Суддю Солом’янського райсуду Києва Лазаренко Владлену тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя
29.01.2019
Згідно із частиною сьомою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і частиною другою статті 62 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», враховуючи рішення, ухвалене Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя 25 січня 2019 року, суддю Солом’янського районного суду міста Києва Лазаренко Владлену Володимирівну відсторонено від здійснення правосуддя.
У разі ухвалення органом, що розглядає справи про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади такий суддя автоматично тимчасово відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення рішення про його звільнення з посади Вищою радою правосуддя. Судді вважаються тимчасово відстороненими від здійснення правосуддя без ухвалення Вищою радою правосуддя окремого рішення.
Строк дії відсторонення суддів від здійснення правосуддя – до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про їх звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.
Порушення суддею строку виготовлення та видачі повного тексту рішення суду по цивільній справі або як ми вже пів року чекаємо повний текст рішення суду.
Однією із головних засад судочинства, що декларується як у національному, так і у міжнародному законодавстві, є право особи на доступ до правосуддя. Зокрема, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
Як наголошено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», недотримання строків розгляду цивільних справ порушує основне право на судовий захист, гарантоване Конституцією України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
В Україні все частіше трапляються випадки недодержання розумних строків розгляду судових справ. Розгляд, зокрема, цивільних справ триває роками, процесуальні документи виготовляються поза строком, встановленим процесуальним законодавством, що обмежує, а іноді і просто унеможливлює, реалізацію законних прав учасниками судового процесу.
Так, хотілось би навести приклад такого порушення норм чинного законодавства суддею Солом’янського районного суду міста Києва Лазаренко Владленою Володимирівною, зокрема, при розгляді цивільної справи № 2609/22762/12.
2 жовтня 2012 року Позивач звернувся до Солом’янського районного суду міста Києва із позовною заявою про визнання недійсним патенту України № 25198 на корисну модель «Сухе пальне». Відповідно до ухвали Солом’янського районного суду міста Києва було розпочато провадження і розгляд справи тривав майже 5 років. За час розгляду справи було проведено 3 судові експертизи об’єктів інтелектуальної власності і 10 травня 2017 року суддею Лазаренко В.В. було винесено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та стягнення з позивача судових витрат.
Наразі, в електронному реєстрі судових справ міститься резолютивна частина рішення Солом’янського суду міста Києва по справі № 2609/22762/12 від 10.05.2017 року. У вказаному рішенні суддя лише посилається на ст. 209 ЦПК України.
Треба зазначити, що відповідно до вказаної суддею статті 209 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент винесення рішення по справі № 2609/22762/12), у виняткових випадках, залежно від складності справи, складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Тобто, розгляд цивільної справи було закінчено 10.05.2017 року і повний текст рішення суддя зобов’язана була скласти не пізніше 15.05.2017 року. На момент написання цієї публікації (10.01.2018 року) повний текст рішення по цивільній справі № 2609/22762/12 складено не було.
Строки, встановлені ЦПК України, є обов’язковими для суддів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Наразі, суддею Солом’янського районного суду міста Києва Лазаренко В.В. проігноровано встановлений процесуальним законодавством строк на складання повного тексту рішення по цивільній справі, що призводить фактично до позбавлення Позивача права на апеляційне оскарження рішення. Не маючи обґрунтування прийнятого рішення суду по справі, Позивач позбавлений можливості вказати на порушення судом норм матеріального і процесуального права при розгляді справи. Матеріали судової справи не можуть бути передані до суду апеляційної інстанції без наявності повного тексту рішення по справі.
Проаналізувавши матеріали дисциплінарних проваджень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо фактів порушення суддями строків складання повних текстів рішень по справах, можливо дійти висновку, що основною причиною, на яку вказують судді у якості виправдання порушення процесуальних строків, є велике навантаження на суддів. Але, вказаний факт не є достатньою підставою для позбавлення учасника судового процесу права на оскарження рішення суду. При тому, що порушення суддею Лазаренко В.В. строків виготовлення повного тексту судового рішення не є поодиноким, і вказана цивільна справ № 2609/22762/12 наведена лише у якості прикладу недбалості в роботі судді і нехтування суддею норм чинного законодавства України. Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 4.12.2017 року по справі № 3896/2дп/15-17 суддя Лазаренко В.В. вже була притягнута до дисциплінарної відповідальності за зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для його внесення до Реєстру судових рішень.
Систематичний характер порушень суддею Солом’янського районного суду міста Києва Лазаренко В.В. строків складання повного тексту судових рішень спонукає до висновків про загальну недбалість судді в організацію роботи, що призводить до приниження авторитету судової влади України в цілому та негативно впливає на її реформування і створює перешкоди на шляху до гармонізації практики українського судочинства із стандартами судових органів країн Європейського союзу.
Ось така вона, суддя Лазаренко Владлена Володимирівна
