Ексклюзивне інтерв’ю міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського
06.09.2021
Міністр уперше після свого призначення розповів про структурні та кадрові зміни у МВС, безпеку й довіру, запевнив у відсутності недоторканних, відкрив завісу особистого спілкування з президентом і дав зрозуміти, чого очікувати від слідства щодо низки резонансних справ.
Ми записуємо інтерв’ю після вашого уроку про безпеку дорожнього руху для четвертокласників київської школи. Який посил цього заходу? Хіба це завдання і рівень міністра?
Йдеться про розстановку пріоритетів у діяльності міністерства. Один з основних полягає в тому, щоб рівень сприйняття, розуміння безпеки спустився максимально – до шкіл, до райцентрів, до сіл, до кожного громадянина від малого до великого.
Децентралізація безпеки – серед ключових меседжів, який я хотів би донести з приходом на посаду. Багато проектів у структурі МВС показали свою ефективність, тепер їх треба мультиплікувати, щоб їх роботу відчула людина на вулиці, людина у дворі.
Розповім на своєму прикладі. Я народився і виріс у Хмельницькому. І саме двір був центром самоврядування, він виховував або руйнував долю. Тому мені хотілося б, щоб ми говорили про безпеку не лише у великих київських кабінетах, а й тут – у школі, на рівні територіальної громади.
У мене з президентом була вступна розмова тривалістю у чотири години. Проговорили роботу в різних сферах: як бачу я, як бачить Володимир Зеленський. Однією з тем була якраз безпека дитини, зокрема в школі. Проект “Шкільний офіцер поліції” поки що не дає належного результату. Найімовірніше, батьки не відчувають, що їхні діти в школі захищені.
Чи можна сказати, що за п’ять років діяльності нової поліції образ поліцейського став повсюдним? Я, як громадянин, кажу, що ні. Це тривала робота, результат може бути років через десять, якщо будуть правильні акценти.
Багато просвітницьких ініціатив поліції з тих чи інших причин були згорнуті, й поліція страждає від великого негативу. А позитивний імідж розпочинається саме в школі, у дворі. Думаю, що це один із напрямів, який треба однозначно посилювати.
Я закликатиму поліцейських, пожежників робити цю роботу, розпочинати, скажімо так, “із полів”.
Як мотивувати співробітників МВС працювати так, щоб люди довіряли, якщо навіть зарплата неконкурентоспроможна?
Так, змінюватися на краще ми зможемо лише забезпечивши правоохоронця, надавши йому щонайменше задовільну зарплату, сумірну з середньою в інших силових структурах.
Це все обговорюватимемо й вирішуватимемо за можливості.
Іпотечну програму житла для поліцейських буде продовжено?
Ця ініціатива – одна з успішних не лише в системі МВС, а й у державі. Ми спілкувалися з прем’єр-міністром, він хоче, щоб цей підхід працював у різних сферах.
Ми не говоримо людині “на тобі квартиру, а далі вирішуй сам, чи хочеш ти працювати”. Навпаки, такі програми допоможуть забезпечити тривалість роботи того самого поліцейського.
Крім цього, необхідно визначитися з повноцінним відпочинком поліцейського або рятувальника. Поки що я не бачу балансу в їх робочому графіку. Ось теж питання, яке потребує опрацювання.
У патрульній поліції Києва, наприклад, працюють переважно приїжджі. Через це ми переробляємо графік їхньої служби. Декілька діб вони працюють, а декілька – відпочивають. Систему балансу відпочинок-робота порушено – все це накопичується і виникає людська втома. Це одна з причин правопорушень або незаконних дій поліцейських щодо громадян.
Поліцейські та рятувальники – теж люди, які втомлюються, переживають, але водночас виконують свою непросту, часто героїчну роботу.
Що ще необхідно зробити, щоб правоохоронці не скоювали злочинів?
Загалом це питання не тільки міністерства, а й певного суспільного договору: ми готові платити поліції середню зарплату у регіоні, але ми хочемо отримати конкретний результат натомість – безпеку в будинку, на вулиці, в місті або селі.
Якими були для вас ці півтора місяці на посаді міністра?
Я взяв велику паузу в публічності після призначення, це було усвідомлене рішення. У багато процесів треба вникнути, розібратися, глибше зрозуміти, як працює система, щоб запропонувати ракурс змін.
