Інтерв”ю Голови Бюро економічної безпеки Вадима Мельника

На цю реформу бізнес очікував багато років. Підприємці мріяли про аналітичний орган, який не буде приходити з перевірками, не блокуватиме роботу підприємств та не вимагатиме хабарів.

Однак коли стало відомо, хто очолив БЕБ, мрії набули гіркого присмаку суворої реальності.

Вадим Мельник працював у структурах податкової міліції з 2000 року, а до своєї перемоги в конкурсі на голову БЕБ очолював Державну фіскальну службу, в арсеналі якої залишилася лише податкова міліція.

Попри багаторічний досвід роботи в податковій міліції, Мельник не припиняє розхвалювати принципово нову модель роботи БЕБ та обіцяє, що з повноцінним початком роботи бюро для бізнесу зміниться все.

Розмова ЕП з відповідальним за розслідування всіх економічних злочинів в Україні відбулася всередині грудня в новій будівлі БЕБ.

Її бюро передали через два дні після офіційного створення, коли штат нового органу перевищував 200 осіб. Тож першу нараду з працівниками Мельник провів у дворі будівлі Кабміну.

Очікуючи Мельника, журналіст почув у коридорах центрального апарату БЕБ цікаву розмову.

Один з працівників сказав іншому, що не збирається проходити конкурси до бюро, а з нового року “піде в бандити”. Ймовірно, це сказав працівник ДФС, яка досі перебуває в процесі ліквідації.

“Враховуючи свій досвід роботи та розуміючи людей, знаю, що є люди, яким пора на пенсію, а є люди, які хочуть працювати, тому що велика зарплата. Я для себе визначив, що близько 30% колишніх працівників ДФС достойні працювати в БЕБ”, – каже Мельник.

Проте він не приховує, що серед набраних на ключові посади співробітників чимало вихідців з податкової міліції.

Чи не стане створення БЕБ простою заміною вивіски “податкова міліція”? Для чого БЕБ озброєні підрозділи “фізичного захисту” і чи будуть вони ходити на обшуки до бізнесу? Чи готові працівники БЕБ розслідувати не лише податкові злочини, але й зловживання на фондовому ринку?

Як БЕБ буде перевіряти “живий” бізнес

— Ви – колишній голова ДФС з багаторічним досвідом. Бізнес турбує те, чи не буде в бюро забагато колишніх податкових міліціонерів. Як повернути довіру бізнесу до бюро?

— Бюро економічної безпеки – це новий орган. Він буде зупиняти кримінальні прояви в усіх сферах економіки.  Ми орієнтовані на випередження економічних ризиків, а не на реагування на існуючі правопорушення постфактум.

Це мінімізує силовий тиск на бізнес. Тобто нова модель роботи – це ризикоорієнтований підхід.

Аналітична складова передбачає доступ до баз даних, проведення аналізу та формування спеціальних аналітичних продуктів. Усе передбачене законом і в інший спосіб бюро працювати не повинне.

Так, є правоохоронна функція БЕБ, яка так само реагує на заяву про злочини і на аналітичні продукти.

Вона включає в себе оперативно-розшукову діяльність та слідство. Проте все формується навколо аналітика, який спрямовує роботу детектива. Аналітики будуть визначати пріоритети.

Якщо злочинне угруповання створило незаконну схему з надання послуг з мінімізації податків ста компаніям, детектив зобов’язаний долати це кримінальне явище, бо там ризик найбільший. Тобто в першу чергу ми зупиняємо незаконну схему.

Далі ми не забуваємо про злочинні угруповання, які системно працюють на ринку, як ті ж “скрути”. Вони набувають системності та працюють з корупційним прикриттям. Тому друга черга – це подолання корупційного прикриття.

І тільки третя черга – це живий бізнес. Чому саме така послідовність? Якщо він не сплатив податки, то він має їх сплатити.

— Найбільш скандальна частина роботи податкової міліції – так звані маски-шоу. Працівники БЕБ так само будуть приходити до бізнесу з перевірками. У чому різниця?

— “Маски-шоу” – це так звані підрозділи фізичного захисту. Чи будуть вони існувати в БЕБ? Так, будуть, але це підрозділи, які забезпечать безпеку роботи працівників Бюро економічної безпеки.

