Сергій Князєв. Голова Національної поліції України
13.02.2017
Новий голова Нацполіції розповів ТСН, що заважає реформуванню поліції, чи раді у органах старим кадрам та як він ставиться до легалізації зброї.
Зменшення рівня злочинності цього року чекати не слід. Цим не потішив ТСН новий голова Національної поліції Сергій Князєв. Заважають внутрішній опір, відсутність дисципліни, корупційна складова всередині самої поліції. Він працював у Донецькій, Рівненській, Закарпатській областях. Головний поліцейський розповів, що думає про реформування поліції, резонансні справи та нестачу кадрів.
– Я говорила з багатьма людьми, які звільнились з органів і кажуть, що найближчим часом на Україну чекає дуже багато злочинів і тяжких – вбивства та зґвалтування. як ви думаєте?
– Ми не передбачаємо спаду злочинності на протязі 2017 року. Прогнозувати 2018 рік ще не можна. Якщо аналізувати січень поточного року, ми бачим загальні зміни загальнокримінальної злочинності. Насильницькі та майнові злочини мають невеличку зміну своєї географії. В якомусь регіоні поліція раніше оговталась від переатестації, і тої системи тестування, в якихось регіонах пізніше пройшли тестування. В якихось регіонах більше звільнилось працівників кримінальної поліції, чим працівників слідства. В майже всіх регіонах змінилась система охорони громадян на вулиці, надання правоохоронних послуг.
– Переатестація вплинула на деморалізацію співробітників і на кадровий голод в поліції?
– Звичайно.
– Як вирішувати це питання?
– Приблизна кількість вакансій, яка з’явиться після переатестації – вона відома. Коли починалась переатестація, запускався і процес набору до поліції. І на набір до поліції приходять достатньо кандидатів, хоча по регіонах цей показник нерівномірний. Механізми відбору поки не відшліфовані, але загальна теза така – будь-хто, незважаючи на те, чи мав досвід роботи в старій міліції, може виявити бажання та подати свою кандидатуру на загальних підставах.
– Але ж не хочуть йти, скільки вам зі 120 тисяч не вистачає?
– Згідно з постановою Кабміна 124 тисячі – це план на 2017 рік набрати, більше ми не можемо. В середньому некомплект 22-25%. Але, якщо взяти регіони – бачимо у Херсонській області нестачу 37% слідчих, а обсяг роботи на них припадає дуже великий. І ми виступаємо за введення “інституту проступку”, і ми направили на розгляд до Верховної Ради спільно з прокуратурою та СБУ щодо введення “інституту проступку”. Це зменшить навантаження на слідчих і дасть можливість розділяти їх за фахом – за економічними злочинами, ДТП, насилля та інші галузі.
– Скажіть, у нас вже минула хвиля селфі з поліцейськими, і ми терпляче чекали, коли вони навчаться. Але досі довго їдуть на виклики, повільно оформлюють, до ЄРДР справи не вносяться…
– Тут різні причини – правопорушення як були, так і будуть, поліція як встигає, так і буде приїздити. Якщо ми будемо вимагати від керівників середньої ланки розбирати випадки запізнень, тоді може бути результат. Але тут у кожному випадку треба розглядати окремо – десь людський фактор спрацював, десь інші причини. Назва “селфік” мені не подобається, це неправильно. Люди прийшли добровільно і з чудовою ідеєю робити зміни на краще.
– Чи підраховували ви, скільки вам треба патрульних, слідчих?
– Нам би набрати ті вакансії які є, і то вже буде крок вперед. Людину треба навчить азам, якщо серед конкурсантів, які підуть на навчання буде збільшуватися складова працівників бувшої міліції, які пішли не по корупційним причинам, буде добре.
– Ви сумуєте за тими кадрами, хто пішов?
– Ні, не сумую, і не радію, я сприймаю це так – є так є.
– Ви бачите тенденцію до повернення старих кадрів?
– Це вже ринкові відносини. Що формує роботу поліцейського – з позитивних сторін є зарплата, соціальний пакет, пільги, хоча зараз їх майже немає. З іншого боку – ризики: чи він буде працювати до певної години на якомусь підприємстві, або він працюватиме до кінця. Якщо б поліцейський працював тільки вісім годин, невідомо що б було. Ми живемо в Україні чи в Швейцарії? Мої колеги з Прибалтики, то рівень їхньої ментальності такий, що вони дійсно вкладаються у вісім годин. То давайте порівняємо кількість правопорушень, яку обслуговує поліція в місті Рига і в місті Києві.
– А коли в нас буде як в Ризі?