Будь-яку управлінську справу необхідно розпочинати з аудиту, щоб розуміти, де перебуваєш, що необхідно змінювати, впроваджувати, викорінювати. Тому, за моїм дорученням, наразі розпочато управлінський і фінансовий аудит МВС, адже це величезна структура, в якій працюють 350 тисяч осіб.
Я вже готовий представити громадськості великі системні проекти, пріоритети, які будуть у моїй діяльності як міністра.
Чи збіглися ваші особисті очікування з реальним станом речей у відомстві?
Той досвід та інформація, які у мене були, стосувалися розуміння структури й системи роботи. Скажімо так, у мене була модель 3D, нині я бачу 5D або навіть 7D модель.
Люди, які приходять на високу посаду, пройшовши шлях всередині системи МВС, віддають пріоритет конкретній структурі, в якій працювали. Якщо людина прийшла з рятувальників або прикордонників, то для неї цей напрям буде першим номером.
У мене ж була можливість зануритися в усі структури з боку й зрозуміти, як це працює. Наразі я заглиблююся й бачу рельєфність усіх процесів.
Тож мої очікування загалом збігаються з тим, що є насправді. Так само збігалися очікування і від депутатської кар’єри два роки тому. Я розумів, що це таке, що є період, коли тебе хвалять, а є період, коли починають страчувати.
На посаді міністра я розумію, що дочекатися позитивних оцінок у глобальному плані не можна. Будуть окремі проекти, які люди оцінять. Але загалом народна психологія така: коли відбуваються негативні ситуації у нашій країні, звинувачують президента і главу МВС.
Тому мені доводиться займатися мікроменеджментом, розбиратися в окремих моментах, найбільш гострих та яскравих.
Особовий склад МВС вас прийняв?
Не будемо говорити у минулому часі, це процес, тривалий час. 350 тисяч – не школа з учительським колективом, де через місяць можна зрозуміти, прийняли тебе чи ні.
Як мені здається, знаючи мій бекграунд, що я людина зі сторони, але водночас глибоко розумію систему, вони очікують, що не буде різких ривків.
Наскільки доцільна сепарація структурних підрозділів міністерства – Держприкордонслужби та Нацгвардії, плюси і мінуси поділу та перепідпорядкування?
Я не прихильник радикальних поділів – Нацгвардії, прикордонних військ, – це неправильний підхід у принципі, з огляду на те, що система, яка склалася, працює.
Тут важливо дати правильний напрям роботи цієї системи, розставити акценти, виділити пріоритетні проекти, щоб вона могла далі працювати, але з новим баченням.
У нас є семирічний досвід співпраці всіх структур, які входять до МВС. Були різні періоди, коли прикордонники були сильними як окрема структура, Нацгвардія “перезавантажувалась”, змінювалися вивіски.
Наведу простий приклад. Сьогодні у гарантуванні громадської безпеки на масових заходах задіяні приблизно 40% поліції та 60% Нацгвардії.
Від їх координації між собою залежить те, наскільки буде забезпечено право на мирний протест. Якщо буде збій, відбудеться конфлікт, тому постійно треба комунікувати. У Києві, де найбільше відбувається масових заходів, усі сили координує особисто начальник поліції Києва. На місцях – відповідальні, й це все – одна ланка. А якщо буде два центри прийняття рішень, то розвал очевидний.
Дискусії про поділ і перепідпорядкування структур, які входять до складу МВС, мають місце бути, це не новела. Прихильники поділу, міжнародні партнери говорять про те, що логічно було б виділити ці підрозділи. Але якщо ми говоримо про цілісний характер, про здатність гарантувати безпеку, то структура МВС має охоплювати саме ці частини: Національна поліція, прикордонники, Нацгвардія, ДCНС і міграційна служба.
П’ять структур МВС – це той кулак, який може гарантувати безпеку держави.
Тобто дискусії про поділ допустимі, але на практиці недоцільні?
Безумовно, адже ми хочемо отримати результат. У нас уже був досвід перезавантаження міністерств, їх кількість скоротили. Це була управлінська поразка, але перемога з точки зору оптимізації. Однак потім ми побачили, що багато міністерств злиті штучно, а координації не відбулося. Через це наразі переживаємо процес роз’єднання відомств.
