НОВИНИ

10.04.2021

09.04.2021

08.04.2021

07.04.2021

РУБРИКАТОР

Мін’юст закликали провести аудит судової практики в справах про зґвалтування

31.03.2021

Міністерство юстиції України, як орган, який формує правову політику держави, має провести аудит практики розгляду судами справ про зґвалтування. З таким закликом виступили учасниці онлайн-дискусії #OneVoice і.

Фахівчині наголошують, що проблемою в Україні є затягування слідства та розгляду справ про зґвалтування. Винятком не стають навіть гучні випадки, наприклад у Кагарлику, де жінку зґвалтували та катували у відділку поліції. Наразі суд продовжив слідство в цій справі ще на пів року.

Пригадали експертки й про нещодавній інцидент у Рівному, де суд відпустив під домашній арешт чоловіка, якого підозрюють у серії зґвалтувань, що стались у 2013−2019 роках. Рівнянина підозрюють також у декількох повторних зґвалтуваннях та низці замахів на зґвалтування.

“Міністерство юстиції, як орган який формує правову політику, має переглянути справи в цій категорії, провести соціологічні опитування, виявити проблематику і думати, як тут можна вирішувати проблему затягування”, – вважає експертка Центру політико-правових реформ та “Реанімаційного пакета реформ” Юлія Кириченко.

Водночас, на думку виконавчої директорки Фундації DEJURE Ірини Шиби, працювати в Україні слід не лише із судами, але й із суспільством загалом.

“Варто пам’ятати, що ще більше жертв узагалі не звертаються до правоохоронних органів через загальний осуд суспільства в цій темі. Дуже багато стереотипів і стигм, що саме жертва винна в тому, що відбулося. …Ми маємо також працювати тут не лише із судами, а й з нашими співгромадянами й колегами, адже коротка спідниця чи червона помада не є підставою для зґвалтування і не може виправдовувати жодним чином тих осіб, які до цього вдаються”, – зазначила вона.

Відомо, що в справах, пов’язаних з ґендерно зумовленим насильством, зокрема зґвалтуванням, сексуальним або домашнім насильством, поширеною практикою в Україні є укладання угод про примирення. В коментарі ZMINA голова Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем” Христина Кіт розповідала, що часто потерпілих  спонукає до цього небажання зустрічатися з кривдником у тривалих судових процесах та щоразу розповідати про досвід сексуального насильства.

“Часто під час укладення такої угоди потерпілій особі не роз’яснюють її права вимагати відшкодування шкоди, внаслідок чого угода стосується лише визнання провини з боку обвинуваченого і визначення йому міри покарання. Є випадки, коли потерпілих до укладення угоди спонукають слідчі, прокурори та суд, однак це не допускається статтею 469 Кримінально-процесуального кодексу України”, – наголошувала вона.

Згідно із законодавством, в угоді про примирення вказується міра покарання, яку погодили обидві сторони, а також розмір шкоди, моральної чи матеріальної, яку мають виплатити, однак так відбувається не завжди. Часто під час укладення такої угоди потерпілій особі не роз’яснюють її права вимагати відшкодування збитку, внаслідок чого угода стосується лише визнання провини з боку обвинуваченого і визначення йому міри покарання.

Джерело

Нас підтримали

Підтримати альманах "Антидот"