Інтерв’ю голови Вищого антикорупційного суду Олени Танасевич
08.09.2021
– ВАКС працює вже два роки. Чи виправдалися за цей час Ваші сподівання щодо продуктивності роботу суду і, на Ваш погляд, чи виправдав сам ВАКС сподівання українців на те, що корупціонери отримають покарання?
– Так, 5 вересня виповнилося два роки, як розпочав роботу Вищий антикорупційний суд. Відповідно до Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України та з урахуванням предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, ще до початку процесуальної діяльності нам було відомо, що в перший день роботи на розгляд суду з районних судів України будуть одразу передані понад дві сотні кримінальних проваджень.
Одразу ж справи були розподілені та призначені до розгляду, складені графіки судових засідань, визначено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження. Однак, з огляду на кількість проваджень та через значні обсяги матеріалів було очевидно, що їхній розгляд не буде стрімким. Продуктивність роботи суддів дуже висока – вже два роки поспіль ми докладаємо максимум зусиль для виконання функції держави щодо здійснення правосуддя та, без перебільшень, працюємо на межі фізичних можливостей. Але щоденна робота судді, на жаль, непомітна широкому загалу, про неї відомо тільки учасникам судового розгляду.
Сподівання українців та їхні очікування від діяльності суду – це кількість ухвалених вироків, тобто кінцевий “продукт”. І з огляду на розмах корупції в Україні, це цілком природньо. Але я не втомлююсь повторювати, що правосуддя нашвидкуруч без ретельного дослідження та аналізу доказів вочевидь не в інтересах громадянського суспільства. Ми прагнемо не гучних овацій, а досягнення мети кримінального провадження: щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був засуджений.
Специфіка суддівської роботи така, що побачити її результати у доленосному для країни масштабі можна лише у довгостроковій перспективі. Проте вже зараз можна констатувати, що невідворотність покарання за корупцію в Україні стає нормою.
– Скільки обвинувальних вироків з реальним строком покарання було винесено за цей час? Як часто виносяться виправдувальні рішення та за угодою? Скільки наразі кримінальних проваджень перебуває на розгляді ВАКС?
– На теперішній час ухвалено 45 вироків, з яких 7 є виправдувальними, 38– обвинувальними, а ще 1 – в частині пред’явленого обвинувачення є виправдувальним, а в іншій частині обвинувальним.
З-поміж обвинувальних вироків 14 ухвалені на підставі угод про визнання винуватості, у затвердженні 4 угод було відмовлено. Реальне покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 9 років призначено 27 особам.
Наразі у провадженні першої інстанції Вищого антикорупційного суду перебувають 184 кримінальні провадження за обвинуваченням 440 осіб.
– Скільки на рахунку ВАКС притягнутих до відповідальності корупціонерів серед депутатів – колишніх та діючих, міністрів?
– За два роки обвинувальні вироки ухвалені щодо трьох народних депутатів та щодо двох депутатів місцевих рад, вироки щодо колишніх та діючих міністрів не ухвалювались.
– Як часто сторони процесу зловживають своїми процесуальними правами, чого саме це стосується і які законодавчі зміни доцільні для прискорення судового розгляду? Скільки разів ВАКС звертався до дисциплінарної комісії адвокатури щодо притягнення захисників до відповідальності?
– За два роки судді першої інстанції Вищого антикорупційного суду майже сорок разів констатували вчинення адвокатами діянь, які можуть містити ознаки дисциплінарного проступку, та звертались з цього приводу до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Здебільшого судді повідомляють про неприбуття захисників у судове засідання без поважних причин, порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання професійних обов’язків, що тягне за собою відкладення судового розгляду та його затягування.
За наявними наразі відомостями, трьох адвокатів було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
– Загалом які справи Ви можете назвати найважчими для розгляду з урахуванням посад підсудних, по яким кейсам наразі не проводяться слухання з об’єктивних причин?
– Посади обвинувачених, їхній майновий стан, родинні зв’язки, резонанс справи в інформаційному просторі тощо не впливають на складність кримінального провадження.
Найскладнішими для розгляду з організаційної точки зору є справи, в яких обвинувачення пред’явлене одразу кільком особам. Чим більше обвинувачених та, відповідно, їхніх захисників – а закон дозволяє одночасну участь до п’яти захисників одного обвинуваченого – тим складніше зібрати всіх учасників судового провадження для проведення судового засідання.
Звичайно, у своїй діяльності судді Вищого антикорупційного суду застосовують рекомендації, викладені у спільній резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2018 року “Професійна етика правосуддя”, та наперед, зазвичай на 5-6 місяців, погоджують зі сторонами кримінального провадження графік роботи. Проте, зовсім уникнути відкладень судових засідань не вдається, адже життя вносить свої корективи.
