Поліцейський не може відмовитися від тесту на алкоголь – постанова Верховного Суду
27.09.2019
Відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння дискредитує звання поліцейського. Такий висновок зробив ВС в постанові №806/2555/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
17 липня 2019 року м.Київ №806/2555/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого — ГУБСЬКОЇ О.А.,
суддів: БІЛАК М.В., КАЛАШНІКОВОЇ О.В. —
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу за позовом Особи 1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ГУ НП на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6.11.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018.
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ НП, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 29.08.2017 №1071 та наказ «По особовому складу» від 31.08.2017 №166 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції; поновити його на службі в поліції на посаді начальника відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП з 1.09.2017; стягнути з ГУ НП на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що службове розслідування було проведено поверхово та без врахування судового рішення, яке набрало законної сили, а тому оскаржувані накази підлягають скасуванню.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач із 1.09.2003 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України, з 1.04.2017 працював на посаді начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП в Житомирській області.
4. ГУ НП 20.08.2017 видано наказ «Про призначення та проведення службового розслідування» №686 щодо майора поліції Особи 1. Підставою для проведення службового розслідування стало отримання УКЗ ГУНП інформації про складання адміністративних матеріалів щодо нього.
5. У ході службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема складення 20.08.2017 протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 КпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а також складення щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП. Передумовою оформлення протоколів про адміністративні правопорушення було зупинення у зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху транспортного засобу по вул.Перемоги в м.Житомирі, яким керував позивач, відмова останнього пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціального технічного приладу — газоаналізатора «Drager Alkotest» на місці зупинки транспортного засобу та неможливість встановити стан алкогольного сп’яніння у зв’язку з його відмовою проходити медогляд в обласному наркологічному диспансері Житомирської обласної ради.
6. У висновку від 28.08.2017 про результати службового розслідування зазначено, що вказана подія 20.08.2017 стала можливою через особисту недисциплінованість, негативні особисті якості майора поліції Особи 1, невиявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов’язків поліцейського в частині неухильного дотримання Конституції, законів, інших нормативно-правових актів та присяги поліцейського.
7. Наказом від 29.08.2017 №1071 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
7.1. Наказом від 31.08.2017 №166 о/с позивача звільнено зі служби у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Постановою ЖОАС від 6.11.2017, залишеною без змін постановою ЖААС від 18.04.2018, позов задоволено.
8.1. Визнано протиправним та скасовано наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 29.08.2017 №1071 начальника відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП майора поліції Особи 1.
8.2. Визнано протиправним та скасовано наказ від 31.08.2017 №166 о/с в частині звільнення зі служби в поліції начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП майора поліції Особи 1.
8.3. Поновлено Особу 1 (0069285) на службі в поліції на посаді начальника відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого управління ГУ НП з 1.09.2017.
8.4. Стягнуто з ГУ НП на користь Особи 1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1.09.2017 до 6.11.2017 у розмірі 25936,37 грн.
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
10. Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій не врахували встановленого службовим розслідуванням факту вчинення позивачем дій, що дискредитують звання рядового і начальницького складу та є підставою для звільнення з органів внутрішніх справ, а саме: відмова від проходження медичного огляду за наявності у нього визначеного законом обов’язку його пройти у ситуації, що склалася, а також порушення ПДР. Факт вчинення правопорушення за ст.122 КпАП позивач визнав. Факт відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння не спростував <…>.
VI. Позиція Верховного Суду
23. У цій справі встановлено, що наказом від 20.08.2017 №686 призначено проведення службового розслідування за фактом складання 20.08.2017 адміністративних протоколів стосовно позивача.
24. В ході службового розслідування було відібрано пояснення у патрульних поліцейських, які складали адміністративні матеріали стосовно позивача та пояснення позивача.
25. З пояснень представника відповідача судом першої інстанції встановлено, що позивач в присутності лікаря-нарколога Житомирського обласного наркологічного диспансеру відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння, 21.08.2017 за вих. №2634/12/01-2017 Управлінням кадрового забезпечення ГУ НП в Житомирській області було направлено запит на ім’я головного лікаря Житомирського обласного наркологічного диспансеру з проханням повідомити про результати токсикологічного дослідження крові, відібраної медичними працівниками 20.08.2017 у позивача на вміст алкоголю. Доказів отримання відповіді на зазначений запит від 21.08.2017 представником відповідача до суду не надано.
