Вищий антикорупційний суд виправдав колишнього суддю у неподанні електронної декларації.
04.06.2020
Деталі: Сторона обвинувачення указувала на те, що чоловік не подав свою декларацію.
Обвинувачений відповів, що роздрукував із сайту Нацагенства з питань запобігання корупції відповідну форму, заповнив її, відсканував та відправив на електронну адресу агентства в строки, які встановлені законом, а ті її не оприлюднили.
Сам він не міг заповнити е-декларацію, бо відмовився від необхідного для цього електронного цифрового підпису. Причина нібито полягала в тому, що в мережі Інтернет поширювалась інформація про викрадення персональної інформації, а екссуддя хотів захистити свої дані. Він відмовився від ЕПЦ у 2013 році.
У ВАКС зазначили, що екссуддя завжди подавав декларацію, яка оприлюднювалась на сайті суду, а подавати звіт лише в електронному вигляді з обов’язковим засвідченням ЕЦП – це звуження прав і свобод.
Суд визнав чоловіка невинним та виніс виправдальний вирок.
Зазначається, що обвинуваченим був колишній суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області. Ймовірно, йдеться про Олександра Баранніка, який працював у цьому суді. Розгляд його справи, фабула якої співпадає з наведеною, був призначений саме на 3 червня.
Доповнено від УП: Аналогічною була фабула справи, в якій Антикорупційний суд виніс перший обвинувальний вирок, у жовтні 2019 року.
Тоді йшлось про суддю, яка три роки поспіль не подавала е-декларацію, оскільки теж вважала, що ЕПЦ загрожує її персональним даним і є втручанням в особисте життя. Жінка направляла у НАЗК паперові декларації поштою. Однак її визнали винною і присудили 51 тисячу гривень штрафу із забороною обіймати державні посади на рік.
Судді, які розглядали цю справу, зазначили, що “саме наявність декларацій в Реєстрі в електронній формі гарантує неможливість внесення будь-яких змін до наведеної в них інформації, а оприлюднення цієї інформації, її відкритість та доступність, моніторинг та перевірка є головною метою запровадження інституту електронного декларування в Україні”.
Крім того, колегія вважала, ще незгода підсудної з окремими нормами закону щодо ЕПЦ “не є поважною причиною виняткового характеру для неподання нею декларацій та не усуває суспільно небезпечного характеру цього діяння”.