Де гарантія, що на детектива не буде скоєно напад під час проведення обшуку? Нема такої гарантії. Тому працівники, які забезпечуватимуть безпеку детективів БЕБ, будуть присутні.

Є норма КПК, яка чітко прописує: якщо нема жодних підстав вважати, що є загроза нападу чи перешкоджання, то детектив має просто зачитати ухвалу суду про проведення обшуку, поставити питання, запропонувати видати зазначені в ухвалі суду речі.

Якщо бізнес не виконує ухвалу суду добровільно – не питання. Ми виконаємо її примусово, коректно проводимо слідчі дії з білим бізнесом.

Однак навіть після слідчих дій білий бізнес має продовжувати працювати. Ми підходимо до вилучення документів чи комп’ютерної техніки інакше. Ми зараз напрацьовуємо алгоритми щодо вилучення копій документів.

Оскільки аналітики мають доступ до багатьох баз даних, то будемо брати те, чого немає в цих базах, щоб підприємство не зупинилося. Будемо вилучати не комп’ютерну техніку, а намагатимемося знімати з неї інформацію.

— Чи зможуть працівники БЕБ прийти з обшуками на підприємство зненацька?

— Коли є ризик, що докази будуть сховані або знищені, але це вже не зовсім білий бізнес.

Одна справа, коли ти схему не створював, але почав її використовувати. Ти просто не виживаєш на ринку, бо решта компаній в цьому сегменті використовує цю схему.

У цьому особливість подолання передусім кримінального системного прояву, де організоване злочинне угруповання. У цьому разі ми одним ударом ставимо всіх вигодонабувачів у рівні умови, вони всі перестають користуватися схемою.

— Ви говорите, що ключова відмінність між БЕБ і податковою міліцією – наявність аналітичного блоку. Скільки колишніх податкових міліціонерів виграли конкурси на посади аналітиків та детективів?

— БЕБ уже працює завдяки тому, що нам вдалося набрати понад 30% працівників від чисельності центрального апарату, який становить 700 осіб. Конкурсні процедури продовжаться після Нового року.

Зараз маємо 18-19% колишніх працівників ДФС від чисельності центрального апарату. Усі вони – детективи та аналітики.

— Перед інтерв’ю ми почули в коридорі розмову двох співробітників. Один сказав: “Я допрацьовую до кінця року, звільняюся і йду в бандити, тому що не хочу конкурси проходити”. Як гадаєте, він жартував?

— Бачите, у нього вже бажання немає, каже “не хочу конкурси”. Але ж це цікаво: поборотися, якось себе показати. Таких людей треба позбавлятися. Такі люди не повинні потрапляти в систему. Ви мені потім скажете, хто це сказав?

— Ми їх не запам’ятали. Ви говорили, що частка вихідців з податкової міліції в БЕБ не має перевищувати 30%. Як ви збираєтеся дотримуватись цієї “квоти”? Податкові міліціонери не почнуть блокувати конкурси в суді?

— Законом про БЕБ жодних обмежень щодо кількості колишніх податкових міліціонерів у структурі не встановлено. Тож це винятково компетенція конкурсної комісії у визначенні переможців. Конкурсна комісія запропонувала – я призначив.

30% – це моя оцінка. Враховуючи мій досвід роботи та розуміючи людей, знаю, що є люди, яким пора на пенсію, а є люди, які хочуть працювати, тому що велика зарплата. Є люди, які не готові сприймати нову модель.

Я для себе визначив, що, напевно, близько 30% колишніх працівників ДФС достойні працювати в БЕБ.

— Паралельно будуть відбуватися одразу 23 конкурси на посади в територіальні управління. Як можна гарантувати, що там посади не отримають корумповані чиновники?

— На початку року я планую оголосити конкурс на посади керівників територіальних управлінь. Далі, відповідно до закону, саме керівники проводять свою кадрову політику. Вони, як і я, оголошують конкурси на посади у свої територіальні управління і проводять їх.

З одного боку, це дуже непогана ситуація, щоб одночасно запустити всі процеси. Ми до кінця першого кварталу хочемо паралельно набрати майже 30% працівників по Україні (усього 4 тис осіб – ЕП). Це можливо, але залежить від роботи конкурсних комісій, і на це ми не можемо впливати.

Регіональні конкурсні комісії складаються з працівників територіальних підрозділів. На першому етапі, коли цих працівників ще не буде, будуть залучатися представники органів влади, наприклад, територіальних підрозділів Мін’юсту, облдержадміністрації.