Вважаю, процес об’єднання МВС показав свою ефективність із точки зору досягнення результату. І якщо ми нині говоримо про роз’єднання, то цей варіант можливий, його обговорюють на найвищих рівнях, але чи буде ефект від цього і який? На мою думку, він буде негативним, тому ставитися до такої ініціативи треба обережно.
Давайте поговоримо тезово про ті проекти МВС, які будуть пріоритетними.
Один із проектів, на якому президент зробив акцент у спілкуванні зі мною, – це будівництво державного кордону. І цей процес має бути кінцевим, а не розтягнутися на 30 років будівництва, після чого ми нічого не отримаємо.
Побудувати державний кордон можна тільки за чіткої комунікації та координації.
Тобто, ставлячи завдання побудови держкордону, президент мав на увазі, що прикордонні війська перебувають у структурі МВС?
Виходячи з поставлених завдань, проект можна реалізувати тільки за взаємодії всередині одного міністерства.
Робочі проекти, розпочаті Аваковим, працюватимуть? На яких ще напрямах буде зосереджено увагу?
МВС унікальне тим, що всі хороші ініціативи тут уже або розпочаті, або хтось раніше їх уже розпочинав, але про них забули. Багато що розпочав Аваков. Наразі я це переглядаю і визначаю пріоритети ініціатив.
Аналізуючи проекти, я також виходжу з того, чи збільшує конкретний проект безпеку громадян на вулицях, у районах, містах і селах.
У Нацполіції – це проект “Поліцейський офіцер громади”. Він отримав динаміку декілька років тому, є найбільш мультиплікативним, більше всіх дає присутності правопорядку на місцях, збільшує відчуття безпеки.
У цьому проекті зацікавлені органи місцевого самоврядування. Я провів плідну зустріч із керівниками Асоціації місцевого самоврядування, поцікавився, які проекти вони вважають ефективними. “Поліцейський офіцер громади” назвали першим. Працює це у такий спосіб: орган місцевого самоврядування виділяє приміщення, робить ремонт, а держава зі свого боку надає ставку поліцейського, обмундирування, озброєння, постійне навчання та, як правило, автомобіль.
Результат – довіра. Адже “Поліцейський офіцер громади” безпосередньо житиме в тому середовищі, де і працювати, і звітувати він буде не тільки своєму керівництву, а насамперед – громаді.
Довіра громадян до поліцейського офіцера громади становить понад 70%.
Але ж це не довіра загалом до поліцейських…
Правильно, але в цьому я бачу саме місток до підвищення рівня довіри до поліції. Тому моя мета – щонайменше подвоїти кількість поліцейських офіцерів громади у 2022 році.
Наступний проект стосується врегулювання спілкування людини в поліцейському відділку – організації простору спілкування поліцейського та громадянина. Частиною цього проекту є Сustody Records – це проект постійної електронної фіксації всіх дій щодо затриманих, із моменту фактичного затримання громадянина до моменту його виходу з поліцейського відділку.
Такий підхід дасть змогу прибрати з поліцейських відділків зловживання владою, неправомірні методи допиту – те, що буває в поліції, або зафіксувати порушення прав. Є відділки, де ця система вже працює.
Сьогодні штучний інтелект забезпечує можливість відеофіксації поводження з громадянами та чіткої сигналізації в разі порушення прав.
Уже ухвалено рішення, що людина, яка потрапляє до поліції, не має підніматися вище першого поверху.
Саме там будуть організовані спеціальні місця для прийому заяв, допиту свідків або підозрюваних і буде забезпечено повну фіксацію всіх дій поліцейського. Такий підхід виключає можливість контакту із затриманим співробітників, які не мають на це повноважень. Тому наш пріоритет – облаштувати перші поверхи поліцейських відділків, і для цього потрібні осяжні й зрозумілі грошові кошти.
Ми битимемо по руках тих правоохоронців, хто порушує закон. Але коли у тебе у відомстві 350 тисяч пар рук, встежити за кожним неможливо, треба підходити системно. І цей проект – одне з системних рішень.
Ще один проект стосується пожежної безпеки. Йдеться про створення європейського хабу з пожежогасіння. В Україні є чотири пожежних літаки, їх не вистачає для гасіння пожеж. Останні роки показали, що лісові пожежі відбуваються все частіше.
