перших вбивств? Так розумію, ситуація з цим епізодом – найгірша.
Так, вони не розкриті.
У чому проблема?
Проблем кілька. У висновках експертів на початковому етапі розслідування (десь перший місяць) йшлося, що вбивства вчинені з близької відстані – до трьох метрів. Тому перевіряли тих, хто знаходився поряд з убитими. Потім призначили повторну експертизу, що заперечила першу версію. Знову ж таки, експерти кажуть, що під час першого дослідження були залишки пороху, а потім їх не виявили…
Разом з тим, для встановлення обставин, зокрема, вбивства Нігояна слідчі провели експертизу, слідчі експерименти щодо розльоту дробин від дробу. Якщо постріл відбувається з більшої відстані, кучність (стрільби) зменшується, якщо з меншої – збільшується. Дробини на тілі Нігояна доводили той факт, що це було на відстані більше 20 метрів – в сторону правоохоронців.
Складність в цьому розслідуванні також у тому, що ми були без підтримки і допомоги оперативних підрозділів. Ми встановили, які підрозділи правоохоронців перебували на місці події. Але коли допитували їх, вони казали, мовляв, нічого не бачили/не чули.
Постріли могли бути здійснені з помпових рушниць, які штатно мають стріляти гумовими кулями. Але у них можуть використовувати і мисливські набої з картеччю чи дробом.
Такі злочини, якщо не достатньо доказів і, зокрема, відсутні показання свідків, розкриваються за допомогою оперативно-розшукових заходів, за участі оперативних підрозділів МВС, СБУ. Ми її не мали. Можу відзначити хіба карний розшук МВС щодо злочинів «тітушок».
Варто відзначити, що нам також виділили 25 слідчих Нацполіції, шість – із СБУ. Вони постійно працювали у нас, час від часу трохи змінювались. За це – щиро вдячний. Але що стосується перевірки правоохоронців – нуль. Я завжди кажу, що МВС і СБУ…
Блокували розслідування?
Так. Генеральний прокурор в такому випадку повинен відразу проводити наради для налагодження співпраці. ГПУ ж координує діяльність правоохоронних органів. Але цього не відбувалося. Єдина нарада відбулася в ГПУ за участі Грицака стосовно штурму Майдану.
А допомоги оперативних підрозділів, надання інформації про розкриття епізодів, де перевірялась причетність правоохоронців, – жодної допомоги. За будь-якої влади спецслужби збирають дані про події, що відбуваються і накопичують їх.
Дані не могли знищити одразу після Майдану?
Знищували оперативно-розшукові справи. Сама інформація, думаю, є. Кажуть, велика частина апарату (СБУ, МВС, – LB.ua ) працювала негласно в період Майдану. Вони щодня робили фото, записи, і якраз ця інформація була знищена. Але є й неофіційні дані, якими володіє СБУ і МВС, але вони не діляться нею.
Якщо підбивати підсумки щодо «майданівських» справ по всій Україні, то підозри оголошено 448 особам, 298 справ направлено до суду, 57 вироків. Управління спецрозслідувань оголосило 299 повідомлень про підозру, 187 – направило до суду, 19 вироків.
Але головна біда – строки розгляду судами обвинувальних актів. До прикладу, в липні 2014 року ми направили до суду матеріали щодо Крисіна. Вирок був оголошений у 2018-у. Справа щодо подій 30 листопада, де фігурує Попов, чотири командири «Беркута» розглядається в суді з лютого-березня 2015 року.
Стосовно позбавлення водійських прав «автомайданівців», де фігурують 18 ДАІшників, обвинувальний акт читали більше двох років. Засідання призначалось раз на два-три тижні по одній-дві години. І звичайно у 18 підозрюваних чи їх адвокатів з’являлися поважні причини не прийти.
Підозрювані зловживали своїми правами, щоб затягувати розгляд справ?
Формально причини можливо були поважні, але це безперечно і спосіб затягування.
Таким чином закінчилися строки давності у цій справи. Їм інкримінують службове підроблення, перешкоджання проведенню мітингів і зборів. Максимальний термін ув’язнення 5 років. Такий же строк давності. Навіть якщо зараз всіх засудять, суд одразу закриє справу за строком давності.
Скільки таких справ, де спливають строки давності?
