НОВИНИ

28.09.2022

27.09.2022

26.09.2022

РУБРИКАТОР

Мітинги біля будівель судів — не ближче, ніж 50 метрів: в парламенті з’явився законопроект

31.03.2020

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів» №3291 від 30 березня 2020 року. Автором ініціативи виступив народний депутат від фракції «Слуга народу», член Комітету з питань правової політики Сергій Демченко.

Хоча в назві законопроекту і йдеться про «заборону», втім, пропонується встановити лише певне обмеження – у 50 метрів.

Так, законопроектом пропонується викласти в новій редакції ч. 3 ст. 6 Закону «Про судоустрій і статус суддів», якою встановити обмеження щодо проведення не ближче, ніж на відстані 50 метрів до приміщень, будівель судів проведення мітингів, демонстрацій, пікетів, акцій протестів, інших подібних чи аналогічних акцій, встановлення та функціонування наметів, сцен, інших подібних споруд, розміщення та демонстрація плакатів, банерів, прапорів, політичних символів, гучномовців, звуковідтворюючої, світлової або аналогічної, у тому числі допоміжної апаратури чи приладдя для проведення таких акцій.

Зокрема, надається дозвіл Службі судової охорони припиняти проведення зазначених акцій чи дій без прийняття будь-яких додаткових рішень чи додаткових вказівок із залученням, за необхідності, представників Національної поліції України або Національної гвардії України.

«Судді належать до категорії професій, до яких постійно прикута увага суспільства. Протягом останніх років зафіксовано численну кількість фактів впливу на їх діяльність. Втручання в роботу суддів, намагання фізичного та психологічного тиску на суддів, найчастіше відбувається з боку учасників процесу та їхніх представників, шляхом проведення мітингів, пікетів, акцій протесту, блокувань будівель судів.

Сучасний аналіз науковців говорить про те, що захисна дія Конституції України закінчується там, де замість комунікативних заходів починаються насильницькі дії. Хоча право мирних зібрань і передбачає свободу вибору форм, місць, обсягу відповідних заходів, а також неминуче виникнення відповідних перешкод для третіх осіб, проте акції подібного роду відповідатимуть Конституції у разі, якщо вони будуть соціально адекватним наслідком відповідних подій.

Зазначена передумова відсутня, коли виникнення перешкод для третіх осіб буде безпосередньою метою організаторів блокування, які таким чином (через створення додаткових перешкод для руху транспортних засобів, зупинення функціонування судового органу влади та доступу до нього тощо) намагатимуться привернути увагу до цих заходів з боку громадськості чи держави. У цьому разі може йтися про те, що треті особи таким чином піддаються неправомірному психічному впливу з боку учасників блокування, спрямованому на їх примушення до певних дій або утримання від них. Подібні заходи в окремих випадках розцінюються як немирне зібрання.
Так, наприклад, про немирне зібрання, на думку деяких учених, йдеться у тому разі, коли його учасники перешкоджають третім особам у доступі до певних споруд шляхом блокування доріг або їх оточення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зайняв таку позицію, що блокування входу до приміщення суду (Рішення ЄСПЛ у справі «Кузнєцов проти Росії» від 23.10.2008 р.) або блокування автостради  не дає підстав для того, щоб визнати відповідне зібрання немирним.

Коментуючи останні судові рішення, науковці роблять, доволі важливий висновок про те, що ЄСПЛ, ухвалюючи рішення про мирний характер зібрань, виходив з того, що для реалізації цього права необхідний певний простір, користування яким неминуче викликає ускладнення для третіх осіб (неможливість пройти до будівлі). Отже, щоб зробити висновок про немирний характер блокування, недостатньою є наявність лише психічного примусу, пов’язаного з примушуванням третіх осіб до того, щоб вони не користувалися певними об’єктами чи територією, оскільки у такому разі особи можуть позбавлятися можливості усного висловлення своєї позиції (думки) та переконання в ній інших осіб. Проте досягнення цієї мети не може супроводжуватися іншими, крім словесних аргументів, заходами. Відповідно, у разі коли учасники блокування намагаються переконати інших осіб у своїй позиції шляхом умисного застосування примусових заходів (фізичне недопущення до приміщення, спорудження «барикад», приковування себе наручниками до нерухомих об’єктів тощо), такий захід є однозначно немирним. У цьому разі може йтися про зловживанням правом на мирне зібрання. «У разі якщо зібрання налаштоване переважно на те, щоб порушувати публічні інтереси або права та свободи третіх осіб чи створювати тривалі перешкоди іншим особам у реалізації належних їм прав, у такому разі спостерігається зловживання відповідною свободою, яке перетворює такий захід на немирне зібрання». Однак необхідно звернути увагу на те, що у ч. 2 ст. 39 Конституції України міститься положення, що фактично забороняє проведення тих зібрань, які порушують права та свободи інших осіб.

Таким чином український законодавець продублював в Основному Законі положення ч. 2 ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, співвідношення наведеного конституційного положення зі сформульованою вище думкою доводить про те, що мирні зібрання доволі часто можуть призводити до певного обмеження (порушення) прав та свобод третіх осіб.

Таким чином, частина третя статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не забезпечує закріплений Конституцією України рівень незалежності та забезпечення роботи суддів, та вимагає посилення вимогам Основного Закону України, щодо запобігання втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб та потребує встановлення обмежень проведення не ближче, ніж на відстані 50 метрів до приміщень, будівель судів проведення мітингів, демонстрацій, пікетів, акцій протестів, інших подібних чи аналогічних акцій, встановлення та функціонування наметів, сцен, інших подібних споруд, розміщення та демонстрація плакатів, банерів, прапорів, політичних символів, гучномовців, звуковідтворюючої, світлової чи аналогічної, у тому числі, допоміжної апаратури чи приладдя для проведення таких акцій. Також доповнення надає Службі судової охорони припиняти проведення зазначених акцій чи дій без прийняття будь-яких додаткових рішень чи додаткових вказівок із залученням, за необхідності, представників Національної поліції України або Національної гвардії України», – зазначає автор в пояснювальній записці.

На думку Сергія Демченко, прийняття цього законопроекту надасть змогу суддям можливість реалізувати закріплені на рівні Основного Закону України права. Крім того, в разі прийняття законопроекту буде вирішена одна з проблем втручання в роботу суддів, намагання фізичного та психологічного тиску на суддів, будуть визначені єдині підходи для розуміння нормативних рамок регулювання відносин у сфері проведення мирних зібрань.

Наталья Мамченко

Джерело

 

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"