У Хмельницькому суд визнав невинуватими працівників колонії, яких звинувачували у смерті арештанта
13.12.2022
12 грудня, в Хмельницькому міськрайонному суді суддя Олександр Трембач виніс рішення у справі смерті арештанта Андрія Данилюка. Двох працівників Замкової виправної колонії №58 Василя Мокринського та Романа Франковського, яких звинувачували у нанесені тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті Данилюка, та перевищенні ними своїх службових повноважень, суд визнав невинуватими.
Справа щодо смерті у Хмельницькому СІЗО 30-річного арештанта Андрія Данилюка слухалася Хмельницьким міськрайонним судом понад шість років — від червня 2016 року.
У жовтні 2015 року Андрій Данилюк загинув у стінах Хмельницького СІЗО. Спочатку, як каже дружина загиблого Яна Магилат, їй повідомили, що причиною смерті чоловіка стала серцева недостатність. Утім, побачивши тіло чоловіка у морзі, Яна зрозуміла, що чоловіка вбили.
“В Андрія була повністю розбита голова, я змушена була хоронити його, підклавши памперс, бо з голови витікали мізки. Обличчя чоловіка було в крові та синцях, на руках були синці від кайданків. Я можу припустити, що Андрія закували в кайданки і цинічно вбили, нанісши щонайменше 19 ударів тільки в голову. Принаймні, так встановила експертиза, хоч тих ударів могло бути й більше. Крім того, в чоловіка були відбиті всі органи, тобто, його били гумовими кийками, куди тільки могли”, — каже Яна Магилат.
Після розголосу справи дружиною загиблого, поліція порушила кримінальне провадження за фактом загибелі Андрія Данилюка та, згодом, прокуратура Хмельницької області звинуватила у його смерті двох працівників Замкової виправної колонії №58 – Василя Мокринського та Романа Франковського.
“Слідством було встановлено, що 21 жовтня 2015 року в Хмельницьке СІЗО, нібито для посилення наряду при етапуванні трьох засуджених, серед яких був і мій чоловік Андрій Данилюк, до місць відбування покарання, приїхало десять працівників Замкової колонії №58. За версією слідства, між працівниками Замкової колонії та моїм чоловіком у СІЗО сталася бійка, після якої мій чоловік помер. За моєю версією, то це було цинічне вбивство на замовлення когось із керівників пенітенціарної системи нашої області, а працівники колонії №58 були лише виконавцями цього жорстокого, цинічного вбивства. На жаль, правду ми навряд чи колись дізнаємося, адже це система, а вона своїх не здає. І це рішення, яке сьогодні прийняв суддя, для мене не було несподіваним, воно прогнозоване. Але ми не збираємося на цьому зупинятися. Це лише рішення першої інстанції”, — говорить Яна Магилат.
Оголошуючи рішення у справі, суддя Олександр Трембач наголосив, що Андрій Данилюк справді дістав тілесні ушкодження, які могли бути нанесені гумовими кийками, що призвело до смерті останнього. Утім, у суду немає достатньо доказів, що удари наносилися Андрію Данилюку саме обвинуваченими Мокринським та Франковським. Також суддя не задовільнив клопотання вдови загиблого щодо компенсації їй матеріальних та моральних збитків. Судові витрати суддя поклав на державу.
Обинувачений Василь Мокринський, якого суд визнав невинуватим у смерті арештованого Андрія Данилюка, зізнається, що рішенням суду залишився задоволеним.
“Вважаю рішення справедливим. З самого початку мною у суді говорилось, що я відношення до його смерті взагалі не маю. Я не знаю, чому він помер. Звідки я можу знати, чому він помер?”, – прокоментував рішення суду Василь Мокринський.
За словами дружини загиблого Яни Магилат, вона з адвокатами боротиметься і надалі за те, аби винні у смерті її чоловіка понесли покарання.
“Сьогодні їх виправдали і, звичайно, я не згідна з цим рішенням. Я вважаю, що далі треба йти. Будемо радитися з адвокатом і, певно, звертатимемося до Європейського суду з прав людини. Але 100%, що ми далі будемо боротися”, — каже Яна Магилат.