Поки лише щодо ДАІшників. Інші справи порушені за статтями Кримінального кодексу з більшими строками давності, оскільки це складні злочини.
Скільки підозрюваних переховуються від слідства?
Більше ста.
Це, як правило, керівний склад?
Так. Чимало «беркутівців», що проходять по справах 20-21 лютого. В тому числі, їхній керівник Сергій Кусюк.
Створення злочинної організації, за що підозрюють/обвинувачують посадовців часів Януковича, входить у ту статистику, яку ви навели раніше?
Так. Ми інкримінуємо, що (Янукович, – LB.ua ) створив злочинну організацію для вчинення корупційних злочинів, незаконного збагачення, узурпував владу, що у тому числі призвело до подій на Майдані. Це версія слідства. Точний висновок має зробити суд. Та оскільки нинішнє керівництво Генпрокуратури, не читаючи справу, вже зробили висновок, що злочинна організація колишнього президента, – вигадка, то ця справа і до суду може не потрапити.
Яка ситуація щодо справ проти самого Віктора Януковича, його сина Олександра, Сергія Курченка, Олександра Клименка, Олександра Єфремова, Миколи Азарова, братів Клюєвих, Віталія Захарченка, Віктора та Артема Пшонки, Сергія Арбузова, Дмитра Табачника, Раїси Богатирьової, Юрія Іванющенка, Едуарда Ставицького, Юрія Колобова?
Стосовно всіх тих, хто перебуває в розшуку, провадження зупинені.
Тобто окрім Лукаш, Єфремова, Богатирьової?
Так.
Жоден із них не перебуває в розшуку Інтерполу, правильно?
Так. По «майданівських» справах їх навіть не ставив Інтерпол в розшук, а потім зняв щодо корупційних.
До речі, що зі справою про забезпечення поставок із Росії так званого гуманітарного вантажу зі світлошумовими гранатами? Один з підозрюваних – заступник міністра МВС Сергій Лєкарь.
Ця справа слухається в суді з початку 2015 року.
Самого Лєкаря з-під арешту випустили.
Так, у цій справі вже немає ніяких запобіжних заходів.
Справа за обвинуваченням Попова також давно в суді. Справа щодо «законів 16 січня», в якій проходять Єфремов, Гордієнко, Стоян, – слухається з 2016 року. За обвинуваченням Лавриновича (розтрата коштів Мін’юсту) – направили в суд наприкінці 2016 року. По ній же проходять його заступник і головний бухгалтер. Інша справа, де підозрюваним є Лавринович, – щодо пособництва в захопленні влади Януковича (після зміни Конституції Лавринович нібито дав вказівку опублікувати рішення Конституційного Суду і текст Основного закону 1996 року, – LB.ua) – направлена в суд наприкінці 2017 року.
Щодо Богатирьової?
Це не наша справа. Вона розслідувалася Головним слідчим управлінням Генпрокуратури.
Скільки епізодів є щодо Віктора Януковича?
Вісім. Всі вони зупинені у зв’язку з його розшуком. Тривалий час суди не давали дозволу на заочне розслідування (стосовно осіб, які перебувають у міжнародному розшуку за злочини проти України, було передбачено змінами до кримінального законодавства, – LB.ua). Потім в одним справах – дозволили, в інших – ні.
По «майданівських» справах дозвіл на заочне засудження отримали в 2018 році щодо Захарченка, Якименка, Ратушняка. А 27 листопада минулого року закінчився термін дії закону, що давав дозвіл на «заочку». Ми завчасно нагадували Генпрокурору (тоді Юрію Луценку, – LB.ua ), аби ставити питання перед парламентом… Це знову ж таки підтверджує справжнє ставлення до цих справ керівництва держави, депутатів, генерального прокурора.
Якщо для Порошенка було принциповим ухвалення якогось закону, то він особисто приїжджав в парламент, і голоси знаходили. А тут – повноваження слідчих в прокуратурі закінчуються… Ну і, слава богу, мабуть думають, менше буде проблем. Закінчується термін дії закону про «заочку» – знову ж таки, ну й добре. Головне, мовляв, що ми не будем за цим законом притягнуті до відповідальності.
Тобто можна сказати, що попереднє керівництво Генпрокуратури і держави в цілому сприяло тому, щоб справи Майдану не були швидко розслідувані?
Так.