— Ви сказали, що 18% у центральному апараті – ексспівробітники ДФС. А який загалом портрет працівника?

— Серед тих, хто вже працює на посадах детективів та аналітиків, є колишні працівники Служби безпеки України, Національної поліції. Є і цивільні особи, які заявлялися на конкурси на адміністративні посади: працівники з інших міністерств і відомств. Основна мотивація – хороший рівень зарплатні.

Ми вдосконалили тестові завдання для атестованих працівників. Там буде знання загального законодавства, перевірка спеціальних знань, спеціального законодавства, психологічне тестування, поліграф. Під час тестів будемо виявляти і мотивацію.

Від “Укрнафти” і фондового ринку до зарплат “у конвертах”: які справи буде розслідувати бюро

— Бюро в першу чергу сприймається як орган, який має замінити податкову міліцію. Але, відповідно до законодавства, у вас в підслідності не лише податкові злочини, а й справи, пов’язані з фондовим ринком, незаконним використанням товарних знаків.

Ви кажете, що більшість аналітиків і детективів – це колишні працівники податкової міліції. Чи готові вони розслідувати справи, пов’язані, наприклад, з фондовим ринком?

— Працівники БЕБ спроможні розслідувати ці справи. По-перше, у них є бажання вчитися та обмінюватися досвідом. По-друге, ми розуміємо, що всі схеми постійно змінюються, оновлюються.

Ми говоримо про започаткування так званого тренінгового центру. Він не передбачений законодавством про бюро, але ми вже опрацьовуємо концепцію і проводимо перемовини, на якій базі можна ці тренінги проводити.

Основою для навчання стане поглиблена та детальна експертиза конкретних кейсів економічних злочинів, які будуть покроково розбиратися та аналізуватися в реальному часі.

Щодо компетенцій. Ми маємо 22 статті, підслідні БЕБ. Це більше, ніж було в податковій міліції. Фондовий ринок, наприклад. Буквально вчора ввечері я проводив нараду щодо напрацювань аналітиків на фондовому ринку.

Мені доповіли, що в роботі вже понад сто встановлених фактів так званих скам-проєктів (шахрайських проєктів, які припинили здійснювати обов’язкові виплати – ЕП).

Йдеться про те, що під відомим брендом організовується компанія, яка випускає акції і ними торгує. Це, по-перше, сміттєві акції. По-друге, це шахрайство, це збитки для людей.

— Про які бренди йдеться?

— Наприклад, якась компанія назвалася “Теслою“. У нас є такий скам-проєкт десь в одеському регіоні, зараз ми це опрацьовуємо. На базі цього кейсу ми вивчаємо практику для розуміння інфраструктури всього явища.

Сміттєва акція дає можливість розігнати вартість якоїсь акції шляхом її проганяння через п’ять ланцюгів. Купуються акції за 100 тисяч, продаються за мільйон. 900 тисяч легалізовуються. Так відбувається легалізація незаконних доходів.

Якщо підприємство купує сміттєві акції, то воно незаконно збільшує свої витрати і зменшує податок на прибуток. Ці аспекти – це вже наша робота.

— На 2023 рік запланований запуск накопичувального пенсійного фонду та Фонду майбутніх поколінь. За задумом, вони інвестуватимуть гроші, зокрема, у цінні папери.

Ліквідність фондового ринку зростатиме. Стануть можливими ситуації, коли акції якоїсь компанії вчора коштували 100, а нині вже 1000. Чи знайдуть аналітики тонку межу між шахрайством і законною спекуляцією?

— Наше завдання – не нашкодити білому бізнесу, тому важливо визначити для себе критерії “сміттєвості” цієї акції. Щоб не помилитися, ми будемо співпрацювати з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Ризик є, але ми цього не допустимо, бо кожна сміттєва акція має ознаки. Наприклад, вони не підтверджені активами. Підкладається документ, що акція ґрунтується на такому-то внеску, а це повітря. Сміттєва акція – це злочин.

— Ви заговорили про акції, підкріплені “повітрям”, і на думку одразу спадають криптовалюти. В Україні вже зроблені перші кроки на шляху до легалізації цього ринку.

