Чи піде Україна шляхом Китаю?

07.11.2018

Міжнародна правозахисна організація Freedom House у своєму рейтингу “Freedom on the net” за 2018 рік визначала Україну як частково вільну за рівнем свободи в інтернеті. Наша країна зайняла 45 місце, таке падіння в рейтингу збереглось з минулого року.

Згідно з висновками укладачів рейтингу, цьому сприяли, як обмеження в цифровій сфері на окупованих територіях Донбасу, так і ініціативи української влади, покликані, за її словами, забезпечувати інформаційну безпеку. Це, зокрема, блокування сайтів та переслідування за політичну позицію. 

Міжнародна організація досліджувала свободу у мережі з 1 червня 2017 року до 31 травня 2018 року і оприлюднила висновки за наступними маркерами.  

ДОСТУПНІСТЬ ІНТЕРНЕТУ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ

Експерти відзначили, що останнім часом різниця в розвитку соціальної інфраструктури між містом і селом в Україні дещо скоротилась, а тому рівень проникнення інтернету у сільській місцевості зріс з 45% у 2015 році до 52% у 2017 році.

“Більшість населення має доступ до інтернету вдома або на роботі, хоча велика кількість кафе і ресторанів надають безкоштовний Wi-Fi. Доступ до інтернету також, як правило, надається в державних бібліотеках, школах, торгових центрах та аеропортах. Він також з’явився в деяких видах громадського транспорту, зокрема, у швидкісних поїздах. Місячна абонплата є доволі невисокою і доступною для більшості населення”, – зазначають експерти.

Гіршою ситуація є на неконтрольованих територіях Донецької та Луганської області:

“У березні 2017 року де-факто владою було захоплено донецький офіс найбільшого інтернет-провайдера України, ПАТ “Укртелеком”, внаслідок чого доступ до фіксованого телефонного зв’язку та мобільного інтернету втратили майже 200 тисяч осіб. За відсутності українських інтернет-провайдерів, окуповані території фактично тепер майже повністю перейшли на російський інтернет-трафік”.

Поганою є й ситуація із мобільним зв’язком на окупованих територіях, там у січні 2018 року припинила надавати послуги єдина українська компанія Vodafone. Проросійська влада у Донецьку та Луганську заборонила їй відновлювати роботу, а тому наразі ситуація у цьому питанні залишається нестабільною.

ЦЕНЗУРА В ІНТЕРНЕТІ

Експерти відзначили, що до впровадження цензури у мережі вдається як українська влада, так і окупаційна влада на непідконтрольних територіях.

“Українська влада — яка раніше переважно блокувала контент — тепер обмежує доступ до декількох російських інтернет-ресурсів та сервісів, а також сайтів, які вважаються такими, що містять російську пропаганду, тоді як де-факто влада “ЛНР” та “ДНР” блокує українські новинні ресурси та інші сайти”, – зазначають вони.

Монітори згадали і про законодавчі ініціативи, направлені на фактичне впровадження цензури в інтернеті:

“Наразі влада заблокувала понад 200 сайтів, і дедалі більша кількість законодавчих пропозицій містила широко сформульовані положення про блокування сторінок сайтів у мережі інтернет з міркувань національної безпеки, часто навіть без необхідності отримання рішення суду”.

За словами експертів, українська влада іноді змушує третіх осіб видаляти контент, який стосується гострих політичних питань.

“У поле зору СБУ потрапила хостингова компанія NIC.ua після того, як вона не виконала вимогу правоохоронних органів про закриття нібито антиукраїнських сайтів у квітні 2015 року. Співробітники СБУ пізніше вилучили хостингові сервери в чотирьох розташованих у Києві дата-центрах NIC.ua, тимчасово відключивши 30 000 українських сайтів, які не мали жодного відношення до сторінок, які цікавили СБУ”, – йдеться у звіті.

МАНІПУЛЯЦІЇ У МЕРЕЖІ

Згідно з отриманими даними, в українських інтернет-ресурсах останнім часом значно активізувалися проплачені коментатори та тролі:

“За даними деяких журналістських розслідувань, українські політичні діячі широко користуються послугами компаній, часто таких, що офіційно не існують, які займаються діяльністю з просування постів у соціальних мережах, зокрема відбілюванням іміджу політичних діячів або нападками на опонентів та критиків. Така діяльність зазвичай проводиться через мережу фейкових акаунтів та ботів. До таких практик вдається низка політиків як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях”.