– Та у нас війна ще не закінчилась. Коли вона закінчиться? Коли утихнуть бурі революційні. Ми ж реформуємося, це питання теж на часі, тому що спільнота бачить. То неправильно. Міністр дає чіткий посил реформуємося, на ходу перестроюємося.
– Іноді реформи обмежуються піаром. Коли на Кабміні приймають постанову про нову форму, мільярд гривень виділяють, а я заходжу в поліцію, всі там в шльопанцях, майках ходять. Коли буде нова форма?
– Не бачив в шльопанцях, в старій формі бачив, в цивільному бачив. Треба розібрати, як правильно використані кошти, хто не уклав договір, хтось не вклався в норми Prozorro. Але одяг суті не дуже міняє, одяг – це зовнішнє сприйняття людей. Я думаю, над цим питанням ми будемо щільно зараз працювати.
– Ви як тільки прийшли, одразу почали заслуховування проводити. Скажіть, по яких, можливо, резонансних справах заслуховували?
– За вчора та сьогодні по справах я б фізично не встиг би провести заслуховування. Тим більше, у мене такий нині статус – я три функції одночасно виконую: я не відірвався від роботи голови Департаменту карного розшуку, заступника голови Нацполіції та голови Нацполіції. Я заслуховував за критичними справами, які ще за роботою Департаменту карного розшуку, сьогодні за планом заслуховуємо три області які звітують про стан розслідування правопорушень незаконних заволодінь транспортом. І в кожного це свої проблеми: на півночі це заволодіння незареєстрованими автотранспортними засобами, в центральних регіонах угони елітних автомобілів, в південних регіонах більш аграрних.
– Автоугони – це певна мафія і це результат бездіяльності поліції. Правда ж?
– Маєм те що маєм. Чому це сталося? У тому числі і те щ ви сказали – неефективна діяльність. Але треба розібратись чому конкретний працівник допустив – це халатність або неумілість, це захотів та не зміг, або захотів завтра це захотіть.
– Або корупційна складова?
– Сто процентів. Корупційна складова в першу чергу. Корупційна складова не слідчого, який це розслідує, це набагато глибша історія. Уганяють автомобілі для чого? Ринок потребує, щоб комусь його перепродати. Можна викрасти з помсти, от в нас палять машини через що – або поверни гроші або думай, що ти зробив. Або давлять, щоб навпаки не зробив щось. Так от якщо автомобілем заволодівають, значить є попит на реалізацію. Європейські крані йдуть іншим шляхом – усувають процес легалізації, і також фіксують правопорушення.
– Так легалізацією займається середня і вища ланка поліції.
– Правоохоронці в тому числі. Крапка.
– Як ви будете з цим боротись?
– Ми зараз вникаєм, проводим заходи, змінюємо кадровий склад, в департаменті карного розшуку ми взагалі звільнили всіх, хто займався автоугонами. Працівники пішли з цього підрозділу. За неефективного менеджменту в них не було можливості реалізуватися. Треба було всіх звільнить, а іншим запропонувати цю роботу.
– Чи можете ви визнати кришування автоугонів, ігрового бізнесу, інших видів економічних злочинів?
– Ви склали все докупи.
– Кришування є?
– Тоді риторичне питання: “кто он и почему он не в тюрьме?” Я відповім питанням на питання: якщо на брифінг по реалізації злочинної групи, яка займалась автоугонами, йде начальник департаменту внутрішньої безпеки, то відповідь сама собою з’являється, значить ми там вбачаєм корупційну складову.
– Як ви збираєтесь боротися з ігровим бізнесом?
– Цей бізнес також така складова, яка не має урегульованості законодавчої. Коли не було заборони, була якась форма гри, коли з’явилась заборона, з’явилась інша форма вже з корупційною складовою.
– Тобто заборона породжує корупцію?
– Так.
– Тоді давайте дозволимо зброю, щоб вона не ходила в тіні.
– Зброя ходить не тому, що вона заборонена, а тому, що у нас війна. Арсенали зі зброєю відкрили. Питанням легалізації зброї неможна займатись, поки йде війна. Тим більше, граната легалізованою ніколи не буде.
– Тобто ви за легалізацію ігорного бізнесу, але проти легалізації зброї?
– Я – і не за те, і не за те. Я за те, щоб охороняти той порядок, який визначено законами. Ігровий бізнес сьогодні в законі – ні, то ми виконуємо ні. Якісно чи неякісно, це вже інше питання. Щоб дізнатись, чому те чи інше правопорушення продовжує здійснюватись, треба питати слідчого – чому. А він покаже цілий ряд чинників, зокрема визначень – що таке гра, що таке виграш, що таке передача грошей за гру. І законодавчо це не врегульовано.
