Суд виправдав двох патрульних з Борисполя, які наділи на чоловіка кайданки
21.12.2019
Бориспільський міськрайонний суд Київської області виправдав двох інспекторів патрульної поліції від звинувачень у перевищенні владних повноважень.
Про це стало відомо з вироку від 12 грудня.
У вересні 2016 о 16 годині дня в Борисполі поліцейські побачили біля зупинки громадського транспорту чоловіка і вирішили звинуватити його в адмінправопорушенні, що він п’яним перебуває у громадському місці, чим ображає людську гідність та мораль. Громадянину сказали, що його затримують і він має їхати з патрульними до відділку поліції. Той відмовився і зажадав обгрунтування. Тоді один із патрульних, стоячи за спиною чоловіка, застосував спеціальний прийом боротьби, захват шиї руками та її здушення і за допомогою ваги свого тіла, повалив особу обличчям на асфальт. Після цього патрульні наділи на руки чоловіка кайданки. Пізніше співробітник поліції начебто скоїв службове підроблення, коли вніс неправдиві дані до протоколу про адмінправопорушення.
Чоловік отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми; садна в ділянці обличчя (права щока, ніс перенісся), гематоми та садна в потиличній ділянці, струсу головного мозку; садна в ділянках кистей, підшкірної гематома в ділянці грудної клітини.
В суді обвинувачені вину не визнали. Пояснювали, що бачили біля зупинки групу 4-5 людей, чули лайку і крики, а поряд був неправильно припаркований автомобіль. Поліцейські знизили швидкість і проїжджали повз, спостерігаючи за цими людьми. Тоді потерпілий подивився на них і крикнув, чого вони дивляться. Патрульні зупинилися і підійшли, а потерпілий продовжив зухвало ставити їм запитання, нецензурно вислювлювався і відмовився надавати документи, від нього пахло спиртним. Потерпілого попереджали про застосування фізичної сили у випадку опору. Коли його затримували, то останній, можливо, крутив головою, у зв’язку з чим і отримав подряпини на носі, оскільки на землю його не кидали, а поклали повільно. Чоловік, зі слів патрульного, не втрачав свідомості, а лише робив вигляд, оскільки, коли переставляв ноги, коли його вели до лавки. Побачивши подряпину на носі патрульний нібито одразу викликав швидку. А потерпілий звернувся до знайомих, щоб вони усе знімали на телефон. У лікарні чоловіку надали першу медичну допомогу. Підстав для госпіталізації не було. Проходити огляд на стан сп’яніння він категорично відмовився.
Потерпілий визнав, що у спілкування із поліцейськими він, можливо, себе поводив трохи зухвало, та раз висловився нецензурною лайкою, але це було виключно тому, що вони явно до нього чіплялися та мали упереджене ставлення. За місяць до того він знімав на відео ДТП за участі екіпажу патрульної поліції, тому, вони йому помстилися.
Дослідивши всі докази суд дійшов висновку, що в діях обвинувачених не вбачається складу злочину.
Обвинувальний акт складений та підписаний прокурором групи прокурорів регіональної прокуратури Київської області Чуйковим В.С. При цьому у формулюванні обвинувачення йдеться про «перевищення владних повноважень». Таке формулювання, є неправильним, оскільки не відповідає диспозиції ч. 2 ст.365 ККУ – перевищення влади або перевищення службових повноважень. Відтак діям обвинувачених дана неправильна та некоректна правова кваліфікація.
Крім того, під час судового розгляду не встановлено, що обвинувачені вчинили дії, які б свідчили про перевищення ними влади, як працівника поліції, чи службових повноважень, у зв’язку з виконанням функцій по охороні громадського порядку та припинення правопорушень. Прокурор не послалася на конкретні пункти посадової інструкції поліцейського патрульної поліції. Це, в свою чергу, позбавило суд можливості порівняти вчинені дії з компетенцією конкретної службової особи з метою встановлення в таких діях складу злочину.
Для застосування ст. 365 необхідно, щоб дії винної службової особи були зумовлені її службовим становищем і перебували у зв’язку із службовими повноваженнями щодо потерпілого. За відсутності такого зв’язку дії винного підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров’я особи, власності, громадського порядку та моральності тощо.
Суд зазначає, що самостійне визначення судом правової кваліфікації дій обвинувачених є недопустимим, оскільки буде очевидно свідчити про необ’єктивність суду, упередженість, заінтересованість в результатах провадження. Відтак суд зобов’язаний ухвалити вирок за інкримінований обвинуваченим злочин, який зазначений у обвинувальному акті, проте лише виправдувальний.
Всі свідки в ході судового розгляду показали, що працівники патрульної поліції чіплялися та упереджено ставилися до потерпілого. Але з записів нагрудних камери поліції і телефону потерпілого встановлено протилежне, що саме останній проявляв зневажливе ставлення до працівників поліції і не виконував їх законних вимог. Суд вирішив, що свідки дали неправдиві показання, тому що перебувають із потерпілим у товариських стосунках.
Суд дійшов висновку, що підставою для застосування поліцейськими примусу була поведінка самого потерпілого, який поводив себе провокуюче, виражаючи зухвале та зневажливе ставлення до працівників поліції, які були при виконання службових обов’язків, що супроводжувалося висловленням в їх бік нецензурної лексики. Тому суд вважає, що дії патрульних не виходили за межі їх повноважень.
Сторона обвинувачення також посилалась на рішення суду, яким в грудні 2016 скасовано постанову про притягнення потерпілого до адмінвідповідальності за перебування у громадському місці в стані алкогольного сп’яніння. Суд скасував її за відсутністю ознак порушення. Так на підтвердження алкоголього сп’янінні подавалася тільки довідка з лікарні, куди із забоєм грудини і садном носа доставили чоловіка. У довідці з лікарні написано, що у чоловіка була підозра на алкогольне сп’яніння. Але подальшого медичного обстеження не проводилось. Крім того, суд зазначав, що на відеозаписі зафіксовано, що чоловік тільки один раз під час спілкування з працівниками поліції вжив нецензурну лайку і після зауваження більше не повторювався, що не створює складу адміністративного правопорушення.
Але у кримінальній справі таке рішення не стало доказом. На думку суду, скасована постанова не має відношення до кримінального провадження, оскільки в обвинуваченні про неї не йдеться.
У матеріалах кримінальної справи відсутні докази, що чоловік не був п’яний. Навпаки із відеозаписів, на думку суду, вбачається, що поведінка і зовнішній вигляд могли свідчити про протилежне. Від перевірки на вживання алкоголю чоловік відмовлявся, тому патрульні покладалися лише на власні спостереження і пред’являли законні вимоги. Крім того, суд відзначає, що чоловік не сильно постраждав, що видно на відео і було підтверджено при огляді в лікарні, куди його забрали за власним бажанням.
