У Полтаві поліцейський отримав 4 роки ув’язнення за хабар $6000 за закриття справи
01.02.2021
Октябрський райсуд Полтави виніс вирок уже екс-поліцейському Андрію Вовченку, який за $6000 обіцяв допомогти із закриттям справи шахрайства. 21 січня суддя Тетяна Січиокно засудила його до 4 років ув’язнення. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень та офіційного сайту суду.
Історію Андрія Вовченка варто розпочинати не із затримання чи вимагання, а зі справи, яка і стала підставою для розслідування. І почалося все з Віктора Якименка, який працював оператором видобутку газу ГПУ «Полтавагазвидобування».
Юристка взяла $4000 доларів за допомогу у поновленні на роботі через суд, а потім зникла
Так, у 2015 році Віктора Якименка звільнили, бо він не склав іспит з охорони праці. Оскільки 11 разів до того, перевірку він проходив вдало, чоловік вирішив, що його звільнили неправомірно. Поновитися на посаді він вирішив через суд і для цього звернувся за послугами до Альони Білухи, яка представилася адвокатом.
Жінка перевела розгляд справи до Ленінського райсуду і сказала, що для вирішення питання потрібно $4000. Пояснила, що суддя Наталія Крючко, яка розглядатиме позов — її подруга, яка все вирішить. Позивач надав необхідну суму.
Втім, у 2016-му році суд Віктор Якименко програв, оскільки пропустив строки позовної заяви. Одразу після цього Альона Білуха перестала виходити на зв’язок. Коли чоловік почав вивчати свою справу (до цього він нею особливо не цікавився), то виявилося, що вона зовсім не була адвокатом, а захищали його суді двоє інших осіб. Білуха підробила його підпис на договорі з цими адвокатами, а також довідку про місце проживання.
У березні 2017-го Віктор Якименко, разом із дружиною Наталією, звернувся до поліції. Слідчий відділ Полтавського відділу ГУНП відкрив кримінальне провадження за ч.1 ст.358 ККУ (Підроблення документів). Пізніше його перекваліфікували на ч. 1 ст. 190 ККУ (Шахрайство), а потім — на ч. 2 ст. 190 ККУ (Шахрайство, яке завдало значної шкоди потерпілому).
Хабарник пояснив, що перерахував мічені гроші «на прохання схвильованої знайомої»
Про розслідування дізнався дільничний Андрій Вовченко, який був знайомий із Альоною Білухою. Раніше він працював інспектором сектору превенції Зіньківського відділення Гадяцького відділу поліції. 3 лютого 2017 року його перевели в Полтаву — на посаду дільничного офіцера сектору превенції Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області.
Він запропонував своїй знайомій допомогу. За вирішення питання просив $6000. З цієї суми $4000 мало піти Якименкам — як відшкодування, а $2000 — старшому слідчому Ігорю Петренку. Коли жінка почала «торгуватися», то запевнив, що особистого матеріального інтересу він тут немає — лише сподівається на її допомогу у чомусь в майбутньому. Тому і знизити ціну не може.
Альона Білуха погодилася та звернулася до СБУ. Ті організували спецоперацію, дали мічені гроші та відправили передавати їх Андрію Вовченку. Передача відбулася 14 березня 2017 року. Дільничний запросив Білуху до відділку поліції на вул. Сковороди, 2б, зайшов до кабінету іншого дільничного, попросив його вийти, зачинив двері, отримав гроші та перерахував їх. Коли у двері постукали, він повернув пачку Білусі. Та на руках у нього лишилася спеціальна фарба.
Андрія Вовченка затримали і взяли під варту із правом внесення 128 тис. грн застави. Кошти за нього сплатили одразу, тому у поліцейський провів за ґратами лише 3 дні до визначення запобіжного заходу.
Окрім того, Вовченка відсторонили від посади на 2 місяці, а ще за тиждень — звільнили зі служби у Нацполіції у якості дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування. Він подав позов до Полтавського окружного адмінсуду з вимогами скасувати наказ про дисциплінарне стягнення, скасувати наказ про звільнення, поновити на посаді, повернути кошти за місяць вимушеного прогулу. Поліцейський виграв суд, але ГУНП в Полтавській області оскаржило це в кількох інстанціях й у квітні 2019-го Верховний суд визнав звільнення правомірним.
Судовий розгляд тривав 3,5 роки і поліцейський отримав реальний термін ув’язнення
Справу хабарництва передали до Октябрського райсуду Полтави у травні 2017-го, але розгляд тривав понад 3 роки. На судових засіданнях Андрій Вовченко не визнав провину і повністю заперечив причетність до корупційного злочину.
Він розповів, що познайомився із Альоною Білухою у 2012 році — як з особою, яка надає правову допомогу. За словами Вовченка, Білуха, разом із ще одним його знайомим, звернулася до нього у лютому 2017-го. Попросила проконсультувати по справі щодо звернення її клієнта до поліції і його заяви щодо нібито її шахрайства. Поліцейський порадив віддати ті $4000 і повторив цю пораду ще кілька разів.
— 14 березня Альона Білуха прибула за місцем моєї роботи, повідомила про наявність у неї $6000 та попросила перерахувати гроші, оскільки не була впевнена в точності їхньої суми і хвилювалася та погано себе почувала. Я погодився, розклав купюри на столі, перерахував і повернув. Далі пролунав стук в двері, які я до цього зачинив автоматично, — пояснив на суді Андрій Вовченко.
Суддя поставилася до цих показів критично, адже усі докази були спрямовані проти цієї версії: аудіозаписи розмов, покази свідків тощо.
Тому суд визнав Андрія Вовченка винним у шахрайстві, яке завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 190 ККУ) та підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 ККУ). За сукупністю злочинів екс-поліцейському призначили 4 роки ув’язнення. Протягом 30 днів він може оскаржити це рішення до Полтавського апеляційного суду.
Додамо, що доля провадження щодо шахрайства самої Альони Білухи невідома. Останні документи по цій справі, які опубліковані у реєстрі судових рішень, датуються серпнем 2018 року. Сама ж «адвокат» не отримала ні підозри, ні обвинувачення, а родина Якименків — своїх грошей.
