Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України

17.04.2018

Після створення НАБУ країна стала свідком безпрецедентних затримань топ-посадовців. Зараз деякі з них повтікали за кордон, а справи відносно інших – застрягли в судах. В інтерв`ю Укрінформу директор Бюро Артем Ситник розповів, чому судді не готові розглядати справи високопосадовців, через що НАБУ остерігається ставити на прослуховування фігурантів своїх справ, на якій стадії знаходиться провадження відносно генерального прокурора і першого заступника голови СБУ.

– Артеме Сергійовичу, з моменту створення НАБУ минуло три роки. Що вважаєте найбільшим успіхом бюро у боротьбі з корупцією?

– Найбільший здобуток не лише НАБУ, а й всієї антикорупційної реформи полягає в тому, що в країні більше не існує «недоторканих». Раніше серед них було чимало високопосадовців. Максимум, що можна було уявити, – це порушення кримінальних проваджень стосовно екс-чиновників після зміни влади. НАБУ – це перший орган, який почав викривати злочини, вчинені діючими високопосадовцями. Їх затримання показали: коли ти причетний до корупційних схем, якщо для цього є достатньо доказів, ти будеш затриманий, тобі повідомлять про підозру і ти відповідатимеш перед судом.

Але цей успіх тактичний, а не стратегічний. Він може стати і провалом, якщо справи, передані до суду, не знайдуть там свого логічного завершення.

Судова гілка влади, на жаль, просто не готова розглядати подібні справи

– У звіті НАБУ за 2017 рік ідеться, що детективи розслідують 498 кримінальних справ, а до суду направлено більше 100 обвинувальних актів. Водночас є лише два реальних вироки. Решта рішень судів у справах НАБУ – здебільшого угоди про визнання винуватості з другорядними учасниками корупційних схем. На вашу думку, яка основна причина відсутності вироків відносно топ-фігурантів?

– Судова гілка влади, на жаль, просто не готова розглядати ці справи. Судді, які ухвалюють рішення у наших провадженнях, постійно перебувають під величезним тиском. Коли вони приходили працювати в Солом’янський суд столиці, то у страшному сні не бачили, що їм доведеться працювати зі справами НАБУ. А зараз, під час деяких судових процесів, коли ставиться питання про арешт чиновника, приходить десь двадцять народних депутатів, три міністри і починають тиснути на суд. Суддя цього ні професійно, ні морально витримати не може.

Також є об’єктивні чинники, які перешкоджають швидкому розгляду справ, розслідуваних НАБУ. По кожній справі потрібно створити колегію в складі трьох суддів і не завжди ця колегія може працювати кожного дня.

 

Нинішні темпи розгляду справ у суді не влаштовують ані НАБУ з САП, ані суспільство

На цю тему я спілкувався з детективами і прокурорами. Парадоксально, але у нас більш-менш нормально рухається справа лише стосовно голови Державної фіскальної служби Насірова (йдеться про епізод за участі екс- голови ДФС у так званій «газовій справі», ключовим фігурантом якої є народний депутат Олександр Онищенко – ред.) . Ця справа в суді з жовтня минулого року. Судове засідання призначається в середньому раз на місяць і досі триває стадія зачитування обвинувального акту. Але навіть такі повільні темпи є прогресом на фоні інших справ, які місяцями не призначаються до розгляду.

Це все означає, що потрібен спеціалізований Антикорупційний суд, у якому колегія суддів матиме по чотири-шість справ і вони слухатимуться не раз на місяць, а кожного дня. Тоді ми матимемо набагато швидший результат. А нинішні темпи розгляду справ не влаштовують ані НАБУ з САП, ані суспільство.

– Законопроект “Про Вищий антикорупційний суд” після ухвалення у першому читанні перебуває на доопрацюванні у профільному парламентському комітеті, де постійно немає кворуму. Депутати ніяк не можуть зібратися, щоб узгодити дві тисячі правок і підготувати законопроект до другого читання…

– На жаль, коли в парламенті потрібно щось проголосувати, щоб знищити НАБУ, то завжди є кворум і в комітеті, і в залі. А коли потрібно проголосувати законопроект для продовження антикорупційної реформи, то кворуму немає.

