Верховний Суд скасував другу догану для Горбатюка. Спецпрокурор назвав це прецедентом
05.03.2018
Верховний Суд задовольнив позов начальника Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, у якому він оскаржував догану від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП).
Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини із зали суду.
Нагадаємо, у жовтні 2017 року КДКП ухвалила таке рішення більшістю голосів за скаргою заступника Генпрокурора Юрія Столярчука. Останній стверджував, що його підлеглий не передав провадження через “неефективне розслідування” в інший підрозділ. У цьому Столярчук вбачав ознаки дисциплінарного проступку.
“Верховний Суд вирішив позов Сергія Горбатюка до КДКП задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення КДКП від 11 жовтня 2017 року про накладення дисциплінарного стягнення”, – оголосила рішення суду суддя Людмила Бившева. При цьому вона додала, що рішення може бути оскаржене у Великій палаті Верховного Суду протягом 30 днів.
Під час судових засідань у Верховному Суді представники КДКП наполягали, що Сергій Горбатюк порушив ієрархічні методи керівництва прокуратури. На їхню думку, для прокурорів має діяти принцип “спочатку передавай матеріали справи, а потім оскаржуй незаконні дії”. Представники комісії стверджували, що такі дії Сергія Горбатюка становлять загрозу функціонуванню прокуратури.
“Та догана, яку виніс КДКП, – це була догана незалежності прокурора. Ми детально описували, які незаконні дії вчиняло керівництво, в тому числі й ті, які містили ознаки злочину. Ми намагались в законний спосіб відреагувати на це. Але не дивлячись на це, керівництво намагалось забрати кримінальні провадження з нашого департаменту. І через те, що я зі слідчими протистояв цьому, отримав догану”, – коментує справу Сергій Горбатюк.
Він називає рішення Верховного Суду прецендентним, оскільки, якби судді не задовольнили його скаргу, то прокурори б в жодному разі не намагались оскаржувати незаконні рішення керівництва.
“На сьогодні закон про прокуратуру змінився. Це в старому законі 1991 року йшлось, що система прокуратури являє собою підпорядкування. Але сьогодні процесуальні керівники – незалежні і саме незалежність я відстоював. Також в Кодексі етики працівників прокуратури вказано, що прокурор повинен відстоювати незалежність прокурора й слідчого”, – каже Сергій Горбатюк.
Він нагадав, що наразі функції забезпечувати незалежність прокурора покладаються на КДКП і Раду прокурорів. Він заявив, що Рада прокурорів не відреагувала на дві його скарги про загрозу незалежності прокурорів, а КДКП відмовила у відкритті провадження на незаконні дії керівництва прокуратури.
Дві кримінальні справи, які керівництво Генпрокуратури намагалось забрати у процесуальних керівників, стосуються розслідування заволодіння землями потерпілих Корнадських. Третя справа, яку керівництву вдалось забрати у Департамента спецрозслідувань, стосується незаконного відчуження майна головою Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка.
“У цих справах упродовж тривалого часу заступник генпрокурора не приймав рішення, генеральний прокурор не реагував на скарги. Натомість вони вирішили ці справи забрати з нашого розслідування та передати іншим слідчим”, – розповів Сергій Горбатюк.
Він також повідомив, що у кримінальному провадженні проти судді Володимира Бабенка протягом вже п’яти місяців не прийнято жодного рішення про підозру.
“Особа не притягається до відповідальності. Хоча наші слідчі й прокурор вважали, що зібрали достатньо доказів для повідомлення підозри цій особі”, – розповів начальник Департаменту спецрозслідувань.
Нагадаємо, 2015 року суддя Сергій Бондаренко заявив, що суддя Володимир Бабенко вимагав від нього ухвалити неправосудне рішення у справі за позовом підприємства Дмитра Фірташа ПАТ “Азот” проти вчительки Оксани Яшан. Підприємство намагалось виселити вчительку із приміщення.
Суддя записав розмову з головою суду. На записі Володимир Бабенко сварить суддю через те, що той виніс правосудне рішення і далі, як це розцінює адвокат судді Роман Маселко, погрожує судді.
Після рішення на користь вчительки суддя зазнав систематичного тиску та втручання в його роботу.
У нього забрали помічника, не призначали нового, не реєстрували доповідні та заяви. Адміністрація суду також перешкоджала роботі судді з тим, щоб учасники судових процесів скаржились на суддю до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Суддя пережив підпал машини й чатування невідомих під його квартирою.
З хронологією подій довкола конфліктної ситуації в Апеляційному суді Черкаської області можна ознайомитись за цим посиланням.
У червні 2017 року Вища кваліфкомісія суддів України винесла подання до Вищої ради правосуддя про звільнення Володимира Бабенка. Наразі голова суду оскаржує рішення ВККС у Верховному суді. Наступне засідання у цій справі відбудеться 6 березня о 14.30 за адресою вулиця Московська, 8, корпус 5, м. Київ.