Як це проявлялось, зокрема, в діях Юрія Луценка?
Луценко, як я казав, не налагоджував роботу оперативних підрозділів, свавільно скорочував наш підрозділ, розділяв справи, втручався у їх розслідування. Звичайно найбільше втручань з його боку було в економічних справах. Це проявлялось у безпідставній зміні підрозділу, тобто він забирав якусь справу у нас, віддавав комусь іншому. Таких понад 70 випадків.
Зліва-направо: військовий прокурор Анатолій Матіос, генпрокурор Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков з коробками та папками з документацією у справах Якуковича-Клименка
Ви їх рахували?
Так, я і слідчі писали скарги про злочини. За моїми заявами було зареєстровано чотири кримінальні провадження стосовно Луценка.
Хто реєстрував?
НАБУ. Але вони зареєстрували їх за ухвалою суду. Тобто спочатку НАБУ відмовлялось реєструвати, я подавав відповідну скаргу в суд (щодо зобов’язання зареєструвати), і тоді вони реєстрували.
Що з цими провадженнями? Хто їх розслідує?
Два – поліція, і по одному – ДБР і НАБУ. Я не знаю, на якій стадії розслідування, треба з‘ясовувати.
Версія, що розстріли на Майдані почалися з вистрілу з консерваторії, підтвердилась?
Підтверджено, що перші вогнепальні поранення отримали правоохоронці. Близько 7:30 18 лютого.
Саме за результатами розслідування цього епізоду ми повідомили про підозру двом особам щодо вбивства двох і поранення одного правоохоронця (зокрема, Івану Бубенчику, – LB.ua). Один з них підозрюється в пособництві, зокрема наданні зброї. У матеріалах слідства немає даних, які свідчили би про загрозу життю цим особам, а отже потребу в необхідній обороні під час тих подій.
У квітні 2018 року практично одразу після вручення підозри у справу втрутився Луценко – змінив процесуального керівника. Ним стала Стрижевська (заступниця Луценка, – LB . ua ), яка змінила підозру, виключивши два вбивства, змінила клопотання про запобіжний захід і практично заблокувала рух у цьому провадженні.
Колишній народний депутат Володимир Парасюк давав свідчення у справах Майдану? Минулого року він обіцяв мені особисто, що зробить це.
Ні.
А його батько?
Ні. Парасюк просто приходив, обіцяв, що дасть свідчення, але так і не дав.
Йому є що приховувати, зважаючи на результати розслідування?
Я не можу про це говорити, оскільки це деталі слідства. Для їх розголошення потрібен дозвіл слідчого прокурора.
Я можу без загрози кримінальної відповідальності розповідати те, що вже озвучував у ЗМІ, маючи відповідні повноваження. І коли мені зараз скажуть, наприклад: ти розголосив дані досудового розслідування. Я можу сказати, що почитав Горбатюка (посміхається, – LB.ua).
Тобто ви після звільнення посилаєтесь на себе як на працівника прокуратури?
Я доносив інформацію суспільству, враховуючи важливість та резонансність розслідування.
«Я завжди виступаю проти порушення закону»
Усі «майданівські» справи передадуть в НАБУ і ДБР, в залежності від кваліфікації…
Це формально оголошено. Питання в тому, що ці справи повинні розслідуватися в рамках одного провадження, згідно з вимогами Кримінально-процесуального кодексу. Вони стосуються одних і тих же осіб. Якщо їх розділити, це зашкодить розслідуванню.
Як на мене, немає проблеми в тому, щоб дозволити тим самим слідчим прокуратури завершити розслідування. Можна створити відповідний підрозділ в Державному бюро розслідувань чи НАБУ і перевести туди слідчих.
Якщо ці справи розкинуть по різних органах, то вони вмруть. Це також обман суспільства, коли кажуть, що слідчі функції закінчились і єдиний варіант – передати справи різним органам.
Коли ви вирішили, що вступатимете з новим керівництвом Генпрокуратури в конфронтацію?
До нового керівництва я також намагався достукатися, але терпець увірвався, коли Рябошапка незаконно, на мою думку, звільнив чотирьох керівників слідчого підрозділу (18 жовтня, – LB.ua).
А заяви із критикою реформи прокуратури ви до цього подали Рябошапці чи після?
До цього.
