Зйомки з використанням дронів: нові обмеження з 1 червня
14.06.2018
Завдяки розвитку технологій журналісти отримали дуже зручний інструмент для фото- і відеофіксації різноманітних подій – безпілотні літальні апарати, які часто також називають дронами. Правове регулювання щодо використання дронів у законодавстві України було майже відсутнє – до 1 червня 2018 року. Єдина згадка про них містилася в пункті 4 частини восьмої статті 39 Повітряного кодексу України, де визначалося, що “не підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України безпілотні повітряні судна, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються для розваг та спортивної діяльності”. В усьому решта оператори дронів, у тому числі журналісти, керувалися положеннями частини першої статті 19 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Ситуація змінилася 1 червня 2018 року, коли вступив у дію ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ (далі Порядок), затверджений Державною авіаційною службою України. Цей Порядок прямо визначає умови, за яких дозволено використання дронів, тобто дистанційно пілотованих повітряних суден (ДППС).
Відтепер, відповідно до пункту 4 цього Порядку, усі без винятку польоти ДППС масою більше 2 кг підпадають під певні заборони/обмеження використання повітряного простору. Окрім того, якщо ви запускаєте дрон масою понад 2 кг, ви маєте дотриматися вимог щодо подання заявок на використання повітряного простору та за потреби отримати відповідні дозволи від Повітряних сил ЗС України, органів Державної прикордонної служби України, органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, органів обслуговування повітряного руху та управління повітряним рухом тощо.
Відтепер, якщо ви запускаєте дрон масою більше 2 кг (це разом із причепленою на нього відеокамерою та іншим устаткуванням), з точки зору Державної авіаційної служби України це майже те ж саме, що ви злітаєте на “Боїнгу-747”.
Водночас дрони масою до 2 кг можуть використовуватися за умови дотримання низки обмежень. Зокрема, до таких обмежень, відповідно до пункту 4 Порядку, відносяться наступні вимоги:
- польоти виконуються тільки вдень;
- польоти виконуються поза межами встановлених заборон та обмежень використання повітряного простору (зокрема, це майже повністю територія міста Київ, тобто журналістам фактично можна забути про зйомки мітингів чи акцій протесту за допомогою дронів);
- польоти не виконуються над:
- дорогами державного значення (міжнародні, національні, регіональні, територіальні)*;
- центральними вулицями міст, селищ міського типу та сіл*;
- залізницями державного та регіонального значення*;
- над і вздовж ліній електропередачі, продуктопроводів, крім випадків виконання польотів за узгодженням із власником об’єкта;*
- (* – але дозволений їх перетин);
- промисловими зонами, електростанціями, залізничними станціями, морськими портами, сховищами пального, нафти, газу, інших небезпечних речовин і рідин тощо, крім випадків виконання польотів за узгодженням із власником об’єкта;
- місцями (районами) аварій та катастроф (крім задіяних у ліквідації їхніх наслідків і пошуково-рятувальних роботах);
- установами виконання покарань і слідчими ізоляторами, крім випадків виконання польотів в інтересах адміністрацій зазначених установ та ізоляторів;
- іншими важливими державними та потенційно небезпечними об’єктами, крім випадків виконання польотів за дозволом повноважних органів;
- об’єктами, які визначені Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Службою безпеки України, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Управлінням державної охорони, іншими військовими формуваннями та правоохоронними структурами, утвореними відповідно до законів України та щодо яких здійснюється охорона, крім випадків виконання польотів за дозволом зазначених вище органів;
- польоти не виконуються у:
- зонах поліцейських/антитерористичних/спеціальних операцій (крім задіяних у цих операціях);
- зонах, визначених для гарантування безпеки осіб, щодо яких здійснюється державна охорона;
- польоти виконуються в межах прямої видимості, але не далі ніж 500 м від зовнішнього пілота;
- максимальна висота польоту – не вище 50 м над рівнем земної (водної) поверхні та тільки за умов візуальної видимості ДППС зовнішнім пілотом;
- польоти виконуються:
- не ближче 30 м від іншої особи, яка не пов’язана з виконанням цих польотів;
- не ближче 50 м від груп людей до 12 осіб, які знаходяться поза межами приміщень, тварин, транспортних засобів, кораблів, човнів, об’єктів приватної власності;
- не ближче 150 м від груп людей кількістю більше 12 осіб, які знаходяться поза межами приміщень, і від районів забудов багатоповерховими житловими будинками, а також над зазначеними групами та районами.
Окрім того, у зазначених випадках використання навіть легких дронів масою до 2 кілограмів, все одно потрібно дотриматися всіх зазначених вище процедур щодо отримання дозволу з використання повітряного простору.
Порушення правил повітряних польотів і порядку використання повітряного простору, зокрема порушення зазначених вище норм, тягнуть за собою наступну відповідальність: зокрема, стаття 111 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації, призводить до накладення штрафу від 1020 до 8500 гривень.
Якщо внаслідок використання дрона журналістом виникла небезпека для польотів, винна особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності відповідно до 282 Кримінального кодексу України:
Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів, –
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, –
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Напевно, вже всі журналісти зрозуміли, що на практиці новий Порядок значною мірою унеможливлює використання дронів у журналістській діяльності. Красивих картинок стане значно менше, і добувати їх стане значно складніше. Наприклад, якщо нещодавно один відомий високопосадовець, незадоволений тим, що журналісти могли знімати його маєток у Кончі-Заспі, незважаючи на п’ятиметровий паркан, не міг нічого з цим зробити, окрім як наказати збивати дрон за допомогою рушниці, – тепер він зможе спокійно зафіксувати порушення журналістами правил використання повітряного простору України, і оператор дрона заплатить щонайменше штраф, а можливо, буде покараний обмеженням волі до п’яти років. Навіть якщо реально дрон не піднімався вище рівня дерев і фізично не міг перешкодити літаку, що летів над ним на висоті 8-10 тис. метрів.
Єдине, що радує, – це те, що цей Порядок є тимчасовим. Державна авіаційна служба України продовжує розробляти Авіаційні правила України, і є надія, що ці положення будуть змінені, але для цього потрібна також солідарна позиція журналістської спільноти, розуміння і підтримка з боку народних депутатів і посадовців.
Юристи ІМІ увійшли до складу робочої групи при Державній авіаційній службі України і будуть працювати над тим, щоб політ журналістського дрона все ж не прирівнювався до вильоту літака з аеропорту Бориспіль.
Алі САФАРОВ, медіа-юрист ІМІ
