Замначальника колонії визнали невинуватим в отриманні хабара за вплив на прокурорів і суддів
23.10.2018
Суд визнав заступника начальника Сокирянської виправної колонії в Чернівецькій області невинуватим в отриманні хабара.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок суду від 12 жовтня.
Замначальника колонії звинувачувався в тому, що 8 вересня 2016 отримав від засудженого 5000 доларів за вплив на прокурорів Сокирянської місцевої прокуратури та суддів Сокирянського районного суду щодо прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення.
Обвинувачений в суді вину не визнав. Він розповів, що чоловік був неодноразово засуджений за шахрайство, але в колонії працював та ввійшов у довіру до адміністрації, був робітником спортивного комплексу і тому він спілкувався з ним майже щодня. На початку вересня 2016 року засуджений йому повідомив, що має борги на волі, пояснив, що йому допомагають родичі, але більше йому не вірять. Тому засуджений попросив поговорити з його рідним братом і підтвердити, що гроші потрібні для умовно-дострокового звільнення. У подальшому засуджений отримав гроші і передав їх замначальника колонії. За версією останнього, для повернення боргу іншій особі на свободі. Він визнав, що входить до комісії щодо умовно-дострокового звільнення. Начальник установи є головою комісії, а всього до неї входить 11-12 чоловік. Клопотання до комісії готує начальник відділення, який готує характеристику і довідки. Потім комісія голосує і приймає рішення. У вересні 2016 року адміністрація установи не могла звернутися до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення згаданого чоловіка, оскільки ще не пройшов рік після попереднього засідання комісії щодо нього 5-8 вересня 2016 року.
Суд вирішив, що пред’явлене обвинувачення недоведене, оскільки в засіданні не доведено, що у діях обвинуваченого є склад злочину за ч.2 статті 369-2 КК і що подія злочину мала місце.
Ч.2 ст. 369-2 КК передбачено кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди. Відповідно до примітки до статті 369-2 КК, особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Підставою для виправдання обвинуваченого є те, що станом на 8 вересня 2016 року визначення осіб, уповноважених на виконання функцій держави наведене у примітці до статті 369-2 Кримінального кодексу втратило чинність. Станом на 8 вересня 2016 року вчинити злочин передбачений частиною 2 статті 369-2 КК було неможливо, що вказує на відсутність події злочину.
Дозволи на проведення негласних слідчих дій, які стосуються працівників суду або правоохоронних органів, були взяті поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування у слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області.
Але суд вважає, що такі дозволи мав давати суд найбільш територіально наближений до Апеляційного суду Чернівецької області, в межах територіальної юрисдикції якого здійснювалося досудове розслідування. У даному випадку це Апеляційний суд Івано-Франківської області.
Таким чином, суд вважає, що негласні слідчі дії, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та аудіо-відео контроль особи, були проведені без попереднього дозволу суду виданого належним судом.
Крім того, у постанові про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту проігноровано вимоги Національного законодавства та практики Європейського суду, щодо викладення обставин, які свідчать про відсутність під час дії провокування особи на вчинення злочину.
Справу розслідувала військова прокуратура. Суд вирішив, що з 5 вересня до 14 вересня 2016 року, до винесення постанови генпрокурора про визначення підслідності, докази збирались незаконно. Злочини співробітників пенітенціарної системи є підслідністю не військової прокуратури, а Нацполіції. Водночас генпрокурор може вмотивованою постановою доручити будь-яку справу іншому органу досудового розслідування.
Суд відкинув показання засудженого, який передавав гроші. Із вироків 2011 і 2013 рр. вбачається, що цей чоловік неодноразово вчиняв шахрайство, а також здійснив злочин проти правосуддя у виді примушування потерпілої до відмови від давання показань. Суд розцінює такі вироки як документи, що підтверджують нечесність свідка.