Тобто ви виступали проти атестації з самого початку?
Я завжди виступаю проти порушення закону. Я ж собі не вимагаю жодних пільг. Спочатку говорив про це усно, потім подав заяви.
Хотів би також зауважити важливий момент. Офіс генпрокурора не є правонаступником Генпрокуратури за новими законодавчими змінами. На цю норму керівництво посилається, зокрема, переконуючи, що всі, хто оскаржить своє звільнення, не зможуть поновитися на посадах. Фактично на готування до вчинення злочину наговорили…
Разом з тим, це вплине на можливість проведення службових розслідувань.
Руслан Рябошапка вважає, що частина тих, хто не погодився на атестацію, боялася перевірки на доброчесність. Ви не хотіли пройти цю перевірку, щоб ніхто не мав подібних сумнівів?
Чого ж не хотів? Я погоджувався на таку перевірку. В заяві, яку подавав Генпрокурору, просив про переведення на відповідну посаду в Офіс генпрокурора і готовий на такі перевірки.
Ви натякаєте на те, що створили такі умови, за яких ви би не змогли залишитися в прокуратурі?
Це так виглядало… Мені казали одне, а публічно заявляли зовсім інше.
Вам пропонували якусь посаду?
Ні. Казали, що коли буде створений новий Департамент, то керівником бачать тільки мене.
Але непрямим підтвердженням бажання позбавити мене посади була публікація Портнова десь в серпні, що, мовляв, ось новий генпрокурор, тому Горбатюку залишилось декілька місяців.
Але ж Портнов у конфронтації з Рябошапкою. Писав критичні пости і про нього.
Уже не пише. Задоволений, мабуть, тим, що звільнив Горбатюка.
Найбільш жорстко він (Портнов, – LB.ua) писав після повідомлення про підозру Лукаш. І ця справа — наша. І заслуга слідчого та прокурора. Рябошапка максимально уникав того, щоб її підписувати.
У чому це проявлялось?
На початку вересня ми написали скаргу на Луценка, оскільки він забрав справу Лукаш у нашого управління в травні 2018 року (перед звільненням Луценко забрав у слідчих Управління спецрозслідування ГПУ 22 кримінальних проваджень на підставі «неефективного здійснення досудового розслідування», – LB.ua).
Під час третьої зустрічі з Рябошапкою я доповідав про цю справу і про підстави (для вручення підозри, – LB . ua ). Після розмови сказав, що буде нам її повертати. Гаразд. Чекаємо. День, два, три… Щодня Чумаку нагадую. Постанови про її повернення немає. Через два тижні кажуть, що підписана, мчусь в кабінет Чумака. Документи є, але вони не підписані.
Не хотіли оголошенню підозри Лукаш?
Так.
Чому?
Припускаю, що вони пов‘язані. Якщо не напряму, то через Богдана, який тривалий час працював в Кабміні Азарова (Лукаш була в цей час міністром Кабміну, – LB.ua )… І Рябошапка там же працював.
Це, на вашу думку, вплине на розслідування справ стосовно представників команди Януковича?
Можливо не всіх, але окремих із них. І вже негативно впливає. До прикладу, щодо Калєтніка, справу якого заступник Луценка Кізь закрив 28 серпня (за день до звільнення, – LB.ua).
У перші дні після призначення Рябошапки я доводив йому, що треба таку постанову скасувати. Він погодився і згодом її підписав. Але після цього мені повідомляє начальник Департаменту забезпечення діяльності керівництва Кравченко Ольга, що постанова не внесена в Єдиний реєстр досудових розслідувань і пропонує розділити її на дві: однією скасувати постанову Луценка, а другою – доручити розслідування нашому управлінню.
А яка різниця?
Різниці немає (до того ж Кравченко взагалі немає повноважень до слідства чи до прокурорського нагляду торкатися, але у Рябошапки все йде через неї). Але ми й на це погодились. І 2 чи 3 жовтня ці дві постанови переробили. З тих пір нам їх не повернули. Я казав і Чумаку, і Кравченко про це.
До 6 вересня Рябошапка мав надати відповідь на офіційну скаргу слідчого: скасовує він постанову Луценка чи ні. Її також не було. А це – пряме порушення закону.
Як вплине на розслідування призначення Мисяка керівником департаменту, що займатиметься справами злочинів на Майдані?
