У суді жінка-свідок розповіла, як в СБУ їй ставили завдання схилити посадовця до хабарництва
29.11.2019
Суд виправдав колишнього начальника управління ДПІ у м.Краматорську за недоведеністю отримання ним неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 25 листопада.
За версією слідства, податківець вимагав і отримав від громадянки 300 тис. грн як неправомірну вигоду за закриття кримінальної справи про ухилення від сплати податків щодо посадових осіб ТОВ «Волмі», де жінка була заступником директора і виконувала функції бухгалтера.
Підсудний вину не визнавав, переконував, що саме заявник була ініціатором зустрічей і постійно просила допомогти із закриттям справи. Раніше ця жінка та її чоловік же притягувались до відповідальності за несплату податків і по них були обвинувальні вироки.
Податківець запевняв, що пояснив тільки можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі добровільної сплати нарахованих податків. Тому вони обговорювали механізм і строки сплати. Громадянка також говорила про необхідність оформлення позики. Погашення податків до державного бюджету було пріоритетним показником у роботі і він був орієнтований керівництвом всіляко цьому сприяти, тому і вів такі розмови. У подальшому громадянка начебто попросила його самостійно внести гроші до бюджету і принесла на стоянку пакет із 300 тис. грн. Щоб жінка не передумала, він узяв пакет і поклав у свою машину.
В суді заявниця фактично підтвердила вищесказане і по суті зізналась у провокації. Вона розповіла, що знайома із колишнім працівником міліції, який запропонував їй створити ТОВ «Волмі» і використовувати у сумісному бізнесі, пов’язаному із залізницею. У подальшому її познайомили із двома працівниками податкової міліції, які зобов’язалися вирішувати проблемні питання з перевірками.
У 2013 їй запропонували провести незаконну оборудку шляхом документального оформлення від ТОВ «Волмі» на адресу іншого підприємства ремонтно-будівельних послуг та переведення в готівку понад 1 млн грн. Вона заробила на цьому 180 тис. грн. На початку січня 2014 року у неї стали вимагати 20 тис. доларів США за те, щоб не порушувалася кримінальна справа, тому що про оборудку дізналася податкова міліція. Вона заплатила із зароблених на оборудці грошей.
У жовтні у громадянки знову пройшли обшуки. Знайомий сказав, що домовився про закриття кримінальної справи зі слідчим і керівництвом податкової міліції і що їй залишається домовитися із начальником управління ДПІ, оскільки від нього залежить закриття справи, але з ним не вдається знайти спільну мову. При зустрічі із посадовцем вона просила допомогти і закрити справу, але той відмовився обговорювати це питання і запропонував добровільно сплатити донараховані податки і бути звільненою від кримінальної відповідальності. Вона розповіла про це знайомому і той розповів, що брав участь у діяльності незаконних воєнних формувань і захопленню влади та будівлі Краснолиманської міської ради весною 2014 року, з приводу чого у місті Ізюм Харківської області розслідується кримінальна справа, по якій він був арештований. Однак працівники СБУ допомогли йому змінити запобіжний захід, звільнитися і сприяють у закритті справи, для чого по справі необхідні свідчення на його користь. Знайомий попросив її сказати, що він у той час працював на ТОВ «Волмі». Вона погодилась і дала такі показання.
У подальшому знайомий запропонував жінці підставити податківця під хабар і поділився контактами працівника СБУ. Останній дав їй диктофон і доручив записати розмову. Пізніше сбушник послухав запис і сказав, що там нема нічого кримінального і треба записувати ще, порадив схилити податківця до згоди на закриття справи за хабар і лише тоді працівники СБУ зможуть їй допомогти. Згодом її запросили в СБУ і дали роздруковану заяву про злочин і пояснення, які вона, не читаючи, підписала. На останній сторінці заяви було зазначено, що громадянка ініціативно надає аудіодиск із записом розмови. Працівники СБУ вписали це, пояснивши, що самі не мали права фіксувати чи доручати жінці фіксувати таку розмову. Суд зауважив, що фактично негласні слідчі дії велися задовго до внесення відомостей до ЄРДР і без ухвали суду, що є істотним порушенням прав людини.
Жінка пояснювала, що діяла за сценарієм та вказівками оперативників СБУ, ініціювала зустрічі. Оскільки податківець не погоджувався на хабар, то в СБУ ставили завдання схилити фігуранта до отримання від неї грошей під будь-яким приводом. Виконуючи вказівки оперативників, вона пропонувала посадовцю самостійно внести гроші до бюджету на погашення податків, посилаючись на свою зайнятість по роботі та необізнаність у цих питаннях. У розмовах під різними приводами озвучувала суми 10 та 15 тис.доларів США, 300 тис. грн., як їй це радили робити працівники СБУ.
Обвинувачений говорив, що звуко- та відеозаписи НСРД змонтовані і наполягав на їх експертизі. Але прокуратура не змогла надати оригінальні технічні носії інформації, тому експертизу провести не змогли. Відтак суд поставив під сумнів достовірність і допустимість цих доказів.
Суд погодився, що у справі наявна провокація злочину, що виключає кримінальну відповідальність та є підставою для визнання отриманих доказів недопустимими.
Цікаво, що прокурор просив суд не брати до уваги показання заявниці у справі, переконував, що їх треба вважати неправдивими та наданими з метою уникнення власної кримінальної відповідальності і сприяння обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності. Але суд зазначив, що жінка свідчила під присягою і не доведено, що зараз вона притягується чи може бути притягнутою до кримінальної відповідальності і є мотивованою до дачі неправдивих свідчень, не доведено, чому вона має бути заінтересованою у виправданні обвинуваченого.
Колишній працівник правоохоронних органів і діючий працівник податкової заперечували, що радили щось цій жінці, брали в неї гроші і знайомили зі співробітником СБУ. Суд критично поставився до їх показань. На думку суду, свідки діяли з метою приховування обставин, про які розповіла у суді заявник та які в подальшому можуть бути підставою для притягнення цих свідків до кримінальної відповідальності.
У справі щодо компанії «Волмі» дії громадянки було перекваліфіковано на злочин невеликої тяжкості і укладено угоду про визнання винуватості. У 2016 році суд звільнив її від відповідальності за строками давності.