Ймовірно, у майбутньому існуватимуть легальні торговельні майданчики. Чи не виникне ситуація, що до них прийде БЕБ, і цей ринок помре, не народившись?

— Ні, такого не буде. Перед тим, як щось зробити, нам потрібно буде проаналізувати це явище.

Не тільки проаналізувати, а й зрозуміти, як це працює, обговорити це з компетентними органами, у чому є ризики, щоб ми спрямували свою роботу винятково на ці ризики. Тобто ми не будемо огульно кудись бігти.

— Україна має гіркий досвід МММ. Фінансові піраміди продовжують функціонувати, наприклад, B2B Jewerly, якою займалося СБУ. Є багато інших компаній, які мають ознаки фінансової піраміди. Будете ними займатися?

— Це не зовсім компетенція БЕБ. Це більше шахрайство, коли незаконно виманюють у людей гроші, приблизно як скам-проєкти. Але вивчати ситуацію будемо, тому що це все в економічній сфері держави.

Як такі схеми впливають на економіку, нам ще треба буде зрозуміти. Вони впливають і на імідж держави, і на стан людей. Чому я кажу, що це не зовсім наша історія? Тому що підслідність шахрайства – це Національна поліція.

— Щодо приватизації. У нас майже всі державні банки виставлені на продаж. Їх менеджмент боїться готувати банки до приватизації, бо можуть прийти правоохоронці і сказати, що банк продали за заниженою ціною.

Наприклад, IFC непрямо оцінила Укргазбанк 170 мільйонами доларів, хоча держава витратила на нього 1,3 млрд дол. Чи мають підґрунтя страхи менеджерів банку, що на них можуть відкрити кримінальні справи?

— Ми жодним чином не будемо впливати на процедури приватизації. Є компетентні органи, які цим займаються. Щодо ситуації з банком. Ми про це так само вже говорили. Це штучне заниження вартості активів на підготовчому етапі.

До речі, сьогодні працівники бюро отримали інформацію , що один державний банк, який готується до приватизації, три-чотири місяці тому почав закривати прибуткові територіальні підрозділи та регіональні відділення.

Ми перевіряємо інформацію, і якщо там будуть ознаки, що до приватизації відбувається зменшення вартості активів шляхом зменшення мережі, то це вже компетенція Бюро економічної безпеки.

— Невдовзі може відбутися розподіл активів “Укрнафти” між Ігорем Коломойським і державним “Нафтогазом”. Якщо цей розподіл відбудеться, наприклад, не на користь держави, чи займеться цим БЕБ?

— Повернуся до аналітичної складової. Аналітик виявляє ризики в будь-якій сфері, у будь-якій операції, яка є в економіці держави. Він має побачити невідповідності, якісь аномалії в цій операції. Тоді він вираховує інфраструктуру цієї операції і дивиться, де невідповідність, де аномалія, де, можливо, допущені якісь порушення, і починає працювати.

Теоретично аналітик, коли матиме повний функціонал, доступ до баз даних, побачить, як ця операція буде проведена. Загалом це стосується економіки країни. Так, це компетенція БЕБ.

— Перейдімо до податкових схем. За даними “CASE-Україна”, найбільше збитків державі у 2020 році завдали схеми з ухилення від сплати податків та зборів при виплаті зарплат – 160 мільярдів гривень. Як ви будете боротися з цими схемами?

— Це пряма компетенція бюро, тому що із зарплат не сплачуються податки. Інша історія – це рівні умови на ринку. Наше завдання: забезпечити рівні умови. Якщо хтось не сплачує податки із зарплатні, він перебуває в більш вигідних умовах.

Я поставив завдання, аби аналітики напрацьовували кейси з виплати зарплати в конвертах. Ми цим будемо займатися, бо втрати йдуть великі.

Треба зрозуміти: людина, яка отримає зарплатню, податки не сплачує, їх сплачує роботодавець. Він винний. Ми людей не зачепимо. Зараз ми ведемо мову про білий бізнес, який застосовує незаконні схеми виплати зарплати в конвертах.

Такі кейси потрібно розслідувати так, щоб білий бізнес не зупиняв роботу, бо це втрата робочих місць, доходів годувальників. Ми це розуміємо. Претензії будуть особисто до керівників.

— Використанням ФОПів замість найму – це претензія до кого?

