В Україні можуть з’явитися спецпрокурори для розслідування нападів на активістів та правозахисників
06.08.2021
В Україні можуть запровадити інститут спеціальних прокурорів та поліцейських для підвищення ефективності розслідування кримінальних проваджень щодо переслідувань активістів та правозахисників.
Про це стало відомо 5 серпня під час чергової зустрічі представників Офісу генпрокурора та профільних громадських організацій щодо розслідування злочинів проти правозахисників та активістів, передає кореспондентка ZMINA.
Участь у зустрічі взяли представники громадських організацій – Центру прав людини ZMINA, Amnesty International Україна, Асоціації УМДПЛ, Української Гельсінської спілки з прав людини, ЛГБТ-асоціації “ЛІГА”, а також ОГП – начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Олексій Бонюк, Ірина Діденко (управління стратегічного планування), представник Департаменту нагляду за додержанням законів Нацполіцією України та органами‚ які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю.
“На моїй пам‘яті – це перша зустріч, на якій обговорювались конкретні результати в справах переслідувань та нападів у цій сфері”, – розповіла керівниця стратегічного напрямку із захисту правозахисників та громадських активістів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна.
Загалом, на зустрічі обговорили перебіг розслідування близько 30 відповідних кримінальних проваджень, інформація про які міститься у правозахисних звітах.
Зокрема, у справі про смерть ізмаїльського студента Олександра Пухкана правозахисникам вдалося поновити розслідування за статтею про навмисне вбивство з приміткою самогубство.
У справі про напад на журналістку Поліну Вернигор, який стався 2021 року на Марші жінок 8 березня в Києві, встановлена неефективність слідства. За словами Янкіної, Генпрокуратура направила листа до Нацполіції щодо проведення службового розслідування.
У справі про напад на ЛГБТ-активіста Кирила Самоздру зроблена докваліфікація за ст. 161 – “Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками”.
“За моїми даними, докваліфікацію за вказаною статтею на вимогу правозахисників зробили вперше, хоча ті наполягали на цьому з самого початку розслідування”, – уточнила експертка.
Загалом тема безкарності конкретних представників праворадикальних угруповань не залишилась поза увагою на зустрічі в Генпрокуратурі.
“ОГП планує провести розслідування щодо неефективності слідства по чотирьох нападах і переслідуванню ЛГБТ-активістів. Особливу увагу приділять нападам на офіс “Інсайту” в Одесі та Києві, а також одеського осередку асоціації ЛГБТ “Ліга”, – сказала Янкіна.
Окремо учасники зустрічі обговорили бездіяльність поліцейських під час нападів на активістів. Таке траплялося минулого року під час проведення “Одеса Прайду”, нинішнього – під час серії нападів на Марші жінок на столичному Подолі, а також судового засідання по скарзі білоруського активіста Олексія Боленкова, коли праворадикали напали на журналіста “Букв” Олександра Кужельного. Розглядається питання про притягнення до відповідальності правоохоронців, винних у бездіяльності.
Також правозахисники порушили питання численних відмов від Нацполіції реєструвати заяви про скоєння злочинів проти правозахисників та активістів та проблему реєстрації таких заяв як звернень громадян, що нівелює можливість відкривати кримінальні провадження.
“Наступні результати, на які ми чекаємо, – не лише поновлення кримінальних проваджень щодо активістів, які були закриті з порушенням Кримінально-процесуального кодексу України, а й притягнення до відповідальності слідчих та прокурорів за неналежне розслідування”, – сказала Янкіна.
Нагадаємо, що за перше півріччя 2021 року Центр прав людини ZMINA зафіксував 53 випадки переслідування активістів.
Лідером з кількості випадків став Київ: за пів року в столиці їх трапилося 22. На другому місці – Одеська область (сім випадків), на третьому – Харківщина й Луганщина (по три).
