В ООН занепокоєні, що українські суди не досліджують обставин арешту на предмет застосування катувань
22.03.2018
Люди, які постали перед судом за обвинуваченнями, пов’язаними зі збройним конфліктом, продовжували стикатися з порушеннями норм судового захисту і процесуальних гарантій.
Про це йдеться у 21 доповіді про ситуацію з правами людини в Україні за період з 16 листопада 2017 року до 15 лютого 2018 року Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини.
УВКПЛ ООН спостерігало за деякими із цих судових процесів і у ряді справ помітило відсутність рівноправності сторін, зокрема суди ігнорували аргументи адвоката захисту й посилалися виключно на ч. 5 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України (“загальні положення про запобіжні заходи”), уникаючи таким чином, обов’язку вивчити питання, чи є досудове тримання під вартою обґрунтованим та необхідним і чи не становить воно собою свавільне позбавлення волі. Це було помічено і у випадках, коли суди виносили рішення про продовження терміну досудового тримання під вартою.В Управлінні вказують, що обвинувачених у належності до озброєних груп або у зв’язках із ними, після арешту поміщають під варту. Проте, суди часто не проводили ретельне дослідження обставин арешту, зокрема можливого застосування катувань.
“Міжнародне право в галузі прав людини вимагає, щоб будь-яке тримання під вартою за кримінальним обвинуваченням піддавалося судовому контролю. Це включає, зокрема, доправлення затриманого до судді відразу після арешту і періодичний перегляд законності продовження тримання під вартою судом. Досудове тримання під вартою повинно ґрунтуватись на індивідуальному визначенні обґрунтованості і доцільності цього заходу. Крім того, особи, які тримаються під вартою, мають право на якомога швидший судовий розгляд, наскільки це узгоджується з дотриманням їхніх прав на захист, для запобігання тривалого тримання під вартою на стадії досудового розслідування, що може поставити під загрозу презумпцію невинуватості”, — йдеться у 21 доповіді УВКПЛ ООН.
Повідомляється, що принаймні 25 людей, заарештованих за підозрою в належності до озброєних груп або у зв’язках із цими групами, були позбавлені доступу до адвоката за їх власним вибором. В Управлінні нагадують, що право обвинуваченого захищати себе особисто і на отримання допомоги адвоката, обраного самим ним, — одна з мінімальних гарантій, на які має право кожен обвинувачений.
Окрім цього, в УВКПЛ вказують на тиск на судову владу у справі проти Нелі Штепи, колишнього міського голови Слов’янська. Під час моніторингу судового процесу над нею УВКПЛ помітило залякування і тиск на суддів із боку правоохоронних органів і правих груп. Як наслідок, судді харківських судів неохоче розглядали цю справу. Повідомляється, що не менш ніж 19 суддів взяли самовідвід, були відведені або звільнені, взяли лікарняний чи пішли у відпустку по догляду за дитиною під тиском прокуратури, або взагалі пішли з посади судді. Це призвело до четвертого розгляду справи з початку, що порушує право на судовий розгляд без невиправданих затримок. У січні 2018 року справу Нелі Штепи передали до Жовтневого райсуду Харкова.
“УВКПЛ стурбоване спробами правоохоронних органів перешкодити звільненню осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, які відбули терміни свого покарання”, — йдеться у доповіді ООН.
У доповіді УВКПЛ повідомляється, що СБУ викрадає та катує людей на підконтрольній території Донбасу.
Раніше моніторингове дослідження Центру політико-правових реформ показало, що лише в 1 з 8 випадків суддя перевірив твердження обвинуваченого про психічний або фізичний примус, катування, погрози чи обман під час досудового слідства.