— Це претензія до власника бізнесу, який шляхом подрібнення цілісного єдиного бізнесу на систему ФОПів ухиляється від сплати податків у повному обсязі.

Якщо ми бачимо, що це негативне явище і його неможливо ніяк довести, то треба думати про систему збору доказів. Можливо, її пора змінювати чи вдосконалювати? Можливо, вона застаріла?

І щодо зарплатні в конвертах. Ми вже почали цим займатися, ми чітко знаємо про певних гравців на ринку. Це переважно магазини побутової техніки. У працівників є дві картки: зарплатна і нібито бонусна. Це стара схема.

— Про що йдеться?

— Якщо працює 1 тис працівників, ти кожному конверт не видаси. Це ми так називаємо “зарплата в конвертах”, але вона переказується на одну картку. На іншу переказується зарплата, а це якась бонусна картка, з якої не платиться податок.

Наше завдання – зупинити цю незаконну схему, і це правда. Є різні схеми з виплат “зарплат в конвертах”.

Чи може БЕБ зупинити “скрутки”

— Щодо зарплат, які виплачуються готівкою в конвертах: її треба десь взяти. Для таких схем використовуються “скрутки” з ПДВ, коли зменшуються зобов’язання зі сплати податку, а вигодонабувач отримує ще й готівку.

Є різні оцінки, скільки збитків вони завдають бюджету. Профільний комітет Верховної Ради повідомляв про 2,5 мільярда гривень на місяць. Данило Гетманцев говорив про 1 мільярд. Як ви оцінюєте масштаби “скруток”?

— Я не можу коментувати ці цифри, бо не маю такої аналітики і це не входить в нашу компетенцію. Але що стосується цього явища, то воно системне. Готівка виникає у самих же продавців. Їм навіть не потрібна “скрутка”: просто необлікований товар продають поза касою. Товар, який незаконно завезений через митницю, контрабанда.

Поки ми не облікуємо ланцюг руху товарів з усіма серійними номерами, з усіма назвами, з прив’язкою до брендів, ми порядок не наведемо. Головне – унеможливити продаж необлікованого товару. Тут потрібен комплексний підхід.

— Аби ефективно боротися зі “скрутками”, БЕБ повинне мати доступ до великої кількості реєстрів, зокрема реєстру податкових накладних з ПДВ. На якому етапі підключення до цих реєстрів?

— Тут я хотів би подякувати депутатам за те, що вони в законі прописали аналітичну функцію та забезпечили на законних підставах можливість доступу до всіх баз даних.

Ми вже провели робочі зустрічі з багатьма відомствами: Податковою службою, Митною службою, Держфінмоніторингом, Нацполіцією.

Зараз ми на стадії листування щодо підключення цих баз даних, вивчаємо їх можливості та об’єми, щоб зрозуміти, яка апаратура потрібна для опрацювання інформації.

З митною і податковою службами в нас уже допрацьовані меморандуми щодо обміну інформацією.

— Доступ до реєстру податкових накладних буде такий же, як у ДПС?

— Сподіваємося, що так.

— Що передбачатиме меморандум з ДПС?

— Меморандум передбачає правильний обмін інформацією щодо баз даних. Перша перепона – відсутність серверного обладнання в бюро. Сервери, які були на балансі ДФС, працюють на Державну податкову службу, вільних немає.

Тобто сервери – це окрема історія, їх треба просто закупити. Ми вивчаємо технічні параметри всіх баз даних за допомогою Мінцифри, щоб зрозуміти, яке обладнання нам потрібне.

— Повернімося до “скруток”. У ЗМІ фігурують прізвища людей, які організовують масштабні схеми.

“Слідство.інфо” зняло розслідування, де фігурував згаданий нами В’ячеслав Стрелковський. Крім нього, називають Василя Костюка, Сергія Грибкова. Ви чули ці прізвища?

— Зараз не будемо казати про прізвища, а скажемо про алгоритм роботи.

Це, у першу чергу, ліквідація центру, ліквідація не просто якогось підприємства, яке є “скрутником”, а вихід на бенефіціара цієї схеми, тому що ліквідація окремих фіктивних підприємств не зупинить його злочинної діяльності.

Цю особу необхідно встановити, зібрати докази, що вона є організатором злочинного угруповання. Я це називаю організоване злочинне угруповання, і це особливо тяжкий злочин.

— Як це довести?

