Справа “Сітневський та Чайковський проти України” – порушення права на справедливий суд українськими судами
02.12.2016
10 листопада 2016 року, Європейський Суд виніс рішення по справі «Сітневський та Чайковський проти України», яка підтримувалася Харківською правозахисною групою. Інтереси Заявників представляли Михайло Тарахкало та Яна Заїкіна.
Заявники скаржилися на те, що кримінальна справа за їх обвинуваченням розглядалася у національних інстанціях необґрунтовано довго. Також вони стверджували, що принцип справедливого судового розгляду був порушений, оскільки українські суди спиралися на показання, від яких Заявники та їх співучасники пізніше відмовилися. Ключові свідки, до того ж, не давали показання в суді. Крім того, перший Заявник заявляв, що він не мав достатніх можливостей для підготовки свого захисту і що його право на юридичну допомогу була порушено.
Суть кримінальної справи була у наступному. Заявники та декілька їх співучасників були звинувачені у створенні озброєної банди, яка вчинила ряд нападів у чотирьох областях України. І перший, і другий Заявники були спочатку допитані у якості свідків без участі адвоката, а вже потім їх процесуальний статус змінився на підозрюваних у вчиненні злочину. Обидвом Заявникам обрали запобіжний засіб у вигляді тримання під вартою.
Суд прийшов до висновку, що Уряд не зміг переконливо продемонструвати, чому у виняткових випадках і в конкретних обставинах справи, було накладено обмеження на доступ Заявників до юридичної допомоги на стадії досудового розслідування. Це стало достатньою підставою для висновку, що мало місце порушення статті 6 §§ 1 і 3 (с) Конвенції щодо першого Заявника. У світлі цього висновку Суд вирішив не розглядати питання, чи було порушено право першого Заявника на юридичну допомогу на наступних етапах розслідування.
Європейський Суд, дослідивши позиції, що були представлені сторонами, дійшов до висновку, що у даній справі мало місце порушення статті 6 §§ 1 і 3 (с) та (d) Конвенції на рахунок долучення до матеріалів справи неперевірених заяв осіб, що стверджували, що Заявники вчиняли злочини, та покладення їх в доказову базу, на підставі якої було винесено вирок. До того ж, Заявники мають право на перегляд вироків, що були винесені з порушеннями статті 6 Конвенції.
