“Найбільша за всю історію” корупційна схема у Верховному Суді: що відомо?
16.05.2023
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розкрили деталі справи щодо корупційної схеми у Верховному Суді, до якої можуть бути причетні керівництво та судді. Для злочинної діяльності створили адвокатське об’єднання, через яке люди за гроші могли розв’язати на свою користь питання в судах і не тільки у ВС.
Нині підозри в провадженні не отримав жоден суддя, однак двох фігурантів справи вже затримали.
Про це правоохоронці розповіли на спільному брифінгу.
Детективи підтвердили інформацію, яка ширилась у медіа, щодо затримання голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Він став найвисокопоставленішим затриманим суддею в історії України.
“Ми будемо звертатися до Вищої ради правосуддя з певними клопотаннями про забезпечення заходів кримінального провадження щодо голови суду. Нині підозру ще не вручили, оскільки Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє і дає нам 24 години для вручення повідомлення про підозру. Воно ще готується”, – розповів голова НАБУ Семен Кривонос.
Особу другого затриманого не розкривають.
Інформацію щодо діяльності угрупування слідчі отримали ще на початку року. Вони знайшли адвокатське об’єднання, яке виступало посередником між керівництвом суду і тими особами, які бажали за гроші розв’язувати питання в суді. Стосувалося це не лише Верховного Суду, а й більшості судів на території України.
Детальніше розповіли про низку контактів власника фінансової групи “Фінанси та кредит” Костянтина Жеваго з одним із власників вищезгаданого об’єднання. Жеваго через свою пресслужбу причетність до схеми заперечує. Під час однієї із зустрічей у березні цього року, як вважають слідчі, фігуранти домовилися про передання хабаря високопосадовцям суду, щоб ті ухвалили потрібне рішення для підприємця.
Вже 15 березня мало відбутися засідання, де б і ухвалили рішення, але його за домовленістю перенесли, щоб замовник зміг збирати гроші. Рішення судді ухвалили 19 квітня.
Вже в травні фігурантам почали розподіляти кошти: одну партію передали 3 травня, а другу – 15-го. Правоохоронці розповіли, що фігуранти моделювали ситуацію, коли їх викривають детективи, тож викрити їх у житті було складно.
Слідчі кажуть, що намагалися фігуранти справи й вплинути на процес обрання членів ВККС – органу, відповідального за добір нових та переатестацію старих суддів. Впливати на процеси у ВККС уже намагалися судді сумнозвісного ОАСК, а допомагала їм у цьому звільнена торік Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
В обмін на скасування протоколів щодо виявленої в неї брехні в декларації вона погодилася відкликати раніше призначеного за її квотою члена ВККС Андрія Козлова та замінити його на “лояльнішого” кандидата. Історію з Денісовою у 2019-му ZMINA назвала однією з найбільших правозахисних зрад року.
Нагадаємо, що українці багато років поспіль висловлюють недовіру чинній судовій системі України. Кілька років тому про це соціологам розповіли 77,5% опитаних: багато громадян не довіряють Верховному Суду (69%), однак більшою довірою не користуються й місцеві суди (67,5%). Також 80% українців вважають, що більше шансів виграти в суді мають заможні та впливові.
Через низьку довіру українці неохоче розв’язують свої проблеми в судах. Однак відсутність особистого досвіду, за словами соціологів, саме й визначає негативне ставлення до судової системи. Рівень довіри громадян, які мають власний досвід спілкування із судами, є вищим.
Європарламент, оцінюючи раніше стан Угоди про асоціацію з ЄС, назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні.