У цей департамент призначили на керівні посади людей, які цими справами не займались. Окрім Донського, звісно, і керівника першого відділу.
Прокурори кажуть, що Мисяк причетний до того, що Луценко забрав у вашого управління 22 кримінальних проваджень перед звільненням. Це правда?
Відсотків на 99,9 він (Мисяк, – LB.ua ) готував проекти цих постанов (про передачу розслідування в інше управління, – LB . ua ).
Цим він показав, ймовірно, що вміє добре виконувати вказівки керівництва, не дивлячись на те, відповідають вони законам чи ні. Призначивши його на цій посаді, Генеральний прокурор Рябошапка дав посил: мені потрібні такі люди, які будуть виконувати все, що я кажу, не дивлячись на те, чи буде це відповідати закону. А до того Мисяк «допомагав» не реагувати на неналежне розслідування «майданівських» справ в областях.
Донський же спочатку написав ідентичну з вашою заяву. А потім передумав йти з прокуратури. Ви вважаєте це зрадою?
Ні, не вважаю, хоча керівництво використовує його повернення, щоб дезавуювати мої заяви, що вони нанесли шкоду розслідуванню майданівських справ.
Донський, окрім керівної роботи, займався розслідуванням кількох справ Майдану. Надходили прохання від родин Небесної сотні, адвокатів, щоб не звільняти його, оскільки ці справи – на завершальній стадії. І він опинився в складній ситуації.
Ви з ним спілкуєтесь?
Так. Ми контактували. Ним також маніпулювали в цій ситуації – викликали, питали, чи буде заступником керівника департаменту. Він не погоджувався працювати під керівництвом Мисяка. Сказали, що подумають. Але в результаті призначили їх обох.
З Мисяком відмовилися працювати не менше десяти прокурорів, котрі весь час активно розслідували справи Майдану і частина з них вже перейшли в інші підрозділи. Такий розвал слідчих та прокурорських груп не викликає жодних дій керівництва, що вказує на їх бажання, щоб розслідування саме собою вмирало.
«Журналісти мають від нього (Рябошапки) вимагати пред‘явлення підозри по справі (щодо Богдана)»
Справа, в якій є прізвище Андрія Богдана. Підозра йому є?
Ні. Хоча ми говорили зі слідчим, чи наявні підстави для повідомлення про підозру (Богдану, – LB.ua ). Він сказав, що так. І того ж вечора мене звільнили.
Богдан був допитаний в 2016 і 2017 роках. Проект підозр суддям у цій справі (що стосується винесення суддями господарського суду неправосудних рішень, які зобов’язали Україну виплатити понад 3 млрд гривень за надуманими гарантіями корпорації «Єдині енергетичні системи» перед російським міноборони, – LB.ua ) були підготовлені, погоджені і направлені керівництву Генпрокуратури ще влітку 2018 року. Після цього мало прийматися рішення стосовно всіх інших учасників справи.
Підозри не були підписані?
Ні. Ми знову таки писали нагадування керівництву, оскаржували бездіяльність. Прийшли нові керівники, ми направляли їм ці підозри на підпис. Але їх не підписали.
Їх мав підписати Рябошапка?
Ні, заступник.
Це хто?
Кізь, а після його звільнення – Трепак.
Рябошапка ж товаришує з Богданом…
Генпрокурор – незалежна посадова особа. Він же хоче зробити Генпрокуратуру європейською. А в європейській повідомляють про підозру усім, якщо для цього є підстави.
Рябошапка – незалежний генпрокурор?
Він має можливість себе так проявити. Журналісти мають від нього вимагати пред‘явлення підозри по цій справі (щодо Богдана, – LB.ua). Від його рішення буде зрозуміло, чи він незалежний прокурор.
Про ДБР : «Очевидним є зовнішній вплив на цей орган»
Чому ви не хотіли працювати в Державному бюро розслідувань?
Очевидним є зовнішній вплив на цей орган. Впродовж минулого року ДБР зареєструвало понад 20 кримінальних проваджень щодо слідчих нашого управління. При чому не за ухвалами суду, а за заявами того ж Портнова. Начебто в нього був викрадений комп’ютер з Адміністрації президента.
Коли?
Нібито ще в 2014 році, коли проводили обшук. Так от ДБР одразу зареєструвало провадження за його заявою. Досі розслідують, хоча комп’ютер в наявності.