Протягом цього і наступного року ми хочемо подвоїти кількість літаків АН-32П – у такий спосіб отримаємо базу для пожежогасіння, і зможемо більш ефективно відсікати вогонь від населених пунктів, стратегічних об’єктів, швидше локалізувати пожежі
Хочемо створити систему космічного моніторингу пожежної обстановки, щоб зі знімків бачити, де зароджується пожежа, і скорочувати час реагування в години.
Проект добровільних пожежних дружин (команд) – це ідея поєднання місцевої ініціативи та державного підходу. Такі проекти успішно працюють у Європі, й раніше такий підхід було реалізовано у Радянському Союзі, коли саме такі добровільні команди відігравали роль у гасінні пожеж у невеликих містах, селищах і селах. Тому цей проект – абсолютно правильна і потрібна ініціатива. З боку ДСНС буде передання техніки дружинам, із боку громад – забезпечення функціонування таких підрозділів “на місцях”.
Про проект “безпечна школа” ми вже говорили. Додам лише, що в межах цього проекту буде збільшено присутність патрульної поліції і служби охорони біля шкіл, поява у школі фахівця (вихователя) з безпеки для координації всіх сил безпеки та реакції на прояв насильства в школах, також інших правопорушень.
Ще один напрям – цифровізація. Вважаю, у цій сфері може бути великий прорив. Мій підхід полягає у тому, щоб максимально дистанціювати громадянина і чиновника, і під час надання держпослуг, і під час фіксації адміністративних правопорушень. Тому розвиватимемо автоматичну систему фіксації порушень ПДР, виводитимемо послуги сервісних центрів МВС в онлайн. Думаю, що протягом трьох-шести місяців уже зможемо показати в цьому конкретний результат.
За наявності електронного підпису і розуміння, що робити, людина зможе оформити необхідні документи онлайн.
Чи є вже у вас бачення того, що може зробити МВС і ви особисто як міністр, щоб люди відчували себе безпечніше, з урахуванням тієї незліченної кількості неврахованої зброї та боєприпасів, яка є на руках в українців?
У нас відсутній закон про обіг зброї, один із тих базисних нормативних актів, який має врегулювати процес видачі, реєстрації, обігу зброї в країні.
Я є одним із співавторів закону про зброю і прихильником того, що такий закон необхідний. Але водночас я не прихильник легалізації гладкоствольної вогнепальної зброї в країні – власне кажучи, роздачі пістолетів.
Думаю, цієї осені ми зможемо вийти на повторне голосування у Верховній Раді, і МВС однозначно підтримуватиме ухвалення зазначеного закону. Йдеться про наведення порядку у цій сфері: створення реєстру законної зброї, впровадження нормального сервісного порядку купівлі зброї та продовження дозволу на мисливську зброю.
А якщо ми говоримо про незаконну зброю, то не варто переоцінювати: за зведеннями, кількість злочинів із використанням зброї не настільки велика, вона просто є піковою у суспільній свідомості: “десь вибухнула граната”.
Тут допоможуть тільки профілактика і так звані місячники добровільної здачі зброї. Ті, хто тримають у себе привезену з АТО зброю, не можуть її віддати, побоюючись, що це загрожує відповідальністю їм і їхній родині.
І ще одна проблема – посттравматичний синдром у людей, які повернулися із зони бойових дій. У нас триває сьомий рік війни, і як показує практика міжнародних конфліктів, саме на сьомий рік розпочинаються найсерйозніші, пікові прояви цього синдрому.
На жаль, маю констатувати відсутність системної роботи з ветеранами. У МВС є декілька ініціатив у цьому плані, тому що, якщо ми не налагодимо таку роботу, питання незаконного обігу зброї та жахливих ситуацій, які виникають, залишиться гострим.
Безпека громадян – це також і про безпечні дороги. Крім продовження встановлення камер автофіксації порушень ПДР, які ще заходи або законодавчі зміни потрібні для превенції та посилення відповідальності і водіїв, і пішоходів?
Дуже багато в цьому плані вже зроблено в законодавчому напрямі. Сказати, що наразі ми чогось не можемо або поліція не здатна, я не можу.