Але потрібно визнати, що цей парламент дійсно багато зробив для впровадження антикорупційних реформ. Водночас, коли політична еліта відчула на собі їх результати, то реформи почали гальмувати. Раніше ніхто не вірив, що в Україні реально затримати голову Державної фіскальної служби, повідомити про підозру голову Центральної виборчої комісії й притягнути до відповідальності топ-менеджерів великих державних підприємств.

Зараз важко робити якісь прогнози з приводу ухвалення закону про Антикорупційний суд, але якщо суспільство і міжнародні партнери не послаблюватимуть увагу до цього процесу, то, думаю, цей законопроект реально ухвалити вже наприкінці весни – на початку літа.

– Давайте повернемося до результатів роботи бюро. У звіті за минулий рік ідеться, що у вас 212 детективів розслідують 489 кримінальних справ. Тобто на одного детектива припадає десь по 2-3 провадження. Чи не вважаєте, що навантаження зовсім невелике, якщо враховувати високі заробітні плати в бюро порівняно з іншими правоохоронними органами?

– Кожна справа має свої особливості, тому орієнтуватися виключно на кількість не можна. Прості справи розслідуються за місяць, а є провадження, які здатна «витягнути» лише група детективів. До таких відноситься і справа стосовно Миколи Мартиненка (йдеться про справу за фактами заволодіння коштами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «НАЕК «Енергоатом» – ред.). Під час розслідування ми надіслали 53 міжнародно-правових доручення, і я навіть не пам’ятаю точну кількість відряджень детективів за кордон. Здається, лише в Швейцарію вони їздили два чи три рази, а іще були відрядження у Чехію…

Якщо взяти «газову справу», то лише зараз ми збираємося передавати до суду обвинувальний акт стосовно самого Онищенка. Вже є дозвіл на його заочне засудження і підписана Генеральним прокурором остаточна підозра.

По останніх епізодах стосовно самого Онищенка і шести інших фігурантів цієї справи, які перебувають у розшуку, потрібно сформувати тисячу томів. Це колосальна робота! Для розслідування «газової справи» знадобилися зусилля цілого відділу із семи осіб.

– Коли НАБУ оголосить четверту хвилю конкурсу на посади детективів? 

– Найближчим часом. І, користуючись нагодою, закликаю усіх бажаючих подавати документи. У підрозділі детективів є близько 30 вакансій. Ми фактично готові оголосити цей конкурс і сподіваємося, що за його результатами наберемо людей, які хочуть змінити Україну і мають відповідні ділові та професійні якості.

– Під час попередніх конкурсів скільки чоловік у вас претендувало на одну посаду?

– Коли ми оголошували набір на перші 100 вакансій, то документи подали 4 тисячі осіб. Виходить, на одне місце претендувало приблизно 40 кандидатів.

– Чи може НАБУ на третьому році роботи похвалитися широкою мережею позаштатних агентів чи довірених осіб? Таких, як бізнесмен Євген Шевченко, котрий відіграв свою роль у затриманні Альперіна…

– З приводу Євгена Шевченка. Він не агент і не довірена особа. Якщо говорити юридичною мовою, то він – людина, яка дала згоду на конфіденційне співробітництво. Це достатньо поширена форма співробітництва не лише в НАБУ, а й взагалі у всіх спецслужбах. І я впевнений, що жоден керівник ніколи не буде хвалитися широкою мережею таких осіб.

– Але у вас їх достатньо?

– Правоохоронний орган не може повноцінно працювати без інформування від негласних позаштатних працівників. Це наш дозволений законом арсенал. І для створення цієї мережі потрібно багато зусиль і часу.

– Як можна стати позаштатним агентом НАБУ? Що для цього потрібно?

– Людина, яка дійсно має хист до цього, знайде спосіб встановити контакт з НАБУ. У свою чергу, ми створюємо всі можливості. Більше з цього приводу сказати нічого не можу.

– У грудні минулого року СБУ викрила частину агентурної мережі НАБУ. Чи оговталося Бюро після цього інциденту? Чи продовжує НАБУ операції під прикриттям за участі своїх агентів?

