Кабінет Міністрів 1 квітня зменшив видатки на суди. 1,5 млрд забрали із програми забезпечення роботи місцевих судів та судів апеляційної інстанції. З урахуванням попереднього зменшення загалом скорочення сягає біля 2 млрд грн.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що змінами до бюджету «зменшено видатки на суддів», однак насправді йдеться про правосуддя. А саме – про заробітні плати працівників апаратів судів, тобто, канцелярії, секретарів судових засідань, працівників архіву, які у зоні бойових дій мають забезпечувати передачу справ до інших судів, і які й до війни отримували подекуди 5-6 тисяч грн. Вже зараз у судах шукають на роботу працівників апарату на посадовий оклад 4400 грн.

Також йдеться про комунальні послуги та видатки на інформаційно-технічне забезпечення. Від фінансування цього залежить, чи зможете ви подати матеріали до суду та отримати врешті судове рішення по своїй справі.

Як відомо, судді отримують не зарплату, а суддівську винагороду, яка гарантується державою, і регулюється окремим законодавством. Розмір суддівської винагороди не може бути зменшено без внесення змін до профільного Закону «Про судоустрій та статус суддів». Наразі судді добровільно відраховують частку своєї винагороди на потреби оборони країни, але таке рішення прийнято не скрізь.

«ВС перераховує 60% заробітної плати на потреби ЗСУ, апеляційні суди – 50%, перша інстанція – 40%. Це у тих регіонах, які не були зруйновані окупантами.

На жаль, у першій інстанції є випадки відмови. Працюємо над тим, щоб усі суди з відносно спокійних регіонів підтримали нашу ініціативу», – зауважив Всеволод Князєв в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».

 Таким чином, скорочення боляче вдарить саме по працівниках апарату. Нагадаємо, що під час авіаудару по будівлі Господарського суду Миколаївської області двоє працівниць суду загинули, одній довелося ампутувати ногу. Вони прийшли на роботу впорядковувати архів.

 Як зазначив під час онлайн-заходу голова Верховного Суду Всеволод Князєв, через скорочення видатків на суди з фонду зарплати працівників апарату може бути знято значну частину. Прогнозувати, скільки людей залишиться працювати після цього у судах, наразі важко.

 Виникає і велике питання, як забезпечувати організацію правосуддя. Наприклад, у багатьох судах зараз елементарно немає паперу (його не просто бракує, а немає), засобів для роздрукування.

Через несплату послуг зв’язку, в судах вимкнено стаціонарні телефони, тож дізнатися про долю своєї справи дуже важко.

 Окрім того, чимало судів, що знаходилися у зоні бойових дій, розграбовані – з приміщень судів викрали системи відеоконференцзв’язку, комп’ютери тощо. Коштів на їх відновлення у бюджеті також немає.

 «Проблеми існують. Щодо деяких судів вони дуже серйозні. Наприклад, зараз ми бачимо, що у більшості судів на деокупованих територіях немає меблів і техніки. Це все окупантами було розграбовано. І навіть якщо приміщення судів не зазнали значних пошкоджень, роботу суду не виходить швидко відновити через відсутність грошей на закупівлю всього того, що було вкрадено.

В інших судах проблеми з фінансуванням впливають на можливості суду відправляти судову кореспонденцію, сплачувати за інтернет, за комунальні послуги тощо. З цими проблемами суди стикаються вже третій рік, але зараз вони ще більш критичні», – зауважив Всеволод Князєв в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».

 Забезпечення в Україні розбудови електронного правосуддя, що дозволить проводити засідання дистанційно, також доведеться поставити на довгу паузу.

Звісно, жалітися зараз не час, зазначає голова ВС.

Разом із тим, додамо, що рано чи пізно із цими проблемами може стикнутися кожний, хто вирішить звернутися до суду за захистом своїх прав.

Наразі керівники судової влади намагаються залучити допомогу міжнародних партнерів для відновлення матеріально-технічної бази судів, що постраждали внаслідок бойових дій.

Наталья Мамченко