– А от закон Савченко якось вплинув на кількість правопорушень?
– Звичайно. Ті, хто вийшов з місць позбавлення волі, не всі виявили бажання працювати чесно – хтось вчинив правопорушення. Ті, хто відбував покарання за особливо тяжкий злочин або за серію тяжких злочинів, чи хто все життя цим займався, ця людина, як вийшла з місць позбавлення волі, продовжує робити те, що вміє. І вона це бажає робити. І робить це свідомо. Ми в першу чергу почали бити тривогу, що це є проблема для суспільства. Хоча ідея була правозахисна, але ми бачимо убитих людей, розбійні напади, пограбованих громадян, ми бачим що не можемо якісно і ефективно надавати свої правоохоронні функції.
– Є інструменти, як посилити безпеку, от один-два-три, що робити?
– Тут не можна робити на ать-два, тут необхідно розбиратись. Хоча дисципліна – це вкрай важливо. Розбалансованість дисципліни призводить до того ефекту який є, що люди не кажуть нам дякую. Проте, ми зараз проходимо дуже суттєве реформування, кардинальне. Якщо згадати перехід від радянської міліції до української, то це ж не в одну ніч у 1991 році відбулось. Аж у 1998 році цей процес повністю, із всім документообігом, перелаштувався. У нас зараз немає стільки часу для повної зміни наших постулатів.
– А от щодо розслідування резонансних справ. В нас викрадають адвокатів. От вбивство Грабовського. Як триває розслідування?
– Поки що ми не знаєм осіб, які це вчинили.
– Чому так повільно йде?
– Чому повільно? Якщо убивця убив і заснув біля трупа – це хутко чи повільно? Приїхали і забрали. Побутове вбивство. У нас в більшості такі побутові вбивства ситуативні – сокира, ніж, праски раніше були залізні, таких ми ловимо, і таких більшість.
– Чому раніше було менше резонансних вбивств?
– Чому менше? Є така статистика? Якщо ми з вами зайдем в статистику, це до завтра. Конкретно 161 вбивство було в січні 16 року, 147в січні 17-го. Це більше чи менше? менше. Того року розкрито 119 а в цьому 121.
– Мене цікавлять вбивства на економічному ґрунті.
– Збільшилась кількість умисних вбивств в десяти регіонах України. В Києві з 6 до 15. Оце уже питання. Вінницька область – з 1 до 9.
– Скільки розкрито?
– В Вінниці завжди все розкривається. Тому що там містечкова область де міцні сімейні питання, де в церкву ходять.
– Так 9 вбивств?
– Ми питаєм в керівника: чому в тебе 9 вбивств? Він каже: 5 через пияцтво, три на гулянках, таке інше. Вінницька область задокументувала факт заказу на вчинення вбивства, поліцейські в Вінниці це задокументували, отримали гроші, зімітували вбивство, замовник пішов в тюрму. Нікому це не цікаво. Це поліцейські придумали самі. Людину спасли, треба сказати дякую поліцейським. Але ні – давайте далі паскудить.
– В Ужгороді, коли ви працювали, всі переживали, що ви закривали очі на контрабанду і на лісопилки.
– Що таке контрабанда, давайте розберем. Викриваємо кримінальний кодекс – визначення нема, далі тільки філософія. Як поліція Закарпаття отак встане рука в руку вздовж річки Тиса, всі встануть і весь час будуть стояти? А тільки так побороти можна. Бо побутова контрабанда – це те, що взяв мішок на плече і переніс. Як я міг закривати на це очі? Я тільки закривав очі, коли спати лягав.
– Скільки ви спите?
– Дуже мало, на жаль, десь після першої ночі.
– А з ким ви живете?
– Сам нажаль.
– Тобто, ці всі чутки навколо вашої родини, це все інсинуації?
– Я нажаль живу сам, і створювати інші питання я б не хотів.
– А де ви народились?
– В прекрасному мальовничому селищі Мстьора, Російська Федерація, але тільки народився, весь час прожив в Білій Церкві.
– Що ви думаєте про введення воєнного стану? Тоді у Нацполіції будуть зовсім інші повноваження.
– Думати – це прерогатива Верховної Ради, моя прерогатива – виконувати. Введуть військовий стан – будемо працювати.
– Але як людина, ви що про це думаєте?
– Я маю право не говорити про те, що думаю як людина.
Спілкувалась кореспондент ТСН Ольга Василевська