Оскільки юрисдикція антикорсуду розповсюджується на всю територію України, то, наприклад, запроваджені Урядом карантинні обмеження щодо зупинення транспортного міжобласного сполучення у 2020 році та введення спеціальних перепусток на громадський транспорт у Києві під час цьогорічного локдауну також ускладнили прибуття учасників проваджень до суду.
До того ж судді, прокурори, обвинувачені, захисники також хворіють на коронавірус, що є безумовною підставою для відкладення судового розгляду.
Якщо ж говорити про змістовний аспект кримінальної справи, то на складність провадження впливає кількість та характер епізодів злочинної діяльності, обсяг та специфіка зібраних доказів, активність сторін кримінального провадження, потреба у міжнародній співпраці та види заходів міжнародної правової допомоги, які необхідні для проведення судового розгляду тощо.
Іншими словами, факторів, які впливають на строки розгляду справ та визначають їхню складність, доволі багато, але вони точно не мають стосунку до посади, що її обіймає обвинувачений.
– Що можна сказати про перспективи розгляду справи суддів ОАСК, справи Ротердам+?
– Перспективи розгляду згаданих кримінальних проваджень ми дізнаємось тільки після судового розгляду та ухвалення вироків, звісно, якщо в цих справах буде пред’явлене обвинувачення.
– Якою була позиція ВАКС при обранні запобіжного заходу екс-судді Чаусу? Чи може обиратися запобіжний захід підозрюваному, якому забезпечується охорона в іншому кримінальному провадженні?
– Дозволю собі переформулювати Ваше запитання і деперсоніфікувати його, адже суддя не повинен публічно обговорювати конкретні кримінальні провадження або персоналії, оскільки така поведінка може бути розтлумачена як обставина, яка викликає сумнів у його неупередженості.
У будь-якому кримінальному провадженні обрання запобіжного заходу – це виключно процесуальне питання, яке вирішується одноособово слідчим суддею з урахуванням обставин, наведених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, та матеріалів, наданих на їх підтвердження або спростування. Якоїсь колективної позиції суддів Вищого антикорупційного суду з цього приводу немає та бути не може, оскільки такий формат здійснення правосуддя не передбачений законом, а суддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу.
Щодо другої частини запитання, то воно є дещо складнішим, ніж здається на перший погляд. Варто розпочати, мабуть, з деяких аспектів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
Такі заходи можуть застосовуватись до підозрюваного (обвинуваченого), заявника, потерпілого, свідка тощо залежно від стадії кримінального провадження за рішенням органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або суду. До таких заходів належать, зокрема, особиста охорона, охорона житла та майна, видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку, заміна документів та зміна зовнішності, зміна місця роботи, переселення в інше місце проживання тощо.
У цілому кримінальний процесуальний закон не містить будь-яких обмежень щодо можливості обрання запобіжного заходу особі, щодо якої здійснюються заходи безпеки.
Крім того, здійснення кримінального провадження на засадах верховенства права означає, що людина, її права та свободи, як найвища соціальна цінність, визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а інститут слідчого судді був запроваджений саме для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час досудового розслідування.
Я переконана, що під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя не повинен ігнорувати інформацію правоохоронних органів про наявність реальної загрози життю, здоров’ю та майну підозрюваного, а також про застосовані до нього заходи безпеки, навіть в іншому кримінальному провадженні. А от якою мірою слідчий суддя врахує цю обставину при обранні запобіжного заходу – залежить від тих похідних даних та матеріалів, які надані йому сторонами кримінального провадження.
– Чи скаржилися судді ВАКС на тиск, крім випадку втручання у здійснення правосуддя у справі щодо завдання збитків ДП НАЕК “Енергоатом” та ДП “Схід ГЗК”? Як реагує Офіс генпрокурора на такі скарги? Наскільки взагалі поширена практика подачі захисниками заяв про скоєння злочинів суддями?
– За два роки діяльності Вищого антикорупційного суду судді 12 разів звертались до Вищої ради правосуддя із заявами про втручання у їхню діяльність.
За трьома з цих звернень Вища рада правосуддя вживала заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. Йдеться про звернення, в яких повідомлялось про погрози слідчому судді на її особистій сторінці у соціальній мережі Facebook, про вибух гранати РГД-5 на території внутрішнього двору суду та про звернення народного депутата України із вимогою щодо обрання певного виду запобіжного заходу щодо конкретної особи у межах конкретного кримінального провадження.
