У діяльність міграційної служби України був вимушений втрутитися Європейський суд з прав людини
03.01.2017
28 грудня 2016 року Європейський суд з прав людини (далі – Суд) за заявою юристів ХПГ ухвалив в терміновому порядку рішення про застосування тимчасових (невідкладних) заходів за правилом 39 Регламенту Суду, яким зобов’язав Уряд України утриматись до вирішення справи Судом від видворення громадянина Таджикистану до країни походження. Таке рішення було ухвалене, оскільки існує реальна загроза, – і це підтверджується численними фактами, – що до цього громадянина через його політичні погляди може бути застосоване жорстоке поводження або катування, на нього очікує кримінальне переслідування з можливим позбавленням волі на строк до 18-ти років.
Необхідність звернення до Суду виникла через неврахування всіх зазначених загроз та, відтак, недотримання міграційною службою України і судами України національного та міжнародного законодавства щодо біженців при розгляді заяви громадянина А. з проханням надати йому політичний притулок в Україні. В результаті всіх адміністративних та судових процедур в наданні притулку було відмовлено і ухвалено рішення про видворення.
Цей громадянин Таджикистану, який проживав в Російській Федерації, входив до організації «Група 24», що відома свою опозиційною позицією до чинного Уряду Республіки Таджикистан. 09.10.2014 р. Верховний суд Таджикистану визнав організацію «Група 24» екстремістською та незаконною, після чого офіційна влада Таджикистану почала переслідувати в кримінальному порядку членів та прихильників цієї організації. Спецслужби Таджикистану при цьому вдавались до вбивств, замахів на життя, викрадення з територій інших країн членів цієї організації, як це відбулось з Умаралі Кувватовим, Максудом Ібрагимовим, Ехсоном Одинаєвим. Переслідування та вбивства учасників «Групи 24» змусило громадянина А. виїхати з Росії, а згодом і з Туреччини, де він перебував, та звернутись за політичним притулком, перебуваючи в Україні, органи влади якої, однак, намагаються видворити його до Таджикистану.
Випадки переслідування в Таджикистані членів або просто прихильників «Групи 24» підтверджуються звітами міжнародних організацій, таких як: Amnesty International, Human Rights Watch (1, 2), United States Commission on International Religious Freedom.
Викрадення громадян Таджикистану з Російської федерації є усталеною практикою, що було встановлено та визнано Європейським судом з прав людини і викликало занепокоєння Суду. Про це зазначено, зокрема, в п. 52 рішення Савріддін Джураєв проти Росії (Заява № 71386/10).
Про факти жорстокого поводження з особами, які перебувають під слідством, або є засудженими в Таджикистані, зазначається також в рішеннях Суду Азімов проти Росії, № 67474/11, 12 квітня 2013 р. §§ 90 – 96, 137; Савріддін Джураєв проти Росії (зазначене вище) §§ 167–167; Ходжаєв проти Росії, № 52466/08, 12 травня 2010 року, § 97; Гафаров проти Росії, № 25404/09, 21 жовтня 2010 року, §§ 130–31; Хайдаров проти Росії, № 21055/09, 20 травня 2010 року,§ 104; Іскандаров проти Росії, № 17185/05, 23 вересня 2010 року, § 129.
Відмова України надати громадянину А. статус біженця, на жаль, свідчить про те, що Україна при розгляді клопотань щодо надання окремим особам політичного притулку не бере до уваги звіти міжнародних організацій та практику Суду, чим порушує міжнародні зобов’язання щодо недопущення повернення іноземців до країн, де вони можуть бути піддані жорстокому поводженню, і де існує реальна загроза їх політичного переслідування.
