Непотопляємий Гогілашвілі. Ексчиновник-грубіян з МВС став радником керівника ГУР Міноборони
29.06.2022
Скандальний ексміністр Гогілашвілі (на передньому плані) і керівник української розвідки Кирило Буданов разом жили і відпочивали. А тепер ще й разом працюють… Фото suspilne.media, naspravdi.today
Мантри українських високопосадовців про їхні європейські стандарти в управлінні державою розбиваються на друзки – варто лише бодай побіжно глянути на кадрову політику владної команди. Навіть воєнна драма у країні не спонукала її відмовитися від совковості, позбутися тих вад, на критиці яких Зеленський прийшов до влади. Це доводить приголомшлива історія зі скандально відомим ексзаступником міністра внутрішніх справ Олександром Гогілашвілі. Точніше, дивовижне продовження цієї історії.
Шокуючу новину повідомив рядовий учасник російсько-української війни, а три роки тому народний депутат Борислав Береза. За його словами, фігуранта багатьох ганебних трафунків Гогілашвілі, якими той знеславився на всю країну, призначили (увага!) радником керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова. Ексміністр уже побував на новому місці роботи.
Якщо хто призабув, нагадаємо: йдеться про того самого Гогілашвілі, який у грудні минулого року спричинив гучний інцидент на блокпосту, в’їжджаючи в Донецьку область. Правоохоронці, які чергували там, відповідно до службової інструкції зупинили авто, в якому їхав Гогілашвілі, попросили показати документи. Це неабияк розлютило високопосадовця. Обурювався, що його не впізнали, накинувся на поліцейських з грубою лайкою, погрожував, шарпав їх за формений одяг…
Згодом у пресі було оприлюднено ще одне, листопадове відео неадекватної поведінки Гогілашвілі. Так само по-хамськи він поводився, коли для перевірки документів його у нічній столиці зупинили поліцейські Києва.
Величезний резонанс, який викликали ті “НП”, змусив главу МВС відкрити дисциплінарне провадження щодо Гогілашвілі. А невдовзі прем’єр-міністр Шмигаль звільнив його з посади заступника міністра. Та ба! – через півроку хам у погонах знову “виплив на поверхню”. Для нього знайшли роботу у найбільш секретному відомстві країни.
“Як таке могло статися? – резонно дивується з нового кар’єрного злету Гогілашвілі екснардеп Береза, уточнюючи, що Гогілашвілі проходить за двома кримінальними справами. “У першому кримінальному провадженні досудове розслідування здійснюється за фактом можливого вчинення Олександром Гогілашвілі службової підробки під час оформлення на роботу у Міністерство внутрішніх справ (ч. 1 ст 366 КК України). А друге – за фактом можливого перевищення службових повноважень ексчиновником за перетину блокпоста в Донецькій області (ч. 2 ст. 365 КК України). І що цей “радник” може порадити Буданову? Як хамити, бикувати і матюкати поліцейських? Це якесь пекло! Знову почали пхати “своїх” на “теплі” місця? А як він доступ отримав? Якщо чесно, то після таких новин я втрачаю мотивацію. Якщо навіть війна не змушує систему змінюватися, то заради чого всі ці жертви???”.
Нагадаємо інші інтригуючі подробиці із життя-буття ексміністра, які встановили журналісти-розслідувачі. Дружина Гогілашвілі Марина Левченко працювала (принаймні – донедавна) помічницею президента. Гогілашвілі мешкав (а може, і далі мешкає) в одному будинку з главою розвідки Будановим. Це насторожує, зважаючи на те, що, як свідчить одне з вітчизняних видань, у Гогілашвілі було російське громадянство. На це може вказувати витяг з одного із федеральних реєстрів росії, де вказано, що в Олександра Генріховича Гогілашвілі, народженого 26 грудня 1973 року, є виданий 2003-го російський паспорт…
Коментар для «ВЗ»
Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Гогілашвілі не приховував своїх дружніх стосунків із Будановим. Знаємо, що дружина ексзаступника міністра працює у канцелярії президента, а відповідно, ця людина зберігала вплив на процеси, “з обойми” далеко не випадала…
Призначення Гогілашвілі на нову посаду громадськість зустріла у штики, вважає це неприпустимим. А те, що він тепер – радник свого друга… Гогілашвілі міг радити своєму другові і без цього статусу. Бо постійно перебуває в оточенні Буданова, виконував його доручення. Напевно, нова посада дає йому можливість вільного пересування.
Не хочу моралізувати довкола кадрових рішень нинішньої влади, бо в умовах кризи й необхідності екстрених рішень будь-які засоби виправдані. Під час війни дискусії щодо призначень на ті чи інші посади тих чи інших людей (безвідносно до Гогілашвілі) зайві. Будь-які кадри зараз потрібні – якщо вони ефективні. А моралізаторством займемося після війни.
Якщо Гогілашвілі є ефективним для Буданова, то рішення взяти його на роботу доречне. А якщо для Буданова Гогілашвілі – просто друг, якого треба працевлаштувати і захистити від призову в армію, то вже інша річ. За це повинен нести відповідальність Буданов. Він має довести своєму керівництву необхідність перебування пана Гогілашвілі на посаді радника голови військової розвідки. Буданов ризикує своєю репутацією…
Як політтехнолог можу сказати, що це кадрове рішення негативно позначиться на позиціях Буданова. Жодних іміджевих плюсів він не отримає – бо Гогілашвілі пішов зі своєї попередньої посади зі скандалом, мав негативний бекґраунд, шлейф проблем. Напад Гогілашвілі на поліцейських був лише вершиною айсберга. Якщо він вчинить щось подібне, відповідатиме Буданов з усіма наслідками – аж до власної відставки. На це він повинен зважати.
Чи потрібен Гогілашвілі на своїй новій посаді? Наскільки мені відомо, до призначення у МВС він займався волонтерством, мав необхідні комунікації, зв’язки. Навіть його вороги казали, що Гогілашвілі непогано організовував процеси доставки. Якщо займатиметься цим біля Буданова і даватиме користь – нехай займається. Але для чого йому “корочка” радника Голови військової розвідки?