Наразі на підставі перших двох звернень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальні правопорушення, триває досудове розслідування. Щодо звернення народного депутата України Вища рада правосуддя вирішила звернутись до Верховної Ради України стосовно вжиття заходів щодо недопущення дій, які можуть бути розцінені як втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.
Щодо семи заяв про втручання у діяльність суддів Вища рада правосуддя за результатами перевірки їх змісту не встановила фактів, які свідчили б про загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя, а ще щодо двох заяв наразі триває перевірка.
У цілому практика подачі стороною захисту заяв про вчинення суддями кримінальних правопорушень та звернення зі скаргами на їх дії до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду не є поширеною. Це поодинокі випадки після роз’яснень, що їх надала Рада суддів України ще у 2017 році. Такі заяви та скарги не породжують для судді потенційного або реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної справи, тобто не є підставою для усунення від її розгляду.
– Як багато скарг у ВРП на дії самих суддів?
– За два роки зареєстровано 256 дисциплінарних скарг на дії суддів Вищого антикорсуду. 93 з них залишено без розгляду та повернуто скаржникам, щодо 119 прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи, ще за 5 скаргами було відмовлено у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності, за 3 скаргами трьох суддів притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження, 1 з цих рішень скасовано рішенням Вищої ради правосуддя, ще 2 рішення наразі оскаржені до Верховного Суду.
– За ці два роки до Вас особисто зверталися з проханням посприяти розгляду тієї чи іншою справи на конкретний результат?
– Донедавна не звертались, і так має бути.
Але в серпні 2021 року надійшло звернення народного депутата України, у якому висловлено мені, як голові суду, пропозицію про обрання конкретного виду запобіжного заходу у межах визначеного кримінального провадження та щодо ідентифікованої ним особи. Як того вимагає закон, я негайно звернулась до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора України з повідомленням про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя.
– Чи відчуваєте Ви як голова суду внутрішні та зовнішні перепони чи загрози для роботи суду? В чому вони полягають?
– Довкола будь-якого суду завжди вирують пристрасті, адже тільки суд уповноважений визнати особу винуватою у пред’явленому обвинуваченні або виправдати її. Без перебільшення, суддівське життя сповнене різних випробувань, викликів та стресових ситуацій: емоційністю, а інколи, навіть агресивністю сторін провадження та їхніх родичів або друзів, надмірним навантаженням, хронічним браком часу, публічною критикою професійної діяльності, погрозами тощо. Але навряд чи такі обставини можна вважати загрозою для роботи суду. Це радше щоденна буденність, у якій судді виконують свої обов’язки.
– Виступаючи на засіданні КС у справі щодо конституційності ВАКС Ви, а також голова Верховного суду висловили однозначну позицію про відсутність доводів для визнання закону про антикорупційний суд неконституційним. Рішення по справі КС ще не прийняв. А серед самих суддів ВАКС є побоювання, що вони залишаться без роботи, бо суд буде ліквідований?
– Судді Вищого антикорупційного суду є висококваліфікованими юристами, мають стабільний психоемоційний стан та високу мотивацію. Ці якості дозволяють їм під час здійснення правосуддя бути незалежними та неупередженими, якісно виконувати покладені на них обов’язки, що б не відбувалось довкола.
Після надходження конституційного подання щодо конституційності Закону України “Про Вищий антикорупційний суд” та набуття Вищим антикорсудом статусу залученого учасника конституційного провадження, суддівська робоча група підготувала письмові пояснення, які були додані до матеріалів справи. У жовтні 2020 року під час відкритої частини пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду України я надала усні пояснення. Більше конституційне подання не обговорювалося.
– Чи вплинула на роботу ВАКС відсутність керівника антикорупційної прокуратури? Які у вас очікування стосовно конкурсу на цю посаду і подальшої співпраці з новим керівником прокуратури?
– Не вплинула зовсім. Адже прокурори, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та підтримують обвинувачення в суді, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, відтак продовжують діяти в межах своїх повноважень.
Щодо конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, то, як всі громадяни України, я очікую, що він буде прозорим, а умови та критерії оцінювання кандидатів будуть чіткими та заздалегідь визначеними. Сподіваюсь, що цей конкурс викликатиме довіру українського суспільства.
Подальша співпраця з новим керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури окреслена вичерпним переліком його процесуальних повноважень, перелічених у кримінальному процесуальному законі. До них, зокрема, належать визначення прокурора або групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, звернення із клопотанням про відсторонення від посади осіб, що призначаються президентом України, вирішення спорів про підслідність кримінального провадження, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро, продовження строку досудового розслідування, здійснення повідомлення про підозру народному депутату України, кандидату у президенти України, директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро, деяким іншим категоріям осіб тощо.