– Це був неприємний удар з боку підрозділу «К» СБУ. Я був би не щирим, коли б сказав, що це пройшло безслідно для НАБУ. Але, якщо відверто, ми постійно чекаємо удару і намагаємося себе загартовувати. Останні два роки на НАБУ здійснювалася ціла хвиля атак. І ми розуміємо, що у найближчому майбутньому це – наша реальність. Тому намагаємося стійко тримати удар і йти далі, бо іншого виходу ні у нас, ні в України немає.

Розслідування стосовно корупції у Державній міграційній службі продовжується. Але того максимуму, якого ми хотіли досягти під час цієї спецоперації, на жаль, уже не вийде. Водночас, ми далі рухаємося у цій справі слідчим шляхом. Також непогано і те, що одна з фігурантів цього провадження (перший заступник голови Державної міграційної служби Діна Пімахова – ред.) звільнена з посади.

– Чи є у вас побоювання, що нові напрацювання ваших агентів так само можуть бути знівельовані СБУ чи МВС, через яких Бюро здійснює прослуховування фігурантів справ?

– Звичайно, ризики є. Їх можна було б уникнути у разі ухвалення парламентом законопроекту, який дає Бюро право на автономне прослуховування. Цей законопроект схвалений Комітетом з питань запобігання і протидії корупції й уже півтора року лежить у парламенті. Депутати, мабуть, бояться його ухвалювати. Якщо в частині Антикорупційного суду іще можна бути обережним оптимістом, то в частині прослуховування – це нереально. Тому ми змушені працювати з урахуванням можливого зливу інформації про наші негласні слідчі дії.

Скажу відверто, ми дуже обережно підходимо до використання можливостей СБУ для здійснення прослуховування. Ми бачимо: на прослушку не поставиш – шанс в операції є, а поставиш – шансу немає. Підрозділ «К» СБУ бачить всі наші заявки на прослуховування. І вони використовують цю обізнаність, щоб зашкодити нам у роботі.

Зараз дуже багато говориться про реформування Служби безпеки, про ліквідацію неприродніх управлінь, які займаються розслідуванням економічних злочинів (Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки і Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю – ред.) Вважаю, спецслужбу потрібно привести у відповідність до міжнародних стандартів. Попри ці мої слова, я хочу запевнити, що з повагою ставлюся до голови Служби безпеки і тих хлопців, які займаються безпосередньо тим, чим повинна займатися спецслужба.

– У березні минулого року САП внесла дані до ЄРДР за фактом можливого незаконного збагачення першого заступника голови СБУ Павла Демчини. Як просувається слідсво у цій справі? Чи виявили детективи у діях Демчини ознаки незаконного збагачення?

– Це провадження розслідується. У ньому проведений великий обсяг роботи. Ми рухаємося до остаточного рішення.

– Тобто є підстави для повідомлення про підозру?

– Я у своїй діяльності не можу робити прогнози. У мене є своя думка з приводу цих матеріалів, але я не маю повноважень погоджувати підозру. Я можу лише сказати, що детективи цю справу розслідують. Основну частину роботи, яка планувалася по цьому провадженню, вже зроблено і ми рухаємося до остаточного рішення.

– ГПУ наприкінці минулого року порушила кримінальні справи відносно трьох агентів НАБУ, серед яких Катерина Сікорська і Сергій Боярський. Чим закінчилося розслідування відносно них?

– Їм вручено повідомлення про підозру, але запобіжні заходи не обрані. Вони продовжують працювати у нашій команді, звичайно, з урахуванням того, що уже розкриті. Це дуже талановиті люди. Чим закінчиться ця справа – залежить не від нас. На мою думку, дії наших співробітників повністю відповідали закону. Тому, я впевнений, – кожен із них готовий до судового розгляду. Чи піде Генпрокуратура на ризик і направить справи до суду? Не знаю. Я б на їхньому місці цього не робив. Але вирішувати їм. У принципі, наші працівники готові до будь-якого розвитку подій.

– У 2016 році НАБУ уклало з ФБР США Меморандум про співпрацю. Чи продовжують американські фахівці – агенти і аналітики інструктувати детективів після обурення генпрокурора з цього приводу в грудні минулого року?

