НОВИНИ

01.07.2022

30.06.2022

29.06.2022

28.06.2022

РУБРИКАТОР

З СІЗО на війну: як мобілізуватимуть підозрюваних у вчиненні злочинів

19.03.2022

15 березня Верховна Рада ухвалила зміни до КПК щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав. Спробуємо проаналізувати, як закон може бути реалізований на практиці.

Цим Законом (ухвалений на базі проекту № 7149) КПК доповнюється статтею 616, якою фактично запроваджується нова передумова для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: призов підозрюваного, обвинуваченого на військову службу під час мобілізації. Також передбачається можливість зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо застава буде спрямована на рахунки НБУ для цілей оборони.

Разом із цим законодавцем передбачено перелік кримінальних правопорушень, підозрювані, обвинувачені у вчиненні яких не мають права на скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з міркувань проходження військової служби під час мобілізації.

Процедурні недоліки

Неоднозначною з точки зору оперативності та ефективності вбачається запроваджена процедура, згідно з якою підозрюваний, обвинувачений має право звернутися з відповідною заявою до

прокурора, а прокурор в свою чергу має право звернутися з клопотанням до слідчого судді, суду.

По-перше, зазначення у тексті Закону про право, а не обов’язок прокурора звертатися з відповідним клопотанням до слідчого судді, суду, свідчить про дискреційний характер цього повноваження. Це означає, що прокурор на власний розсуд вирішуватиме питання щодо звернення з відповідним клопотанням. При цьому відсутні гарантії того, що прокурор діятиме неупереджено при розгляді заяви конкретного підозрюваного, обвинуваченого.

По-друге, з точки зору оперативності та ефективності слід було передбачити механізм прийняття рішення, передбачений оновленою редакцією статті 615 КПК: слідчий, прокурор звертається з клопотанням до керівника органу прокуратури, який уповноважений вирішити питання по суті. На необхідності введення саме такого порядку скасування тримання під вартою в досліджуваному випадку наголошувало у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, з яким ми повністю погоджуємося.

Отже, залишається сподіватися на добросовісне ставлення прокурорів до розгляду заяв підозрюваних, обвинувачених і на те, що суди в умовах воєнного стану матимуть змогу своєчасно та безперешкодно розглядати відповідні клопотання прокурорів.

Визначення придатності до військової служби

Окрему увагу слід приділити припису п. 1 абз. 3 ч. 1 ст. 616 КПК у редакції Закону, за яким клопотання про скасування запобіжного заходу має містити висновок про придатність особи до несення

військової служби в умовах воєнного стану.

Принагідно зазначимо, що придатність особи до військової служби визначається в рамках військово-лікарської експертизи, проведення якої покладено на військово-лікарські комісії (Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402).

У зв’язку з цим лише практика застосування норм Закону продемонструє, яким чином має встановлюватися придатність підозрюваного, обвинуваченого, який тримається під вартою, до військової служби в умовах воєнного стану, і чи потрібно залучати до вирішення цього питання військово-лікарські комісії.

ЄВГЕН ПЕЛІХОС, керуючий адвокат Адвокатського бюро Євгена Пеліхоса

Джерело

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"