Обов’язком кожного судді є не лише самому не допускати протиправних дій, а й протидіяти відомим йому проявам корупції з боку колег, сприяти формуванню загальної культури нетерпимості до корупції.На цьому наголошено у публічні заяві Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, текст якої затверджено рішенням ВРП.

Публічна заява

Вища рада правосуддя вчергове наголошує, що будь-які прояви корупції у судах є неприпустимими, завдають істотної шкоди авторитету правосуддя та мають призводити до невідворотності покарання всіх винних.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Окремо наголошуємо на обов’язку кожного судді не лише самому не допускати протиправних дій, а й протидіяти відомим йому проявам корупції з боку колег, сприяти формуванню загальної культури нетерпимості до корупції та невідворотності покарання за корупційні дії і протиправне втручання у правосуддя.

Судді повинні уникати позапроцесуального обговорення конкретних справ з учасниками процесів та іншими особами, не допускати будь-яких дій, які можуть розцінюватися як вплив на ухвалення рішення у чиїхось інтересах. У разі виявлення протиправного впливу інших осіб, особливо керівників судів та суддів, на здійснення правосуддя, суддя зобов’язаний не піддаватись такому впливу, вжити рішучих заходів для його припинення та повідомити про це відповідний правоохоронний орган, Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора.

Нагадуємо, що відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 21 (2018) «Про запобігання корупції серед суддів» кожний суддя несе особисту відповідальність не лише за свою поведінку, але й за поведінку судової влади в цілому.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вища рада правосуддя

Джерело