26. За змістом висновку про результати службового розслідування щодо позивача, особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ним дисциплінарного проступку, про що свідчать протоколи про адміністративні правопорушення, за результатами розгляду одного з яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а також пояснення інспекторів, які склали вказаний протокол.
27. Отже, ВС констатує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв’язку між ним і дією порушника дисципліни.
28. Однак суди попередніх інстанцій не врахували вказаного та, зокрема, того, що службове розслідування було проведено саме за фактом складання стосовно позивача протоколів про адміністративне правопорушення, а не за фактом доведення вини останнього у вчиненні цих порушень. При цьому суди не врахували, що за порушення, передбачене ст.122 КпАП, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, позивач визнав факт вчинення ним цього правопорушення.
29. Що стосується протоколу за ст.130 КпАП, то суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки його змісту, оскільки вказаний протокол складено у зв’язку з відмовою позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, а не у зв’язку з доведеним фактом перебування останнього в такому стані. Зазначеною статтею передбачено альтернативні склади правопорушень, за які за нею може наставати відповідальність.
30. Отже, в цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.
31. Як вбачається з постанови Богунського районного суду м.Житомира від 28.08.2017 у справі №295/9369/17 провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, однак суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що, за змістом цієї постанови, досліджувалося питання встановлення факту перебування позивача у стані алкогольного сп’яніння, а не факт відмови позивача від проходження медичного огляду на встановлення стану сп’яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення за ст.130 КпАП.
За таких обставин ВС зазначає, що постанова Богунського райсуду від 28.08.2017 у справі №295/9369/17 не є доказом у цій справі в розумінні положень ст.70 КАС (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції), оскільки не містить інформації щодо предмета доказування, а саме — факту відмови позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння.
32. Натомість така відмова позивача підтверджена іншими наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а також не заперечувалась позивачем.
33. Також Верховний Суд зазначає, що закриття провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП не спростовує факту вчинення ним такої поведінки, у результаті якої працівники поліції стосовно нього склали вказані протоколи, та факту притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 КпАП.
34. Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (Національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їхніх працівників у очах громадськості та є несумісною із подальшим проходженням служби.
35. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та органи внутрішніх справ, пов’язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред’являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
36. Відповідно до ст.2 статуту дисциплінарний проступок — це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
37. Пунктами 1, 2 ст.18 закону «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов’язаний неухильно дотримуватися положень Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва.
38. За ст.19 закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом НП, що затверджується законом.
39. Відповідно до ст.64 закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов’язки».
40. З урахуванням викладеного ВС установив, що позивач своїми діями порушив закон «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, Присягу на вірність Українському народові, правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС від 9.11.2016 №1179.
41. Отже, в цьому випадку позивач вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.
42. При цьому ВС відхиляє доводи позивача про протиправність його звільнення через недоведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, які помилково визнані обґрунтованими судами попередніх інстанцій, оскільки непритягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники внутрішніх справ власним прикладом та поведінкою зобов’язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
43. Таким чином, помилковими є висновки судів, що сам по собі факт складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КпАП не свідчить про доведеність вини позивача у вчиненні дисциплінарного порушення.
44. Що стосується висновку судів про те, що службове розслідування закінчено на 5 днів пізніше від встановленого законодавством строку, то Суд вказує, що в ході такого розслідування належним чином та відповідно до норм чинного законодавства встановлено всі обставини щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку та підтверджено наявними у справі доказами, а сам лише факт закінчення цієї процедури із запізненням не може бути безумовною підставою для визнання цих висновків недійсними та визнання неправомірними наказів, що видані на його підставі.
45. Вказаних обставин позивач не спростував.
46. У правовідносинах, що виникли між сторонами, суду належить встановити обставини на підставі матеріалів службового розслідування і перевірити дотримання відповідачем норм чинного законодавства, що регулює питання притягнення до дисциплінарної відповідальності за дискредитацію звання працівника органів внутрішніх справ.
47. Враховуючи встановлений факт вчинення позивачем такого проступку, ВС вважає правомірними та обґрунтованими спірні накази та, відповідно, відсутніми підстави для їх скасування та задоволення позовних вимог.
48. Інші вимоги позову не підлягають задоволенню як похідні.
49. Отже, задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
50. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих ст.349 КАС, ВС вважає необхідним скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні адміністративного позову.
VII. Судові витрати
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись стст.3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС, ВС
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6.11.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 задовольнити.
2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6.11.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 скасувати.
3. У задоволенні адміністративного позову Особи 1 до ГУ НП про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