Мої очікування не виходять за межі повноважень керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
– Наскільки укомплектований штат ВАКС? Чи спостерігається відтік кадрів?
– На сьогодні у першій інстанції 17 вакантних посад (1 посада помічника судді та 16 посад державних службовців), а в Апеляційній палаті – 15 (2 посади помічника судді, 12 посад державних службовців, 1 посада робітника), тобто штат апарату Вищого антикорупційного суду укомплектований та повною мірою виконує покладені на нього функції. Масового відтоку кадрів не спостерігається. Звичайно, кадрові зміни відбуваються, але в межах цілком допустимих 4-5 %.
– Цього року змінюються слідчі судді. Які наслідки це матиме для судочинства у ВАКС?
– Судочинство у Вищому антикорупційному суді не залежить від персоналій – кожен суддя з однаковим рівнем професійності здійснюватиме судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб на стадії досудового розслідування.
Єдиний наслідок ротації слідчих суддів такий, що за кримінальним процесуальним законом суддя, який брав участь у кримінальному провадженні як слідчий суддя, наприклад, продовжував строк досудового розслідування, накладав арешт на майно, надавав дозвіл на затримання або обирав запобіжний захід, не може брати участь у розгляді цього ж провадження після надходження до суду обвинувального акта.
Якщо коротко, це має виключно організаційні наслідки для суду.
– Перші справи про цивільну конфіскацію – у ВАКС. Що це означає для правосуддя? Коли чекати вироків за цими справами?
– В основу української концепції, так званої, “цивільної конфіскації” законодавець поклав наступне: всі активи особи, накопичені нею з невідомих (невстановлених) джерел у період перебування на державній службі або виконання функцій держави, вважаються необґрунтованими, якщо особа не доведе, що ці активи здобуті законним шляхом.
Така процедура є абсолютною новелою для українського законодавства, хоча багато країн в усьому світі давно та успішно застосовують позакримінальні способи виявлення фактів незаконного збагачення. Йдеться, зокрема, про Велику Британію, США, Ізраїль, Канаду, Литву, Нідерланди, Словенію, Швейцарію, та інші країни.
Дійсно, у травні 2021 року на розгляд Вищого антикорупційного суду надійшли два цивільні позови до двох народних депутатів України про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Розгляд цієї категорії справ відбувається в порядку цивільного судочинства, тому слід очікувати на рішення суду, адже вирок може бути ухвалений лише в межах кримінального провадження.
В одній із наведених справ суд нещодавно ухвалив рішення, яким визнав актив народного депутата України вартістю 1 млн 252 тис грн необґрунтованим та стягнув його в дохід держави. Наразі це рішення не набрало законної сили. Щодо другої справи, то її розгляд триває, а спрогнозувати дату ухвалення рішення мені доволі складно. Щойно це відбудеться, ми одразу оприлюднимо відповідну інформацію.
– Що, на Ваш погляд, необхідно покращити в роботі суду і як це зробити?
– Завдяки професійності суддів та працівників апарату Вищий антикорупційний суд працює, як годинниковий механізм. Але розташування суду та суддів у трьох приміщеннях на суттєвій відстані одне від одного вимагає додаткових зусиль для організації своєчасної доставки документів з одного приміщення в інше, виходячи з потреб правосуддя.
Крім того, є технічні зауваження до роботи автоматизованої системи документообігу суду. Існують також інші поточні питання, що потребують уваги і мотивують нас вдосконалюватися, але це робочі моменти.
– Чи вважаєте Ви достатнім рівень фінансування ВАКС? Нова будівля суду – як це виглядає на фоні інших судів, у яких навіть на марки іноді грошей немає?
– Для того, щоб надати відповідь на доволі чутливе для судової гілки влади питання фінансування, варто розпочати з того, що створивши Вищий антикорупційний суд у 2019 році, держава не забезпечила новостворену установу придатними для здійснення правосуддя приміщеннями. Щоправда, передбачила бюджетні асигнування для їх облаштування.
Оскільки суд не мав правових та фактичних підстав для витрачання бюджетних коштів за призначенням, у 2019-2021 роках такі асигнування були повернуті до бюджету відповідно у розмірі 71,4 млн грн, 114,7 млн грн, 135 млн грн. Зауважу, що остання сума була повернута влітку цього року для її скерування саме на потреби місцевих судів України.
Повертаючись до будівлі, зазначу, що суд працює вже третій рік, але лише кілька місяців тому отримав в управління дві будівлі в Києві: для Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на вулиці Преображенській, 5/2 та для першої інстанції – на проспекті Перемоги, 41. Ці будівлі надані для постійного розташування суду. Разом з тим, вони потребують капітальної реконструкції та приведення їх у відповідність до державних будівельних норм, встановлених для судових установ, у зв’язку з чим власне оголошено конкурс на проект такої реконструкції.
