Судді поскаржилися Президенту, що їх цькують у соцмережах і ЗМІ
17.09.2021
У ЗМІ та соцмережах судову гілку влади називають «кланом» і «мафією», несправедливо звинувачують, цькують. Судді вважають це засобом впливу та встановлення контролю над судами і просять сприяти припиненню дезінформації щодо судової влади.
З такою позицією до Президента звернулася Асоціація розвитку суддівського самоврядування України, розмістивши відповідне відкрите звернення на своїй сторінці в Facebook, передає «Закон і Бізнес».
Наводимо повний текст звернення:
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
Асоціації розвитку суддівського самоврядування України до Президента України Володимира Зеленського як Гаранта Конституції України!
«На сьогоднішній день в засобах масової інформації особливо гостро шириться інформаційна компанія, направлена проти третьої гілки влади – судової. Висловлюються огульні несправедливі звинувачення на адресу всіх суддів, узагальнення, цькування, окрема гілка влади принизливо називається «кланом» і «мафією».
Граючи на емоціях, без жодного морального права, в соціальних мережах навіть трагедія – смерть одного з суддів – подається як досягнення «судової реформи» і «очищення» суддівських рядів.
Це свідоме приниження всіх суддів. Про такі речі як честь і гідність взагалі не йдеться.
Як судді ми усвідомлюємо свою високу відповідальність перед суспільством і добровільно погодились на дуже високу публічність, відкрито ведучи сторінки в соціальних мережах. Але в даному випадку обрана риторика вже не сприймається як конструктивна критика, а веде до розпалювання в суспільстві ненависті до суддів.
Цитуючи Олександра Гамільтона в «Федералісті 78», зауважуємо на наступних висловлених в цій статті думках: «… Уважно розглянувши особливості різних гілок влади, стає очевидним, що в уряді, де вони розділені, судова влада через сутність своїх функцій найменше загрожує політичним правам, визначеним конституцією, бо у цієї влади найменші можливості для їх порушення чи обмеження. Президент не тільки розподіляє блага, але і тримає меч співтовариства. Законодавча влада не тільки розпоряджається скарбницею, але і визначає правила, що визначають обов’язки і права кожного громадянина. Судова влада, з іншого боку, не має ніякого впливу ні на меч, ні на скарбницю, не стосується ні сили, ні багатства суспільства і не може приймати рішень, що тягнуть за собою активні дії. Можна справедливо сказати, що ця влада не має ні сили, ані волі – лише виносить судження і в підсумку залежить від допомоги виконавчої влади для втілення їх у життя. Цілком зрозуміло, що судова гілка влади найслабша серед трьох, вона ніколи не зможе успішно напасти на будь-яку з інших двох, і потрібно проявити найбільшу турботу, щоб дати їй можливість захиститися від них. Це так само означає, що, хоча в окремих випадках суди можуть примушувати, від них ніколи не буде походити загроза свободі народу, звісно, поки судова влада по-справжньому відділена від законодавчої і виконавчої. Я згоден, що про свободу не може бути й мови, якщо судова влада не відділена від законодавчої і виконавчої влади. І це доводить, нарешті, що свободі не слід побоюватися судової влади, натомість вона має всі підстави боятися союзу судової та будь-якої з двох інших влад; бо всі наслідки цього союзу позначаться на встановленні залежності першої від останньої, незважаючи на номінальний і уявний розділ; при природній слабкості судової влади вона постійно знаходиться у небезпеці підпорядкування, залякування або впливу рівних їй гілок влад…»
Незалежність судової гілки влади гарантується державою і закріплена в Конституції України.
Так, статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Статтею 126 Конституції України закріплено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України, а вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Метою діяльності нашої Асоціації є захист і зміцнення незалежності судової влади та сприяння становленню в Україні справедливого суду, що фактично перетинається з притаманними Вам функціями Гаранта Конституції України. Натомість останні місяці в засобах масової інформації та соціальних мережах Вас і суддів намагаються протипоставити між собою, розсварити та маніпулятивно звинуватити суддів в тому, що вони опираються обраному Вами курсу на ствердження Верховенства Права, зміцнення незалежного, сильного та справедливого суду.
