Особа не може бути покарана за “нетверезе водіння”, якщо вона діяла через крайню необхідність
10.10.2023
Полтавський апеляційний суд вказав, за якої умови громадянин, який скоїв правопорушення, передбачене статтею 130 (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння) Кодексу про адміністративні правопорушення, може уникнути відповідальності.
У вересні 2023 року апеляційний суд розглянув справу Володимира Г., якого у серпі 2022 року (тобто, більше ніж рік тому) Миргородський міськрайонний суд Полтавської області позбавив строком на 1 рік права на керування транспортними засобами зі стягненням штрафу у розмірі 17 тис. гривень.
Як зазначено у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, 17 липня 2022 року у місті Миргород, під час дії комендантської години, поліцейські зупинили автомобіль ВАЗ 21063, яким керував Володимир Г. Огляд на стан алкогольного сп’яніння, що був проведений на місці події, показав досить серйозне перевищення норми – 1,46% проміле. Відтак, на Володимира Г. був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водій з протоколом поліції, а також з рішенням суду першої інстанції, не погодився.
В апеляційній скарзі Володимир Г. вказав, що 17 липня 2022 року він діяв у стані крайньої необхідності, оскільки змушений був їхати на прохання знайомої до її хворої матері, яка потребувала невідкладної допомоги, оскільки їй необхідно було зробити ін`єкцію для відновлення артеріального тиску, що й змусило його під час комендантської години керувати автомобілем в стані сп`яніння.
Водій зазначив, що 17 липня минулого року у нього просто не було іншого варіанту допомоги матері знайомої – карета швидкої допомоги тоді не могла приїхати вчасно, до того ж, навіть якщо б швидка й приїхала, літня жінка 1944 року народження, що мала серйозну хворобу, просто б не змогла відчинити медичній бригаді вхідні двері.
Донька зазначеної жінки також пояснила суду, що перебувала в гостях у Володимира Г., але після 23:00 17 липня побачила пропущений дзвінок від матері. Після кількох невдалих дзвінків, літня жінка все ж зняла трубку та повідомила доньці, що почуває себе дуже погано і попросила приїхати до неї та надати медичну допомогу – зробити ін’єкцію.
Відтак, іншого варіанту, окрім як просити Володимира Г. відвезти її до матері, з огляду на те, що вже настала комендантська година, не було.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначив, що незважаючи на стан алкогольного сп’яніння, Володимир Г. все ж діяв у стані крайньої необхідності, який виник внаслідок реальної загрози життю та здоров’ю людини.
За висновком суду, Володимир Г. «відвертав настання можливої шкоди життю та здоров`ю матері знайомої, яка в силу свого віку та стану здоров`я покликала на допомогу свою доньку з метою отримання невідкладної медичної допомоги у вигляді ін`єкції для стабілізації артеріального тиску».
До того ж, як зазначив суд, Володимир Г. зразу ж після зупинки його автомобіля повідомив поліцейським, що він знаходиться у стані алкогольного сп’яніння, а також про те, що він діяв у стані крайньої необхідності через потребу надання медичної допомоги.
Також, апеляційний суд врахував, що внаслідок дії комендантської години, у Володимира Г., а також у його знайомої, була відсутня можливість залучити іншого водія.
Відтак, враховуючи настання крайньої необхідності, апеляційний суд вирішив задовольнити апеляційну скаргу Володимира Г. та скасувати постанову суду першої інстанції.
Таким чином, Володимир Г. був звільнений від адміністративної відповідальності за ст. 130 на підставі статей 17 (обставини, що виключають адміністративну відповідальність) та 18 (крайня необхідність) Кодексу про адміністративні правопорушення.
В’ячеслав Хрипун