Наразі рівень фінансування Вищого антикорупційного суду є достатнім для виплати суддівської винагороди, оплати праці апарату суду та забезпечення потреб здійснення правосуддя. Потребу у капітальному будівництві та обсяг необхідних витрат суд обґрунтовуватиме під час підготовки бюджетного запиту на 2022 рік.
– Якою є міжнародна співпраця суду? Чи дослухається ВАКС до побажань антикорупційних організацій як українських, так і міжнародних?
– Хотіла б уточнити: міжнародна співпраця суду може відбуватись у двох напрямках.
Перший – у межах міжнародного співробітництва під час кримінальних проваджень Вищий антикорупційний суд може звертатись із запитами про міжнародну правову допомогу до іноземних компетентних органів через Міністерство юстиції України. До прикладу, коли йдеться про необхідність вручення документів підозрюваному (обвинуваченому), який перебуває за межами України, виконання певних процесуальних дій в іншій державі, видачу особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (екстрадиція), тощо.
Другий – за законом про судоустрій і статус суддів: Вищий антикорупційний суд уповноважений брати участь у зносинах із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями. Звичайно, судді вивчають міжнародний досвід здійснення правосуддя, зокрема, через особисте спілкування із суддями інших держав під час взаємних інституційних візитів або онлайн, а також у межах періодичного навчання у Національній школі суддів України, яке відбувається у співпраці останньої із міжнародними організаціями та фондами.
До того ж, у межах єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, яка функціонує в Україні у порядку, визначеному Урядом ще у 2002 році, Вищий антикорупційний суд є самостійним отримувачем такої допомоги. До слова, такими самими отримувачами з дотриманням тих самих правил отримання міжнародної технічної допомоги є десятки інших державних органів та органів місцевого самоврядування в Україні. Зокрема, у межах підтримки реформ юстиції і правосуддя міжнародну технічну допомогу отримують Конституційний Суд України, Верховний Суд, Рада суддів України, Вища рада правосуддя, Міністерство юстиції України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Національна школа суддів України, Державна судова адміністрація України.
Хотіла б наголосити, що міжнародна співпраця Вищого антикорсуду спрямована винятково на консультативну та організаційну підтримку суду, сприяння інституційному розвитку установи та підвищення кваліфікації суддів для імплементації найкращих міжнародних стандартів здійснення правосуддя.
У процесуальній діяльності судді Вищого антикорупційного суду завжди є неупередженими та незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, зокрема, від побажань українських та міжнародних антикорупційних організацій.
– Була інформація про те, що є громадяни, які отримали вироки ВАКС і зникли. Як забезпечити виконання рішень ВАКС, щоб не було таких втікачів? Хто має це робити?
– Кримінально-виконавче законодавство України визначає чіткі алгоритми дій державних органів на всіх стадіях виконання вироку. Компетенція суду після набрання вироком законної сили обмежена зверненням такого вироку до виконання шляхом скерування відповідного розпорядження тому органу або установі, на які покладено обов’язок виконати вирок в залежності від виду покарання.
Такими органами та установами є кримінально-виконавча інспекція, уповноважений орган з питань пробації, органи виконавчої служби, арештні дома та гауптвахти, виправні центри, виправні (виховні для неповнолітніх) колонії.
Якщо засуджена особа ухиляється від відбування покарання або місце її знаходження невідоме, то за зверненням органу, який виконує вирок, така особа оголошується у розшук. Заходи з розшуку, затримання та конвоювання таких осіб здійснюють органи Національної поліції.
Оголошення особи у розшук або, за наявності відомостей про виїзд з України, у міжнародний розшук вельми ускладнює її життя. Щодо кожної такої особи заводиться оперативно-розшукова справа, у межах якої оперативні працівники уповноважені здійснювати гласні та негласні пошукові заходи, а відомості про розшукувану особу вносяться в інформаційно-пошукові системи, віддалений доступ до яких має необмежене коло співробітників правоохоронних органів.
Такі системи дозволяють у наскрізному режимі отримувати всю наявну інформацію, пов’язану з певною особою, та у випадку, наприклад, спроби перетнути кордон на контрольно-пропускному пункті така особа буде затримана працівниками Державної прикордонної служби України або іноземної держави.
Українцям варто більше довіряти професіоналізму тих, хто виконує функції держави, адже абсолютна більшість цих людей гідно та професійно виконують покладені на них обов’язки.
Автор: Оксана Геронтьєва
