У Житомирській виправній колонії (№ 4) порушується законодавство у сфері поводження з в’язнями
06.12.2016
Моніторингова група у складі працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та представника громадськості, яка 1 грудня 2016 року відвідала Житомирську виправну колонію (№ 4), дійшла висновку, що в установі порушуються вимоги законодавства та міжнародні рекомендації у сфері поводження з в’язнями.
Монітори зафіксували проблеми, притаманні більшості пенітенціарних установ, а саме: неналежне штучне освітлення у житлових приміщеннях, недотримання в них температурного режиму, відсутність доступу до питної кип’яченої води та свіжого повітря у штрафних приміщеннях, порушення права на приватність, відсутність інформації про установи, до яких можна звернутися засудженим для захисту та поновлення своїх прав тощо.
Окрім цього, моніторами було відзначено, що адміністрацією відвіданої установи не виконуються вимоги Кримінально-виконавчого кодексу України (далі – КВК України) в частині дотримання порядку переведення засуджених до дільниці посиленого контролю, заборони відрахування із їхнього заробітку вартості харчування та обов’язкового працевлаштування в’язнів на підставі строкових трудових договорів, які набули чинності на початку жовтня цього року.
Так, 26 жовтня цього року на підставі рішення начальника установи одного з в’язнів було переведено до дільниці посиленого контролю, тримання в якій супроводжується більш суворими режимними обмеженнями. Проте, ухвалюючи таке рішення, адміністрація виправної колонії керувалася нормами КВК України, які на час прийняття цього рішення не діяли.
Посилаючись на відсутність вказівки від Міністерства юстиції України, адміністрація установи не укладає із в’язнями строкових трудових договорів та незаконно здійснює відрахування із заробітку засуджених за харчування.
Одночасно в ході візиту виявлено порушення законодавства про працю щодо осіб, які перебувають у складі господарської обслуги установи. Так, засудженим, які за технологічним циклом фактично відпрацьовували місячну норму робочого часу (кухарі, пекарі, інші робочі їдальні), заробіток нараховувався обсягом 15-50% від законодавчо визначеного мінімального розміру заробітної плати. При цьому, оплата роботи таких осіб у вихідні, святкові дні та у нічний час не компенсувалася.
На день візиту виробничі приміщення їдальні для засуджених не опалювалися, а миття брудного посуду здійснювалося холодною водою.
Обладнання медичної частини, зокрема рентгенівський апарат та апаратура в лабораторії, морально застаріле та потребує заміни.
Водночас проведення роботи з ВІЛ-інфікованими особами та хворими на СНІД, які тримаються в установі, відповідає сучасним вимогам. Медична частина забезпечена необхідними препаратами для проведення антиретровірусної терапії, тестовими засобами тощо.
За результатами візиту з метою вжиття заходів реагування та усунення виявлених недоліків відповідний звіт буде направлено до Міністерства юстиції України.
