Заява журналістів: Візит СБУ до “Української правди” – спроба змусити мовчати
18.09.2017
Українські медійники обурилися і зробили заяву з приводу дій СБУ щодо ”Української правди”.
Відповідне звернення до суспільства розміщено в блозі головного редактора УП Севгіль Мусаєвої.
“Ми, що нижче підписалися, розцінюємо візит СБУ до редакції “Української правди” як чергову спробу змусити мовчати журналістів та ЗМІ, які пишуть на “незручні” для влади теми”, – йдеться у заяві.
Представники ЗМІ зазначили, що за 26 років незалежності України інструменти тиску на журналістів залишаються “відвертими та нахабними”.
На момент написання новини під зверненням підписалися, окрім працівників самої “Української правди”, журналісти “Дзеркала тижня”, “Громадського”, “Нового времени”, “РБК-Україна”, “Слідство ІНФО”, “Главкому”, проекту журналістських розслідувань “Схеми”, “Медійної ініціативи за прав людини”, “Восток-SOS”, а також телеканалів ZIK і ART – усього 33 особи.
“Замість тиску на журналістів на догоду керівникам країни вимагаємо від СБУ виконання власних обов’язків, пов’язаних із захистом безпеки країни. А саме:
– Розслідування діяльності чиновників, які систематично зривають терміни виконання рішень РНБО, що стосуються обороноздатності країни;
– Розслідування фіктивних та корупційних закупок та виконаних робіт для потреб ЗСУ, про які йшлося у матеріалах ЗМІ;
– Розслідування незаконного збагачення керівників ЗСУ Антитерористичного центру СБУ, військових прокурорів, які несли службу у зоні АТО;
– Розслідування вбивств та приховування обставин загибелі військовослужбовців та цивільних у зоні АТО;
– Розслідування розкрадання коштів під час виконання будівельних та ремонтних робіт у зоні проведення АТО”, – вимагають медійники.
Як відомо, 14 вересня до редакції “Української правди” завітав співробітник СБУ, щоб вручити листа з вимогою вилучити статтю майже 9-місячної давнини.
При цьому він не озвучив подробиць кримінального провадження, у рамках якого слідчих зацікавила стаття УП “Сучасну зброю для армії знову відклали “на завтра”.
У матеріалі йшлося про те, що відповідальні за посилення обороноздатності посадовці не виконали у визначені терміни рішення РНБО щодо розробки та ухвалення Програми розвитку оборонно-промислового комплексу.
Також автор вказував на те, що на певному етапі розробки зазначеної Програми відповідальні чиновники не перевіряли реалістичність внесених до документу даних. Зокрема, наводилися приклади завищеної вартості певних видів озброєння, які містилися у проекті Програми.