— Доведемо. Це наше завдання. Якщо будуть законодавчі перепони, то будемо пропонувати зміни в законодавство, щоб ми могли зібрати докази і саме бенефіціара цієї схеми притягнути до кримінальної відповідальності.

— Коли ми спілкувалися з колишнім головою ДПС Євгеном Олейніковим, він казав, що довести відповідальність людини в організації “скруток” важко. Щоб зробити з ними так, як, наприклад, з контрабандистами – запровадити санкції РНБО, треба надати залізні докази. Ви зможете це зробити?

— Це треба зробити. Якщо система не може здолати це явище, треба встановити, чому. Аналітик працює, виявляє інформацію, передає детективу. Аналітика допомагає детективу оцінити великі масиви збору доказів саме аналітичним шляхом. Це система оцінки доказів шляхом виявлення різних перетинів.

Наприклад, беремо масив телефонних розмов за два місяці, беремо масив банківських транзакцій, переміщень по місту, зустрічей, усе в цифровому вигляді. Програми їх опрацьовують, вимальовують схеми зв’язків, і за схемою зв’язків можна вийти на бенефіціара схеми. Повірте, це можливо.

— А якщо в цих схемах є високопосадовці, наприклад, з розвідки, або заступник голови МВС, який орендує у таких людей приміщення.

— Якщо ця особа потрапляє в аналітичний алгоритм, то його вже ніхто ніде не сховає. Він з’явився, слідчі дії проводяться щодо таких осіб так само. Ситуація відома, наше завдання – довести до того, щоб ці злочинні схеми не працювали. Але зауважу, що треба ліквідувати саме бенефіціара.

— Ви говорите про переміщення, телефонні розмови. Наскільки ці дані будуть вагомими доказами в суді?

— Ви правильно кажете. Такі дані вказують на ланцюжок взаємовідносин.

Наприклад, ми розуміємо, хто є бенефіціаром якоїсь схеми, бачимо, що з ним спілкуються всього дві особи, бачимо як на них виходити, щоб зібрати докази, встановлюємо, що саме вони створюють всю цю організацію і вони нею керують.

Якщо зібрана інформація не є доказом і це перешкода, давайте це оцінимо разом з депутатами, фахівцями, експертами та, можливо, введемо як доказ на законному рівні.

Ми будемо напрацьовувати аналітичний продукт, щоб через рік-півтора можна було запропонувати його як офіційний доказ у кримінальному провадженні, як висновок експерта. Зробити підставою до внесення в ЄРДР.

Тим більше, щоб унеможливити внесення до ЄРДР усіх заяв, треба зробити якийсь правильний фільтр.

— Чи можливо організувати “скрутки” без залучення корупційних чиновників, зокрема, працівників ДПС? Наприклад, компанія купує мандарини та м’ясо, з яких дивним чином утворюється добриво.

— Можна. Я не виключаю, що є корумповане прикриття, але ви поставили питання, чи можливо без ДПС. Можливо.

Наприклад, на цьому ринку є поняття “технічний колгосп”. Що це таке? Це коли ми за документами бачимо, що в підприємства є техніка, будівлі, склади, але це розвалені склади.

Працівник ДПС бачить, що це розвалені склади? Не бачить. Завдання аналітика БЕБ – за базами даних подивитися, що будівля не функціонує пʼять років, а показується як “колгосп”. Це спільна робота всіх правоохоронних органів.

— Це якщо типова схема, а якщо нетипова, ДПС має побачити?

— Зрозуміло, і в певних випадках вона бачить.

— Один з депутатів писав, що інколи ДПС вдає, ніби в них мало робочого ресурсу, тому вони реагують на виявлені схеми з певним запізненням, дозволяючи їм відбутися.

— Ви зачепили дуже серйозне питання. В останні місяці моєї роботи в ДФС не було доступу до баз даних. Ми не могли отримати інформацію онлайн. Ми отримували її лише постфактум.

Коли отримували, то бачили, що на наші листи реагували із запізненням на сім-десять днів. Не у всіх випадках, а в певних.

Були випадки, коли на момент отримання нашого листа сума ліміту ПДВ висіла дуже велика, потім її роздали, а лише потім заблокували.

Це корупція чи недосконалість роботи системи? Я вважаю, що обидва варіанти заслуговують ретельного дослідження.