Так само ДБР зареєструвало провадження за те, що ми нібито не розслідуємо справу щодо «чорної бухгалтерії», а також за скаргою адвокатів колишнього заступника міністра юстиції про нібито незаконне притягнення його до відповідальності тощо. Це свідчить про те, що вони цілеспрямовано намагаються втрутитись в ці розслідування в інтересах інших осіб. Підстав розслідувати подібні справи немає, злочину самого немає.
Чи правда, що ДБР витребовувало особові справи працівників ГПУ, які наглядають за його діяльністю у зв’язку з проведенням обшуків в Окружному адмінсуді Києва? Керівництво ДБР фігурує в розмовах нібито суддів ОАСК.Вони зареєстрували якесь провадження про розслідування цієї справи.
Яке?
Точно не знаю, але нібито за скаргою суддів.
Чи була протидія стосовно розслідування справи про прослушку в Окружному адмінсуді Києва?
Була протидія, коли ми розслідували цей епізод в рамках справи про 10-11 грудня 2014 року – винесення рішень з ознаками неправосудності, котрі перешкоджали проведенню мітингів і зборів. За чотири роки ми так і не отримали доступу до системи Д3, що проводить автоматизований розподіл справ. Суди відмовлялися задовольняти клопотання про надання доступу до цієї системи.
Ця справа має перспективи?
Звичайно так. У цій справи є не лише ті епізоди, що стосуються підозри суддям. Там сотні епізодів щодо можливих неправосудних рішень, вислови, які можуть свідчити про корупційну складову і т.д.
Голова Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що є три кримінальних провадження з прізвищем Луценка. Вам про них відомо?
Як мінімум два мають бути порушені за моїми заявами. Зокрема, в грудні минулого року Луценко забрав у нас 8 справ і передав ДБР. Ті – Нацполіції, а ті – НАБУ. Я написав відповідну заяву про втручання в роботу слідчого.
Друга моя скарга стосувалася справи стосовно колишнього голови апеляційного суду однієї з областей (колишнього голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка, – LB.ua), яку Луценко також забрав у нас в липні 2017 року. А вкінці 2018 року Головне слідче управління ГПУ закрило це провадження. Фактично особа уникла відповідальності. Я подав в суд і таким чином зобов’язав НАБУ внести дані за моєю заявою в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Чи може Рябошапка розслідувати дії Луценка на посаді?
Ні. Я не бачив жодних підстав, які би свідчили про подібні наміри, що хтось має бажання розслідувати протиправні дії Луценка. Знову ж таки, припускаю, що це може бути пов’язано з дружбою Богдана і Луценка. Богдан же був його адвокатом.
Які ваші плани на майбутнє?
Наполеонівські (посміхається, – LB.ua).
Бачачи, як потужний орган для захисту людей, суспільства та держави від злочинів використовується не за призначенням, хочу стати генеральним прокурором і навести тут лад, щоб прокуратура була чесною та професійною.
Ви хочете стати генеральним прокурором?
Так. Хоча в першу чергу потрібна не посада, а повноваження генерального прокурора, щоб по-справжньому змінити систему. Ситуація дійшла до катастрофічного стану…
Якби реформа дійсно була спрямована на звільнення порушників закону, то, як мінімум, взяли б моїх понад 200 скарг щодо порушень з ознаками злочинів Луценка, Столярчука, Стрижевської, Матіоса і так далі. Пройтися по кожній і всіх, хто готував документи, підписував їх, звільнити, щоб вони не мали змоги відновитися, – це був би хороший приклад для інших, демонструючи, до чого призводить виконання незаконних вказівок керівництва.
Ви бачите перспективи стати генеральним прокурором за чинної влади?
Одразу ні. А коли вони зрозуміють, що в них немає іншого виходу, – так (посміхається, – LB.ua).
Коли це може бути? Після реформи Рябошапки?
Я завжди націлений на результат. Працюю, якщо є порушення, реагую на них. Я готовий виконувати свій фронт роботи, якщо мене поновлять на посаді. Хоча сумніваюсь, що моя скарга буде швидкого розглянута (Горбатюк оскаржив звільнення з прокуратури 8 листопада, – LB.ua).
Вікторія Матола
Фото: Макс Требухов
