НОВИНИ

01.03.2024

29.02.2024

28.02.2024

27.02.2024

26.02.2024

23.02.2024

22.02.2024

21.02.2024

20.02.2024

РУБРИКАТОР

Справу судді щодо недекларування через релігійні переконання повернули на новий розгляд

14.12.2023

Об’єднана палата ККС ВС скасувала ухвалу АП ВАКС і призначила новий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням судді Олександри Брагіної, яка відмовилась подавати електронну декларацію через релігійні переконання. Про це інформує  НАЗК.Таким чином, АП ВАКС має повторно розглянути справу із врахуванням висновків касаційної інстанції.

Раніше АП ВАКС скасувала обвинувальний вирок ВАКС щодо О.Брагіної у вчиненні кримінального проступку. Цю ухвалу прокурор оскаржив у кримінальному провадженні в касаційному суді.

4 грудня 2023 року, під час розгляду справи, Об’єднана палата ККС ВС встановила, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у діях судді складу кримінального правопорушення є передчасним. Зокрема, АП ВАКС не врахувала, що О.Брагіна, складаючи присягу судді, добровільно взяла на себе обмеження, пов’язані з виконанням професійних обов’язків та додаткові правові обтяження.

Суддя О.Брагіна надіслала до НАЗК паперову декларацію за 2020 рік, пояснивши, що декларацію в електронному вигляді вона не може подати через свої нібито «релігійні переконання». За її поясненнями, релігія не дозволяє їй використовувати електронний цифровий підпис, а відповідно – подати декларацію в електронному вигляді.

НАЗК відмовилося прийняти паперову декларацію, а відповідні матеріали передало до НАБУ для подальшого розслідування. Згодом САП та НАБУ повідомили судді про підозру.

У НАЗК зауважують, що у Конституції України вказано, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань (ч. 4 ст. 35), у тому числі встановлених законом «Про запобігання корупції», який серед іншого передбачає обов’язок посадовців (в тому числі суддів), подавати декларацію щорічно (ст. 45).

Будь-який приватний інтерес судді, в тому числі щодо віросповідання, не може впливати на суспільний інтерес на рівні держави. Високі вимоги до статусу судді встановлені законом «Про судоустрій та статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів та іншими нормативно-правовими актами.

Джерело

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"