Полем для маніпуляції залишається й інформаційний простір, зокрема його в своїх цілях використовують проросійські сили.

“Інформація з дружньою до Кремля риторикою регулярно поширюється в інтернеті у новинних повідомленнях, розрахованих на російськомовну аудиторію, у тому числі серед українців. Такі статті пишуться за однією і тією ж схемою, відображаючи неправдиву інформацію, покликану підкреслити різні промахи та недоліки української влади, наголосити на погіршенні відносин України з ЄС, а також неправдиву інформацію, покликану підкреслити схвалення українцями та кримчанами анексії Криму Росією. Такі статті часто спершу з’являються у російських виданнях, у тому числі у державних ЗМІ, а також іноді пізніше публікуються на українських новинних сайтах в інтернеті”, – розповіли експерти.

Мішенню для маніпуляцій залишаються й українські користувачі соціальних мереж.

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗА ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ

Незважаючи на те, що право на свободу слова та заборона цензури прописані у Конституції, українська влада часто порушує ці норми:

“Українська влада притягує до відповідальності за активність на сторінках та акаунтах у соціальних мережах, які вона вважає такими, що містять “заклики до екстремізму або сепаратизму” чи іншим чином загрожують територіальній цілісності України. Через відсутність відкритого реєстру кримінальних розслідувань, точна кількість кримінальних обвинувачень за активність в інтернеті залишається невідомою”.

Експерти навели лише декілька з таких прикладів, а саме: справу редактора “РИА Новости” Кирила Вишиньского, якого підозрюють у держзраді; чернігівчанина, якого у лютому 2018 року обвинуватили у розміщенні антиукраїнських матеріалів у російських соціальних мережах (у групах з багатотисячною кількістю підписників); мешканця Хмельниччини, якого засудили до позбавлення волі із дворічним випробувальним терміном за розміщення у мережі “ВКонтакте” матеріалів із закликами до захоплення державної влади та зміни меж державного кордону.

До переслідувань за діяльність в інтернеті вдається й проросійська влада на окупованих територіях:

“В липні 2017 року засудили до 14 років позбавлення волі за шпигунство і державну зраду українського блогера Едуарда Неделяєва, який писав про повсякденне життя в окупованому Луганську, а у червні 2017 року де-факто влада “ДНР” затримала журналіста Станіслава Асєєва“.

ТИСК НА ОНЛАЙН-МЕДІА ТА МЕНШИНИ

Ситуацію, яка наразі склалась у країні, експерти характеризують словом “напружена” та додають, що тільки у 2017 році Національна спілка журналістів зафіксувала 90 випадків фізичної агресії щодо працівників ЗМІ, багато з них є співробітниками інтернет-медіа. Згідно з останніми даними, за 9 місяців поточного року експерти НСЖУ зафіксували вже 64 таких інциденти.

Як приклади експерти наводять обшуки СБУ офісів видань “Страна UA”, “Вести”, судовий процес над головним редактором “РИА Новости” Кирилом Вишинським, напад на журналістів програми “Схеми”, який скоїли охоронці Віктора Медведчука, побиття правоохоронцями під час антиурядових протестів у Києві працівників декількох медіа. Також згадали про повільне розслідування вбивства ще у 2016 році журналіста Павла Шеремета.

Машина Шеремета після вибуху

Згадали монітори і про тиск у інтернеті, який чинять агресивні групи на представників ЛГБТ:

“Зловмисники заманювали в соціальних мережах і спокушали на приватні зустрічі представників ЛГБТІ-спільноти, під час яких їх били. Нападники часто розміщують відеоматеріали інцидентів в інтернеті, змушуючи жертв називати свої імена, адреси та інші персональні дані. У соціальній мережі “ВКонтакте” цілі групи користувачів займаються тим, що “викривають” представників ЛГБТІ-спільноти. Учасники цих груп, як правило, називають представників ЛГБТІ-спільноти педофілами для виправдання шкоди, якої вони їм завдають”.

Джерело