– Звичайно, емоційні виступи окремих чиновників не можуть бути причиною для припинення законної співпраці. У 2016 році ми підписали з ФБР Меморандум про взаєморозуміння на рік. А вже у 2017-му – на два роки. Ця співпраця багатьом не сподобалася через її наслідки. Після певних спецоперацій почалися позови «бурштинових» депутатів до суду.

– До речі, як просувається у суді позов народного депутата Розенблата, у якому він просить Окружний адмінсуд столиці визнати недійсним Меморандум НАБУ з ФБР США?

– Але Розенблат подав на вас уже кілька позовів. Вам же треба на них якось реагувати…

– Я направив свою позицію до суду. Думаю, що мета цих позовів – підняти медійну хвилю і відволікти нас від роботи. Ці наміри не будуть реалізовані й ми реагуватимемо виключно в рамках закону.

– Нещодавно суд визнав Розенблата потерпілим у справі Генпрокуратури про провокацію йому хабара. Чи матиме це наслідок для «бурштинової» справи?

– Я думаю, що ні. Це розслідування було достатньо переконливим для всіх. На жаль, ми часто бачимо, що люди, достатньо очевидно викриті в неправомірних діях, продовжують ходити на ефіри, щось розповідати як експерти в антикорупційній діяльності. Це смішно, але це реалії України.

– На початку березня керівник САП Холодницький повідомив, що незадоволений роботою підрозділу внутрішнього контролю НАБУ. Зокрема, він має претензії до результатів перевірки відносно позаштатного агента Євгена Шевченка, який в інтерв`ю розкрив подробиці агентурної роботи Бюро. А в останньому інтерв`ю Холодницький зазначив, що підлеглі його картають, оскільки всі дані про можливі порушення детективів НАБУ надсилалися у відділ внутрішнього контролю Бюро для проведення службових розслідувань. У результаті, стверджує керівник САП, не було виявлено жодних порушень, а всі, хто звільнився з НАБУ, пішов “за власним бажанням”. Прокоментуйте.

– Був лист САП із приводу Євгена Шевченка, але ще до цього листа ми прочитали його інтерв’ю і зрозуміли, що потрібно дати оцінку. Було проведене розслідування. Ніякої інформації розголошено не було. Те, що він розповів, до цього уже було поширене в інформаційному  просторі.

Натомість є певні причини такої емоційної заяви з боку керівника САП. Шевченко у ході співпраці з нами задокументував певні факти. Я думаю, трохи пізніше про це стане відомо.

Іще хочу сказати, що підрозділ внутрішнього контролю НАБУ працює як превентивний орган. Кожну п’ятницю його керівник доповідає мені про результати моніторингу життя наших працівників. Ми знаємо про всі їхні придбання і відкриття банківських рахунків. Якщо у наших працівників, не дай Бог, різко зміниться спосіб життя і для цього не буде причин, то реакція буде відповідна. Але перевірка наших співробітників показує, що вони готові до тиску, пов’язаного з наданням неправомірної вигоди. Нещодавно було порушено дві кримінальні справи за фактом спроби дати хабар нашим працівникам. Це 800 тисяч доларів за зняття арешту з рахунків у справі Альперіна (у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем посадовцями митних та судових органів – ред.), і 500 тисяч доларів США у схемі, пов’язаній зі справою Труханова (йдеться про пропозицію хабаря детективу НАБУ в обмін на зняття арешту з рахунків ТОВ, залученого у корупційній схемі з заволодіння коштів бюджету міста Одеса – ред.).

Коли наші працівники вчиняють правопорушення, несумісні з державною службою, то на це реагує дисциплінарна комісія. Була ситуація, коли наш співробітник потрапив у ДТП і ми його звільнили за порушення присяги. Загалом, за порушення присяги були звільнені два детективи.

Ми не можемо собі дозволити реагувати на факти корупції в державі, але при цьому заплющувати очі на корупцію з боку детективів чи прокурорів САП.

– Після вашого гучного інтерв’ю, у якому ви розповіли про співпрацю НАБУ з ГПУ у розслідуванні кримінальної справи відносно Холодницького, 4 квітня ви разом звітували у парламенті й, як завжди, демонстрували єдність НАБУ і САП. Чи була у вас розмова стосовно ситуації, що склалася?