Є ще одна цікава ініціатива, яка потребує широкого громадського обговорення: надання громадянам права самим фіксувати правопорушення та передавати інформацію до органів поліції. Йдеться про фіксацію громадянином на своєму смартфоні зі спеціальним програмним забезпеченням порушення правил дорожнього руху, наприклад неправильного паркування.
Це одна з революційних ідей, розроблена спільно з народними депутатами. Проект закону вже міститься у парламенті, у нас є великий пул прихильників цієї ідеї.
Вважаю, що впровадження такої ініціативи могло б суттєво вплинути на безпеку дорожнього руху. Це той самий принцип взаємодії населення і держави, який може привести до реального ефекту.
Ви вже змінили своїх заступників, перепризначили Геращенка радником, “забрали” з МЗС Єніна, призначили нового керівника главку Києва… Чи залишиться Клименко головою Нацполіції? Чи завершилися кадрові пертурбації, і наскільки сильна вибудовується команда в плані вашої особистої довіри та професіоналізму?
Формування команди – процес. Її кістяк на рівні міністерства вже сформовано.
Безумовно, зміна міністра означає, зокрема, зміну команди. Але наш підхід насамперед полягає в тому, щоб зберегти і підвищити ефективність роботи структури.
Тому якщо ми говоримо про Ігоря Клименка, то він – член моєї команди. По суті, він увійшов до неї і на цьому етапі в ній залишатиметься.
Взагалі я вважаю, що поліція має отримати більшу самостійність під час прийняття рішень, під час висвітлення розслідування злочинів, ніж це було раніше.
Тому й не виходжу зі швидкими коментарями, оскільки вважаю, що спочатку мають прокоментувати саме ті, хто безпосередньо опікується розслідуванням, а не “спочатку – політик, а потім – слідчий”.
Новий перший заступник Клименка – Михайло Кузнєцов – раніше керував Департаментом оперативно-технічної служби Нацполіції, пройшов усі ступені кадрових сходів у поліції. Він використовує найсучасніші методики аналізу інформації для розкриття злочинів, і його завдання – передати на місця, до рівня відділів поліції, всі найсучасніші методики розкриття злочинів.
Антон Геращенко – особистість, безумовно, відома. Ні для кого не секрет, що ми давно з ним знайомі. Нас познайомив наш спільний друг Сергій Нижній, який, на жаль, передчасно залишив наш світ через довгу і болісну хворобу.
Я призначив Геращенка радником за його розуміння системи, досвід та якості, які потрібні МВС.
Я також погодив призначення нового начальника Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції Євгена Пікалова. Це професійний і чесний чоловік, із досвідом роботи в СБУ, Генпрокуратурі та МЗС. Його завдання – забезпечити превенцію корупції в поліції, безжально притягати до відповідальності всіх, хто порушує закон. Це буде непросто, оскільки раніше ВБ працювала лише щодо молодшої і максимум середньої ланки правоохоронців. Мене ж такий підхід абсолютно не влаштовує: недоторканних ні в Нацполіції, ні загалом у МВС не буде!
Це не останні зміни, будуть й інші, засновані на вивченні особистих справ і результатів роботи на посадах, які обіймаються. Окрім того, в основі кадрових рішень завжди лежатиме принцип “поліція – поза політикою, і перед законом усі рівні”!
Чи змінюватимуться підходи до забезпечення громадського порядку, зокрема на масових акціях? У який спосіб, на вашу думку, можна звести до мінімуму протистояння, які виникають у мітингувальників із правоохоронцями?
В організації безпеки масових акцій, мирних протестів змін глобальних бути не може, тому що застосовувані підходи показують хороший результат. Ми говоримо про продовження впровадження “скандинавської моделі”, де є поліція діалогу. Люди без бронежилетів і шоломів спілкуються з протестувальниками, запобігають конфліктам і відсікають провокаторів.
Безумовно, головне – це забезпечити конституційне право на мирний протест. І ключове слово – мирний.
На жаль, у нас є випадки, коли протести мають штучний характер, зокрема через маніпулювання громадською думкою або через спроби маніпулювання. Часто це призводить до організації проплачених мітингів.
