Київський апеляційний суд заявив, що Центр протидії корупції маніпулює громадською думкою
14.09.2022
Київський апеляційний суд вважає неприпустимим маніпулювання громадською думкою неурядовими організаціями у справах, що мають значний суспільний інтерес. Про це йдеться у заяві суду, яку оприлюднили на офіційному сайті.
«Вважаючи неприпустимою для демократичної правової держави відсутність належної реакції на звинувачення, спрямовані на підрив авторитету судової влади, з метою недопущення нав’язування громадськості хибних і маніпулятивних висновків, Київський апеляційний суд вважає за необхідне відреагувати на публікацію Центру протидії корупції, оприлюднену вчора, 12 вересня 2022 року, на Facebook-сторінці вказаної неурядової організації за посиланням.
Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Максима Вишняка від 26 квітня 2022 року підозрюваній у державній зраді Аллі Душкіній було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі, що становить 500 000 гривень із покладенням обов’язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України у разі її внесення.
Днями із засобів масової інформації стало відомо, що підозрювана начебто внесла заставу та покинула територію України, порушивши обов’язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, покладені на неї судом.
Центр протидії корупції, описуючи обставини вказаного кримінального провадження у своїй публікації, що була поширена засобами масової інформації (у т.ч. Gazeta.ua), вказує, що «судді Київського апеляційного суду Росік, Ященко та Рибак переглядали рішення Вишняка і вирішили, що він вчинив абсолютно правильно, призначаючи таку заставу».
Оскільки рішення колегії суддів Київського апеляційного суду у кримінальному провадженні відносно Алли Душкіної у вказаній публікації Центром протидії корупції згадується у контексті: «Зараз піде нова хвиля справ щодо колаборантів. І знайдуться судді, які погодяться допомогти зрадникам» та «А потім судді роблять свою чорну справу, даючи зрадникам можливість втекти з країни. А ще дають сигнал колаборантам, що ті можуть нічого не боятись», Київський апеляційний суд вважає за необхідне повідомити суспільству обставини прийнятого судом рішення, щоб кожен об’єктивний спостерігач був максимально поінформований та міг самостійно оцінити дії суду апеляційної інстанції, не піддаючись маніпуляціям з боку недобросовісних джерел.
Відтак повідомляємо, що ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2022 року, якою Аллі Душкіній було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, оскаржувалась до Київського апеляційного суду лише стороною захисту – адвокатом підозрюваної.
Звертаючись із апеляційною скаргою, сторона захисту посилалась на необґрунтованість підозри і ризиків, а також на те, що розмір визначеної застави є неспіврозмірним доходам підозрюваної. Сторона захисту просила ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва скасувати та застосувати відносно Алли Душкіної більш м’який запобіжний захід – у вигляді домашнього арешту.
Сторона обвинувачення ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2022 року до Київського апеляційного суду не оскаржувала.
Відповідно до статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За відсутності апеляційної скарги прокурора, колегією суддів Київського апеляційного суду ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2022 року переглядалась лише в межах доводів апеляційної скарги сторони захисту, тобто в частині обґрунтованості повідомленої Аллі Душкіній підозри, наявності ризиків та розміру визначеної їй застави.
Зауважуємо, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, лише якщо цим не погіршується становище підозрюваної (частина 2 статті 404 КПК України).
Тобто, за згаданих обставин та положень статті 404 КПК України, колегія суддів Київського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2022 року могла:
залишити без змін, залишивши без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту;
або
скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, задовольнивши апеляційну скаргу сторони захисту;
або
скасувати і постановити нову ухвалу, якою зменшити розмір застави, визначеної підозрюваній, задовольнивши апеляційну скаргу сторони захисту частково.
Зважаючи на межі перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції, закріплені у кримінальному процесуальному законодавстві України, а також на ту обставину, що сторона обвинувачення ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2022 року не оскаржувала, апеляційний суд не міг ані збільшити розмір застави, ані застосувати відносно підозрюваної безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2022 року ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2022 року залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника, подану в інтересах підозрюваної Алли Душкіної, – без задоволення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість підозри, повідомленої Аллі Душкіній, та що жоден більш м’який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні слідчого Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області.
Повний текст ухвали Київського апеляційного суду від 12 травня 2022 року розміщений у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням.
З огляду на викладене, вважаємо, що за своїм змістом публікація Центру протидії корупції є такою, що свідомо направлена на маніпулювання громадською думкою та створення у читачів хибного уявлення про те, начебто колегія суддів апеляційного суду могла прийняти відносно підозрюваної у державній зраді Алли Душкіної будь-яке рішення, навіть скасувати визначену їй заставу і призначити безальтернативний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що не відповідає дійсності.
Переконані, що інформація у справах, які мають значний суспільний інтерес, особливо у період дії правового режиму воєнного стану, має висвітлюватись максимально об’єктивно», — йдеться у заяві.