– Всі дуже розраховували, що ми будемо переходити на особисті образи. Я вважаю, здатність відповідати за свої вчинки і дії без переходу на емоції – мабуть, це те, за що потрібно людину поважати. У нас склалася така ситуація, є отримані матеріали, які скеровані компетентним органам і подальше рішення за ними. А ходити, відвертати одне від одного голови – це не правильно і не професійно.

– Холодницький упевнений, що йому вдасться відстояти свою позицію перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. У такому разі як ви працюватимете далі разом після цього скандалу?

– Мені це важко уявити. Зафіксовані факти, на мою думку, не сумісні з роботою прокурора. Але це моя думка, я не уповноважений приймати рішення. Я вважаю: не може у цивілізованій країні прокурор говорити іншому прокурору, що «ти знаєш, можна поступити по закону, а можна людину вивести з-під відповідальності». Це неприпустимо. Не тільки для Антикорупційної прокуратури, а взагалі для прокуратури в цілому.

 

На сьогодні прокурори САП і детективи НАБУ працюють у штатному режимі

– Тобто, ви вважаєте, на Холодницького чекає звільнення?

– Я не хочу робити прогнози. Те, що входило в мою компетенцію, я зробив. Було б страшніше, якби це стало трендом Антикорупційної прокуратури. Але ми бачимо, що там нормальний колектив, і ми з ними готові працювати. На сьогодні прокурори САП і детективи НАБУ працюють у штатному режимі. Свіжий приклад – затримання заступника прокурора Вінницької області. Чесно кажучи, ми розуміли, що певні спекуляції будуть, але не більше. Найголовніше, ці записи показали, що в САП є люди, які працюють, і ми з величезною повагою до них ставимося.

– Холодницький обурювався, що справу відносно нього розслідують слідчі Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ, який очолює Володимир Гуцуляк, оскільки є конфлікт інтересів. Відносно Гуцуляка у НАБУ знаходиться кримінальне провадження, порушене за його заявою після виходу програми «Схеми» за нібито незаконне збагачення. Як просувається розслідування цієї кримінльної справи? Це одне кримінальне провадження відносно Гуцуляка? Керівник САП говорив, що є  три справи…

– Зараз з’явився модний тренд порушувати одне проти одного справи, а потім розповідати, що усі діють в умовах конфлікту інтересів. Насправді, це звичайна маніпуляція. Дійсно, зареєстроване провадження відносно Гуцуляка. Я зараз не готовий сказати, чи є у нас інші кримінальні справи відносно нього. Якщо будуть підстави, то приймемо відповідне рішення.

– Відомо, що за зверненням Ріната Кузьміна Солом`янський райсуд восени минулого року зобов`язав НАБУ зареєструвати у ЄРДР кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення генпрокурора Юрія Луценка. Як повідомляли ЗМІ, пізніше ця справа було об`єднана в одну разом зі справою про недостовірне декларування генпрокурора. Чи проводилися якісь слідчі дії у рамках цього кримінального провадження?

– Розслідування проводиться в штатному режимі. Дійсно, було зареєстроване провадження після відповідного рішення суду. На жаль, дуже часто це право звернення до суду використовується як спосіб якоїсь медійної активності відносно конкретної особи. Тому я не хотів би розкривати, як саме розслідується ця справа. Якщо будуть порушення, то, звичайно, буде і реагування.

– Ми знаємо, що ви також не є винятком, і Генпрокуратура у листопаді минулого року після звернення депутата Масоріної порушила кримінальну справу відносно вас. Через імовірне розголошення даних слідства у справі прокурора Кулика під час спілкування оф-рекордз з журналістами. Чи запрошували вас на слідчі дії? Чи брали зразок голосу?

– Була одна слідча дія – допит. Зразки голосу не брали. Мені не відомо – як просувається розслідування цієї справи і на якій воно стадії.

Так, у мене була закрита зустріч із журналістами, але я розглядаю такі зустрічі як відкриті. У мене не було такої зустрічі, де я повідомляв би інформацію, яку був не готовий повторити публічно.