НОВИНИ

04.07.2022

01.07.2022

30.06.2022

РУБРИКАТОР

В Україні хочуть посилити негласне стеження за громадянами

23.02.2022

Правоохоронці отримуватимуть від операторів і провайдерів телекомунікацій так звану білінгову інформацію без дозволу суду. Достатньо буде постанови прокурора. Йдеться про всі відомості щодо комунікацій, крім власне змісту розмов і листування.

Відповідну ідею, що міститься у проекті Закону від 21.02.2022 № 6454-д «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо дотримання розумних строків кримінального провадження)», підтримала Верховна Рада. Проект був ухвалений за основу на засіданні 22 лютого.

Згідно із змінами до ст. 159 КПК, тимчасовий доступ сторони обвинувачення до речей і документів, що не містять охоронюваної законом таємниці згідно зі статтею 162 цього Кодексу, а також до інформації у операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг та тривалості, маршрутів передавання без розкриття їх змісту, здійснюється на підставі вмотивованої постанови прокурора шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення.

Відповідно, повноваження прокурора, закріплені ч. 2 ст. 36 КПК, доповнюються новим п. 9-1 правом «виносити постанови про тимчасовий доступ до речей і документів у порядку та випадках, передбачених цим Кодексом».

Такі пропозиції проекту закону № 6454-д для нашого видання прокоментував керуючий партнер Адвокатського об’єднання DGRAVITY LEGAL Олександр Бабіч.

«Оцінюючи будь-які зміни процесуального закону, що зачіпають права громадян, слід виходити з обсягу гарантій, закріплених Конституцією, – зазначив адвокат. – У випадку отримання інформації від операторів і провайдерів телекомунікацій йдеться про ст. 31 Основного Закону, яка допускає обмеження таємниці комунікацій (листування розмов тощо) лише судом».

Нагадаємо, згідно із ст. 31 Конституції, кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

«Тепер давайте з’ясуємо, про яку інформацію йдеться і навіщо вона потрібна стороні обвинувачення. Це фактично службова інформація, зокрема, для розрахунків, яка дає змогу операторам встановити телекомунікаційну мережу, застосовану клієнтом, телекомунікаційні послуги, кінцеве обладнання абонента, що використовувалося під час сеансу зв’язку, – пояснив О.Бабіч. – Водночас ця сама інформація дозволяє встановити місцезнаходження конкретної людини, коло її знайомих, час і тривалість розмов із ними. Власне, саме заради таких даних правоохоронці вже досить давно прагнуть отримати якомога широкий доступ до білінгової інформації».

Адвокат висловив переконання, що не лише зміст розмов, але сам факт спілкування між конкретними особами охоплюється поняттям таємниця комунікацій. Він також послався на чинну редакцію ст. 162 КПК, яка залишається незмінною.

Відповідно до ст. 162 КПК, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, віднесено одинадцять типів відомостей, в тому числі, «інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо».

«Отже, логіка, за якою законодавець залишає судовий контроль над усією охоронюваною законом таємницею, крім білінгової інформації операторів телекомунікацій, не може бути сприйнята, – зауважив О.Бабіч, пояснивши наслідки ухвалення закону. – Ми стикнемося з тим, що через спрощення процедури суттєво зросте кількість відповідних запитів правоохоронних органів. Адже одна справа отримати санкцію від колеги по цеху, інша – обґрунтувати потребу обмеження конституційного права перед судом. Фактично у такий спосіб посилюються можливості негласного стеження за громадянами».

«Спрощувати кримінальний процес шляхом скасування гарантій захисту прав людини – це шлях у тоталітаризм», – резюмував керуючий партнер DGRAVITY LEGAL

Джерело

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"