— За інформацією наших джерел, зараз роботу ДПС неформально курує голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Ви щось про це чули?

— Мені ця інформація невідома. Те, що є співробітництво між органами і комітетом, це дуже правильно.

Є багато аспектів, які потребують законодавчого втручання, змін. Ця робота триває не тільки в ДПС, а і в БЕБ, і не лише з цим комітетом, а і з комітетом з правоохоронної діяльності.

— Як би ви описали ваш рівень порозуміння з податковим комітетом та його головою?

— Ми на початковій стадії нашої роботи. Ми ще не почали працювати разом.

Як часто голова БЕБ буває в Офісі президента і скільки заробляє

— Чи ставили вам якісь цілі або KPI в Офісі президента, коли призначали? Чи проводяться наради з ОП?

— Це питання, на яке я одразу готовий дати відповідь. KPI обговорюємо особисто зі Свириденко, Шмигалем та іншими. Але винятково KPI, і це винятково історія Кабміну.

— Обговорювали із Свириденко, коли вона ще була в ОП?

— Ні-ні, як з першим віцепрем’єр-міністром. Ви знаєте, чому я посміхнувся? Тому що я навіть не розумію, причому тут Офіс президента до KPI. У мене є чіткі завдання, і я розумію, які показники повинні бути.

— Тобто ви в ОП ні з ким не спілкуєтеся?

— Ні.

— І в Офіс президента не ходите?

— Ні, чому? Мене запрошують на наради.

— А хто відповідає за цей блок в ОП?

— Я не можу відповісти на ваше питання.

От остання нарада при секретарі РНБО Данілові: чітка координаційна нарада, присутні представники Нацполіції, БЕБ, СБУ, ДПС, ДБР, обговорюємо питання щодо кожної компетенції, питання забезпечення національної безпеки.

— А неофіційно?

— Неофіційно немає.

— Коли ви працювали головою ДФС, то були перевірки підприємств КМДА. Тоді Офіс президента конфліктував з міським головою столиці Віталієм Кличком. Виглядало так, що ви підігравали ОП. Як так збіглося?

— Я навіть використаю слово, яке ви вжили в питанні: збіглося. Збіглося зактивізацією роботи щодо “скруток”. Я вже пояснював: там жодної політики. Показував на кейсах, що ми виходимо зі “скруток”, бачимо: “обнал”, виведення готівки.

Пішли по ланцюгу: звідки ці кошти? Генпідрядник. Де він? У комунальних підприємствах. Зрозуміло, пішли розбиратися.

Це виявилися ознаки викрадення коштів місцевого бюджету. Ці кримінальні провадження ми розслідуємо, тому що маємо йти по ланцюгу. Держава втратила кошти. Може, хтось називає це політикою. Я вважаю, що це кримінал.

— Чим закінчилися ці справи?

— Є судові рішення, є спрямування до суду, є підозри. Зараз, у зв’язку з ліквідацією ДФС, ці кримінальні провадження переведені в інші органи. Зараз навіть не скажу, у які саме.

Зараз ми отримуємо кримінальні провадження. Щодо КМДА жодне кримінальне провадження ще наче не надходило.

Ми вже отримали понад 500 кримінальних проваджень, але не всі залишаться в нас для розслідування. Генпрокуратура вивчає відповідність підслідності. Можливо, якісь справи підуть в інші органи.

— Раніше ви сказали, що лише на зарплати у 2022 році БЕБ потрібно 900 мільйонів гривень. У бюджеті на всю роботу бюро передбачено близько 600 мільйонів. Це означає, що ви повноцінно не запрацюєте?

— Фінансування закладене, тож працювати будемо. Була ініціатива депутатів, які внесли правку, щоб додати БЕБ ще 1,6 мільярда гривень. У сумі це мало становити 2,2 мільярда. Чому саме така сума, на перший погляд, влаштувала бюро?

Ми порахували, що фонд зарплатні, враховуючи паралельний набір у всіх регіонах, становить не менше 700 мільйонів гривень. Правка не пройшла, залишилося 600 мільйонів.

Жодним чином ми не будемо зменшувати фінансування своєї діяльності в першому кварталі. Ми не маємо права це робити. Із цих 600 мільйонів 490 – це зарплата.

