НОВИНИ

10.07.2020

09.07.2020

08.07.2020

07.07.2020

РУБРИКАТОР

За незаконні дії поліції, прокуратури та суду чоловік отримає компенсацію 3 млн гривень

24.06.2020

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області стягнув 3 млн грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Про це стало відомо з рішення суду від 16 червня.

У 2010 році 52-річний мешканець Донецької області зі своєю знайомою їздив на Сорочинський ярмарок. По дорозі до залізничного вокзалу Миргорода в автобусі виник конфлікт між цим чоловіком і двома хлопцями 21 і 23 років. Парубки були напідпитку, нецензурно лаялися, стукали в сидіння і штовхали крісла, де сиділи чоловік і жінка. Пізніше жінка розповіла, що чіплялися за те, що розмовляли російською. На автовокзалі хлопці вийшли і витягували за собою того чоловіка, щоб поговорити, але інші пасажири не дали їм цього зробити і всередину їх більше не впустили. Автобус поїхав, а парубки взяли таксі і почали наздоганяти. На залізничному вокзалі жінка пішла за квитками, а чоловік стояв біля автобуса з речами. Хлопці почали його бити. Чоловік захищався дерев’яною лопаткою, яку купив на базарі, а потім вибив із рук нападника ніж, підняв його і штрикнув ним у живіт одного з хлопців. Пізніше в лікарні поранений помер.

Свідки з числа пасажирів автобуса, а також водій і кондуктор дали показання, що саме ці хлопці напали на літнього чоловіка.

Суд врахував, що чоловік захищався від нападу двох осіб, які перебували в стані сп’яніння, що підтверджується показаннями потерпілого, свідків і працівників швидкої медичної допомоги, які транспортували хлопців. Ці обставини, як зазначив суд, впливали як на сприйняття обвинуваченим дійсних намірів потерпілих щодо спричинення йому тілесних ушкоджень, так і на визначення засобів захисту власного життя і здоров’я.

Про наміри нападників свідчила їх агресивно-збуджена поведінка на автовокзалі, коли конфлікт начебто було вичерпано, але вони після висадки переслідували обвинуваченого на таксі і знову почали бійку, що давало підсудному підстави вважати, що їх дії можливо припинити тільки тим засобом, який він застосував.

При цьому нападники мали явну перевагу над обвинуваченим, оскільки вчинили напад на чоловіка, якому тоді було 52 роки, який є інвалідом 3 групи через захворювання хребта та має ряд інших хронічних захворювань, а потерпілі мали вік 23 та 21 рік, були фізично здоровими, а молодший із них також був військовослужбовцем за контрактом (він же і загинув). Суд вирішив, що на оцінку підсудним реального співвідношення сил впливало також те, що він перебував у незнайомому місті, не знав, скільки ще осіб може приєднатись до нападників, оскільки до цих двох хлопців на певний момент приєднався ще один чоловік, яки також завдавав йому ударів, а на крики про допомогу ніхто не реагував.

У матеріалах справи були позитивні характеристики обвинуваченого і  клопотання ГО «Красноармійський союз шахтарів-інвалідів».

Чоловіка звинувачували у завданні тяжких тілесних ушкоджень. в тому числі таких, що спричинили смерть потерпілого. У 2012 році його виправдали.  Але апеляційний суд виніс новий вирок і визнав чоловіка винуватим в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони і призначив 2 роки обмеження волі.

У 2015 році Вищий спеціалізований суд вирок скасував і повернув справу в апеляцію. У червні 2019 при повторному апеляційному розгляді виправдувальний вирок 2012 року залишено без змін.

Таким чином, чоловік незаконно перебував під слідством та судом 8 років 9 місяців і 8 днів, з них 2 місяці і 23 дні утримувався під вартою, а решту часу перебував на підписці про невиїзд.

Він подав позов про стягнення з держави 3 мільйонів гривень компенсації. Вказував на моральну школу і погіршення стану здоров’я.  Після звільнення з-під варти, чоловік потрапив на стаціонарне лікування до неврологічного відділення Красноармійської ЦРЛ та в подальшому неодноразово проходив лікування в різних медичних закладах.

Крім того, були порушені його нормальні життєві зв’язки, погіршилися відносини іншими людьми, членами сім’ї, зокрема з дружиною, що призвело до розірвання шлюбу, який проіснував багато років.

Державна казначейська служба визнавала вимоги у мінімальній сумі – 439 тис. грн. Але суд зважаючи на обставини суми відійшов від гарантованого законом мінімуму і задовольнив вимоги чоловіка в повному обсязі.

Джерело

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"