У ДБР вирішили приховати від суспільства інформацію про призначення та зарплати
27.08.2020
У Державному бюро розслідувань затвердили перелік відомостей, які становлять службову інформацію, тобто не підлягають розголошенню. До цього переліку включили, зокрема, дані про призначення, перебіг та результати конкурсів на посади, а також зарплати рядового і начальницького складу. На думку медіаюристки, закон не дозволяє обмежувати доступ до такої інформації. Також, на думку експертки, у ДБР знехтували так званим «трискладовим тестом», який змушує розпорядників інформації насамперед враховувати суспільний інтерес.
Як довідалося «Слідство.Інфо», документ опублікували на офіційному сайті ДБР.
Цей перелік затвердив виконувач обов’язків директора ДБР Олександр Соколов наказом від 20 серпня.
До відомостей, що становлять службову інформацію, в правоохоронному органі віднесли, зокрема, дані, які стосуються роботи з персоналом, фінансової діяльності, внутрішнього контролю, оперативно-розшукової діяльності й захисту інформації.
Водночас до службової також віднесли інформацію про кандидатів на посади рядового й керівного складу в центральному апараті й територіальних управліннях ДБР; призначення, переведення, звільнення працівників, перебіг та результати конкурсів на заміщення вакантних посад, встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу держбюро.
Як розповіла у коментарі «Слідству.Інфо» медіаюристка «Інституту розвитку регіональної преси» (ІРРП) Оксана Максименюк, більшість із цих даних справді можна віднести до службової інформації.
Експертка додає, що будь-який розпорядник, перш ніж обмежувати доступ до інформації, має застосувати так званий «трискладовий тест». Відповідно до нього, обмежити можна лише ту інформацію, шкода від оприлюднення якої переважає суспільний інтерес у її отриманні.
«Дійсно, враховуючи “трискладовий тест”, більша частина інформації, наведеної в наказі, є такою, що може бути віднесена до службової. Однак відомості про кандидатів на посади, відомості про призначення, переведення, звільнення, про перебіг результатів конкурсу працівників, які не виконують спеціальні завдання (оперативні працівники та працівники спецвідділів), не може бути віднесено до конфіденційної інформації, оскільки таке обмеження не встановлено законом, а “трискладовий тест” застосовано не було», — зауважує Максименюк.
Також, за словами медіаюристки, не можна обмежувати доступ до інформації про розмір, нарахування й виплати грошового забезпечення, оскільки йдеться про використання бюджетних коштів.
«Отже, інформація, яку можна віднести до службової, має бути визначена законом або із застосуванням “трискладового тесту”, а не наказом керівника ДБР», — підсумовує юристка ІРРП.
Раніше «Слідство.Інфо» розповідало, що в ДБР відмовилися назвати імена співробітників, яких було призначено у червні 2020 року, а також надати інформацію про кількість набраних ними балів за результатами конкурсів. У правоохоронному органі заявили, що ці дані є державною таємницею. Водночас, на думку медіаюристки, така відмова є незаконною.
