Прокурор хотів “купити” посаду в НАБУ за 10 тисяч доларів, а отримав два роки за гратами
12.10.2020
У лютому 2016 року НАБУ та САП затримали прокурора Генеральної прокуратури України Олександра Матюшка, який пропонував 10 тисяч доларів США хабара членам конкурсної комісії. За ці гроші він хотів працевлаштуватися на посаду керівника або заступника керівника підрозділу детективів НАБУ.
Обвинувачений працював в органах прокуратури з 2004 року. З 2013 року працював прокурором у Генеральній прокуратурі України. У листопаді 2015 року він брав участь у відкритому конкурсі на зайняття посад у САП і був допущений конкурсною комісією до участі у співбесіді, однак на посаду так і не потрапив.
Паралельно із цим він вирішив спробувати свої сили на конкурсі в НАБУ. Перша спроба виявилася невдалою – Матюшко навіть не зміг здати General skill test (тест загальних здібностей). Під час другої спроби обвинувачений захотів “перестрахуватися” перед співбесідою і запропонував хабар члену конкурсної комісії.
Затримали Матюшка завдяки активній участі члена «Автомайдану» Олексія Гриценка, який тоді входив до складу Ради громадського контролю при НАБУ, та Євгена Шевченка (заявника у справі, залегендованого як Олександр Голобородько).
Із допиту Євгена Шевченка під час одного із судових засідань у справі (за матеріалами видання “Судовий репортер”):
Познайомилися ми десь на початку січня 2016-го, можливо… Точно не пам’ятаю. Матюшко під’їхав на Фольксвагені Пассат стріблястого кольору. Я сів до нього в машину, познайомились. Спитав, чи можу я бути чимось корисним. Матюшко сказав, що хоче пройти конкурс і готовий за це заплатити 10 тисяч доларів… 5 тисяч доларів, якщо він стане на посаду детектива і 10 тисяч доларів, якщо займе якусь керівну посаду… Ну і… Мені, шо тут було розмишляти. В мене думки були такі: якби, наприклад, Матюшко сказав: я хочу потрапити в НАБУ, щоб боротися з корупцією, проходжу конкурс, але хвилююсь з якихось причин, прошу замовити за мене слово, можливо такі питання вирішувались раніше за гроші, але, розумієш, я проти корупції, проти хабарництва, я не можу віддячити грошима, заплатити хабар за цю посаду… Я б зв’язався з ким я знав і сказав би, що є така особа і вона не хоче пропонувати хабар, тому що сподівається боротися з корупцією. А коли людина, навпаки. пропонувала гроші… В мене тоді, наприклад, були дуже великі сподівання на НАБУ. Я розумів, що інші правоохоронні органи лишились тими, які були, повністю корумпованими. Сподівався, що люди, які йдуть в НАБУ, будуть боротися з корупцією і не будуть продавати справи. Тому не бачив для себе іншого шляху, ніж повідомити про цю пропозицію, про цю ситуацію.
Пізніше Матюшко зустрівся з Олексієм Гриценком, який входив до першої конкурсної комісії по відбору детективів. На той час Гриценко вже написав заяву в НАБУ і підписав угоду про негласне співробітництво з метою фіксації злочину. На цій зустрічі, яка записувалася на приховану відеокамеру, Матюшко підтвердив намір надати неправомірну вигоду:
Матюшко: Что б я хотел, это начальник, зам или САП.
Гриценко: Мне надо понимать твои возможности.
Матюшко: Я бы хотел услышать насчет… Я честно скажу, я не обладаю, простой человек… Посильно, что-то надо. Вопросы к вам.
Гриценко: У нас в этой структуре не поставлена система. Нужно идти и разговаривать. Есть отношения с людьми.
Матюшко: Если меня поддержит организация. Не из-за того, что… А из-за того, что у меня есть досвід… Я рассчитываю, что это будет команда… Сколько людей… У меня финансов особых нету…
Гриценко: Жду предложений, ты ж понимаешь, не это самое…
Матюшко: В САП я готов, например рядовая посада – 5. Если это будет на керівника – 10.
Гриценко: По начальнику, я думаю, нужно будет раза в полтора больше. Надо, чтоб было три голоса, кроме этого самого, понимаешь, да?! И в формуле это надо частично вперед, частично потом. Чтобы люди понимали, что делают. И решение нужно принять как можно быстрее, потому что их всего три и там очередь уже большая. Подумай, скажешь и надо стартовать.
Матюшко: Мы начнем двигаться… 15-20. Есть. Я приношу и все.
Гриценко: Когда?
Матюшко: Я готов по факту, сразу.