Якщо ми весь рік не будемо набирати жодного працівника, то на цих 214 осіб підуть 215-220 мільйонів гривень. Але це неможливо. Нам потрібно будувати новий орган. Ми підрахували, що треба десь 700 мільйонів. Є тільки 600.

Як будемо діяти? Місяць попрацюємо, побачимо динаміку необхідності закупок, необхідності технічного обладнання, набору персоналу. Потім я виходитиму з ініціативою на прем’єр-міністра щодо пошуку шляхів додаткового фінансування.

Але в законі чітко визначено: бюро фінансується чи з державного бюджету, чи за кошти, передбачені проєктами міжнародної технічної допомоги. Усе. Інших джерел немає.

— Ви готові ухвалити рішення про зменшення зарплат аналітикам та детективам?

— Це буде незаконне рішення. Розміри зарплатні чітко визначені законом. Працівники бюро не повинні переживати, вони будуть забезпечені виплатами в повному обсязі.

— Ваша зарплата з усіма надбавками становить 120-130 тисяч гривень. Детективи та аналітики отримують по 40 тисяч. Чи може такий рівень убезпечити працівників БЕБ від корупційних спокус?

— Мій оклад – 88 тисяч гривень, а з усіма надбавками виходить десь 100 тисяч.

Детективи: 42-43 тисячі – це тільки оклад. З надбавками, які передбачені законом, має бути 60-65 тисяч. Адмінпосади: посадовий оклад – 27,5 тисячі, з надбавками – 32-35 тисяч.

На першому етапі такі зарплати дозволяють нам залучати професійних працівників з інших державних органів. Ми залучаємо гарних фахівців.

Чи втримається детектив від корупції, якщо він заробляє 65 тисяч гривень? Певним чином так, бо це достойний рівень зарплати. Можна наймати квартиру, оплачувати дитсадок і відкладати на відпочинок у Туреччині чи Єгипті.

Інший запобіжник – не просто страх втратити роботу. Це ще й страх сісти у в’язницю за скоєння корупційного злочину.

Ми впроваджуємо антикорупційну програму.

Вона включає в себе виявлення конфлікту інтересів під час виконання повноважень, проведення психофізіологічних інтерв’ю із застосуванням поліграфа, перевірки та службові розслідування, контроль за дотриманням доброчесності.

Крім того, запобіжники будуть закладені в алгоритми роботи БЕБ. Наприклад, аналітик від детектива відокремлений. Аналітик не спілкується з бізнесом і дає винятково об’єктивну інформацію, яку бачить з баз даних.

Детектив її приймає, і якщо він щось пропускає, то через два-три місяці система показує аналітику, що відбулося неповне відпрацювання.

Тоді до бізнесу прийде другий детектив, а бізнесмен йому скаже: “Я вже розрахувався!”. Так корупційна складова буде виявлена. Тобто детективи та аналітики будуть розуміти, що вони під пильним оком.

— Був період, коли ви не працювали в державних органах. Ви казали, що займалися юридичною діяльністю.

— Юридичною практикою, так.

— Припущу, що ця діяльність, напевно, приносила вам більше, ніж офіційна зарплата зараз.

— Коли я не був на державній службі і займався юридичною практикою, то заробляв менше. Я був ФОПом.

Коли я займався юридичною практикою, то паралельно просував ідею нового органу.

Я був у робочій групі з підготовки законопроєкту про Національне бюро фінансової безпеки, відвідував інші держави, вивчав їх досвід, писав і захистив докторську дисертацію з питань економічної безпеки.

Тож я із задоволенням пішов на конкурс на голову ДФС, щоб зрозуміти, що ж не так. Я продовжив рух по службі, чим дуже задоволений: мені це цікаво, мені це подобається, я хочу принести користь державі.

— Ми дивилися вашу декларацію. У вас є нерухомість у багатьох містах: Києві, Ірпені, Туреччині.

— На ці питання я вже неодноразово відповідав. Давайте отак от коротко і поставлю крапку. От все прозоро, усі мої видатки відповідають доходам. Більше того, я ж пішов на запрошення в студію “Радіо “Свобода”, у програму “Схеми”, і годину на це все відповідав. Так, це статки нашої родини.

— За вашими словами, найбільше у вас заробляє дружина. Чи вона займається?

— Вона працює у сфері надання медичних послуг.

Ярослав Вінокуров, Дмитро Дєнков

Фото Дмитра Ларіна

Джерело