Парламент схвалив закон про запуск судової реформи з нормами, які критикували правозахисники
04.10.2017
Після трьох тижнів розгляду поправок парламент ухвалив в другому читанні та в цілому проект змін до низки кодексів, які дають старт судовій реформі.
За законопроект №6232 проголосували 234 народних депутатів.
“Таким чином ми завершили тритижневе обговорення цього законопроекту. Це найдовший законопроект в історії українського парламенту”, — сказав голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Деякі народні депутати заявили про кнопкодавство при голосуванні законопроекту.
Під час обговорення документу з різкою критикою виступили фракції “Батьківщини” та “Самопомочі”.
Документ вносить зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законів. За задумом президента України, внесені у процесуальні кодекси поправки мають відповідати раніше схваленим основних законів судової реформи.
Окрім того, зміни до кодексів мають запустити оновлений Верховний Суд України. Ця судова інстанція стає єдиним в Україні касаційним органом.
Вища кваліфікаційна комісія суддів відібрала першу частину суддів Верховного Суду. Після розгляду кандидатів у Вищій раді правосуддя вони чекають призначення президентом. Хоча активісти та Громадська рада доброчесності різко розкритикувала частину обраних на конкурсі кандидатів. Напередодні голосування Центр політико-правових реформ закликав президента України Петра Порошенка розпочати міжнародний аудит процедури відбору суддів нового Верховного Суду. Експерти Центру вказують на низку фактів, які підривають довіру до чесності конкурсу.
За повідомленням ВВС Україна, фракції “Батьківщини” та “Самопоміч” критикували цей проект і протягом трьох пленарних тижнів вимагали розгляду кількох тисяч поправок до документу.
На думку депутатів від опозиції, документ посилює вплив президента на судову систему України.
Також в опозиції вважають, що не можна було об’єднувати зміни у низку кодексів єдиним документом.
Натомість у провладних фракціях вважають, що ухвалення закону є останнім бар’єром на шляху запуску судової реформи.
Раніше президентський законопроект розкритикували українські правозахисники, адвокати та журналісти. Вони переконані, що документ зменшить гласність в судах.
БІЛЬШЕ про те, як документ зменшить відкритість українских судів у матеріалі Миколи Мирного “Навіщо судді й адміністрація президента хочуть знизити гласність у судах?”
Як повідомляє Судово-юридична газета, напередодні голосування глава Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич озвучив компромісне рішення для прийняття законопроекту
Комітет запропонував виключити всі спірні питання, які стосуються гласності судів. Зокрема, виключаються формулювання, що зйомка і запис може проводитися “за наявності вільних місць”, а “суд може визначити місце, з якого буде проводитися фото і відеозапис”.
Окрім цього, виключені формулювання про те, що “якщо суд вирішить, що фото- і відеозйомка або онлайн трансляція може перешкодити ходу засідання, суд може заборонити або обмежити їх проведення”. Але наразі на сторінці Верховної Ради оприлюдений законопроект з розкритикованими правозахисниками нормами у частині відкритості судів.
Головне науково-експертне управління парламенту вважає, що законопроект спрямований на обмеження кола справ, які підпадають під касацію. А це звужує конституційні права суб’єктів судових рішень і може привести до значного збільшення кількості випадків оскарження судових рішень національних судів у Європейському суді з прав людини.
Парламент ухвалив документ із правкою депутата-“радикала” Андрія Лозового до статті 219 Кримінального процесуального кодексу. У разі підпису президентом закону початком строку досудового розслідування вважатиметься не момент повідомлення про підозру, а момент реєстрації інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
“Це зменшить строки розслідування з 2, 3, 5, 10 чи 15 років до 3 чи 6 місяців. Таким чином, кількість відмов у початку розслідування при неочевидних злочинах значно збільшиться, оскільки правоохоронці не братимуть на себе відповідальність розслідувати ці злочини так швидко”, – написала народна депутатка з фракції “Батьківщина” на своїй сторінці у Facebook Олена Шкрум.
Вона переконана, що ці зміни унеможливлять ефективну роботу НАБУ та розслідування “справ Майдану” і справ щодо злочинів колишніх високопосадовців.
“Зміни до статей 242-244, 332 КПК передбачають, що тепер тільки суд зможе призначати експертизу. Це означає, що сторона захисту позбавляється свого права залучати експертів на договірних засадах, а сторона обвинувачення буде змушена чекати на дозвіл суду, щоб провести експертизу. Такий крок є порушенням принципу змагальності”, — додає вона .
Крім того, за її словами, Андрій Лозовой вніс зміни до статей 303, 307. Вони повертають до життя норми КПК 1960 року щодо можливості оскарження до слідчого судді рішення (повідомлення) про підозру.
“Такий крок дозволить судам блокувати будь-яке кримінальне розслідування. Ця норма породить нові корупційні ризики при розслідуванні кримінальних проваджень”, — наголошує Шкрум.
БІЛЬШЕ про небезпечні зміни у кодексах у блозі експерта Центру політико-правових реформ Романа Банчука — “Як депутати залишатимуться безкарними: Рецепт від Радикальної партії”
Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцезнаходження або роботи якої невідоме, викликатимуть до суду через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади.
Законопроект передбачає перегляд ставок судового збору.
Окрім цього, документ міститить норми, згідно з якими вводиться “електронний суд”, що передбачає функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Однак у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради вважають, що “пропозиція законопроекту щодо створення так званого “електронного суду” потребує більш ґрунтовного вивчення і наразі видається передчасною”.