Під час допиту в суді Матюшко недолуго намагався пояснити зустріч з Гриценком (за матеріалами видання “Судовий репортер”):
«Гриценко цілеспрямовано з метою провокації у розмові переходить до питання коштів, тіпа в ракурсі розпитування мене про заробітну плату. Я називаю суми. Далі одразу повідомляє, що мої документи… А я подав не пам’ятаю на скільки посад. Точно на начальника відділу, заступника і, може детектива… Він повідомляє, що начальника відділу і заступника відділу вони згубили… Згубили чи немає документів… Почтою направляв і одні прийшли, а других немає… «Три посади осталось, очередь стоит, ты должен что-то думать». І починає всякі провокаційні питання. «Ты должен решать для себя, я за тебя не решу, жду предложений». Я в це момент розумію, що переді мною сидить шахрай, який щось від мене вимагає. Я намагаюсь зрозуміти, що він від мене хоче. Шо нада, не пойму. «Понимаешь, там три члена комиссии». Це громадські активісти. Він не повідомляє, що він когось там знає, що він член комісії… Нічого не пропонує, не обіцяє. Я, відповідно, його не прошу. Але коли я зрозумів, що переді мною знаходиться шахрай, я відмотую назад і дивлюся, як вів себе цей Шевченко. Дзвонив, що він із Шабуніним, а приїхав без Шабуніна… Потім обманним путьом заманив до Гриценка. Розігрують мене, получається. Хочуть щось отримать. Що саме не повідомляють. Я намагаюсь довідатися. Але розумію, що батько Гриценка в партії «Громадянська позиція», де в першій п’ятірці Шабунін. Тобто вони спілкуються. З метою, щоб уникнути для себе негативних наслідків у вигляді свого оговору, щоб вони мене не чорнили, не паплюжили і не позбавили можливості в подальшому нормально проходити конкурс… В мене одна мета – припинити розмову з цими шахраями, ретіруватися від них толерантно… І я починаю погоджуватися там на якісь їхні факти, не знаю… Але він вимагає: скажи, що ти можеш предложить, що ти хочеш. І я думаю, що тобі запропонувати, шахраю?! Я каждий день проходжу мимо метро Хрещатик і партію «5.10». Там літери такі здоровезні, почті на всю стіну. Я фотографію суду надав. Я йому не в розумінні коштів, ні будь-чого… повідомляю: «5.10»… Про будь-які кошти мова не велася. Я нічого не говорив, нічого не обіцяв. Він так само нічого не пропонував»
На суді Матюшко свою вину не визнав, заявив, що ніякого злочину не вчинив і вважає все провокацією. Однак його слова спростовуються обставинами справи та наявними у ній доказами. Зокрема, суд встановив відсутність “матеріальних критеріїв провокації” (пасток) і визначив, що активних дій зі сторони членів конкурсної комісії Гриценка або Шабуніна чи НАБУ не було.
Операцію із затримання детективи проводили у приміщенні Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. Саме тут відбувалося тестування на знання законодавства.
А ось пояснення Матюшка з приводу свого затримання (за матеріалами видання “Судовий репортер”):
Холодницькому показали відеозапис, де я називаю його профаном, що він справу ніколи не держав… Це відповідає дійсності. Людина працювала завхозом перед тим. Він дав вказівку мене затримати. Це все з метою особистої помсти. Мене затримано 17 лютого, після мого Дня народження. Детективи хотіли затримати в День народження. Приїхали в Верховний суд. Але я відмітив День народження, чаю попили і в 3 годині поїхав. Хотіли в День народження, публічно провести арешт як великого злочинця. Але їм не вдалося. Мене затримали під час здачі екзаменів в Інституті Шевченка, проходження конкурсу. Там ніяких службових осіб не було. Розпіарили, що я з чемоданом коштів пройшов… 16 був День народження, я не святкував, бо здавав на другий день екзамен. На 17 запросив всіх друзів, найнятий був ресторан. Слухали ж розмови. Вони мене затримали, що я збираюсь кудись тікати.
Після допиту Матюшка у суді прокурори вирішили уточнити обсяг обвинувачення і змінити правову кваліфікацію із ч.4 ст.369 Кримінального кодексу (від 5 до 10 років з конфіскацією) на ч.1 ст.369 (від 2 до 4 років без конфіскації), оскільки неправомірну вигоду пропонували членам конкурсної комісії, а не службовим особам НАБУ.
Прокурори скерували обвинувальний акт в Голосіївський райсуд Києва ще у березні 2016 року. Однак за 3,5 роки там так і не змогли завершити судовий розгляд. Тому справу перенаправили у Вищий антикорупційний суд для нового розгляду. Суддям ВАКС знадобилося всього 10 місяців для того, аби ухвалити вирок.
Санкція статті, яку остаточно інкримінували Матюшку після зміненого обвинувачення (пропозиція неправомірної вигоди), передбачала один із таких видів покарань:
1. Штраф від 8 500 до 12 750 грн;
2. Обмеженням волі на строк від 2 до 4 років;
3. Позбавленням волі на строк від 2 до 4 років.
Прокурор просив визнати Матюшка винним і призначити йому 4 роки позбавлення волі. Також прокурор просив суд змінити запобіжний із застави на тримання під вартою.
В результаті судді призначили Матюшку 2 роки позбавлення волі, а також зарахували в частину призначеного покарання перебування під вартою з 17.02.2016 по 20.02.2016. Запобіжний захід у вигляді застави залишається в силі, оскільки поки що не пройшов строк на апеляційне оскарження.