Просимо Вас, як Гаранта Конституції, навпаки не бачити у суддях ворогів, а захистити нашу незалежність від тиску та намагань встановити над судовою владою контроль.
Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її (пункт 1 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року).
Закон надає кожному судді, який вважає, що його права, передбачені законом, або його власна незалежність чи незалежність судового процесу знаходиться під загрозою або будь-яким чином ігнорується, можливість звернутися з цього приводу до незалежного органу з пропозицією вжити дієвих заходів для виправлення ситуації або запропонувати, яким чином її можливо виправити (пункт 1.4 Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.).
Незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом. Це основний принцип верховенства права (пункт 4 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету
Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів).
Судова влада є одним з трьох основних та рівноцінних стовпів сучасної демократичної держави. Вона відіграє важливу роль та має важливі функції по відношенню до двох інших стовпів. Вона гарантує те, що уряди та адміністрації можуть бути притягнені до відповідальності за свої дії, а стосовно законодавчої гілки влади — бере участь у забезпеченні виконання належним чином уведених у дію законів, а також, тією чи іншою мірою, забезпечуючи їх відповідність Конституції або вищим юридичним актам (наприклад, законодавству Європейського Союзу). Для того, щоб судова влада могла виконувати ці функції, вона повинна бути незалежною від цих органів, що означає її захист від неналежних зв’язків із ними та впливу з їхнього боку. Таким чином, незалежність служить гарантією неупередженості (пункт 11 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів).
Судді є незалежними від виконавчих і законодавчих органів держави (пункт 4 Монреальської універсальної декларації щодо незалежності правосуддя (Перша світова конференція щодо незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 р.).
Представникам інших гілок влади слід утримуватися від будь-яких дій чи заяв, які можуть бути сприйняті як інструмент здійснення тиску на діяльність судових органів чи викликати сумніви щодо їх здатності виконувати свої обов’язки ефективно. Окрім того, необхідно використати можливості нинішньої реформи для зміцнення незалежності судової влади від виконавчої (пункт 47 Доповідь Томаса Хаммарберга, Комісара з прав людини Ради Європи, за результатами його візиту в Україну (19 26 листопада 2011 року), CommDH (2012) 10, 23 лютого 2012 року).
Згідно із Висновком №18 (2015) щодо позиції судової влади та її відносин з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії судова влада є однією з трьох гілок влади демократичної держави. Вони є взаємодоповнюючими, і жодна з них не є “верховною” та не домінує над іншими (пункт 9).
Легітимність судової влади та окремих суддів надається насамперед конституцією кожної з держав-членів, які є демократичними та керуються принципом верховенства права. Конституція утворює судову владу і, таким чином, надає легітимності як усій судовій системі, так і окремим суддям, які здійснюють свої повноваження як її представники (“конституційна легітимність”). Конституційна легітимність окремих суддів, які мають гарантії перебування на посаді, не повинна підриватися заходами законодавчої або виконавчої влади, вжитими внаслідок змін у політиці (пункти 13-15 і 44).
Інші гілки державної влади повинні визнати легітимну конституційну функцію, яку виконує судова влада, і забезпечити надання їй ресурсів, достатніх для виконання нею своїх функцій. Висловлення однією з гілок державної влади аналізу та критики щодо інших гілок державної влади повинно здійснюватися в атмосфері взаємоповаги (пункт 42).
Рішення законодавчої або виконавчої гілок державної влади, які усувають основні гарантії незалежності судової влади, є неприйнятними, навіть якщо вони замасковані (пункт 44).
Правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України вважає, що розгорнута інформаційна компанія в засобах масової інформації та соціальних мережах є засобом впливу та встановлення контролю над судами, тому просимо забезпечити дотримання конституційного принципу незалежності суду і сприяти припиненню дезінформації щодо діяльності суддів і судової влади в цілому».
З повагою Правління АРССУ
