Чим обізнанішими будуть судді в роботі з соціальними мережами, тим менше вони отримуватимуть нарікань щодо свободи висловлювань. Особливо — в контексті відновлення дисциплінарної функції ВРП.На це звернув увагу заступник голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов під час круглого столу.

Під час заходу його учасники обговорили питання, з якими стикаються українські судді в контексті обмеження свободи висловлювання онлайн, що обумовлені їх професійним та соціальним статусом, а також практичні аспекти впровадження висновку №25 (2022) Консультативної ради європейських суддів «Про свободу вираження поглядів суддів».

Як зазначив голова комітету РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Єгор Краснов, обговорення зазначених питань особливо актуальне в контексті оновлення Кодексу суддівської етики та коментаря до нього.

«Сподіваюсь, що нинішнє обговорення дозволить нам сформувати рекомендації щодо напрямів впровадження висновку №25 КРЕС в Україні, а також визначитися зі змінами та доповненнями до змісту КСЕ та коментаря до нього. Тим паче, що зміни та оновлення плануються до обговорення та затвердження на найближчому з’їзді суддів України», — поінформував він.

Є.Краснов нагадав: хоча ст.20 кодексу визначає

участь судді у соціальних мережах та Інтернет-форумах, але напряму говорить про те, що «суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади».

Саме в контексті такої інформації свої презентації учасникам круглого столу представили експерти з питань медіа, цифрової грамотності та міжнародних стандартів свободи вираження поглядів.

Так, професор Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Олександр Сердюк зазначив, що у більшості розвинених держав світу рівень участі суддів у соціальних мережах знаходиться приблизно на однаковому рівні. «Дослідження американських колег у 2012 році показали, що 40% американських суддів є активними користувачами соціальних мереж. З огляду на стрімкий розвиток цифрових технологій та диджиталізацію суспільств цей показник значно зріс», — зауважив науковець, додавши , що Україна — не виняток.

Також й у практиці Європейського суду з прав людини є чимало прикладів рішень, підставою для яких були висловлювання суддів у соціальних мережах.

Зазначалося, що від дотримання інформаційної гігієни та цифрової безпеки значною мірою залежить репутація не тільки окремо взятого судді, а й системи в цілому.

У підсумку учасники засідання зійшлися на тому, що рекомендації для суддів щодо користування соціальними медіа та мережами, мають готуватися з урахуванням репутаційних ризиків, психологічних викликів й технологічних можливостей та досягнень

цифрових платформ і гаджетів.

Щодо самого обговорення, то в ньому взяли участь члени робочої групи, яка створена при РСУ з підготовки змін та оновлень до Кодексу суддівської етики та коментаря до нього.

Ініціаторами круглого столу «Свобода висловлювання суддів у соціальних мережах» виступила Рада суддів та її комітет з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів за організаційної підтримки Офісу Американської асоціації юристів Ініціативи з верховенства права (АВА ROLI) в Україні.

Джерело