Тюремник зі Львова за вимагання грошей відбувся штрафом, бо двоє колишніх вʼязнів не дали показань
03.05.2023
Галицький райсуд міста Львова визнав співробітника «Львівської установи виконання покарань №19» винним в одержанні неправомірної вигоди (вирок від 20 квітня).
Молодший інспектором 2-ї категорії відділу режиму і охорони, за версією обвинувачення, отримав на картку 150 гривень за передачу увʼязненому мобільного телефона з сім-картою. Через тиждень телефон вилучили з камери при обшуку.
Слідчі перехопили телефонну розмову, в якій вʼязень повідомляє інспектору, що вніс на його рахунок гроші: «Там тобі мало впасти сто пʼятдесят знов…». Випискою з карткового рахунку підтверджується надходження такої суми.
Обвинувачений працює у виправній установі з 2001 року і отримання хабара та передачу арештанту будь-яких заборонених предметів заперечував. Пригадував, що одного разу вʼязень просив його у передачі для особистих потреб, що саме він просив не пригадує, однак запевняє, що це не було щось заборонене. Цілком ймовірно, що це була електроплитка, яку він придбав на радіоринку та передав, проте ніякої неправомірної вигоди не отримав, оскільки увʼязнений повернув йому лише гроші, які витрачені на придбання плитки.
Сам вʼязень підтверджував подібну версію подій, кажучи, що просив інспектора купити йому тен до електричної плитки, оскільки наявний вийшов з ладу. Раніше він купив мобільний телефон у сусідній камері та, маючи номер телефону інспектора, подзвонив і запитав про вартість тену до плити і скинув гроші на його рахунок. Пояснив, що жодних грошових коштів інспектор у нього не вимагав.
Раніше на стадії слідства відпрацьовувалась версія, що інспектор отримував хабарі від кількох вʼязнів: від одного 1050 гривень і ще від двох 590 гривень за доставку заборонених предметів, зокрема мобільних телефонів.
Але один із цих вʼязнів екстрадований за межі України, а інший відбув покарання і сьогодні його місцезнаходження невідоме. Прокурор сам відмовився від їх допитів і ці два епізоди отримання неправомірної вигоди не розглядалися.
Суд перекваліфікував обвинувачення з ч.3 на ч.1 ст.368 ККУ, виключивши такі ознаки, як «повторність» та «вимагання» неправомірної вигоди.
Співробітника виправної установи оштрафували на 25 500 гривень, заборонивши на 3 роки обіймати посади в органах Державної пенітенціарної служби України.
У серпні минулого року у цій справі ухвалювався аналогічний вирок. Прокурор його оскаржував, наполягаючи на ч.3 ст.368 ККУ і 5 роках тюремного покарання з конфіскацією майна. Обвинувачений у телефонних розмовах начебто обговорював з іншими увʼязненими доставку речей і оплату таких послуг. Вимагання, на думку прокурора, підтверджується цими розмовами і суд безпідставно відкинув епізоди отримання неправомірної вигоди від двох інших вʼязнів.
Судді апеляційного суду погодилися, що перша інстанція передчасно відкинула вимагання неправомірної вигоди та повторність. А саме, не проаналізувавши та не співставивши показання обвинуваченого та свідків у справі, відомості, отримані в ході проведення НСРД, зокрема телефонні розмови обвинуваченого з увʼязненими.
Також колегія суддів вважала безпідставним висновок про неможливість допиту двох колишніх вʼязнів, не застосувавши усіх можливих засобів для встановлення місця їх перебування та в разі необхідності приводу їх у судове засідання.
При повторному судовому розгляді прокурор сам відмовився від допиту цих свідків, кажучи, що один із них перебуває у розшуку, а інший екстрадований.
Львівська установа виконання покарань №19, відома як «Бригідки», — найстаріша діюча в’язниця у Львові й на території сучасної України, розташована на вулиці Городоцькій, 20 у будівлі, переобладнаній наприкінці XVIII століття зі старовинного римо-католицького монастиря жіночого ордена Святої Бригіди.