Ми чітко розділяємо мирний протест і перехід меж, визначених законом. Жодних індульгенцій ніякому громадському чи політичному руху бути не може. Якщо відбуватиметься насильство, поліція реагуватиме негайно. І реагуватиме не тільки в плані припинення незаконної дії, а й у подальшому притягненні до відповідальності. У тих випадках, коли постраждали журналісти, правоохоронці, ви дуже швидко побачите реакцію у вигляді конкретних рішень органів правопорядку – обвинувальних актів та рішень суду.
Так, у Києві пред’явлено чотири підозри – дві за побиття журналіста і дві за напад на поліцейських. До речі, за напад на поліцейських у той день підозр буде більше – слідчі довстановлюють осіб нападників. Що стосується загалом охорони громадського порядку на вулицях, то Нацгвардія продовжить прийняту раніше практику патрулювання разом із поліцією. Вона добре себе зарекомендувала і робить життя в містах безпечнішим.
Поліція передала матеріали щодо ДТП за участю депутата Трухіна для розслідування до ДБР. Що в цих матеріалах і що сталося насправді?
На місце ДТП негайно виїхали патрульні та Слідчо-оперативна група. Закон наказує, що якщо можливим суб’єктом правопорушення є спецсуб’єкт, яким є народний депутат, то розслідуванням має займатися ДБР. Тому наразі справу передано до ДБР. Я впевнений, що найближчим часом будуть отримані всі відповіді на запитання, які є.
Ви можете як міністр гарантувати, що для правоохоронців немає недоторканних осіб і всі рівні перед законом?
Безпека дорожнього руху для мене є темою особистої відповідальності. Принцип сприйняття суспільством буде тільки тоді, коли перед законом будуть усі рівні. Коли не буде якихось оскаженілих обвинувачень, але водночас буде справедливе розслідування.
І не буде приховування…
Звісно. Але будь-який процес розслідування – це час. А коли ми наступного ж дня говоримо, що винна та чи інша людина, то ми порушуємо презумпцію невинуватості.
Тому я за те, щоб людина, яка розслідує, і тільки вона, говорила про результати розслідування. Не політик, не депутат, не міністр, а саме той, хто розслідує. Він же і несе юридичну відповідальність за прийняті рішення.
Але те, що всі рівні перед законом і будуть рівні в таких ситуаціях, – я можу вам гарантувати.
Як розслідується справа за фактом загибелі мера Кривого Рогу? Чи не виключена вже версія самогубства і чи не здійснюється тиск на слідство з урахуванням політизації того, що сталося?
Смерть мера, як і будь-якого чиновника такого рівня, – це завжди шлях до політизації, як не хотіли б цього уникнути. Особливо на місцевому рівні, де відбуватиметься зміна еліт через це.
Але хочу сказати, що тиск на слідство на сьогодні не чиниться. Висновок же з приводу причин смерті дасть поліція – думаю, брифінг буде наступного тижня.
Попередньо ми можемо говорити про самогубство. Фактори, які стали мотивом цього самогубства, має озвучити слідство.
Проте є зовнішні фактори, які вже встановлено: відбувалася низка масштабних перевірок, аудит бюджету міста і було виявлено серйозні зловживання.
Це один із тих моментів, коли відповідальність могла понести людина, яка підписувала фінансові документи. У цьому разі – мер. Поліція дійде однозначного висновку щодо причин смерті, про це скажуть на спеціальному брифінгу. За мотивами також буде зроблено висновки, але, очевидно, що розслідування в цього приводу займе певний час.
Чи з’явилися нові дані у справі про загибель голови “Білоруського дому” Шишова? Співпраця з білоруськими правоохоронцями необхідна чи злочин має виключно український контекст?
Я надав би право оголошення результатів розслідування саме поліції. Можу сказати, що поліція нині залучила міжнародних експертів для рецензій висновків отриманих експертиз. Коли буде отримано висновки, ми оголосимо інформацію, яка є.
Убивство чи самогубство – вже теж зрозуміло?
Для слідства зрозуміло, але нехай все-таки скаже саме слідство.
Ви особисто вже дивилися матеріали справи щодо організаторів убивства Шеремета? Наскільки ймовірна версія “білоруського сліду”? Чи можливий, на вашу думку, варіант повернення на дорозслідування справи щодо виконавців, яку наразі розглядають у суді?
У міністра є багато інформації, але дивитися матеріали кримінального провадження він не має права.
Ви правильно визначили: справа перебуває в суді, і з цього питання рішення має ухвалювати суд. Іншого шляху немає.
