Денис Монастирський. Експерт з реформування правоохоронної системи

Після Революції гідності українці точно знали, якою не повинна бути правоохоронна система країни. Вікно можливостей, що тоді відкрилося, давало змогу все докорінно змінити. У деяких питаннях реформування правоохоронної системи дійсно вдалося щось зрушити з місця: розпочалося вдосконалення кримінального процесуального законодавства за європейськими стандартами, міняється якість старих і з’являються нові правоохоронні органи, налагоджена тісна співпраця з міжнародними партнерами. Втім, чимало питань і досі залишаються нерозв’язаними або спотвореними деякими безвідповідальними змінами у законодавстві.

У якому напрямку необхідно буде продовжувати реформи і що буде маркером ефективності — про це «Судово-юридична газета»поговорила з членом команди нового Президента, експертом з реформування правоохоронної системи Денисом Монастирським.

— Чи буде продовжене подальше реформування правоохоронної системи?

— Вважаю, що найпершим важливим кроком має стати впровадження нової Стратегії національної безпеки. Напрацювання вже є, минулого року прийнятий Закон про національну безпеку, і розуміючи, що конструктивна співпраця з нинішнім парламентом вже навряд чи вийде, то маємо час для підготовки остаточної редакції Стратегії.

У практичній площині, згідно зазначеного закону, маємо реальне право створити спеціальний Комітет Верховної Ради з питань нагляду за діяльністю суб’єктів сектору цивільної безпеки, що проводять оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі дії. Подібний парламентський контроль вже давно є стандартом у всіх європейських країнах. Спецкомітет міг би розпочати свою діяльність, скажімо, з розробки і затвердження процедури перевірки ефективності діяльності керівників правоохоронних органів, особливо новостворених, встановлення підстав для такої перевірки, а потім контролювати проведення цих перевірок з регулярністю в 1–2 роки. Крім того, в його компетенції — розробка адекватного механізму припинення повноважень неефективного або недобросовісного керівника.

Сьогодні, за чинним законодавством, керівника, наприклад, НАБУ чи ДБР до кінця закінчення його каденції зняти практично неможливо.

Безперечно, на часі реформування Служби безпеки України, позбавлення її функцій контролю за бізнесом і боротьби з організованою злочинністю. Ця служба має займатися виключно питаннями контррозвідки, протидією тероризму і захистом державних таємниць.

Проте всі зміни мають бути ретельно підготовлені, щоб замість однієї неефективної служби не створити іншу таку ж неефективну. Зокрема, необхідно завчасно сформувати ті структури, яким відійдуть функції, що відберуть в СБУ, наприклад, Бюро фінансових розслідувань.

Також слід дати чіткий меседж, що ті підрозділи, які сьогодні забезпечують національну безпеку, будуть недоторкані. Працівники цих підрозділів жодним чином не повинні хвилюватися за своє майбутнє, а мають продовжувати розвивати оперативні зв’язки. Більше того, логічною основою будь-якої реформи є фінансовий фактор. За рахунок скорочення служби має відбуватися покращення матеріального забезпечення, в першу чергу, рядових співробітників СБУ.

— Наскільки правоохоронні органи задовольняє нинішня система кримінального правосуддя?

— Кримінальне процесуальне законодавство треба продовжувати вдосконалювати. Втім, я прихильник системних підходів, оскільки точкові зміни у законодавстві, особливо коли вони відбуваються не через профільний комітет, тільки створюють нові проблеми. Ганебний приклад — історія з так званими «правками Лозового». Вони несподівано виникли під час остаточного ухвалення великого пакету реформ і нанесли, на мій погляд, значної шкоди.

Усі зміни кримінального процесуального законодавства мають готуватися і проходити через Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Але це можна буде зробити тільки після формування коаліції у новому парламенті.

Нинішній комітет за останній рік підготував чимало матеріалів за багатьма профільними напрямами. Працювали п’ять робочих груп, які залучали до роботи велику кількість фахівців провідних навчальних закладів, наукових установ. Вони визначали проблеми і напрацьовували можливі шляхи їх вирішення в кримінальному процесуальному законодавстві. Тому новому складу парламенту не треба буде починати з нуля, а слід тільки визначитись із напрямами, за якими буде відбуватись реформування.

— Наведіть, будь ласка, приклади цих напрацювань.

— У КПК приділено явно мало уваги правам потерпілих. До них доходить мінімум інформації, і вони мають мінімальний вплив на сам процес, хоча є його основними бенефіціарами. Тому треба розширити їхні права.

Складна ситуація склалась також з реєстрацією кримінальних проваджень. За рік до правоохоронних органів надходить близько мільйона звернень, з яких лише кілька десятків тисяч потрапляють до ЄРДР. Якщо такий розрив, то неодмінно треба проводити глибокий аналіз і шукати рішення щодо вдосконалення механізму реєстрації.

Або стосовно вимог до посади генерального прокурора. Однозначно це має бути професійна людина, яка має великий досвід роботи в галузі права, з юридичною освітою.

Ну, а головне — це 13 законопроектів, які підготувала спеціальна робоча група комітету, про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. До речі, прийняти будь-який законопроект ще можна парламентом нинішнього скликання. Країна не може перебувати у вакуумі з цього питання, і це має об’єднати депутатів.

— Які зміни можуть статися у становленні нових органів, що займаються розслідуванням злочинів високопосадовців, зокрема, Державного бюро розслідувань?

— У ДБР ще триває заповнення відкритих вакансій. Хочу акцентувати увагу, що обов’язки із заповнення близько 190 керівних посад покладені на зовнішню комісію. Це абсолютно невиправдана норма, адже на сьогодні за кілька років обрано працівників тільки на 40 посад. У прийнятих нещодавно законодавчих змінах до профільного закону про ДБР це питання чомусь випало з уваги законодавця. Натомість були змінені кваліфікаційні вимоги до певних посад в центральному апараті, на заповнення яких вже тривав конкурс.

Комісія провела консультації з Міністерством юстиції та керівництвом ДБР і дійшла висновку, що немає іншого варіанту, як перезапустити конкурс. Тепер комісія чекає від ДБР скоригованих кваліфікаційних вимог, щоб оголосити новий конкурс.

З позитивного: у ДБР з’явилась можливість створювати власні оперативні підрозділи, що полегшить проведення слідчих дій.

Дехто дорікаэ, що законодавець ніяк не вирішить колізію між ст. 216 КПК і профільним законом щодо розширення підсудності. Втім, я би ставився до цього питання дуже обережно, адже новий орган має спочатку показати свою результативність, тим більше, що йому доведеться вирішувати важливе питання — приймати в кінці року від генпрокуратури справи Майдану. Думаю, що це буде чіткий маркер щодо довіри цьому органу ширшої підслідності.

А поки що колізія хоч і існує, але безпроблемно вирішується на користь положень КПК.