Щодо замовників поліція вивчає всі оголошені версії. Наразі все це вивчається, відбуваються додаткові слідчі дії, але я хотів би говорити про них тільки після того, як буде рішення суду стосовно виконавців.
Тобто ми очікуємо рішення суду щодо виконавців, і тільки після цього будуть якісь зрушення у справі щодо замовників?
Так, правильно.
А якщо суд поверне матеріали на дорозслідування?
Пропоную не говорити зараз гіпотетично, а дочекатися рішення суду.
І я хотів би все-таки припинити практику, коли міністр як першоджерело відповідає на запитання, які має коментувати слідство або суд.
Боротьба зі злочинністю не можлива без ефективної взаємодії з Генпрокуратурою, судами та іншими правоохоронними органами – СБУ, ДБР. Як ви бачите вибудову таких відносин, і яка саме реформа судової системи потрібна?
У мене склалися давні й добрі ділові стосунки і з Іваном Бакановим, і з Іриною Венедіктовою. Ми регулярно зустрічаємося для координації дій у боротьбі зі злочинністю.
Також я зустрівся і налагодив робочі стосунки та обмін інформацією з головою Служби зовнішньої розвідки Олександром Литвиненком та головою Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим.
Із директором НАБУ Артемом Ситником, в.о. керівника ДБР Олексієм Сухачовим та в.о. керівника САП Максимом Грищуком я знайомий давно, ще з часів роботи головою Комітету.
Вважаю, що тісні комунікації всередині правоохоронної системи важливі для нашої спільної та основної задачі – попередження злочинів і покарання тих, хто їх скоїв.
Щодо судової реформи. Як на мене, слово «реформа» настільки часто вживається за 30 років незалежності, що вже стало трохи образливим. Я проти того, щоб «загрібати» всіх суддів, поліцейських чи прокурорів «під одну гребінку».
Треба давати правову, в тому числі кримінально-правову, оцінку діям тих чи інших суддів, прокурорів та поліцейських. Порушив закон, відкрив справу на замовлення, закрив справу за хабар – відповідай.
Які у вас відносини з Офісом президента й апаратом РНБО? Зокрема з тими людьми, які курирують правоохоронну сферу? Як ви будуєте комунікацію, з ким контактуєте?
Відкрию секрет, внутрішню кухню нашого спілкування.
Коли мені запропонували очолити МВС, цю пропозицію робив президент особисто. Моїм зустрічним проханням було те, що я хотів би ключові проекти та процеси обговорювати також особисто з президентом.
Можу підтвердити, що протягом цих приблизно 50 днів перебування на посаді я маю можливість обговорювати всі ключові питання конкретно з президентом і прем’єр-міністром.
Загалом спілкування з Офісом президента відбувається, але, як правило, на рівні керівника поліції або заступника керівника поліції з координаційних питань, за які відповідальний Офіс президента.
Ті питання, які є ключовими, – а такі питання проходять через міністра, – я погоджую безпосередньо з президентом.
Ви є членом РНБО. Підготовлювані документи бачите в день засідання, як всі, чи раніше?
Частина питань має стосунок до міністерства. І якщо МВС готує документи, звісно, ми знаємо заздалегідь.
Якщо говорити про загальну картину, то, спілкуючись із секретарем РНБО, я розумію, про що йтиметься, які можуть бути документи.
Як ви ставитеся до того, що РНБО приймає рішення з питань, які потребують ухвалення закону?
У цьому разі скажу як політик. Ми розуміли й розуміємо, що цілі та результати, яких досягнуто завдяки рішенням РНБО, не могли бути вирішені іншими шляхами в настільки короткий термін.
Можемо взяти конкретний приклад із моєї сфери. Для ефективної боротьби з присутністю в країні “злодіїв у законі” та кримінальних авторитетів тільки Кримінального кодексу недостатньо. Рішення РНБО дає нам підставу видворяти таких людей із території України, не впускати їх до нашої країни.
У всіх випадках, робота виконується в порядку, передбаченому КПК. Але рішення, ухвалені РНБО, дали швидкий ефект: нам вдалося або витіснити “злодіїв у законі” й інших кримінальних авторитетів з України, або залишити їх в Україні під вартою.
Текст: Оксана Геронтьєва
